Як влада міст допомагає переселенцям з працевлаштуванням?
Фото: Рух ЧЕСНО
Прифронтові області мають свою специфіку. Так, у Запоріжжі повідомили, що не мають окремої програми, проте залучають багато ресурсів для допомоги та працевлаштування ВПО.
“Запоріжжя знаходиться близько до лінії фронту, люди тут постійно переїжджають через обстріли, тому ми працюємо з актуальними запитами без довгострокових програм. У нас діє Інститут розвитку міста, в якому ми активно забезпечуємо потреби ВПО. Окремо ведемо базу вакансій, яку постійно оновлюємо і направляємо на райони та ОТГ”, — зазначає Вікторія Агєнтаєва, директорка КП “Інститут розвитку міста Запоріжжя” Запорізької міської ради.
Також у місті працює Консультаційна рада ВПО.
Фото: Рух ЧЕСНОЗапоріжжя входить у п'ятірку міст за кількістю зареєстрованих ВПО.
Фото: Рух ЧЕСНОТака ж ситуація в Херсоні. Там зазначили, що програми наразі відсутні через обстріли, про що раніше писав Рух ЧЕСНО, та релокацію місцевого бізнесу до більш безпечних територій. До того ж у місті зареєстрована невелика кількість ВПО, а органи місцевого самоврядування повертаються до повноцінної діяльності після звільнення міста.
Біля Корабельної райради пиріжки продають у бронежилетіА от Харків, який посідає третє місце за кількістю ВПО, не має місцевих програм підтримки переселенців. Таку ж відповідь надали у міській раді Чернігова й повідомили, що у 2022–2023 роках програми не приймалися.
Але є міста, які зараз напрацьовують окрему програму в бюджеті міста. Так, у Кропивницькій міській раді повідомили про вже розроблений, проте ще не затверджений проєкт “Комплексної програми підтримки, адаптації та реінтеграції ВПО”. Окрема увага у тексті проєкту приділена допомозі у працевлаштуванні переселенців та релокації бізнесу.
Фото: Рух ЧЕСНОЧастина рад не надали жодної інформації щодо наявності чи відсутності програм. Ми звернулись за коментарем до міської ради Рівного, аби дізнатися, чи дійсно програм немає або ж у відповідь на звернення Руху ЧЕСНО надали неповну інформацію.
Секретар Рівненської міської ради Віктор Шакирзян повідомив, що навіть за відсутності програм рада робить багато для підтримки релокованого бізнесу та переселенців.
“У Рівному наразі працює 24 релокованих підприємства, також чимало розташувались у громадах поряд. Разом із підприємствами до міста переїхали і працівники. За допомогою наших партнерських зв’язків ці компанії активно налагоджують комунікацію з країнами ЄС та виходять на нові ринки. Приклад — торгова марка “Біорія”, яка випускає ортопедичні вироби. Тут працюють вразливі категорії, ВПО та особи з інвалідністю. І сьогодні бізнес уже має сертифікати якості, що дозволяють продаж у Польщі ”, — зазначає Шакирзян.
Зустріч міської влади з релокованим підприємствомЗа відсутності закріплених програм складно оцінити, як відбувається адаптація та інтеграція ВПО у громаду. Схожа ситуація і в інших обласних центрах, які станом на травень 2023 року ще не мають програм інтеграції ВПО у громади.
Міста застосовують різні підходи для підтримки переселенців. Деякі ради створюють окремі центри допомоги, в яких ВПО можуть отримати різні послуги: від гуманітарної допомоги до працевлаштування. У інших створені програми підтримки. Частина міст залучають ВПО до вже наявних програм підтримки бізнесу та підприємництва.
В Одеській міській раді повідомили, що пріоритетним напрямом у політиці соціального захисту переселенців є забезпечення їх роботою. Для цього у місті створений муніципальний Центр сприяння працевлаштуванню внутрішньо переміщених осіб. Центр допомагає з пошуком роботи, а також інформує про доступне навчання, перекваліфікацію та соціальну адаптацію.
