Як США дискутують про боргову стелю і які наслідки це може мати
Після саміту G7 президент США Джо Байден одразу повернувся до Вашингтона, скасувавши заплановані візити в Австралію та Папуа Нову Гвінею, щоб якомога швидше продовжити переговори щодо підняття боргової стелі.
На кону — запобігання краху економіки Сполучених Штатів та світу.
Дефолт може відбутися за лічені дні, йдеться у статті студента Єльського університету Юрія Стасюка Чи зможе Байден уникнути дефолту США: деталі "боргових" переговорів влади з республіканцями.
Останнього разу в Сполучених Штатах був профіцитний федеральний бюджет (в якому прибутки перевищують видатки) у 2001 році — і це виняток за останні десятиліття. А коли для фінансування програм федеральному уряду США не вистачає прибутків, він позичає потрібні кошти в кредиторів.
Щоб обмежити неконтрольовані витрати, у 1917 році Конгрес США почав встановлювати обмеження на окремі види боргу для виконавчої влади.
У 1939-му Конгрес встановив перший верхній ліміт на загальний борг уряду — так звану боргову стелю. Фактично боргова стеля — це максимальна сума всіх запозичень, які може мати уряд Сполучених Штатів.
За останні двадцять років борг Сполучених Штатів зріс більш ніж утричі.
З $10,21 трильйона у 2002 до $30,93 трильйона у 2022 році.
Разом з тим, як борг зростав, Конгрес на основі двопартійного консенсусу регулярно підіймав боргову стелю, коли загальний борг уряду досягав цього ліміту — 78 разів з 1960-го року.
Історично це робили як республіканські, так і демократичні президенти та конгреси.
У 2011 році вперше у Вашингтоні потреба вкотре підняти боргову стелю викликала спротив — тоді республіканська більшість вимагала скорочення витрат в обмін на чергове підняття ліміту.
Схожа ситуація повторилася у 2013 році, і ось знову — цього року.
Республіканці Палати представників на чолі зі спікером Кевіном Маккарті в обмін на підняття боргової стелі вимагають від демократів радикальне скорочення федеральних витрат. Для демократів зменшення соціальних програм є неприйнятним, особливо коли йдеться про законодавчі ініціативи їхнього президента.
Найімовірнішим сценарієм залишається досягнення двопартійної домовленості між Байденом та Маккарті та проходження законопроєкту про підняття боргової стелі через Конгрес в експрес-режимі.
Така домовленість міститиме скорочення витрат — швидше за все, більші, ніж пропонує Білий дім, але менші, ніж у республіканському законопроєкті, прийнятому у квітні.
В теорії підняти боргову стелю можна і без участі Маккарті. Але, ця стратегія, однак, несе багато ризиків. Таке рішення Байдена буде безперечно оскаржене в судах.
Джанет Єллен, міністерка фінансів США, попередила лідерів партій у Конгресі, що уряд не зможе виплачувати свої зобов’язання з початку червня — можливо, вже з першого числа, — та закликала конгресменів якомога швидше підняти боргову стелю, щоб запобігти цьому.
Точні економічні наслідки передбачити важко, оскільки Сполучені Штати ніколи в історії ще не мали дефолту, та, ймовірно, це призведе до важкої економічної кризи в країні та цілому світі. Про те, що може статися в такому випадку, можна почитати у статті Якщо завтра дефолт. Що буде, коли Штати перестануть платити за боргами.
Незалежно від того, який сценарій вирішення кризи реалізують у Вашингтоні, серед цього хаосу несподівано є хороші новини (чи то відсутність поганих) для України.
Незважаючи на бажання зменшити урядові витрати, республіканці не розглядають зменшення оборонного бюджету США — а навпаки, бажають його збільшити.
Ще одна явно позитивна новина — в тому, що зменшення допомоги Україні для збалансування бюджету також не розглядається на переговорах.
Докладніше – у матеріалі Юрія Стасюка Чи зможе Байден уникнути дефолту США: деталі "боргових" переговорів влади з республіканцями.