ua.depositphotos.comДесятки мільярдів мимо каси. Кому і як держава роздає податкові пільги?
Демонструючи рішучість у вирішенні тих чи інших проблем бізнесу або просто підтримуючи лобістські інтереси підприємців влада створила більше двох сотень податкових пільг. Що робити з ними коли грошей в бюджеті катастрофічно невистачає?
Епоха військових податкових пільг в Україні добігає свого завершення. Щоправда, станеться це із запізненням щонайменше на місяць. Ймовірно, з 1 серпня українці попрощаються з можливістю перебувати на спрощеній системі зі сплатою лише 2% від доходу.
Та це не означає, що пільгових податкових режимів в Україні більше не залишиться.
За роки Незалежності податкове законодавство обросло десятками пільг, запроваджених для різних галузей економіки, суб’єктів господарювання чи постачання окремих видів товарів. Через це державний бюджет щороку недоотримує десятки мільярдів гривень.
Інколи податкові пільги стають відповіддю держави на певні кризові ситуації, такі як пандемія чи війна, а інколи за допомогою пільг влада намагається залучити додаткові інвестиції. Проте деякі точкові фіскальні послаблення стають результатом роботи лобізму великого бізнесу.
Скільки податкових пільг продовжують діяти в Україні та на скільки вони виправдані?
Кінець військових пільг
Запровадження різноманітних податкових пільг – це, мабуть, найпоширеніша відповідь української влади як на екзистенційні виклики для економіки країни, так і на бажання "простимулювати" розвиток якихось галузей чи регіонів.
Останній великий пакет таких пільг український парламент ухвалив під час великої війни. За цих обставин податкові прощення були безпрецедентними за своїми масштабами: скасування акцизів на пальне та зниження ставки ПДВ для нього до 7%, скасування митних платежів (ПДВ та акцизів) для всього імпорту та запровадження спрощеної системи оподаткування зі сплатою лише 2% від доходу практично для всього бізнесу.
Крім цього, Рада заборонила податкові перевірки та штрафи за невикористання РРО.
Більшість пільг довелося скасовувати ще у 2022 році. І причина не лише у рекордному дефіциті бюджету, який довелося покривати за допомогою емісії Нацбанку.
Деякі пільги, зокрема звільнення імпорту від ПДВ та акцизів, ставили українських виробників у гірші конкурентні умови, аніж іноземних. Відтак пільга, яка мала підтримати бізнес, навпаки грала проти нього.
Для пільг війна скінчилася. Держава повертає бізнесу мирні правила оподаткування
Найживучішою виявилась спрощена система зі сплатою 2%. Однак і її скасування було невідворотнім. Тим більше, що на цьому наполягали іноземні партнери України.
Зокрема, у меморандумі з МВФ Україна зобов’язалася скасувати цей спрощений режим від початку другого півріччя 2023 року. Проте відповідний законопроєкт став заручником політичних ігор українських депутатів – до другого читання подали понад 1900 правок.
Як повідомив ЕП співрозмовник у Податковому комітеті парламенту, більшу частину правок депутати подавали навмисне для того, аби затягнути остаточне голосування за закон.
"Оскільки цей закон потрібен владі, а також це ще й вимога МВФ, то деякі депутати вирішили, що таким чином зможуть торгуватися, випрошуючи у влади ухвалення якихось інших законопроєктів", – зазначає співрозмовник ЕП.
Найімовірніше, закон про скасування пільг розглядатимуть за спрощеною процедурою та ухвалять щонайпізніше на початку липня. Чинності він набуде з 1 серпня. Тоді військові податкові пільги остаточно стануть історією.
Не всі пільги – пільги
Однак зникнення військових пільг не позбавляє українську податкову систему пільгових режимів. За даними Державної податкової служби (ДПС), станом на 30 травня в Україні діяли 254 податкових пільги (без врахування митних).
Податкові пільги ДПС обліковує у спеціальних довідниках. В них можна знайти найбільш різноманітні режими: від звільнення від сплати податку на прибуток підприємств літакобудування до звільнення від оподаткування майна релігійних організацій.
Та попри вражаючу кількість пільг у довідниках можна знайти далеко не усі податкові послаблення.
Наприклад, там немає інформації про вже згадану вище пільгу щодо запровадження спрощеної системи оподаткування зі сплатою 2%. У парламенті пояснили це тим, що ця пільга насправді є зміною умов оподаткування на певний час, тому й не обліковується у довідниках ДПС.
Хай там як, проте обсяги недоотриманих надходжень до бюджету від застосування навіть тих пільг, які все ж є у реєстрах ДПС, вимірюються десятками мільярдів гривень на рік.
