"Діти на повний робочий день". Чому молоді китайці кидають роботу і живуть з батьками
Getty ImagesПеревантажена роботою та виснажена Джулі цього квітня покинула роботу розробниці ігор у Пекіні - і натомість стала "дочкою на повний робочий день".
Тепер щоденна робота 29-річної дівчини - мити посуд, готувати їжу для батьків та займатися іншими хатніми справами. Батьки Джулі оплачують більшу частину її щоденних витрат, але вона відмовилася від їхньої пропозиції щомісячної зарплати в 2000 юанів (280 доларів США).
Зрештою, її нинішній пріоритет - відпочити від 16-годинного робочого дня на попередній роботі.
"Я жила як ходячий труп", - каже вона.
- Покоління "нейчжуан": чому китайська молодь бунтує проти гонитви за успіхом
- Філософія лежання. Чому молоді китайці все менше хочуть працювати
- Чому бути "шалено багатим азіатом" у Китаї вже не круто
- Молоді південнокорейці роками не виходять з дому. Уряд почав платити їм гроші
Виснажлива понаднормова робота і жахливі умови ринку праці змушують молодих китайців робити незвичний вибір.
Джулі - одна з дедалі більшої кількості молодих китайців, які називають себе "дітьми на повний робочий день". Вони повертаються до затишку батьківського дому, бо хочуть зробити перерву у виснажливій роботі, або просто не можуть цю роботу знайти.
Молоді китайці, яким завжди казали, що наполеглива праця у навчанні окупиться, тепер почуваються переможеними та потрапили в пастку.
Понад 21% людей віком від 16 до 24 років у Китаї не мають роботи - це найвищий показник відтоді, як влада почала публікувати дані в 2018 році. Ця цифра не враховує ринок праці в сільській місцевості.
Багато з "дітей на повний робочий день" кажуть, що мають намір залишитися вдома лише тимчасово - вони розглядають це як період для відпочинку, роздумів і пошуку кращої роботи. Але це легше сказати, ніж зробити.
За останні два тижні Джулі надіслала рекрутерам понад 40 заявок на роботу, але отримала запрошення лише на дві співбесіди.
"Було важко знайти роботу до того, як я звільнилася. Після того, як я звільнилася, стало ще важче", - каже вона.
Вигорів, залишився без роботи чи застряг?
Вигорання, що спонукає дорослих, які мають роботу, стати "дітьми на повний робочий день", у Китаї не дивина. Культуру праці в країні часто називають "996" - люди вважають нормою працювати з 9:00 до 21:00 шість днів на тиждень.
Чень Дуду, також "донька на повний робочий день", покинула роботу в сфері нерухомості на початку цього року, оскільки дедалі більше відчувала вигорання та знецінення. 27-річна дівчина каже, що після оплати оренди у неї "ледве щось лишалося".
Коли вона повернулася до батьківського дому на півдні Китаю, каже Чень, то "жила життям пенсіонера", але її не полишала тривожність. Дівчина каже, що постійно чула в своїй голові два різні голоси - один закликав насолоджуватися моментом, який так рідко трапляється, а інший - подумати, що робити далі.
"Якби це тривало довший час, я б справді стала паразитом»", - каже Чень, яка відтоді розпочала власний бізнес.
Чень Дуду покинула роботу в сфері нерухомості через вигоранняДжек Чжен, який нещодавно звільнився з китайського технологічного гіганта Tencent, каже, що йому доводилося щодня відповідати на майже 7000 повідомлень, пов'язаних із роботою, у неробочий час.
32-річний хлопець називає це "невидимою понаднормовою роботою", оскільки її ніхто додатково не оплачує. Нарешті він звільнився - після того, як стрес від роботи призвів до важкого випадку фолікуліту, захворювання шкіри, спричиненого запаленням волосяних фолікулів.
Відтоді Чжен знайшов кращу роботу, але, за його словами, людям навколо нього не так щастить. Багато хто також стикається з так званим "прокляттям 35" - поширеним у Китаї переконанням, що роботодавці менш охоче наймають працівників старше 35 років, а натомість віддають перевагу молодшим людям, яким можна менше платити.
Це поєднання вікової дискримінації та похмурих кар'єрних перспектив є викликом для людей після 30 років, які мають іпотеку або думають створити сім'ю.
Відчай не менший і серед студентів університетів - аж до того, що деякі спеціально провалюють іспити, щоб просто відтермінувати випуск.
