Розмиті кладовища і скотомогильники. Які хвороби загрожують Україні після катастрофи на дамбі

Коли Сергій Рибальченко ходив по пояс у воді затопленим Херсоном, чого він тільки не бачив - сміття, шматки меблів, одяг і навіть мертвий кіт.
"Вулиці перетворилися на річки, в яких плавало все. Все, що було у людей на подвір'ях", - розповідає мешканець міста. Він у Херсоні витягнув на сушу вісьмох людей, сімох собак і одного папугу.
І хоча рівень води поступово знижується, затопленими на півдні України залишаються десятки сіл, тисячі будинків - величезна територія площею у сотні квадратних кілометрів.

Екологи та лікарі кажуть, що у воду потрапило багато небезпечних речовин, які можуть викликати спалахи кишкових інфекцій, гепатиту, ботулізму, холери та навіть сибірської виразки.
- Які регіони України залишаться без води через підрив Каховської ГЕС
- Катастрофа може бути ще масштабнішою. Як підрив Каховської греблі вплине на ЗАЕС
Гепатит і холера
"У нас в Олешках і до затоплення була проблема з цвинтарями. Рівень ґрунтових вод був високим, закопувати мерців глибоко не могли. Що там відбувається зараз - це справжнє лихо. Це ж піщані ґрунти, які легко вимиваються", - говорить Євген Рищук, мер затоплених на Херсонщині Олешок, які вже півтора року перебувають під російською окупацією.
До того ж у місті майже у всіх приватних будинках були вигрібні ями, які також затопило.
"Всі ці фекалії зараз попливи у Дніпро", - каже Рищук, який сам перебуває у Києві. З дуже великою ймовірністю потонули тисячі голів худоби, багато собак і котів.
Підтоплення - це завжди проблеми з питною водою, коли не працюють водоочисні системи, а стічні води змішуються з джерелами питної води. Через це виникає ризик поширення інфекцій.
І це саме те, що зараз у великих масштабах відбувається на півдні України.
Станом на 9 червня, повністю затопленими були кладовища у щонайменше семи населених пунктах Херсонської області (Корсунка, Ольгівка, Одрадокам'янка, Кринки, Олешки, Саги, Солонці), а також фільтраційні поля в Олешках, де очищали воду, та величезна агроферма з відходами і кілька складів з добривами. Під водою також сміттєзвалище біля міста Гола Пристань та скотомогильник біля села Дніпряни.
Це далеко не повний перелік небезпечних затоплених об'єктів, розповіли ВВС місцеві чиновники та екологи. Дані все ще збирають.
У МОЗ попереджають про значний ризик поширення у затоплених районах гепатиту А (хвороба Боткіна), гострих кишкових інфекцій, зокрема холери та ботулізму через мор риби, яка загинула на дні Каховського моря.
Цей регіон і до війни та затоплення вважався потенційно сприятливим для поширення холери, але зараз ризики зросли, говорить головний санітарний лікар України Ігор Кузін, проте запевняє, що ситуація контрольована.
Людей просять не збирати рибу на дні моря, не купувати її на стихійних ринках. У зонах затоплення пити лише пляшкову або очищену воду, ретельно мити та термічно обробляти продукти.

На півдні працюють майже 90 груп спостереження, які забирають проби і контролюють якість води. І, якщо за результатами аналізів 7 червня, відхилень не було, 8 червня їх виявили. У річці Інгулець у місті Снігурівка Миколаївської області зафіксували перевищення допустимого рівня амонійного азоту, нітритів, хлоридів, заліза, завислих речовин. Це означає, що до річки потрапили стічні води. Ловити там рибу, споживати з неї воду не можна.

Сибірська виразка
На півдні затоплені чимало полів, які обробляли добривами. Після прориву дамби все це пішло у воду. Якщо вживати так воду, можуть виникнути захворювання нирок, печінки.
"У таких випадках радять кип'ятити воду або (краще) пити привізну, щоб зменшити шанси ураження інфекціями. Бо кип'ятіння не допоможе, якщо вода забруднена нітратами", - говорить колишній керівник Центру громадського здоров'я Володимир Курпіта. Тому людям радять не вживати воду з колодязів поблизу підтоплених районів, навіть якщо вода туди не дійшла.
"У нас навколо багато ферм, багато складів з добривами. Люди тримали теплиці, зберігали отрутохімікати. Все це могло попасти у воду. Але це не найстрашніше - найбільше ми боїмося сибірської виразки", - говорить екологиня з Нової Каховки Таїсія Козак. Вона багато років працює у сфері природозахисту та очолює місцеву екологічну організацію "Мама-86".
У 50-70-х роках у скотомогильнику між селами Дніпряни і Корсунка, що на лівобережжі Херсонщини, закопували худобу з сибірською виразкою.
Зараз ця територія повністю під водою.