Більшу частину втрат державному бюджету приносять пільги із податку на додану вартість (ПДВ). А місцеві бюджети найбільше коштів недоотримують від податку на майно.
Окремий вид послаблень, яких немає у довідниках ДПС – це пільги на ввезення товарів до України. Їх відстежує Державна митна служба.
Суми недонадходжень від митних пільг є набагато вищими, аніж від пільг з податку на прибуток чи внутрішнього ПДВ. Це й не дивно, адже лише протягом 2022 року влада неодноразово звільняла від платежів то весь імпорт, то пальне, то ввезене енергетичне обладнання під час обстрілів енергоінфраструктури, то товари, необхідні для потреб оборони тощо.
Торік державний бюджет найбільше недоотримав митних платежів з пального. Навіть після часткового повергнення акцизів у жовтні, бюджет продовжував недоотримувати кошти через знижену ставку ПДВ (7% замість стандартних 20%) та нижчі ставки акцизів.
За перші 5 місяців 2023 року різноманітні пільги на ввезення товарів до України вже призвели до того, що бюджет недорахувався 66,3 млрд грн.
Ефективність сумнівна
Інформацію про податкові та митні послаблення та їхню ціну для бюджету надзвичайно складно знайти. А ті дані, які все ж публікують митниця та податкова, не включають усі запроваджені пільгові режими. Через це державі вкрай складно оцінити ефективність окремих податкових послаблень.
Зробити це складно ще й тому, що коли парламент запроваджує якісь послаблення, то не прописує чіткої мети, яку таким чином намагається досягнути. Як правило, у пояснювальних записках до таких законів депутати використовують лише загальні фрази.
Наприклад, "стимулювати розвиток галузі" чи "збільшити кількість робочих місць", йдеться у дослідженні Київської школи економіки (КШЕ).
Не дивно, що без чітких показників ефективності дію деяких податкових пільг продовжують з року в рік. Немає цілі – немає й розуміння того, чи було її досягнуто завдяки пільзі. Наприклад, звільнення від ПДВ українських фільмів, яке депутати продовжували вже чотири рази.
"Не можу назвати жодного прикладу, коли після запровадження якихось податкових пільг для окремої галузі вона починала якось шалено розвиватись. Можна лише навести анти приклади: навіть попри запровадження податкових пільг у нас фактично загнулась автомобільна галузь", – зазначає координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.
Схеми на 140 мільярдів: як бізнес ухиляється від податків із зарплат
На його думку, переважна більшість українських податкових пільг – це результат роботи лобістів у парламенті. Яскравий приклад – спеціальний режим з ПДВ для сільгоспвиробників, який існував до 2017 року. Тоді найбільшими вигодоотримувачами пільги стали великі агрохолдинги.
Цей режим дозволяв компаніям не сплачувати ПДВ, а акумулювати його на спецрахунках, щоб потім використовувати на придбання необхідних для ведення господарства товарів.
Хоча спецрежим запровадили ще у 1998 році, продовження термінів його дії перетворювалося на справжні політичні баталії. Часто із залученням акцій протесту під стінами парламенту.
"В Україні, часто податкові пільги є результатом втискання у законодавство певних правок чи змін, що приносять вигоду окремим платникам податків або ж сприяють зниженню рівня оподаткування для цілих галузей (наприклад, 2% податок для високомаржинального грального бізнесу, або знижена ставка ПДВ 14% для аграріїв)", – відзначають у Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ.
Вони додають, що 75% законів, які запроваджували ті чи інші податкові пільги, парламент ухвалював в останні місяці року – під час підготовки та голосування бюджету. І уряду, для того аби зібрати голоси за кошторис країни на наступний рік, доводилося йти на поступки лобістам та погоджуватися на підтримку таких ідей.
Тобто, податкові пільги стали такою собі "валютою у переговорах" між урядом та парламентом.
Така практика роботи Ради завдає більше шкоди економіці, аніж приносить користі. По-перше, вона робить податкове законодавство непередбачуваним, бо бізнесу доводиться адаптовуватися до нових правил за декілька місяців до того, як вони набувають чинності. Хоча, будь-які податкові зміни не можуть ухвалюватися раніше, ніж за пів року до дати, з якої вони почнуть працювати.
"Вони перетворили роботу з ПДВ для бізнесу на гру в рулетку". Нардеп про роботу Податкової та нову концепцію "10-10-10"
По-друге, можливість деяких компаній пролобіювати для себе податкові привілеї може демотивувати інший бізнес, який таких привілеїв не отримає, через що стає менш конкурентним.
