10 фактів про фінансову стабільність
У якому стані перебуває банківська система на другому році війни і чи реалізувалися найгірші сценарії?
Фінансовий сектор успішно адаптувався до роботи в складних умовах війни.
Це не просто цитата зі Звіту про фінансову стабільність, підготовленого фахівцями Національного банку, а незаперечна істина. Є, принаймні, десять фактів, які про це свідчать.
1. Стійкість
Навіть в умовах війни банки в Україні безперебійно працюють, зберігають операційну ефективність та нарощують капітал.
Яскрава ілюстрація - Індекс фінансового стресу. Навіть його пікові значення в період війни нижчі за показники 2015 року, у розпал попередньої кризи.
Завдяки роботі над помилками з того часу працюючі на ринку банки переважно прозорі, мають зрозумілі бізнес-моделі та міцний запас капіталу. Цей запас посилює стійкість до подальших викликів та готує до повноцінного відновлення.
2. Адаптивність
Песимістичний прогноз про суттєвий вплив енергетичного терору росії на економіку не реалізувався. Енергосистема встояла, а економічна активність пожвавилася.
З огляду на поліпшення фінансових показників бізнесу та ситуації на ринку праці зростає схильність до споживання та оживає попит населення на банківські кредити.
Якими будуть ставки за кредитами і депозитами?
Цього року, за нашими прогнозами, очікується помірне зростання економіки та подальше уповільнення інфляції. Тому й зниження облікової ставки можливе навіть раніше, ніж очікувалося.
3. Міжнародна підтримка
У межах чинної програми з Міжнародним валютним фондом міжнародні партнери забезпечать пакет фінансової підтримки на $115 млрд у наступні чотири роки. Ці кошти вже підтримують платіжний баланс та дали змогу наростити золотовалютні резерви до 11-річного максимуму.
Виконання Україною взятих на себе зобов’язань – запорука подальшого динамічного надходження коштів, нарощування запасу міцності для підтримки валютного ринку, а в перспективі – його подальшої лібералізації.
4. Висока ліквідність
Зазвичай супутник кризи – відплив коштів із банків. Попри історичний досвід, банківська система України накопичила безпрецедентний запас ліквідності. Норматив короткострокової ліквідності LCR у середньому за сектором перевищує мінімальне значення більше ніж втричі.
Запаси мають як державні, так і приватні банки з українським та іноземним капіталом. Кошти клієнтів вже формують понад 90% зобов’язань, водночас частка дорогого рефінансування скоротилася до мінімальних рівнів.
5. Краща строковість
Зусилля Національного банку з поліпшення строкової структури ресурсної бази банків не були даремними. У відповідь на стимули регулятора банки підвищили ставки за вкладами терміном від 3 місяців.
Як наслідок, з початку року роздрібні строкові кошти у гривні зросли на 19%, а їхня частка – на близько 5 в. п. – до 35%. Звісно, більша частина коштів, або 65%, ‒ до запитання. Але це типова пропорція для країн ЄС, де в середньому частка коштів на вимогу становить 76%.
6. Відновлення кредитування
Кредитування бізнесу, на жаль, поки що скорочується. Головна причина – не високі ставки, а слабкий попит. Попри це, фінансові установи налаштовані за рік наростити обсяги гривневого кредитного портфеля на 10%.
Переважно – завдяки державним програмам підтримки, які залишаються головним драйвером кредитування бізнесу. Тим часом після стрімкого падіння з’явились ознаки стабілізації роздрібного кредитування. Банки з топовими онлайн-застосунками нарощують клієнтську базу.
7. Помірні втрати
Банки призупинили визнання "воєнних" втрат кредитного портфеля. З початку повномасштабної війни ці втрати сягнули майже 15% працюючого "мирного" портфеля. Частина реструктуризованих бізнес-кредитів ще в зоні ризику і можуть з часом стати непрацюючими.
З урахуванням цього сукупні "воєнні" втрати банками наближатимуться до близько 20%. Песимістичний сценарій кредитних втрат на випадок тривалих негативних наслідків від дефіциту електроенергії не реалізувався.
8. Стабільний прибуток
Більшість банків отримали прибутки в перший рік війни. Попри визнання "воєнних" втрат, у другий рік прибутки зростають. Ключові джерела заробітку – високодохідні державні інструменти з майже нульовим ризиком.
Переорієнтація на такі інструменти під час кризи – розповсюджена світова практика. Крім того, зберігаються надходження від кредитування бізнесу. Операційно ефективні як корпоративні та роздрібні, так і універсальні банки.
Висока процентна маржа – подушка безпеки для банкірів напередодні можливого зниження відсоткових ставок.
9. Міцний капітал
Завдяки сталим прибуткам в умовах кризової заборони на розподіл цих прибутків серед акціонерів банки нарощують капітал. Поточна достатність капіталу вдвічі перевищує мінімальні вимоги.
Звісно, фінально оцінити ймовірну потребу банків у капіталі можна буде лише після оцінки стійкості, яку Національний банк розпочав у квітні. Проте за нашими очікуваннями, основним джерелом поповнення капіталу стануть прибутки фінансових установ.
10. Чітка взаємодія
Останній факт – швидше побажання. Фінансова стабільність у надскладних умовах воєнного часу була б неможлива без злагоджених зусиль та тісної координації дій усіх учасників фінансового ринку.
Ми цінуємо результати наших спільних зусиль і рівень взаємодії з урядом та Міністерством фінансів у таких важливих аспектах, як розвиток ринку внутрішніх ринкових запозичень, сприяння реалізації стратегії розвитку фінансового сектору та збереження доступу широкого кола бізнесу і банків до державних програм підтримки.
Попереду багато непростої роботи і виконання Програми МВФ має залишатися надалі одним із пріоритетів органів державної влади. Тим часом фінустановам варто відновлювати кредитування, зберігаючи консервативну оцінку ризиків, та готуватися до повернення "мирних" регуляцій.
Війна – не привід відкладати ці речі. Ми реалізуємо свою місію за будь-яких умов.