Пентагонлікс. Що відомо про найбільший за десятиріччя витік секретної інформації США
Фото: foreignukraines.comІнформаційний залп The New York Times
6 квітня у газеті The New York Times вийшла стаття, яка з самого початку описувала злиті документи як «плани розбудови ЗСУ для контрнаступу» і «джерело цінної інформації для тренованих очей російської розвідки».
Видання вказувало, що початкові витоки стосувалися оцінок, які надавало оборонне відомство США ходу війни, що її веде Росія проти України. Ці документи були датовані лютим та березнем. У них, зокрема, йшлося про ймовірні втрати з обох сторін і про оборонні потреби Києва. Водночас один документ, як зазначає американське ЗМІ, був змінений. Він якраз стосувався оцінок втрат.
У багатьох саме через це з’явився сумнів щодо достовірності інформації, яка потрапила до американських медіа. В Офісі президента України назвали документи сфабрикованими і зауважили, що певна інформація була скомпільована росіянами для посилення дезінформаційної кампанії перед початком контрнаступу.
Водночас британські служби вже зазначили, що й інша частина конфіденційних документів, які потрапили у відкритий доступ, містять неточності.
Фото: twitter.com/pan_goldmanПоходження даних
Окремої уваги заслуговують ресурси, на яких опинилися матеріали «Пентагон-лікс».
Арік Толер, керівник аналітичного відділу Bellingcat простежив часовий ланцюжок «зливів»: «Ряд російських Telegram-каналів поділилися п’ятьма фотографіями файлів, пов’язаних з вторгненням РФ в Україну 5 квітня – принаймні один з яких Bellingcat визнав грубо відредагованим».
А вперше фото були опубліковані в мережі на Discord, популярній серед геймерів платформі обміну повідомленнями. 1 і 2 березня користувач WowMao розмістив на сервері понад 30 документів, багато з яких мають позначку «Цілком таємно».
Однак Bellingcat побачив докази того, що деякі документи, датовані січнем, могли бути опубліковані в Інтернеті ще раніше, хоча точно невідомо, коли. Bellingcat також поспілкувався з трьома членами спільноти Discord, де були опубліковані зображення, які стверджували, що за останні місяці на інших серверах Discord «засвітилися» набагато більше документів.
Дивно, але канали Discord, на яких були опубліковані документи, датовані березнем, були зосереджені на комп’ютерній грі Minecraft і фан-клубі філіппінської зірки YouTube. Потім вони поширилися на інші ресурси, такі як 4Chan, а потім – в Telegram, Twitter і останніми днями у великих ЗМІ по всьому світу.
Проте цікаво інше: задовго до Discord, зображення були розміщені на ще одному сервері – Thug Shaker Central. Там було приблизно 20 активних користувачів, які цікавилися не лише комп'ютерними іграми, але й ультраправими силами та… православ'ям.
Фото: morganlinton.comЗараз американський уряд намагається видалити документи з відкритого доступу, однак навряд це йому швидко вдасться зробити. Власник соціальної мережі Twitter, Ілон Маск, прозоро натякнув, що не видалятиме документів.
Що у документах
Загалом у мережу потрапило кілька порцій документів, які різняться за часом і географічною тематикою. У першій порції містилися дані про підготовку українського контрнаступу. Друга, загальним об'ємом близько 100 документів, стосується питань національної безпеки США і охоплює, крім України, також Близький Схід та Китай.
Документи містять детальні і точні дані щодо дій і планів російських військових та спецслужб, що свідчить про глибоке проникнення американської розвідки в державний апарат РФ та у силові відомства Росії. Крім цього, ці дані відображають процес отримання секретної інформації і щодо супротивників, і щодо союзників.
Дуже незвичним в цифрову епоху виявився і витоку. Оприлюднені документи були не файлами презентацій, схем і довідок, а фотографіями, не завжди хорошої якості, паперових копій, на яких видно складки, ніби їх носили у кишені. Це дуже нагадує вінтажний шпигунський формат, коли герої-розвідники чи підлі зрадники-шпигуни могли тільки фотографувати секретні документи і мапи у ворожих штабах на плівку своїх прихованих мініатюрних фотоапаратів. Зараз це можна побачити хіба що в музеї «холодної війни».
На кількох фотографіях помітний доволі нефаховий «фотошоп», зокрема на даних про втрати Росії та України на війні.
Таким чином, джерелом витоків може бути хтось з персоналу державних органів США, який має допуск до користування інформацією певного рівня секретності.
