Топчиновники уникають покарання частіше, ніж клерки. Як судять корупціонерів
Нещодавно правоохоронці арештували голову Верховного суду. Як взагалі виглядає портрет зичайного українського корупціонера та як судять топпосадовців нові і старі антикорупційні органи?
18 травня Вищий антикорупційний суд (ВАСУ) відправив колишнього голову Верховного Суду Всеволода Князєва під варту на два місяці з можливістю внесення застави в розмірі 107 млн грн.
За три дні до цього стало відомо, що Князєва затримали за підозрою в отриманні хабаря в розмірі 2,7 млн дол. Ці кошти, нібито, суддя отримав за винесення "потрібного" для олігарха Константина Жеваго рішення щодо спору за частку в Полтавському ГЗК.
Процес отримання хабаря задокументували представники Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП). Директор НАБУ Семен Кривоніс назвав це найбільшим викриттям високопосадовця в судовій гілці влади за весь час їх роботи.
Князєв – не єдиний, хоча безсумнівно й найважливіший, звинувачений в корупції носій суддівської мантії. За останні чотири роки приблизно чверті сотні суддів були винесені вироки по корупційних статтях.
Багато це чи мало? Дивлячись із чим порівнювати. Щорічно в Україні виноситься близько 1-1,2 тис вироків щодо посадових злочинів, які підпадають під ознаки корупції.
Базуючись на відкритих даних реєстру судових рішень і проєкту "Антикорупційний барометр" на основі опису 2,5 тис посад засуджених чиновників ЕП склала портрет звичайного українського корупціонера.
Як виглядає "портрет корупціонера"
В цьому портреті судді становлять 1% від усіх, хто опинився на лаві підсудних осіб. Основна маса притягнутих до відповідальності корупціонерів – різного роду спеціалісти й клерки, тобто чиновники нижчого і середнього рангу.
Та проблема в іншому. Поверхневий аналіз показує, що ті ж клерки мають більше шансів бути визнаними винними у корупційному злочині, ніж керівний склад (використовуйте кнопки під графікою, щоб подивитися).
Їх частка вища на 5% серед усіх визнаних винуватими, ніж серед усіх тих, хто був виправданий.
Перевірити чи не випадкова ця несправедливість можна й іншим чином – поділивши всіх чиновників на дві групи. Першу складають службовці категорій А та Б – це найвищі посади в державних структурах.
Крім суддів до них відносяться прокурори, слідчі, народні депутати, начальники управлінь чи міністри із заступниками. Всі вони становлять приблизно 10% від усього кола осіб, які щорічно сідають на лаву підсудних за звинуваченням у корупції.
Все решта – інші держслужбовці, представлені звичайними клерками, інспекторами та спеціалістами.
Зібрані дані свідчать, що до різних груп чиновників Феміда ставиться по різному. Наприклад, за ст. 368 Кримінального кодексу (прийняття неправомірної вигоди або хабаря) в половині випадків посадовці категорії А та Б уникають покарання.
Водночас для всіх інших бюрократів цей показник не перевищує 20%. Приблизно той самий розподіл залишається, якщо порівнювати інші статті.
Точно визначити причину цієї диспропорції важко. Вона може бути пов'язана зі ставленням до розгляду справ як судів, так і слідчих або прокурорів.
В будь-якому разі, ця диспропорція поступово скорочується. Частка виправдувальних вироків топ-чиновникам за останні два роки впала з 60% до менше ніж 50%.
Основна причина цього в створеній новій антикорупційній вертикалі у вигляді НАБУ (слідчих), САП (прокурорів) і окремого Вищого антикорупційного суду. За чотири роки ними винесено більше ніж 110 вироків по частині антикорупційних статей, серед яких є і судді.
Один з останніх епізодів: в березні ВАСУ засудив до 10 років позбавлення волі колишню суддю з міста Дніпра, яка вимагала хабар 30 тис дол. За інформацією "Українська правда" йдеться про колишню суддю Кіровського суду міста Дніпра Наталію Овчаренко.
Такі вироки не рідкість: за чотири роки існування ВАСУ виправдав всього двох суддів, тоді як всі інші суди за весь час визнали винуватими лише двох колег по цеху.
За вже згаданою ст. 368 ККУ у ВАСУ відсоток засуджених взагалі становить 100%. Схожа ситуація не тільки тоді, коли судді судять суддів, але і з іншими топ-чиновники категорії А та Б: вони мають мало шансів вийти із зали засідання Вищого антикорупційного суду без обвинувачувального вироку, на відміну від судів загальної юрисдикції.
Дані і методологія. Джерело даних з проєкту "Антикорупційний барометр" (мікродані, які аналізували при підготовці публікації доступні за посиланням), інформація щодо посад взята із Реєстру судових рішень з мотивувальної частини вироку.
Всього проаналізовано 2612 описів посад по антикорупційних статтях, які фігурують у резолютивній частині вироку. Мова про 17-й розділ ККУ (злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг).
З аналізу виключені всі види злочинних діянь ст. 369 (пропозиція неправомірної вигоди або хабара), оскільки як правило вона стосується не посадових осіб.
Врахована статистика лише щодо судів першої інстанції до якого також належить і Вищий антикорупційний суд. До категорій А та Б відносилися особи, якщо в матеріалах судової справи чітко зазначено, що така особа займала/займає відповідальне чи особливо відповідальне становище.