Останніми тижнями китайські соціальні мережі заполонили нетипові випускні фотографії, які свідчать про розчарування новоспечених випускників. На одних зображені молоді люди, які "лежать" у випускному вбранні, з обличчями, закритими шапочками; на інших вони тримають атестати над смітником, наче збираються їх викинути.
Колись навчання в університеті вважали у Китаї елітарним. Але з 2012 до 2022 року показники зарахування зросли з 30% до 59,6%, оскільки дедалі більше молодих людей почали розглядати університетські дипломи як квиток до кращих можливостей на конкурентному ринку праці.
Але прагнення змінилося розчаруванням, оскільки ринок праці занепадає. Експерти кажуть, що ситуація з безробіттям серед молоді, ймовірно, погіршиться, оскільки на ринок вийдуть рекордні 11,6 мільйона нових випускників.
"Ситуація досить погана. Люди втомилися, і багато хто намагається піти. Є багато відчаю", - каже Міріам Вікертшайм, генеральна менеджерка шанхайської кадрової фірми Direct HR.
Основною причиною високого безробіття є повільніше, ніж очікували, економічне відновлення Китаю після пандемії, каже Брюс Панг, головний економіст з Китаю у Jones Lang LaSalle.
Фото випускників у китайських соцмережах демонструють їхній відчай та зневіруДеякі роботодавці також менш охоче наймають випускників, які мають менший досвід роботи, ніж їхні попередники, через тривалий карантин через Covid, каже Панг.
Нещодавні репресії Китаю щодо галузей, популярних серед молодих китайських спеціалістів, також придушили ринок праці. Закони, спрямовані проти великих технологічних компаній, обмеження індустрії репетиторства та заборона іноземних інвестицій у приватну освіту призвели до скорочення робочих місць.
"Повільне працевлаштування"
Хоча уряд Китаю добре усвідомлює ці проблеми, він намагався применшити їхнє значення.
У травні китайський лідер Сі Цзіньпін з першої сторінки газети Комуністичної партії Китаю People's Daily закликав молодих людей "їсти гіркоту" - вираз мандаринською мовою, що означає терпіти труднощі.
Тим часом державні ЗМІ вирішили переосмислити безробіття. Минулого тижня в редакційній статті в державній газеті Economic Daily використали термін "повільне працевлаштування": тоді як деякі молоді китайці справді безробітні, зазначає газета, інші "активно обирають повільне працевлаштування".
Походження цієї фрази незрозуміле, але в статті China Youth Daily за 2018 рік йдеться про те, що все більше випускників університетів не поспішають шукати роботу, багато хто замість цього вирішує подорожувати або займатися репетиторством. Це назвали "повільним працевлаштуванням".
Цього разу під визначення потрапили ті, хто не знайшов роботу або вирішив продовжити освіту, отримати нові навички або взяти перерву. Незалежно від того, наскільки важкою є ситуація на ринку праці, газета радила людям "діяти і наполегливо працювати" - і поки вони це роблять, їм не потрібно турбуватися про те, що вони залишаться без роботи.
Понад 20% китайців у віці від 16 до 24 років безробітніОднак, враховуючи нинішній стан ринку праці, таку пораду сприйняли не дуже добре: деякі дивувалися відмові уряду визнати ситуацію з безробіттям, а інші відреагували сарказмом.
"Китайське письмо таке глибоке, - написав один користувач китайського сервісу Weibo. - Ми, очевидно, безробітні, але [чиновники] винайшли термін "повільне працевлаштування". Наскільки повільним воно буде? Кілька місяців чи кілька років?"
Інший користувач Xiaohongshu, китайського аналога інстаграму, сказав, що цей термін "покладає відповідальність на молодих людей".
"Виходячи з цього пояснення, рівень зайнятості під час Великої депресії в США наприкінці 1920-х років мав би становити 100%, оскільки більшість людей повільно працевлаштовувалися. Який чудовий спосіб вирішити глобальну проблему!"
"Безробіття є безробіття. Ми повинні називати речі своїми іменами", - сказав Ні Рімінг, науковий співробітник Шанхайського інституту фінансів і права.
"Можливо, справді є молоді люди, які хотіли б зробити перерву перед наступною роботою, але я думаю, що переважна більшість безробітних сьогодні відчайдушно шукає роботу, але не може її знайти".
Матеріал підготовлений за участю Фан Ванг