Скандал у притулку в Грузії: всесильна церква і проблеми дитячих будинків - BBC News Україна
Скандал у притулку в Грузії: всесильна церква і проблеми дитячих будинків
- Ніна Ахметелі
- Російська служба Бі-бі-сі
7 хвилин(и) тому
Грузія понад 15 років тому відмовилася від дитячих будинків, зробивши ставку на повернення дітей до біологічних сімей або заміну великих держустанов альтернативними формами опіки. Нещодавній скандал у дитячому пансіоні при патріархії Грузії показав, що реформу не довели до кінця, і викликав дискусію про проблему закритості Грузинської православної церкви - однієї з найавторитетніших інституцій в країні.
Двері неприступного для правозахисників закладу - пансіону Патріархії в Ніноцмінді, місті на півдні Грузії, - відкрилися для Народного захисника (омбудсмена) Грузії 28 червня. До цього його співробітники безуспішно намагалися потрапити з перевіркою в установу двічі.
- Слідчі Ватикану спілкуються з жертвами насильства в Чилі
- Синці - не аргумент: як розслідують насильство в дитячому притулку на Волині
Не пропускав їх архієпископ Спиридон (Гоча Абуладзе) - тодішній керівник пансіону - і пояснював відмову тим, що вони нібито "вимагають узаконення одностатевих шлюбів" в Грузії, і підпускати їх до дітей не можна. До цього, посилаючись на коронавірус, майже рік до установи не пускали соцпрацівників агенції державної опіки.
Правозахисники підозрювали, що насправді причиною закритих дверей були порушення і жорстокі методи поводження з дітьми, і звинувачували владу в бездіяльності і в потуранні.
Історія Луки
"Коліна були обдерті, йшла кров. Я не раз через це проходив", - розповідає ВВС 19-річний Лука* свою історію. Він один з перших, хто розповів журналістам про пережите в Ніноцмінді.
Біля воріт пансіону його залишила мама. Йому був лише тиждень.
Він згадує, як до дітей застосовували різні методи покарання - побиття рейками, палицями та іншими предметами; дітей змушували робити метанії - поклони - або стояти на пшеничних і рисових зернах весь день.
"Мені знадобилося близько двох років візитів до психіатрів і навіть психотропні препарати після того, як я вийшов звідти, щоб після всього цього заспокоїти нерви", - говорить Лука, який залишив пансіон чотири роки тому.
Тепер він бореться за те, щоб пансіон покинули усі вихованці, а заклад закрили.
Покарання і розслідування
Про практику покарань у Ніноцмінді ще шість років тому заявляли правозахисники - у звіті Народного захисника ішлося, зокрема, що дітей могли залишити без вечері або змусити повзти на колінах коридором з притиснутими до голови руками на очах в однолітків.
У 2016 році, як стало відомо тільки цього літа, почалося розслідування можливих фактів насильства в Ніноцмінді. У червні грузинське МВС почало нове розслідування у справі про насильство. Загалом за ці роки порушили п'ять кримінальних справ, слідство щодо них триває.
Архієпископ Спиридон написав заяву про звільнення за власним бажанням, а на початку червня пансіон залишила більшість вихованців.
Але правозахисники вважають, що крапку в цій справі ставити зарано, і наполягають на тому, що з Ніноцмінди треба вивезти усіх дітей, в іншому разі, переконана виконавча директорка організації "Партнерство для прав людини" Анна Арганашвілі, залишається ризик насильства.
"До завершення розслідування виховну діяльність там треба зупинити. Дітей мають негайно вивести звідти, поки не з'ясується, що там відбувалося. Це безальтернативне рішення в сфері захисту дітей. У всіх країнах вчинили б саме так", - говорить правозахисниця.
Саме її організація звернулася до суду з клопотанням про вивезення дітей. Тбіліський міський суд встав на бік правозахисної організації і зобов'язав держоргани вивезти з пансіону дітей з інвалідністю (саме від їхнього імені діяла організація).
У патріархії з рішенням суду не погодилися, але при цьому заявили, що цілком підтримують реформу дитячих будинків і деінституціоналізацію (принцип, за якого діти мають жити не у великих дитячих будинках, інтернатах або притулках, а в сім'ях, з опікунами або в так званих малих будинках сімейного типу).
