Захід подолав банківську кризу. Коли чекати на наступну?

Америка та Європа не дали найбільшій за десятиліття банківській кризі перерости у фінансовий катаклізм світового масштабу, як це сталося у 2008 році. Але Захід не поспішає радіти, оскільки усунув лише симптоми, а не головні причини хвороби - інфляцію та агресію Росії проти України.
Вони загрожують новими потрясіннями світової економіки, а вона й без того ослаблена боротьбою з попередніми кризами, які призвели до застою, зростання бідності та популізму, відкинули світ на роки назад і поставили його на межу нової холодної війни.
- Чому в банків на Заході почалися проблеми і чи загрожує світу фінансова криза
- Швейцарські банки похитнулися: як проблеми Credit Suisse вплинуть на світ та Україну
- Чи чекати світової кризи у 2023 році?
- Як українська економіка пережила 2022 рік
Нова банківська криза почалася рівно місяць тому в головній банківській державі - США. Там лопнув банк Silicon Valley Bank - не системний, але з топ-20. А через 10 днів криза вдарила у серце європейської банківської системи. У Швейцарії безславно завершилася півторавікова історія Credit Suisse - одного з двох найбільших банків країни.
Центробанки кинулися на допомогу, залили пожежу грошима, відібрали проблемні банки у їхніх колишніх власників, а вкладникам гарантували повернення депозитів - усіх, а не тільки застрахованих.
Ці дії мають наслідки, попереджають експерти, регулятори та банкіри. Вони кажуть, що радіти рано: нові потрясіння не за горами й можуть торкнутися не лише банків - і не лише Заходу.
Ось які уроки вони винесли з весняної мінікризи.
Прекрасний новий світ
Швидкоплинна банківська криза виявилася не блокбастером, а антиутопією, трейлером фільму жахів для банкірів та регуляторів. З нього вони дізналися, що в новій моторошній реальності набіги вкладників відбуваються з небаченою досі нищівною швидкістю, а криза поширюється швидше за твіт.
У попередні кризи погані новини приходили в ранкових газетах та вечірніх випусках теленовин. Вкладники поступово розуміли ситуацію і потроху вишиковувалися в чергу до банкоматів та у відділення. У центробанків і фінансистів був час вжити заходів.
На зміну тому фільму жахів про зомбі-вкладників, що мляво блукають по їхні душі, банкіри побачили трейлер до "Чужого" або "Парку юрського періоду", в яких смерть приходить блискавично і неминуче через соцмережі та мобільні банківські програми.

"Як показав нам випадок Silicon Valley Bank, сучасні технології - як щодо поширення інформації, так і щодо доступу до банківських рахунків - роблять набіги на банки потенційно набагато масштабнішими і стрімкішими", - сказав на цьому тижні голова Банку Англії Ендрю Бейлі.
Вкладники SVB за один день спробували зняти з рахунків 42 млрд доларів - близько чверті всіх депозитів. Це смертельний удар для будь-якого банку. У Credit Suisse відтік був не таким стрімким, але навіть він не дотягнув би до понеділка, якби влада Швейцарії не змусили UBS купити конкурента, зізналася міністерка фінансів Карін Келлер-Зуттер.
Прорив в інтернет-технологіях із часів останньої кризи став новою загрозою фінансовій стабільності у світі, попередив Міжнародний валютний фонд.
"Нещодавні неприємності банківського сектору продемонстрували дедалі більшу роль мобільних застосунків і соцмереж, - відзначили економісти фонду в опублікованому цього тижня звіті. - Новини про втечу вкладників поширюються світом блискавично, а отже, майбутні банківські кризи розвиватимуться стрімко й непередбачувано".
Банки - не найбільша проблема
Інша риса нової реальності, що лякає - ставки центробанків, що зростають разом з інфляцією. Кредити дорожчають, економіка гальмує. Таких високих ставок у Європі та США не було останніх 15 років, а такої інфляції - останніх 40 років.
У подібних умовах ніколи не жили і не працювали практично всі, кому ще немає 40, тобто кілька поколінь банкірів, бізнесменів, чиновників, вкладників, іпотечних позичальників.
Колишні бізнес-моделі та споживання, що базуються на дешевих доступних кредитах, обертаються збитками та банкрутствами. Потім зростає кредитний ризик банків, через який сталася криза 2008 року.
Цього разу банки набагато краще готові, у них більше капіталу й суворіший нагляд завдяки реформам після попередньої кризи. Проте перемога у минулій війні не гарантує успіху у новій.
Основний головний біль цього разу - небанківський фінансовий сектор.

Останніми роками з майже нульовими ставками за вкладами і фінансисти, і бізнес, і населення шукали нові способи примножити накопичення. Фінтек із задоволенням дав їм можливість розміщувати вільні гроші у найнетрадиційніші для них активи: від комерційної нерухомості до металів та криптовалют.
Регулювання небанківського сектора набагато м'якіше, можливості для надризикованих операцій і навіть прямих афер з грошима вкладників незрівнянно вищі. При цьому у фінансовій системі все так переплетено і взаємозалежно, що будь-яка криза навіть у її далекому і темному куточку загрожує проблемами для банків, страхових компаній і пенсійних фондів, як це було минулої осені в Британії.
"Світ небанківських фінансових організацій настільки розрісся з минулої кризи, що створив нові системні ризики для банків та інших ключових ланок фінансової системи", - сказав голова Банку Англії Бейлі, який відповідає за нагляд над лондонським Сіті, одним із світових фінансових центрів.
Він визнав, що на цьому гігантському новому полі чудес центробанкам дедалі важче знаходити паростки нової кризи.
А в тому, що вони зійдуть, сумнівів немає. Насіння було посіяно протягом 15 років м'якої кредитної політики, покликаної пожвавити економіку після кризи та пандемії ковіду. Тепер клімат змінився, ставки зростають, а мляве зростання добробуту змінилося на стагнацію. Саме час пожинати плоди, побоюються економісти.
"Небанківським фінансовим організаціям не уникнути зростання кредитного ризику через уповільнення економічного зростання", - зазначив економіст МВФ Тобіас Адріан і вказав пальцем на тих, кого експерти в один голос виділяють як першу можливу жертву майбутньої кризи - фонди, які вкладали гроші клієнтів у комерційну нерухомість: офіси, торгові площі, склади.