Фото: Рух ЧЕСНОЗа рік — із червня 2022 року — до центру та його філій звернулися понад 2300 осіб, працевлаштовані 768 переселенців. Роботу їм надають не лише міські комунальні заклади, а й приватні підприємства.
Схожий підхід до підтримки ВПО на місцевому рівні має і Львів. У місті вже понад рік функціонує Центр підтримки ВПО. Серед іншого до нього запрошують звертатися за допомогою у працевлаштуванні.
Фото: Рух ЧЕСНО“У центрі ми проконсультували понад дев’ять тисяч осіб. Чимало переселенців ми взяли працювати у структурні підрозділи міської ради, в комунальні установи і підприємства. Зокрема, десять фахівців стали частиною команди міського центру соціальних послуг та реабілітації “Джерело” та зараз допомагають дітям та їхнім рідним вставати на ноги”, — зазначає міський голова Львова Андрій Садовий у коментарі Руху ЧЕСНО.
Переселенки доглядають дітей у центрі “Джерело”. Пані Оксана очолила відділенняСадовий також зазначив, що у Львові місцеві училища проводять безкоштовні курси з подальшим отриманням сертифікатів для опанування різних професій: кондитерів, електрозварників, касирів, кухарів-сушистів, кравців, пекарів.
У Хмельницькому також працює Штаб допомоги вимушеним переселенцям. Там з 24 лютого 2022 року до сьогодні надають необхідну допомогу, а також допомагають із працевлаштуванням. У відповіді на звернення Руху ЧЕСНО зазначається, що за допомогою у працевлаштуванні звернулися понад 1300 осіб, 230 із них отримали роботу.
Міська рада Ужгорода, у свою чергу, значну увагу приділяє підтримці релокованого бізнесу, адже у 2022 році в місто приїхало близько 180 підприємств. Для допомоги у пошуку виробничих майданчиків, налагодження логістики тощо у міській раді був створений окремий відділ та затверджена “Програма підтримки релокованого бізнесу на 2022–2025 роки”.
Як приклад успішно релокованих великих компаній в Ужгород слід відмітити підприємство SOTON — це найбільший виробник стільникових та полікарбонатних листів в Україні. Релокувались також ІТ-компанії, видавничі компанії, виробники устаткування, продуктів харчування тощо.
Зустріч міської влади із гендиректором компанії SOTON після релокації в новому приміщенніУ Дніпрі над працевлаштуванням ВПО активно працює Інспекція з питань праці при міській раді. Окрім широкого інформування про можливості працевлаштування, інспекція збирає та публікує вакансії, а також збирає резюме ВПО та передає їх роботодавцям. Працевлаштувати вдалося вже понад 570 осіб.
Також у місті залучають переселенців до оплачуваних громадських робіт в якості підробітку. Такі роботи є складовою “Програми зайнятості населення у місті Дніпро у 2022–2026 році”, яка передбачає також низку заходів сприяння зайнятості ВПО.
Фото: Рух ЧЕСНОТернопільська громада однаково надає підтримку розвитку бізнесу (релокованому, новоствореному, зареєстрованому тут). Адже, як зазначається у відповіді на звернення Руху ЧЕСНО, частка надходжень від бізнесу до бюджету громади є суттєвою і становить майже 40%. Щоб стимулювати розвиток та функціонування суб’єктів малого й середнього бізнесу, в місті діє “Програма розвитку малого і середнього підприємництва на 2023–2024 роки”. Схожа програма підтримки бізнесу діє і в Чернівцях.
Також у Тернополі відкрили Гуманітарний хаб для внутрішньо переміщених осіб із Луганщини. У міській раді Тернополя таке рішення вважають значним кроком у співпраці Тернопільської та Сєвєродонецької міських територіальних громад.
Фото: Рух ЧЕСНООкремим унікальним прикладом допомоги ВПО є центри підтримки “ЯМаріуполь”, які вже працюють у 16 містах України. Тут надають комплексну підтримку для адаптації на новому місці жителям Маріуполя та Маріупольського району.
