Як підрив Каховської ГЕС змінить плани України форсувати Дніпро
ReutersХерсонщину затопило після прориву греблі Каховської ГЕС. Якщо припустити, що українська армія готувала операцію з форсування Дніпра у його нижній течії, то тепер плани доведеться міняти.
Хто більше виграв від каховської катастрофи у воєнному сенсі?
Затоплення обох берегів Дніпра вигідніше російським військовим, заявив у середу голова окупаційної адміністрації частково захопленої Запорізької області Володимир Сальдо.
"Буде видно, хто і як спробує перетнути водну гладь, - цитує його "Інтерфакс". - З погляду воєнного, оперативно-тактична ситуація зараз склалася на користь Збройних сил РФ".
Так чи інакше, плани наступу України в Херсонській області, який очікують разом із наступом на інших ділянках фронту, доведеться коригувати. Це визнав напередодні радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
- "Злість і прокльони росіянам". Що розповідають жителі затопленої Херсонщини
- Руйнування, підтоплення та евакуація. Наслідки підриву Каховської ГЕС у фото
- Підрив дамби на Дніпрі. Як і навіщо це зробили за наказом Кремля 82 роки тому
Як тепер форсувати Дніпро?
Аналіз кореспондента ВВС Іллі Абішева
У сучасних армій є багато способів подолати водну перешкоду. Легку піхоту найнадійніше десантувати на протилежний берег за допомогою катерів або гелікоптерів. З важкою технікою складніше - здебільшого плавати й літати вона не вміє. Крім того, війська, які висадилися на ворожу територію, потрібно забезпечити безперебійним постачанням.
Під форсуванням такої великої річки як Дніпро зазвичай розуміють цілий комплекс заходів, який включає як висадку десанту, так і наведення тимчасових мостів - понтонів. Така операція має бути швидкою та скоординованою.
У загальному плані вона виглядає приблизно так: в умовній точці А зосереджується техніка для перекидання на той берег, у точці В вона починає переправу, у точці С - висаджується, а в точці D відбувається її розгортання (насправді таких точок набагато більше).
Всі етапи операції вразливі, а на її початку - особливо точка А, де в очікуванні початку переправи накопичується багато техніки, на яку противник із задоволенням обрушить вогняний шквал.
Насамперед проводять розвідку місцевості. Потрібно знайти місця для заїзду на понтон і виїзду з нього, інакше перший же танк зав'язне, зійшовши на берег, і вся переправа буде зірвана.
Потрібно виміряти ширину річки та швидкість течії у місці наведення понтонного мосту, дослідити дно. Потрібно забезпечити прикриття техніки, що переправляється, завчасною висадкою десанту, артилерією та засобами ППО. Потрібно відволікати і дезінформувати противника, та ще багато чого потрібно.
Якщо припустити, що українська армія готувала операцію з форсування Дніпра в його нижній течії - неважливо, як основну чи відволікаючу, - то після руйнування греблі Каховської ГЕС цей задум можна вважати зірваним.
Ландшафт змінився, точки із заданими координатами опинилися під водою, стан ґрунту вже не буде колишнім, навіть якщо річка повернеться до своїх берегів, плани форсування Дніпра треба міняти.
Інше питання - а чи виношував такі плани український генштаб, коли було зрозуміло, що зірвати їх можна одним натисканням кнопки?
Але й для російських військових збитки від руйнування греблі, скоріш за все, переважують вигоду у вигляді тимчасової "смуги безпеки" в нижній течії Дніпра. Їхні передові оборонні споруди, мінні поля, рокадні дороги, техніка, склади та особовий склад опиняються в зоні затоплення - багато доведеться кинути, відступивши без бою.
Getty ImagesПри цьому для сторони, яка володіє ініціативою (а зараз це явно Україна), відкриваються нові можливості.
Насамперед, з'являється шанс висадитися та взяти під контроль Кінбурнську косу - півострів між Чорним морем та Дніпровською затокою, а також острови та плавні у дельті Дніпра. Російській армії буде вкрай важко обороняти ці території через проблеми з постачанням - дуже велике плече, а тут ще й потоп.
Небезпеку для російських військ, що окуповують частину Причорноморської низовини, становить і обміління Каховського водосховища, яке, за прогнозом "Укргідроенерго", до кінця тижня зникне.
Дніпро, звичайно, залишиться, але форсувати річку все ж набагато легше, ніж величезну водойму, яка місцями досягала 25 км завширшки.
Протяжність ділянки річки від Нової Каховки до Василівки, яку російській армії тепер доведеться тримати під невсипущим контролем, становить по осі приблизно 200 км. На цій ділянці розташовані Енергодар із Запорізькою АЕС. І це без урахування нині затопленої нижньої течії Дніпра.