"Той район точно був заражений. Там і раніше постійно проводили моніторинг, брали проби ґрунту, але ж копали неглибоко. Зараз вода може розмити все. Значить, спори сибірської язви можуть потрапити до Дніпра і Чорного моря", - каже експертка.
Проби, які брали раніше, не виявляли сибірської виразки, але зараз, припускає Таїсія, вода могла розмити ґрунт глибше, і шанси, що хвороба може потрапити назовні зросли. Влада загрозу появи "сибірки" поки не коментує.

У Херсонській та Миколаївській областях таких скотомогильників є дуже багато. Останніми роками їх не підтримували у належному стані. Вони можуть бути відкритими, а значить інфекція може потрапити у воду, попереджає лікар-епідеміолог, кандидат медичних наук Андрій Александрін.
"Підрив Каховської ГЕС - це найбільша техногенна катастрофа за весь час незалежності України, яку ми недооцінюємо. Бо йдеться про величезні затоплені території", - говорить експерт.
Що робити?
За тиждень, коли зійде велика вода, стануть зрозумілими масштаби лиха, говорить Анатолій Оперчук з Центру громадського здоров'я. Він разом з іншими фахівцями вирушив на південь моніторити ситуацію.
За його словами, найперше треба допомога з питною водою - забезпечити людей пляшковою водою, відновити затоплені водозабори Херсона та Миколаєва. Уряд планує побудувати нові.
З усієї країни на південь уже везуть допомогу - продукти, човни та воду у пляшках. Але, за оцінками ООН, понад 700 тис. мешканців півдня України можуть зіткнутися з нестачею питної води.

У МОЗ розповідають, що в Херсонській області наразі є близько 600 тис. таблеток для знезараження води. Проте, чи вистачить цього?
Інфекціоніст Андрій Александрін наголошує, що, окрім питної води, людей необхідно якнайшвидше забезпечити якісною технічною.
"Якщо люди купують овочі та неякісно їх оброблять, якщо будуть митися неякісною водою, є великий ризик того, що кишкові інфекції потраплять в організм", - попереджає експерт.
Він критикує владу за недостатньо оперативне інформування, а міжнародні організації - за зволікання з реакцією.
"Перекип'ячена вода, таблетки для дезінфекції - це має бути і для технічної води теж. І це має (бути) у людей вже зараз. Потрібна велика інформаційна кампанія з пояснення, навчання, а в нас цього немає. Ми не були готові до такої трагедії, у нас не було плану дій", - говорить експерт.
Тепер у регіоні мають стати нормою регулярна перевірка води та моніторинг можливого поширення хвороб.

"Проганяти росіян та очистити криниці"
Попереду дуже багато роботи - очищення всіх джерел і криниць, дезінфекція, обстеження водойм, говорить Таїсія Козак, еколог з Нової Каховки.
Але лівобережжя Херсонщини в окупації, туди не можуть дістатися ні рятувальники, щоб витягти людей з пастки, ні експерти, щоб взяти проби води і оцінити масштаби руйнувань.
Уже кілька днів поспіль рятувальні операції на підконтрольній Україні території потрапляють під обстріли.

"Чим швидше ми звільнимо ці території, тим швидше зможемо там все прибрати", - зітхає екологиня Козак.
Волонтери, з якими спілкувалися ВВС, розповідають, що росіяни не пускають їх рятувати людей та не випускають людей без російських паспортів із затоплених районів. Були повідомлення, що за евакуацію вимагали гроші.
Через чотири дні після катастрофи на дамбі, яку російська влада спочатку заперечувала, Володимир Путін доручив створити комісію з ліквідації наслідків руйнування Каховської ГЕС.
У публічних заявах призначені Росією представники окупаційної адміністрації на Херсонщині також почали висловлювати занепокоєння, бо вода розмиває кладовища і скотомогильники.
"Санлікарі попереджають про небезпеку води з будь-яких джерел. Для пиття та приготування їжі можна використовувати лише пляшкову воду", - заявив окупаційний чиновник Андрій Алексеєнко, якого цитує Інтерфакс.
Чорне море у небезпеці?
Тим часом у Чорному морі біля Одеси у п'ятницю плавали диван, холодильник, вікно та цілі частини приватного будинку. Ймовірно їх винесло потоком води після прориву дамби.
Держагенція з розвитку туризму закликає не лише не купатися, але навіть не підходити до води. Крім сміття, там можуть бути боєприпаси.

"Так, Чорне море теж у небезпеці. Все з Дніпра виносить у море - сміття, міни і нечистоти. Це величезна екологічна трагедія для всіх нас і можливо для всіх країн з Чорноморського узбережжя теж", - каже екологиня Таїсія Козак.
У Херсоні вода поступово спадає, але там все ще багато сміття. Наприклад, вулицею Петренка, яка була одна з найбільш підтоплених, плавають сміттєві баки, шматки пластику та троянди.