"Західні компанії намагаються працювати в Україні легально та за всіма правилами. Однак, коли вони бачать, що українські компанії отримують якісь преференції, то у них виникають справедливі питання, чому так відбувається", – зазначає наукова редакторка "Вокс Україна" Ілона Сологуб.
Ще один негативний наслідок таких пільг полягає у тому, що вони ускладнюють і без того складну податкову систему та звітність. Не дивно, що державі доводиться вигадувати для іноземних компаній спеціальних "інвестиційних нянь", які могли б хоч якось спростити розуміння правил гри в Україні.
Складність податкового законодавства має ще один побічний ефект: розвиток корупції. Коли рішення про те, чи надавати пільгу якомусь підприємству, залежить від чиновника, то у нього виникає шанс спробувати такою можливістю скористатися для отримання неправомірної вигоди.
Що далі?
Сотні різноманітних пільг призводять до того, що за деякими податками до державного та місцевих бюджетів недонадходжень до 40-50% усіх можливих доходів. Наприклад, якби у 2022 році не діяли пільги на податок на майно, то місцеві бюджети отримали б на 15,8 млрд грн (або на 43%) більше надходжень з цього податку.
За даними Держмитслужби, внаслідок торішніх пільг надходження до бюджету від митних платежів були на третину меншими, ніж могли б бути. Звісно, ці розрахунки є приблизними, адже застосування деяких пільг могло спровокувати більші обсяги споживання імпортних товарів. Це, зокрема, стосується звільнення від оподаткування автомобілів.
Влада майже ніколи не проводить розрахунків потенційних втрат, яких може зазнати бюджет через запровадження тих чи інших податкових пільг. Проте історія з пільгами військового часу точно мала б стати цінним уроком більше так не робити.
В умовах великої війни кожна зібрана всередині країни гривня відправлялася на фінансування армії, тому умисне зменшення податкових надходжень точно не зіграло на користь оборони держави.
Аби такого більше не повторювалося, у Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД) рекомендують унормувати сам процес надання податкових пільг. Зокрема, аби кожне таке рішення завжди підтверджувалося розрахунками потенційних втрат бюджету, а також мало чітко сформовану ціль.
Наприклад, запроваджуючи пільги для літакобудування чи агросектору, уряд міг би прописати чіткі показники, яких хоче досягти (створення певної кількості робочих місць, збільшення частки галузі у ВВП до конкретного відсотка тощо).
"Також необхідно збільшити обсяги регулярної інформації та поліпшити звітність про податкові пільги. Наприклад, у довідниках ДПС надавати інформацію про податкові пільги за повним переліком податків, за видами економічної діяльності та регіонами, на які вони поширюються", – рекомендує старша наукова співробітниця Центру економічних і соціальних досліджень НІСД Юлія Касперович.
Податок на готівку та гарантія відшкодування ПДВ: реформа "10-10-10" знову на порядку денному. Що там нового?
Підвищити прозорість системи податкових пільг могла б публікація інформації про їхніх отримувачів, вважають у КШЕ.
"Розкриття інформації про отримувачів пільг надасть можливість відстежувати ефективність наданих податкових пільг та не допускати зловживань. Потрібно регулярно здійснювати та оприлюднювати дослідження впливу податкових пільг на розвиток галузей, яким ці пільги були надані. Наявність такої інформації дозволить коригувати державну політику", – зазначають там.
Вже наявні у законі податкові пільги експерти також закликають переглянути, аби визначити на скільки вони є ефективними та актуальними.
Зрештою, держава запроваджує послаблення для того, аби за їхньою допомогою точково покращити інвестиційний клімат хоча б для певних галузей економіки. Замість того, аби покращувати загальну податкову систему, робити її простішою та зручнішою для всіх, держава робить це для невеликої групи обраних.
Не дивно, що в Україні все гучніше лунають заклики повністю відмовитися від усіх пільг, запровадивши натомість максимально просту податкову систему. Зокрема, такі ідеї висуває заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма, який також є автором ідеї податкової реформи ("10-10-10").
"Модель податкової реформи передбачає, що зі зниженням податкових ставок водночас відбудеться ліквідація практично всіх пільг. Наша мета – створити рівні умови ведення бізнесу для всіх секторів економіки, для локальних та міжнародних компаній, для середнього та великого бізнесу", – зазначив Шурма.
Звісно спрощення законодавства та зменшення податкового навантаження на бізнес, найімовірніше, відбудеться вже після закінчення війни. І поки що зарано говорити, до якої саме міри влада зможе знизити ставки окремих податків, адже це багато у чому залежатиме від умов завершення війни.
Проте проводити оцінку податкових пільг влада може вже зараз. Тим більше, що додаткові надходження податків від скасування таких пільг сьогодні можуть стати суттєвою інвестицією у Перемогу.