"Найнебезпечніша людина Америки". Як Деніел Еллсберг викрив брехню США про війну у В'єтнамі

Деніел Еллсберг, інформатор, який викрив масштаби участі США у війні у В'єтнамі, помер у віці 92 років.
Він помер у себе вдома в Кенсингтоні, штат Каліфорнія, від раку підшлункової залози, повідомила його родина.
Через злив так званих "Документів Пентагону" 1971 року колишнього американського військового аналітика називали "найнебезпечнішою людиною Америки".
Справу розглядали у Верховному суді, оскільки адміністрація тодішнього президента Ніксона намагалася заблокувати публікацію в New York Times.
- Сім причин, чому США програли війну у В'єтнамі
- Найуспішніший шпигун в історії. Як викрили агента ФБР, що 20 років працював на Москву
- 20 років війні в Іраку. Чи була зброя масового знищення і як провалилась розвідка Британії
- Чому став можливим витік секретних даних Пентагону про Україну і як це вдарить по розвідці США
Але звинувачення у шпигунстві проти Еллсберга зрештою зняли.
"Деніел був шукачем правди та патріотом-правдолюбцем, антивоєнним активістом, коханим чоловіком, батьком, дідусем і прадідом, дорогим другом для багатьох і джерелом натхнення для багатьох інших. Ми всі за ним дуже сумуватимемо", - йдеться в заяві сім'ї Еллсберга.
Десятиліттями Еллсберг був невтомним критиком урядових надмірностей і військового втручання.
Його опозиція кристалізувалась у 1960-х роках, коли він консультував Білий дім щодо ядерної стратегії та оцінював війну у В'єтнамі для Міністерства оборони.
Те, що Еллсберг дізнався в той період, лягло тягарем на його сумління. Якби тільки громадськість знала, думав він, тиск на політиків з метою припинення війни міг би виявитися непереборним.
Публікація документів Пентагону - 7000 сторінок, які викривають обмани багатьох президентів США - стала наслідком таких думок.
Документи суперечили публічним заявам уряду про війну, а викриття, які вони містили, допомогли покласти край конфлікту та, зрештою, сприяли падінню президента Річарда М. Ніксона.
ВВС Колишній головний редактор газети The Guardian Алан Расбріджер назвав Еллсберга "дідусем викривачів".
Його втручання "радикально змінило громадську думку щодо війни у В'єтнамі", сказав Расбріджер в програмі ВВС World Tonight на Radio 4. Справа проти нього створила прецедент, і "відтоді жоден уряд США не намагався заборонити документ з міркувань національної безпеки", сказав він.
"Документи Пентагону" спричинили конфлікт щодо першої поправки між адміністрацією Ніксона та газетою The New York Times, яка першою опублікувала статті, засновані на документах. Влада вважала це шпигунством, яке поставило під загрозу національну безпеку. Однак Верховний суд США виніс рішення на користь свободи преси.
У 1971 році федеральний суд Лос-Анджелеса звинуватив Еллсберга в крадіжці, шпигунстві, змові та інших злочинах.

Але перш ніж присяжні змогли винести вердикт, суддя відхилив справу, посилаючись на серйозні порушення уряду, включно з незаконним прослуховуванням.
Суддя сказав, що під час розгляду справи один із головних помічників президента Ніксона запропонував йому посаду директора ФБР.
Також стало відомо, що в кабінеті психіатра Еллсберга відбулася крадіжка, санкціонована урядом.
Еллсберг народився в Чикаго 7 квітня 1931 року і виріс у передмісті Детройта, штат Мічиган. До того як потрапити в Пентагон, він був ветераном морської піхоти з докторським ступенем Гарвардського університету й працював у Міністерстві оборони та Державному департаменті.
За словами Расбріджера, Еллсберг "сформував" нещодавніх викривачів, таких як Джуліан Ассанж і Едвард Сноуден.
Він сказав ВВС, що справа з "Документами Пентагону" спонукала його задуматися: "Хто може визначати національні інтереси: уряд чи люди з совістю, як Деніел Еллсберг?"
Еллсберг продовжував свої спроби притягнути уряд до відповідальності багато років після витоку "Документів Пентагону".
Під час інтерв'ю в грудні 2022 року він сказав BBC Hardtalk, що був секретним "резервом" витоку документів Wikileaks.
У справі Wikileaks організація Джуліана Ассанжа опублікувала у 2010 році понад 700 000 конфіденційних документів, відео та дипломатичних телеграм, які надав аналітиком розвідки армії США.
Еллсберг сказав, що Ассанж "міг покластися на мене, щоб знайти спосіб розповсюдити цю [інформацію]".
Після того, як у лютому Еллсбергу діагностували рак підшлункової залози та сказали, що йому залишилося жити від трьох до шести місяців, він провів останні місяці, розмірковуючи над "Документами Пентагону" та подібними викриттями.
У березні 2023 року в електронному листі, який отримав Washington Post, Еллсберг написав: Коли я скопіював "Документи Пентагону" в 1969 році, у мене були всі підстави думати, що я проведу решту свого життя за ґратами. Це була доля, яку я б із задоволенням прийняв, якщо це означало би прискорення закінчення війни у В'єтнамі, яким би малоймовірним це не виглядало".
Видання Politico опублікувало 4 червня інтерв'ю з Еллсбергом, в якому запитало його, чи варто ризикувати бути викривачем, зважаючи на його думку, що це не зробило уряд більш чесним.
"Попри все, є шанс, що це може бути вартим того. Коли ми стоїмо перед лицем величезної катастрофи. Коли ми на межі того, щоб підірвати світ через Крим, Тайвань чи Бахмут," - відповів він.
"З точки зору цивілізації та виживання восьми-дев'яти мільярдів людей, коли на карту поставлено все, чи варто це робити, коли є хоча б невеликий шанс, що це матиме ефект? Відповідь: Звичайно. Можна навіть сказати, що обов'язково", - додав Еллсберг.