Святкування річниці роботи центру “ЯМаріуполь” у ВінниціУ кожному центрі надають гуманітарну, юридичну, соціальну, психологічну та медичну допомогу. Працюють ігрові кімнати, щоб батьки мали змогу залишити там свою дитину із професійним вихователем та вирішити свої питання. Також фахівці шукають варіанти працевлаштування. У центрах найчастіше працюють саме переселенці.
Київ — лідер за кількістю зареєстрованих переселенців. Їх тут майже 400 тисяч. Щоб допомогти такій кількості осіб адаптуватися та інтегруватися в життя громади, місцева влада зобов’язана приділяти значну увагу питанням ВПО.
В першу чергу внутрішньо переміщені особи можуть скористатися всіма видами соцпідтримки за програмою “Турбота. Назустріч киянам”. Тут передбачені різні види виплат та допомоги. Щоб отримати більше інформації або послуг, переселенців закликають звертатися до Центрів комплексного консультування ВПО, які працюють у різних районах Києва.
Фото: Рух ЧЕСНОТакож у грудні 2022 Київрада ухвалила рішення про створення Координаційної ради з питань внутрішньо переміщених осіб у місті Києві.
“Ця рада — дорадчий орган — має запрацювати з липня, коли до неї увійдуть відповідні громадські організації. Основні завдання для ради — узгоджувати державну та місцеву політики. У нас зараз стільки ВПО, що це як новий район столиці. Постають питання освіти, медицини, ЖКГ і так далі. Якщо питання житла більш-менш вирішено, то питання працевлаштування стоїть доволі гостро. Більшість ВПО де-юре, але не де-факто живуть на держвиплати”, — зазначає секретар Київради Володимир Бондаренко.
На останній сесії рада столиці ухвалила рішення про фінансову кредитну підтримку для розвитку бізнесу на території міста. Також Київрада інформує ВПО про можливості навчання. Так, на сайті було розміщено анонс із запрошенням ВПО долучитись до бізнес-навчання, яке має на меті підвищення кваліфікації учасників для успішної інтеграції в економічну сферу регіону.
Тоді координаторка проєкту Олена Поліщук розповіла, що зареєструвалися понад 700 учасників, 77% з яких перебувають у Києві та Київській області. Через такий попит вирішили відкрити навчання для всіх охочих.
Запит на проведення навчання, перекваліфікації та допомоги у працевлаштуванні однозначно є, тому продовжувати впровадження політик підтримки для громадян, які були змушені змінити місце проживання, необхідно.
Ще на початку збору даних для дослідження аналітики Руху ЧЕСНО зафіксували відсутність єдиного підходу до збору даних про переселенців органами місцевого самоврядування. На ідентичний текст запиту відповіді надходили дуже різні. У деяких радах наявна вся інформація про ВПО та досвід їх працевлаштування в місті, інші ж надали лише загальну кількість осіб.
Фактично органи місцевого самоврядування не фіксують потреби працевлаштування, особливості соціального статусу переселенців тощо. За таких умов до ефективності місцевих програм можуть виникати питання.
Якщо у місті проживає декілька тисяч переселенців, із ними можна працювати в особистому порядку. Але у містах, де зареєстровано понад 100 тисяч переселенців, підходи до визначення умов місцевих програм підтримки мають бути системними.
Фото: Рух ЧЕСНОНайскладніша ситуація зі збором зведених даних у Херсонській міській раді, адже місто ще повертається до звичного життя після тимчасової окупації. Рух ЧЕСНО отримав розрізнені відповіді на своє звернення від декількох районних рад міста, департаментів міської ради. Херсонський ЦНАП повідомив, що веде реєстрацію ВПО лише з 15 березня 2023 року, тому загальну кількість поки назвати не може. Проте невелика кількість ВПО в Херсоні є закономірною, адже і в Херсонській області зареєстровано найменше ВПО серед інших областей.
Як працює Державна служба зайнятості та такі проєкти, як “єРобота”, Рух ЧЕСНО проаналізував у дослідженні. Держава та органи місцевого самоврядування мають не просто взаємодіяти, а відслідковувати найкращі практики та допомагати тим містам, які не напрацювали потрібних політик, втілювати їх і допомагати переселенцям із роботою та інтеграцією.
Це дослідження стало можливим за фінансової підтримки NDI та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).