Як соцмережі видаляють докази воєнних злочинів Росії в Україні. Розслідування ВВС
Відео Ігоря Захаренка з України оперативно видалилиДокази потенційних порушень прав людини можуть бути втрачені після їх видалення у соцмережах, з'ясувала ВВС.
Онлайн-платформи часто видаляють чутливі чи жорстокі відео з використанням штучного інтелекту. І кадри, які в деяких випадках допомогти б суду, можуть вилучатися без архівування.
- Як фейки про війну в Україні збирають мільйони переглядів у TikTok
- Як відрізнити фейки від правди про війну в Україні – деякі поради
Meta і YouTube кажуть, що прагнуть захистити користувачів від шкідливого контенту.
Але на думку Алана Расбріджера, члена наглядової ради Meta, індустрія демонстурє надмірну обережність і поміркованість.
Платформи наполягають, що роблять винятки для чутливих матеріалів, які становлять суспільний інтерес. Проте коли BBC спробувала завантажити кадри нападу на цивільних в Україні, їх швидко видалили.
Штучний інтелект (ШІ) може прибирати шкідливий і незаконний контент у великих масштабах. Однак, коли справа доходить до модерації сцен насильства з місць, де триває війна, машинам не вистачає нюансів для виявлення порушень прав людини.
Правозахисні організації заявляють, що компаніям, які працюють у соціальних мережах, необхідно терміново запобігти зникненню цієї інформації.
"Розробка полягала в тому, щоб у той момент, коли машини бачать щось, що здається важким чи травмувальним, прибрати це", - пояснив Расбріджер ВВС. Раду Meta, до якої він входить, створив Марк Цукерберг. Це своєрідний незалежний "верховний суд" компанії, якій належать Facebook й Instagram.
"Гадаю, наступне питання полягає в тому, як нам розробити механізми, чи то людські, чи за допомогою ШІ, щоб ухвалювати розумніші рішення", — додає Расбріджер, колишній головний редактор Guardian.
Ніхто не заперечуватиме право техкомпаній на контроль контенту, каже посол США з питань кримінального правосуддя Бет Ван Шаак: "Однак виникає занепокоєння, коли ця інформація раптово зникає".
Ігор Захаренко, колишній тревел-журналіст, зіткнувся з цим в Україні. Від початку великої війни він документував напади на цивільних.
ВВС зустріла його в передмісті Києва, де рік тому чоловіки, жінки й діти загинули від рук російських військових під час спроби втекти від окупації.
На кадрах, зафіксованих Захаренком, - щонайменше 17 тіл та згорілі автівки.
Відео нападів росіян на цивільних українців видалили за лічені хвилиниВін хотів викласти відео в інтернет, щоб світ побачив, що сталося, та щоб спростувати версію Кремля. Але коли завантажив у фейсбук й інстаграм, їх швидко видалили.
"Самі росіяни казали, що це фейки, що цивільних не чіпали, воювали тільки з українською армією", — розповідає Ігор.
Використовуючи фіктивні акаунти, ми виклали кадри Ігоря в інстаграм і ютюб.
Протягом хвилини інстаграм видалив три з чотирьох відео.
Ютюб спочатку застосував вікові обмеження до трьох відео, але за десять хвилин прибрав їх усі.
Ми спробували ще раз - але завантажити їх взагалі не вдалося. Клопотання про відновлення відео на тій підставі, що вони містили докази воєнних злочинів, відхилили.
Компанії YouTube і Meta кажуть, що у суспільних інтересах контент, який зазвичай видаляється, може залишатися в мережі з переглядом лише для дорослих. Але наш експеримент із відео Ігоря свідчить про протилежне.
Meta запевняє, що відповідає "на запити від правоохоронних органів у всьому світі" та "продовжує вивчати додаткові можливості для підтримки процесів міжнародної відповідальності… відповідно до наших юридичних зобов'язань та зобов'язань щодо забезпечення конфіденційності".
YouTube, своєю чергою, пояснює, що попри винятки для контенту в суспільних інтересах, платформа не є архівом. "Правозахисники, активісти, дослідники, цивільні журналісти та інші особи, які документують порушення прав людини (або інші потенційні злочини), повинні дотримуватись передових методів захисту та збереження свого контенту", - йдеться в повідомленні компанії.
ВВС також поговорила із сирійцем на ім'я Імад. Він був власником аптеки в Алеппо, поки у 2013 році туди не прилетіла бомба.
Чоловік згадує, як вибух наповнив кімнату пилом і димом. Почувши крики про допомогу, він вийшов на ринок і побачив навколо рештки тіл: закривавлені руки й ноги.
Ці сцени зняли місцеві телевізійники. Кадри розмістили у фейсбуку та на ютюбі, але згодом їх вилучили.
Сирійські журналісти розповіли ВВС, що їхні власні записи оригінальних кадрів також були знищені під час бомбардувань.
Через роки, коли Імад шукав притулку в ЄС, його попросили надати документи, які б підтверджували його присутність на місці події.
"Я був упевнений, що мою аптеку зняли на камеру. Але коли зайшов в інтернет, то побачив, відео видалили".
Некомерційна організація Mnemonic, що базується в Берліні, займається документуванням порушень прав людини.
Mnemonic розробила інструмент для автоматичного завантаження й збереження доказів порушень - спочатку у Сирії, а тепер у Ємені, Судані та Україні.
Вони зберегли понад 700 тисяч зображень із зон бойових дій, перш ніж їх видалили із соціальних мереж, у тому числі відео бомби біля аптеки Імада.
Кожне зображення може містити ключ до розгадки того, що насправді відбувалося на полі бою - місце, дату чи злочинця.
Але організації на кшталт Mnemonic не можуть охопити всі конфлікти у світі.
Довести скоєння воєнних злочинів неймовірно складно, тому важливо зібрати якнайбільше джерел.
"Перевірка фактів схожа на рішення головоломки: ви збираєте, здавалося б, незв'язані фрагменти інформації, щоб побудувати повнішу картину того, що сталося", - каже Ольга Робінсон з BBC Verify.
Архівування матеріалів з відкритих джерел, доступних практично кожному у соцмережах, часто лягає на плечі людей, які хочуть допомогти своїм родичам, що постраждали від війни.
Рахва каже, що її "обов'язок" — архівувати матеріали з відкритих джерел про конфлікт в ЕфіопіїЕфіопка Рахва живе в Сполучених Штатах. Але її родина залишилась в Ефіопії, де триває збройне протистояння між федеральним урядом та місцевою владою регіону Тиграй.
Влада Ефіопії жорстко контролює потік інформації. Одним з джерел новин про ситуацію в регіоні стали соціальні мережі.
"Це був наш обов'язок, - розповідає Рахва. - Я витратила багато часу на збір інформації. Коли бачиш цей контент, намагаєшся перевірити його, використовуючи всі доступні інструменти. Але чи у безпеці твоя родина - не знаєш".
Правозахисники кажуть, що необхідно розробити глобальну систему для збирання й безпечного зберігання видаленого контенту. Це передбачає збереження метаданих для перевірки контенту на предмет того, що він не підроблений.
Бет Ван Шаак, посол США з питань правосуддя, каже: "Нам необхідно створити механізм, за допомогою якого цю інформацію можна зберегти для можливого притягнення до відповідальності у майбутньому. Платформи соціальних мереж мають бути готові до взаємодії з правоохоронцями по всьому світу".