Де в Україні шукати роботу
Ринок праці відновлюється і майже повернувся до "довоєнних" показників, але тепер в нього є нова незвичайна хвороба.
Український ринок праці поступово відновлюється від обвалу в березні 2022 року.
За даними сайту work.ua, показник нових вакансій повернувся майже до 80% від середнього у 2021 році, а кількість резюме – перевищує середній рівень 2021 року лише на близько 10%.
В інфляційному звіті НБУ від 4 травня це пояснюють "пожвавленням економічної активності завдяки поліпшенню ситуації в енергетиці та сезонній активізації діяльності". Тому рівень безробіття, який до великої війни був на традиційному рівні в 10%, рік назад підскочив до 30%, а зараз відкотився до 15%.
Проте, незважаючи на відновлення показників, радіти зарано. На ринку праці виникла інша проблема, яка може стати непростим випробуванням.
Так, якщо Схід, Північ і Південь України не відновилися до рівня початку минулого року, то Захід і частково Центр пропонують зараз вакансій навіть більше, ніж було до 24 лютого 2022 року.
Лідером є Закарпатська область, де число вакансій вже в півтора рази більше, ніж було на початку лютого 2022 року. В Ужгороді на 1 вакансію претендує 1,5 резюме. Тоді як в Харкові чи Запоріжжі на 1 вакансію припадає 3,5 шукачів.
Цю диспропорцію можна представити і іншим чином – у вигляді кількості вакансій на 100 тисяч населення (дивіться детальніше "Дані і методологія").
На першому місці знову ж таки Закарпатська область, де на початку березня середнє значення вакансій становило 332. На другому місті Київська область (251), інші області Заходу – у верхній частині списку.
Нижню частину списку формують Херсонська, Харківська і Сумська області, де кількість вакансій становить менше ніж 50 на 100 тисяч довоєнного населення.
Ще більш красномовними будуть дані, якщо не враховувати обласні центри/великі міста-традиційні магніти для роботи. Це має своє пояснення. В спустошених війною областях знищено чи зупинено діяльність багатьох підприємств. Інші – переїхали в більш безпечніші регіони.
За даними Міністерства реінтеграції, на квітень 2023 року релоковано близько 800 підприємств. Наприклад, тільки із Харківської області переїхали в інші регіони більше ніж 200 підприємств.
Водночас, Закарпатська стала другою областю, яка прийняла релоковані підприємства – туди переїхало 14,5%. Попереду тільки Львівська область – 24%.
З іншого боку кількість шукачів на Заході України так сильно не збільшилася кардинально за рахунок внутрішньо переміщених осіб.
По-перше, лідером за кількістю прийнятих внутрішнього переміщених осіб є ті самі області на Сході (Дніпропетровщина, Харківщина) за рахунок прифронтових громад. По друге, вільно переміщені особи на Заході не можуть у звичайному режимі включитися в процес конкуренції за вакансії. Це називається структурне безробіття.
Тобто, є значна невідповідність між тим, що потрібно працедавцям, і тим, що можуть запропонувати працівники. Подолати це явище буде не просто, що є ще одним із факторів, який додає НБУ скепсису в оцінках щодо повного відновлення ринку праці.
"Регіональні та професіональні диспропорції поглибилися порівняно з часом до повномасштабного вторгнення, що стримує подальше відновлення зайнятості. Так, навантаження на одну вакансію зросло та суттєво різниться між регіонами та професіями. Це пояснюється як змінами в структурі економіки через наслідки війни, так і значною кількістю переселенців", – кажуть в НБУ.
В будь-якому разі те, що Захід України стає більш вагомим економічним центром має свою ціну. Популярність цього регіону для бізнесу і шукачів роботи відображається у тому числі на вартості тамтешнього життя.
Як вже аналізувала ЕП, за останній рік вартість оренди 1-кімнатної квартири в Ужгороді, за даними Держстату, за останній рік зросла в декілька разів і зупинилась на позначці більш ніж 13 тис грн – абсолютний лідер України.
Так само про це свідчить перетікання доходів бізнесу із Сходу на Захід, що зафіксувала оприлюднена Держстатом напередодні фінзвітність компаній за 2022-й рік.
_____
Дані і методологія:
Дані про кількість вакансій з сайту work.ua та інфляційного звіту НБУ за 4 квітня 2023 року. Дані щодо кількості населення станом на 2020 рік за підрахунками Держстату. Ці дані використано лише для нормалізації графіку і вони не враховують зміни після 24 лютого 2022 року, зокрема, через внутрішньо переміщених осіб.