Нерухомість подешевшала, і якщо клієнти цих фондів (серед них і банки, й інші фонди, і приватні особи) вимагатимуть свої гроші назад, їм доведеться терміново продавати активи, що подешевшали.
Це вірна смерть, як показав досвід останньої банківської мінікризи. Банк SVB, що лопнув, розміщував кошти клієнтів не в якісь активи на кшталт офісу на етапі котловану, а в найнадійніші та ліквідні інструменти - держоблігації США. Але вони подешевшали через зростання ставок центробанку, і в результаті навіть пожежний розпродаж не допоміг SVB розплатитися з вкладниками.
Коли і чому чекати нового набігу вкладників
У заупокійній SVB і Credit Suisse головними причинами їхньої смерті були названі помилки менеджменту та особливість клієнтської бази. Там тримали гроші багаті та добре поінформовані клієнти. Вони масово втекли, щойно запахло проблемами - про всяк випадок.
Гроші перетекли в основному до найбільших банків, оскільки нагляд за ними незрівнянно жорсткіший. У них більше капіталу, і загалом після прецедентів минулої кризи серед бізнесу та населення зміцнилася впевненість у тому, що влада не дозволить великим банкам лопнути.
В результаті найбільший американський банк JPMorgan Chase звітував у п'ятницю про зростання депозитів на 50 млрд доларів наприкінці березня, у розпал мінікризи. При цьому загалом у банківській системі вони скоротилися за перші три місяці цього року на 3%.

Але й великі банки не застраховані від набігу вкладників. Тому що наступного разу вони прийдуть за грошима не тому, що не вірять у їхню безпеку. А тому, що нарешті відчують різницю між кредитними ставками та тим, що їм платить банк за депозитами.
Так було завжди, з'ясували економісти Федерального резервного банку Нью-Йорка. На початку циклу подорожчання кредитів банки не поспішають підвищувати ставки за вкладами, прагнучи заробити на різниці, поки вкладники не оговталися.
Однак згодом різниця завжди починає скорочуватися.
Цей момент уже настав, упевнений аналітик Barclays Джозеф Абейт.
"Поріг неуважності досягнуто, і друга хвиля відтоку депозитів вже почалася", - цитує його Bloomberg.
На його думку, тепер банки будуть змушені підвищувати ставки за вкладами, інакше гроші підуть на грошовий ринок - будуть вкладені в облігації через фонди або безпосередньо.
Ці побоювання підтвердив у п'ятницю один із найбільших американських банків Citi. Він повідомив, що у нього, на відміну від JPMorgan, депозити не зросли. Попри надходження коштів на рахунки компаній у дні мінікризи, інші клієнти виводили гроші на грошовий ринок у пошуках більшої прибутковості, повідомив банк.
Криза завершена?
Поточна - так, певні майже всі причетні.
"На сьогодні я не бачу загрози системної банківської кризи", - сказав голова Банку Англії Бейлі.
Такого висновку дійшли на зустрічі того ж дня міністри фінансів і голови центробанків "Великої сімки" - семи провідних західних держав.
"Ми підтверджуємо, що фінансова система стійка завдяки своєчасній реакції влади (на березневі проблеми) та реформам після фінансової кризи 2008 року", - йдеться у їхній заяві.

Банкіри, які пережили минулу кризу, з цим згодні.
"Мені здається, ми добігли кінця цієї конкретної кризи", - сказав найвідоміший американський банкір, голова JPMorgan Джеймі Даймон в інтерв'ю CNN.
Якщо хтось ще й лопне, то це будуть останні залпи і система з ними точно впорається, додав він. Щоправда, без наслідків не обійдеться: після мінікризи банки менш охоче даватиму кредити, що ще більше підірве економічну активність у США.
А коли чхає найбільша у світі американська економіка, хворіє весь світ. МВФ попередив цього тижня, що нова банківська криза може уповільнити й без того мляве зростання добробуту у світі, а то й зовсім зупинити його.
У цьому випадку проблеми загрожують вже і ринкам, що розвиваються, яких не торкнулася фінансова мінікриза в США і Швейцарії.
Усе тому, пояснюють економісти МВФ, що банки Китаю, Бразилії, Близького Сходу та інших економік середнього достатку менше західних залежать від безвідсоткових депозитів до запитування, які першими зникають за перших ознак бурі, що насувається.
Однак вони мають інші проблеми. Не у всіх цих країнах вклади застраховані державою, як у США (250 тисяч доларів) чи Великій Британії (85 тисяч фунтів). Не у всіх є гроші, щоб рятувати банки, що лопнули. Їхні позичальники зазвичай більш ризикові і менш надійні. І самі банки традиційно мають значно більшу вагу у фінансовій системі загалом, ніж у розвинених країнах.
Тож якщо світ не вийде зі стагнації, не впорається з інфляцією та наслідками війни в Україні, то банківська криза докотиться до країн, що розвиваються. А в них збиток від набігу вкладників обіцяє бути набагато серйознішим за пережитий Заходом легкий березневий переляк, попередив МВФ.