Фото: ВікіСекрети третього сорту
Варто зазначити, що у документах з позначками «Top Secret» насправді не так уже й багато справді секретної інформації. Зокрема, інформація щодо стану справ з озброєнням у Збройних Силах України, зокрема, щодо дефіциту засобів ППО, добре відома фахівцям, її обговорювали у відкритому доступі. Дані про втрати озброєння Україною та Росією практично збігаються з показниками, які щодня публікують OSINT-дослідники з групи Oryx.
Витоки про наміри Єгипту продати озброєння Росії чи спроб ПВК «Вагнер» купити зброю у Туреччині є цікавими з точки зору гучних заголовків у медіа, однак вони точно не є тим, що можна було б назвати «Top Secret».
Так само навряд чи для союзників партнерів США став новиною той факт, що американські розвідки стежать за ними. Як відомо, немає дружніх розвідок, є розвідки дружніх країн – усі про усяк випадок стежать за усіма. Але знати і читати про це у медіа – не одне і те ж.
Як це вплине на партнерів та противників
Безумовно, витік цих даних матиме наслідки, насамперед, на політичному рівні. Є ризик, що посилаючись на дірявість американських служб партнери США менш охоче ділитимуться секретами. І це стосується, зокрема, і таких найближчих союзників США, як Австралія та Нова Зеландія – країн, які разом зі США входять до розвідувальної системи «П’яти очей» та які в альянсі з американцями протидіють Китаю.
Виникнуть, вірогідно, певні проблеми і з турецькими, ізраїльськими та південнокорейськими колегами, інформація про діяльність яких згадується у витоках.
Телеканал CNN з посиланням на джерело, близьке до президента України, повідомив, що ЗСУ змушені були змінити певні плани щодо контрнаступу через витік документів. Сумнівно, що це справді так, ймовірніше, у Києві вирішили, що не зайвим буде створити почуття вини партнерам у Вашингтоні.
Фото: Сухопутні війска ЗСУДержсекретар США Ентоні Блінкен, який наступного тижня відвідає Японію, де візьме участь у саміті Групи семи, змушений буде переконувати партнерів у тому, що США можна довіряти і що нічого у відносинах між союзниками не може змінитися. Блінкен та Остін також зв’язалися з українськими колегами, щоби переконати їх у незмінній підтримці Сполучених Штатів.
Водночас російські спецслужби та високопоставлені військові вживати муть додаткових заходів, щоби змінити протоколи безпеки, вірогідно, змінять підходи до комунікації та почнуть пошук «кротів», що вплине на потенціал американської розвідки у Москві.
Як зазначає видання The Economist, чимало американців мають доступ до таємної інформації. Близько 1,3 мільйона з них, включаючи багатьох підрядників, мають доступ до надсекретних файлів. Така ситуація виникла тому після терактів 11 вересня, які не вдалося попередити зокрема й тому, що розвіддані вчасно не передали з одніє спецслужби до іншої. В подальшому США змінили принципи обміну інформацією, однак, в підсумку, стикаються з тим, що витоки конфіденційної інформації стають усе болючішими.
«Тіні незабутих предків» – Ассанж і Сноуден
«Пентагон-лікс» вже назвали найбільшим витоком секретної інформації з часів WikiLeaks. Нагадаємо, що у далекому 2010 році організація сумновідомого Джуліана Ассанжа опублікувала понад 250 тис. листів американських дипломатів, їх листування з іноземними лідерами, опозиційними рухами і таке інше. Ці дані безпосередньо вдарили по американській нацбезпеці.
Пізніше на WikiLeaks оприлюднили злив даних щодо іракської та афганської кампанії США, сирійського кейсу, діяльності американських спецслужб у Європі. Усе це було частиною тих кризових явищ, які виникли упродовж останніх 15 років у відносинах європейських держав та США.
Засновник Wikileaks Джуліан Ассанж під час прес-конференції в Лондоні, 23 жовтня 2010 р.Варто згадати і про справу Едварда Сноудена – працівника спецслужб США, який американським та британським виданням злив масив даних (1.7 мільйона документів), що стосувався засекречених програм. Чому ми згадали ці історії?
Упродовж більш ніж десяти років Ассанж і Сноуден вдавали з себе борців за свободу слова. При цьому обидва мали очевидні зв’язки з Росією. Скажімо, до «операції» з порятунку Сноудена в московському аеропорту «Внуково» були залучені не лише російські силовики, а й безпосередньо сам Джуліан Ассанж.
Останній зараз перебуває у британській в’язниці і намагається врятуватися від екстрадиції до США. Сноуден узагалі став громадянином РФ. Як і 10 років тому світова преса смакує деталі конфіденційних документів, які були вкрадені та викладені у відкритий доступ. Питання про джерела витоку та вигодонабувачів витоку залишається відкритим.