Нардепи ухвалили за основу "антиахметівський" законопроєкт щодо податків
Він, зокрема, підвищує акцизи.
Верховна Рада на позачерговому засіданні схвалила в першому читанні "рентний" законопроєкт 5600, названий також "антиахметівським". За проголосували 264 депутати, з них 223 "слуги народу" із 230 присутніх в залі.
Спікер парламенту Дмитро Разумков закликав профільний комітет допрацювати законопроєкт, адже зараз він викликає дискусії.
Це урядовий законопроєкт, що передбачає податкові зміни, зокрема і на землю, нерухомість, добуток надр, золото і навіть ренту за користування водою. Кабмін необхідність такого документу аргументував сбалансування бюджетних надходжень. Очікується, що завдяки змінам державний бюджет отримає додатково 50 млрд гривень на рік.
Серед положень законопроєкту – пропозиція обкладати 18% ПДФО продаж житла на вторинному ринку, що може призвести до подорожчання житла, збільшення екологічного податку, підняття акзицу, встановлення мінімального податкового зобов'язання для сільськогосподарських земель.
Нардеп регламентного комітету Павло Фролов у блозі на "Цензор.нет" написав, що законопроєкт:
- переносить на виробників та імпортерів обов’язок сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, який на сьогодні сплачують роздрібні торгівці;
- встановлює, що великі платники податків зможуть переносити лише 50% збитків минулих років для зменшення бази оподаткування;
- обмежує відшкодування ПДВ для посередників у разі придбання товарів, що у подальшому постачаються в Україні;
- розширює базу оподаткування за рахунок оподаткування операцій з постачання всього ринку житла (в тому числі об’єктів незавершеного будівництва), крім житла, що будується за бюджетні кошти - запроваджує ставку ПДФО у 18% для купівлі/продажу третього і наступних об'єктів нерухомості протягом року;
- запроваджує ПДВ для операцій з реалізації Нацбанком дорогоцінних металів фізичним та юридичним особам;
- збільшує ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти в 1,6 раза зразу та у 8 разів до 2029 року;
- підвищує ставки: податку за викиди СО2 з 10 грн/т до 30 грн/тонну;
- податку за відходи для підприємств гірничої промисловості з 0,49 грн до 1,5 грн/тонну;
- запроваджує для власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення мінімальне податкове зобов’язання з 1 га;
- скасовує мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки для всіх земель, крім сільськогосподарських угідь;
- надає право контролюючим органам стягувати податковий борг за рахунок готівки та/або коштів з рахунків у банках боржника без рішенням суду;
- встановлює тимчасове обмеження на виїзд за кордон (за рішенням суду) керівника юридичної особи – боржника до погашення боргу;
- збільшує ставки рентної плати за користування надрами, яке не пов'язане з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та лісових ресурсів на 14,5%.
"Антиахметівським" цей проєкт закону назвали через пропозицію встановити нові ставки рентної плати для компаній, які добувають руду (з 62% заліза) у розмірі 10%, якщо ціна на 1 т на міжнародному ринку буде вище 200 доларів і більше. Якщо менше 200 доларів за тонну, то 5%.
При цьому показовим є саме вимога до вмісту заліза в руді у 62%, адже це безпосередньо пов'язано з дохідністю бізнесу холдингу "Метінвест" Ріната Ахметова.
Насправді ставки, на перший погляд, не ростуть, а знижують, адже зараз у Податковому кодексі вони становлять 11-12%. Але диференціація буде прив'язана до світових цін на метал, а вони у 2021 підвищилися удвічі. Також розрахункова вартість буде визначатися новою формулою, яка в підсумку збільшить базу оподаткування рентою. Тобто раніше розрахунки були від добутку, а тепер - від реалізації. Докладніше про це читайте в матеріалі LB.ua "Разлюбить олигарха в «Слуге народа» считают голоса за президентскую инициативу".
Нагадаємо, джерела LB.ua у фракції "Слуга народу" розповідали, що політисла до останнього не мала визначеності щодо того, чи вистачить голосів за цей проєкт закону.