Зараз в дитячому притулку цілодобово чергують соцпрацівники, а реформування закладу доручили Бодбійському архієпископу Якову. 59-річний єпископ Яків змінив біля керма Спиридона.
Незадовго до свого призначення він говорив, що "немає нічого дивного в тому", що хтось, "не зумівши пояснити словом, пішов і застосував силу", коли "нервів не вистачає". Але відзначав при цьому, що застосування сили сам він не вітає. Пізніше вже на посаді директора єпископ пообіцяв, що ніхто, до кого у дітей є претензії, в пансіоні працювати не залишиться.
Близько половини вихователів після приходу нового керівника вже покинули пансіон - усіх їх, як стверджував архімандрит, відправили в тимчасову відпустку.
Така спритність нового керівника деяким здалася підозрілою.
Теолог Звіад Цабадзе не виключає, що таким чином "владика Яків проводить "чистку": "Він уже звільнив проблемний персонал, а тепер "обробляє" дітей, щоб ті нічого такого не сказали Народному захиснику".
Новий керівник не відразу, але все ж відкрив двері омбудсмену Ніно Ломджаріі, вперше з 2018 року.
Ще до відвідування вона повторила свою рекомендацію перевести 15 дітей, які залишилися, в альтернативні форми опіки.
"Я думаю, все-таки щодо них здійснюють певний тиск в умовах тих вихователів, з якими вони жили роками, і які не хочуть, щоб вони залишали ці стіни", - сказала вона.
Уже після візиту пані Ломджарія із задоволенням відзначила готовність керівників пансіону співпрацювати і пообіцяла, що моніторинг триватиме.
"Звичайно, була певна відчуженість, хибні уявлення або страхи з боку дітей, тому головна мета сьогоднішнього візиту була познайомитися, увійти в контакт і поговорити з дітьми", - розповіла Ломджарія.
"Ми б відреагували"
У Патріархії говорять, що про розслідування фактів насильства й те, що грузинська омбудсмен не могла потрапити на територію пансіону, дізналися зі ЗМІ, і поскаржилися, що вона не звернулася до них напряму.
"Вона повинна була звернутися до нас, ми б відреагували, і вона негайно змогла б увійти [в пансіонат]", - говорить юрист Патріархії Едішер Карчава.
За його словами, Патріархія закликала правоохоронні органи до розслідування кожного факту можливого порушення, для того, щоб не залишилося питань без відповідей.
Невидимі діти
Попри деінституціоналізацію (відмову від великих дитячих будинків), яка почалася 15 років тому, за словами правозахисників, близько тисячі дітей, як і раніше, живуть у великих державних закладах опіки.
Як каже Анна Арганашвілі, більшість таких дітей не враховується в офіційних звітах держави і потрапляє в установи в обхід законних процедур. "Це несе в собі ризики трафікінга", - відзначає вона.
Як ідеться у звіті щодо виконання Грузією Угоди про Асоціацію з ЄС, залишається дві великі державні установи, де проживає близько 80 дітей з інвалідністю. Понад 900 дітей живе в 38 нерегульованих установах, здебільшого муніципалітетів, ГПЦ і мусульманської громади.
Скільки саме дітей перебувають у релігійних школах-пансіонах, точних даних у держави немає, йдеться в доповіді Народного захисника за 2019 рік. Ліцензії на роботу були тільки у трьох установ, зокрема й у пансіонату Ніноцмінди, але і в них майже відсутній моніторинг і контроль з боку держави.
Грузинська влада говорить, що пансіон у Ніноцмінді - не єдина велика установа, яка повинна закритися і звідки вони будуть переводити дітей, і обіцяють, що прописане в законодавстві обов'язкове закриття подібних установ набуде чинності з квітня 2022 року.
"Не треба загострювати увагу тільки на Ніноцмінді. Великих інституцій бути не має ані в Ніноцмінді, ані в будь-якому іншому місці в Грузії", - сказала журналістам заступниця міністра охорони здоров'я Тамар Баркалая після зустрічі з представниками міжнародних організацій і церкви.
У Патріархії проти реформи не виступають, але зовсім від пансіону в Ніноцмінді відмовлятися не хочуть: нове керівництво вже анонсує перетворення - будівництво в Ніноцмінді нових малих будинків, розрахованих на 6-10 дітей, і відкриття денного центру на місці чинного пансіону. Весь процес сподіваються завершити до квітня 2022 року.
