"Буки" й "Гради" на вагу золота: як працюють українські артилеристи під Бахмутом. Репортаж ВВС

Рік тому Володимир та його хлопці запускали всі 40 снарядів реактивної системи "Град" за один постріл. Нині вони можуть собі дозволити вистрелити лише кількома, аби поцілити по російських позиціях.
"В нас не вистачає боєприпасів для гармат", - пояснює військовий.
Його підрозділ, 17-й танковий батальйон, має надавати вогневу підтримку українським силам, що відчайдушно утримують околиці Бахмута, який впродовж місяців намагаються захопити росіяни.
Росіяни дуже близькі до своєї мети, але надзвичайною ціною.
Поки ми переховуємося серед дерев, Володимир відповідає на дзвінок. Він отримує наказ завдати удару по російських позиціях за 15 км звідси.

Його люди розсувають камуфляжні гілки і виводять установку на позицію в полі за кілометр від лісу, швидко наводять на ціль.
Стволи підняті і наведені, і водночас за межами нашого поля зору український дрон завис у повітрі, щоб перевірити точність наводки.
- США назвали нову дату початку контрнаступу української армії - NYT
- ЗСУ зайшли на лівий берег Херсонщини. Це вже початок великого контрнаступу України?
- Чому Україна не починає наступ?
Повідомляють, що перший пуск не досяг цілі на 50 метрів, тож команда змінює розрахунки і робить ще два постріли, після чого швидко повертається під прикриття між дерев. Цього разу вони отримують повідомлення, що влучили в ціль.
Проте Володимир шкодує, що не може зробити більшого.
"Ми могли б надати більшу підтримку нашим хлопцям, які там гинуть", - каже він.
Він розповідає, що Україна вже використала всі свої запаси боєприпасів до "Градів", тому нині покладається на допомогу, що надходить від інших країн. За його словами, боєприпаси надходять із Чехії, Румунії та Пакистану. Але, жаліється Володимир, пакистанські часто "не дуже доброї якості".

Із плином війни заклик України до партнерів надати більше зброї лунає дедалі гучніше. Нині усі зосереджені на підготовці до масштабного контрнаступу. Але одночасно Україні доводиться витрачати величезні ресурси лише та те, щоб просто утримувати позиції.
Попри останні надходження сучасної зброї - танків та броньованих машин - Україна і надалі дуже залежить від старого арсеналу зброї радянських зразків.
"Буки" російського виробництва, які дозволяють знищувати літаки, дрони та ракети, залишаються дуже цінним надбанням. Пізніше нам вдається побачити один із них на іншій ділянці фронту, - його так само ховають у деревах.
Ця високоточна зброя дозволила запобігти російському контролю над небом.
Командир "Буку" Йосип каже, що ці установки - "ціль номер один для росіян". І розповідає, з якою обережністю українці піклуються про цю зброю.
Велика машина із радарним куполом захована у глибокій траншеї під камуфляжною сіткою. Вона укомплектована двома ракетами. Нормальна комплектація передбачає чотири.

На початку цього місяця у США стався витік секретної інформації - мапи, таблиці і фото - те, що розвідувальні служби зібрали про війну в Україні.
Я запитав у Йосипа, чи правда, що в українців гостра нестача боєприпасів для "Бука".
"Ні, це не правда", - відрізає він. Проте визнає, що підтримувати "Буки" у боєздатності важко, і що Україні потрібно більше.
"Ми не отримуємо достатньо, - каже він. - Трапляються поламки, а запчастин не вистачає, бо заводи, що їх виробляють, не в Україні".
Йосип не лише скептично ставиться до змісту "витоку" секретних документів у США, але й має сумніви у тому, що там дійсно є якісь секрети.
"З чого б це нам злитися на американців? Бо вони розкрили інформацію, яку росіяни мали 20 років тому? Це смішно".
Боєць вважає, що росіяни завжди були добре поінформовані про можливості українського війська.
Проте Росія і досі не знає часу та місця українського контрнаступу. Він є ключовим для повернення територій та зніме частину тиску з довжелезної лінії фронту, що простяглася на 1300 км. Коли почнеться контрнаступ, росіянам доведеться перенаправити деякі зі своїх підрозділів.
Але щоб здійснити цей наступ, Україні потрібно озброїти своє військо.
На іншій позиції поблизу Бахмута бійці 80-ї бригади використовують сотні артилерійських боєприпасів на день, намагаючись протистояти наступу росіян.
Вони вже задіюють деяку зброю, надану Заходом. Сергій та його команда опікуються британською легкою гаубицею L119. Але, каже Сергій, боєприпаси до неї треба економити. Нині вони відстрілюють до 30 комплектів за день.
"Зараз в нас достатньо людей, - каже він. - Але нам потрібні боєприпаси. Боєприпаси - це найголовніше".
Я питаю в Сергія, чи можна сказати, що для України цей рік "пан або пропав".
"Якщо ми підемо у контрнаступ цього року і звільнимо нашу землю, ми переможемо, - відповідає він. - Але якщо цього не станеться, тоді в нас не буде ресурсів, щоб вести війну ще п'ять чи десять років".
Володимир, командувач "Града", каже ще пряміше: "Країна виснажена, економіка також".
Він побоюється, що у разі, якщо дії України на полі бою цього року не будуть рішучими, західна підтримка може похитнутися.
"Нас також турбує, що наші західні союзники втомлюються від допомоги нам".