Чому існує міф про"злу мачуху". Насправді все не так, як у казках
AlamyПро чоловіка, що одружився з жінкою з дітьми, зазвичай говорять з повагою - мовляв, молодець, виховує чужих малюків. Коли ж вимовляють слово "мачуха", в уяві мимоволі постає образ холодної й чужої тітки. Так вчать казки, нагадують легенди, така перша асоціація.
І хоча всі прийомні сім'ї стикаються з проблемами й конфліктами, що можуть живити ці стереотипи, немає жодних реальних доказів, які б підтверджували міф про злу мачуху.
- Чому батьки розривають стосунки з дорослими дітьми
- Ви любите одного зі своїх дітей більше? Що з цим робити
Насправді дослідження свідчать, що мачуха здатна надати дітям підтримку, допомогти їм впоратися зі стресом, а також адаптуватися до нової родини.
Такі позитивні стосунки з мачухою можуть бути надзвичайно корисними для дитини.
Чому ж тоді зберігаються негативні уявлення?
Як виник міф
Образ злої мачухи існував у казках й фольклорі протягом тисячоліть, а деякі історії сягають ще римських часів. Згадки про таких жінок можна знайти навіть в Біблії: Сарра, яка народила сина від Авраама, зрештою прогнала його дітей від іншої жінки.
У різних варіаціях казковий сюжет про злу мачуху й нещасну падчерку можна знайти у фольклорі майже всіх країн. Першими на думку спадають "Гензель та Гретель", "Білосніжка" братів Грімм та "Попелюшка" Шарля Перро. Так, це авторські казки, але кожна з них ґрунтується на сюжетах усних оповідань тих часів.
"Коли писалися ці казки, тривалість життя була надзвичайно короткою", - каже Лоуренс Ганонг з Університету штату Міссурі, США. Жінки часто вмирали під час пологів, залишаючи дітей під опікою батьків. І злі мачухи, що з'явилися на сторінках казок, слугували своєрідною порадою: батьки мають захищати й підтримувати своїх дітей, а мачухи бути добрими до них - інакше трапиться щось погане.
Казки також пропонували читачам безпечні, терапевтичні способи впоратися з табуйованими почуттями, як-то материнський гнів й обурення. У 1800-х роках батьки, ймовірно, повторно одружувалися з молодшими жінками, які могли бути того ж віку, що й їхні падчерки. За цих обставин з'являлися суперництво за увагу батька та міжпоколінні "конкурси краси", як ми бачимо у "Білосніжці".
Заздрісна мачуха Білосніжки — один з найвідоміших негативних персонажівЗа століття, що минули відколи брати Грімм опублікували свої казки, зла мачуха перетворилася на реальний образ. А деякі дослідження, можливо, ненавмисно допомогли увічнити цей міф.
Низка психологів, приміром, вважає, що люди біологічно запрограмовані захищати рідних дітей перед пасинками, каже британський психолог Ліза Дудсон.
При цьому дослідження свідчать, що прийомні батьки завдають дітям більше шкоди, ніж генетичні батьки. А у практично всіх випадках насильства над дітьми винуваті вітчими, а не мачухи.
Водночас дослідження 1980-х років показали, що мачухи почуваються ближчими до біологічної дитини, ніж до всиновленої, навіть якщо в обох є спільний біологічний батько. Жінки, що мають власних дітей, також повідомляють, що почуваються менш задоволеними роллю мачухи.
Однак це не означає, що мачухи - апріорі жорстокі.
Що каже статистика
Попри силу кліше, існує мало доказів того, що мачухи поводяться як безсердечні образи з популярних казок, і навпаки - є безліч доказів того, що це не так.
"Більшість мачух добре ладнають зі своїми прийомними дітьми", - каже Лоуренс Ганонг з Університету штату Міссурі, що прочитав майже 3 тисячі дослідницьких звітів з цієї теми й поговорив з багатьма прийомними родинами.
"Злі мачухи не фігурують у даних соцопитування", — погоджується Тодд Дженсен з Університету Північної Кароліни (США), який вивчає моделі стосунків між прийомними батьками та прийомними дітьми.
Він опитав 295 прийомних дітей і виявив, що більшість з них мають позитивні відносини зі своїми мачухами. Учасників запитували про те, наскільки вони близькі зі своєю мачухою, як, на їхню думку, мачуха дбає про них, чи є вона теплою і люблячою, та наскільки вони задоволені спілкуванням й стосунками загалом. У цій вибірці середній бал якості стосунків між мачухою і дитиною становив 3,91 з 5.
Вчений дійшов висновку, що мачуха здатна надати дітям підтримку, допомогти їм впоратися зі стресом у зв'язку з розривом батьківських стосунків, а також адаптуватися до нової родини.
За його словами, мачухи можуть "зробити унікальний внесок у добробут дитини".
AlamyЗ ним погоджується дослідниця з Канади Кара Захарючук, що провела серію інтерв'ю, під час яких з'ясувала, що абсолютна більшість опитаних жінок, вступивши в офіційний шлюб, намагалися добре піклуватися про дітей чоловіка від попередніх шлюбів.
Науковиця вважає, що "не варто поширювати стереотипи про те, що нерідна мати — зла, далека від дітей і жорстока". Завдяки мачусі, яка займе в сім'ї певну роль, атмосфера в родині лише покращується, розповіла Захарючук виданню Journal of Divorce & Remarriage.
Це не означає, що прийомні родини не стикаються з проблемами, які можуть підживлювати негативні стереотипи. Це, зокрема, і конкуренція за увагу батька між мачухою та її прийомними дітьми, і ревнощі.
Однак проблеми з адаптацією до нової сімейної ситуації можуть виникнути не лише у дітей. Стрес відчувають і мачухи, які постійно живуть у страху бути затаврованими.
Опитування 2018 року серед 134 мачух у Новій Зеландії показало, що 22% з них активно змінювали свою поведінку, щоб про них не думали погано. Це може мати багато негативних наслідків, вважають вчені.
"Мачухи надто стараються стати супермачухами", — каже психолог Ганонг. Це, на його думку, неприйнятно і може відштовхнути дітей, які вважатимуть, що їх надмірно виховує інша доросла людина.
Зрештою, дослідження свідчать, що мачухи зовсім не лиходійки, як нас можуть переконувати у книгах та фільмах. Хоча їхня роль у сім'ї залежить від багатьох факторів, як-то культура в родині чи стосунки дітей з біологічною матір'ю, однак наявні дані свідчать, що вони здебільшого мають позитивний вплив на сім'ю.
"Життя у прийомній сім'ї - складне, але багато людей добре справляються з роллю прийомних батьків, - каже Ганонг. - Погано, однак, що їм при цьому доводиться керувати стійкими міфами про самих себе".
Науковець сподівається, що у майбутньому суспільство зможе переписати сценарій мачухи так, щоб він відбивав сучасні реалії.
"Настав час створювати нові казки", - резюмує він.