"Держава в державі"
Те, що відбувається в Ніноцмінді, стало черговим показником не тільки загрози насильства в великих дитячих будинках, а й впливовості Грузинської православної церкви, кажуть аналітики.
У тому, що влада довго не реагувала на те, що відбувалося в пансіонаті, експерти-теологи бачать доказ того, що вона хотіла за всяку ціну уникнути прямого конфлікту з церквою.
Відмовляючи в доступі державному інституту, що має законне право перевірити установу, церква диктує свої умови і говорить державі, що вона - не єдиний правитель і вона другий, не менш сильний полюс правління, вважає професор університету Сулхан-Саба Орбеліані, теолог Гоча Барнові.
"Історія з Ніноцміндою - і вона не єдина, є безліч інших епізодів - показує, що Грузинська православна церква - це держава в державі, а відносини між церквою і державою - це не правові і засновані на секуляризм відносини, як це записано в нашій Конституції" , - додає професор.
На його думку, влада не йде на відкриту конфронтацію з впливовою Церквою, тому що потребує її підтримки на виборах: "У нас вибори майже щороку, і, виходячи з цього відношення - ти мені потрібен, а я тобі - діє в постійному режимі".
За словами Барнові, у церкви своя тактика - у неї добре ставлення до новообраного уряду, і воно зберігається, якщо рейтинг влади залишається високим до другого терміну. У разі, якщо рейтинг знижується, і влади приречена, підтримка церкви переходить вже до майбутньої влади, що і сталося в 2012 році, говорить він.
У Грузії понад 80% населення - православні християни. Згідно з опитуванням Міжнародного республіканського інституту, 79% населення позитивно оцінюють діяльність церкви, і в рейтингу інституцій вона поступається тільки армії.
А голова ГПЦ Патріарх Ілія II - найпопулярніша людина - він користується підтримкою 89% населення, серйозно випереджаючи політиків та інших впливових осіб в країні.
Деякі духовні особи і віряни переконані, що скандал з пансіонатом - частина цілеспрямованої кампанії дискредитації Грузинської православної церкви, за якою стоять, на їхню думку, "ліберали" і "захисники ЛГБТ".
Теолог і член аналітичної групи при Патріархії Леван Абашидзе не з тих, хто вірить в існування якоїсь "змови проти церкви", але вважає, що інцидент в Ніноцмінді викликав шквал гучних звинувачень і критики на адресу Патріархії, що своєю чергою не могло не викликати відповідну реакцію іншої частини суспільства.
"Коли цей конфлікт почався, дуже багато хто це підхопив - преса, різні неурядові організації та експерти-теологи, які не пропускають жодного випадку сказати щось проти Патріархії. І, звичайно, у нас був перекіс у цей бік. Розумієте, коли звинувачують церкву, що вони там вбивають, ґвалтують, а виявляється, що ні - принаймні, немає доказів того - є й зворотна реакція в нашому суспільстві. (...) Не треба переходити межу, і звинувачувати в тому, чого немає".
Скандал навколо пансіонату не тільки не похитне, але може навіть підвищити і без того високий рейтинг церкви в Грузії, передбачає теолог Звіад Цабадзе, бо те, що відбувається, Патріархія подає як спробу омбудсмена використовувати дітей у боротьбі з сімейними і моральними цінностями, які захищає і зберігає Патріархія.
"Більшість парафії часто без аналізу й сліпо виконує те, до чого закликають ієрархи та Патріархія. Це неприпустимо, виходячи з християнського вчення, але у нас протягом років сформувалося і поки зберігається таке викривлене розуміння християнства", - вважає Цабадзе.
- Насильство в дитбудинку на Волині: що відомо?
- "Не треба нас жаліти". Три історії успіху вихованців інтернату
- Батьки викинули її немовлям, але вона виросла і стала моделлю Vogue
- "Сірий кардинал Ватикану" з Польщі: як педофільський скандал б'є по іміджу церкви
Згідно з дослідженням, проведеним восени минулого року дослідницьким центром CRRC Грузія, 80% згодні з тим, що ГПЦ сприяє збереженню моральних цінностей в грузинському суспільстві, 79% вважає ГПЦ основою грузинської ідентичності, а 83% кажуть, що вона важлива для їхньої сім'ї.
*Ім'я змінено
Ілюстрації Магеррама Зейналова
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!