Ще один крок до пам’яті про науковців

10/04/2023, 10:42:10

Ми ходимо по вулицях, назви яких часто вивчили у дитинстві. Тому оці всі ваші перейменування чимало мешканців сприймають негативно. Утім, зараз українці переживають період змін у свідомості, уявлень про нашу сучасність та історію. Ці зміни потрапляють і до публічного простору, деякі назви зникатимуть через те, що не відповідають настроям багатьох людей. А коли вже вони зникають, треба обрати нові. А якщо вже обирати нові, то в нас у Києві повно науковців, які багато зробили для науки та міста, проте ніяк не вшановані через політичні причини минулих епох. І зараз ви прочитаєте, чому саме зараз (тобто до 16 квітня) треба проголосувати в додатку “Київ цифровий” за імена вчених на вулицях Києва. Ми вже писали про більшість з цих науковців під час попереднього опитування влітку 2022 року. З 17 пропозицій, що їх подавали ГО “Unia Scientifica” та група небайдужих науковців, у Києві з’явилося лише 4 вулиці: Професора Балінського, Академіка Івахненка, Юлії Здановської та Клима Чурюмова. Тому ми на цьому не зупинилися й подали пропозиції щодо нових вулиць. Буде незайвим ще раз нагадати імена непересічних дослідників і дослідниць. Отже, з 7 до 16 квітня в додатку “Київ цифровий” кияни обирають назви для 27 топонімів: вулиць, провулків, скверів. 17 з них знову пов’язані з іменами відомих київських вчених:

• Парк «Таращанець» → Парк Шмальгаузена. Іван Шмальгаузен (1884-1963) – уродженець Києва, видатний зоолог, ембріолог та еволюційний біолог, професор Київського університету, один з перших академіків Української академії наук, перший директор сучасного Інституту зоології; під його керівництвом працювали десятки видатних біологів, серед яких всесвітньо відомий Борис Балінський

• сквер імені Генерала Потапова → сквер імені Олександра Яницького. Олександр Яницький (1871-1943) – дослідник радіоактивності та радіобіології, випускник Київського університету, викладач фізики в Колегії Павла Галагана та Київському політехнічному інституті, контролер рентген-кабінетів під час Першої світової війни, діяч українського руху; витертий з історії міста через еміграцію до Німеччини 1920 року, де він працював в Інституті біофізики під керівництвом іншого киянина Бориса Раєвського

• парк імені О. С. Пушкіна → Парк імені Володимира Беца. Володимир Бец (1834-1894) – всесвітньо відомий анатом, гістолог та нейробіолог, професор медичного факультету Київського університету, відкривач клітин кори головного мозку, названих на його честь; похований у Києві, на його честь названо маленьку вуличку в селищі Троєщина, натомість парк розташований неподалік сучасного Національного медичного університету, звідки студенти часто навідуються до цієї зеленої зони

• Спартаківська → Академіка Воронцова. Данило Воронцов (1886-1965) – київський електрофізіолог і нейробіолог, який створив велику наукову школу, з якої походять чимало вчених світового рівня; досліджував електричні явища в нервовій системі та м’язах; вулиця розташована на Біличах, де чимало вулиць названі на честь науковців

• Миколи Краснова → Академіка Вороного. Георгій Вороний (1868-1908) – видатний український математик, автор досліджень у галузі теорії чисел, на його честь названі “діаграми Вороного” – математичний спосіб розбиття простору на комірки; у Сеулі є Дослідницький центр діаграм Вороного, а в Києві ім’я маловідоме; життя родини Вороних було пов’язано з Києвом, у Києві навчався його батько, працювала мати, мешкав і похований син, тут викладали учні Вороного; вулиця на Академмістечку

• Комбінатна → Професора Реформатського. Сергій Реформатський (1860-1934) – засновник київської школи органічної хімії, всесвітньо відомий хімік-синтетик, автор “реакції Реформатського”, професор Київського університету впродовж 43 років, голова Київського фізико-хімічного товариства, співорганізатор Українського інституту каучуку та каучуконосів, похований у Києві; сучасні київські хіміки-органіки, зокрема з компанії “Енамін”, вважають його своїм учителем

• Гвардійська → Валентини Радзимовської. Валентина Радзимовська (1886-1953) – українська дослідниця в галузі фізіології, біохімії, фтизіатрії, одна з перших визначила значення pH, при яких можуть жити клітини в організмі та в культурі, діячка київської “Просвіти” та Українського жіночого союзу, голова Київської міської української ради 1918 року, професорка Київського університету; репресована та емігрувала, через те забута; працювала в Бактеріологічному та Туберкульозному інститутах неподалік, у Протасовому Яру. На її честь також доцільно перейменувати сквер імені Чкалова → сквер імені Радзимовської, адже вона навчалася в будівлі Вищих жіночих курсів (нині ДСНС України) та мешкала поруч на Олеся Гончара 30

• Отто Шмідта → Правдича-Немінського. Володимир Правдич-Немінський (1878-1952) – український фізіолог, нейробіолог та біоімік, автор першої в світі електроенцефалограми з поверхні черепа, викладач природознавства в київських гімназіях та училищах, професор Київського політехнічного інституту та Київського сільськогосподарського інституту, один з перших співробітників Української академії наук; народився, виріс, навчався в Києві, неподалік від вулиці розташована Шоста гімназія, де він викладав; був репресований, через це забутий у місті

• Бажова → Братів Тимошенків. Степан Тимошенко (1878-1972) – найвідоміший з братів у науковому сенсі, інженер-механік, професор КПІ, звільнений за захист права євреїв навчатися в інституті, співзасновник Української академії наук та засновник Інституту механіки НАН України, автор теорії пружності та досліджень у галузі механіки твердого тіла, професор Мічиганського та Стенфордського університетів; його брат Сергій (1881-1950) – архітектор, інженер, міністр в Уряді УНР; молодший Володимир (1885-1960) – економіст та дослідник сільського господарства; усі троє емігрували після 1920

• Олександра Блока → Феодосія Добржанського. Феодосій Добржанський (1900-1975) – всесвітньо відомий генетик, ентомолог, еволюційний біолог, закінчив київську гімназію та навчався в Київському університеті, викладач КПІ, один з перших співробітників Української академії наук та Зоологічного музею, автор сучасної синтетичної теорії еволюції

• Пржевальського → Професора Хржонщевського. Никанор Хржонщевський (1836-1906) – професор Київського університету, засновник і перший завідувач кафедри загальної патології; зробив відкриття у галузі будови легень та нирок за допомогою розробленого ним методу забарвлення живих тканин; засновник першої безкоштовної амбулаторії в Києві та науково-популярних “Народних читань”, що проводилися в спорудженій за його ініціативою будівлі по вул. Бульварно-Кудрявській 26; прізвище Пржевальського не викликало проблем у вимові десятиліттями, то й з прізвищем Хржонщевського їх не виникне

• Проспект Правди → Катерини Ющенко Катерина Ющенко (1919-2001) — українська науковиця-кібернетик, програмістка, винахідниця, член-кореспондент НАН України, розробила адресну мову програмування

• Повітрофлотська → Івана Коваля. Іван Коваль (1914-2007) – науковець у сфері сільськогосподарських машин, розробник дизельних двигунів, що застосовувалися також у суднобудуванні, на залізничному транспорті тощо

• Вул. Маяковського → Марії та Олексія Кронтовських Олексій Кронтовський (1885-1933) – київський клітинний біолог, патолог, онколог, радіобіолог, приватдоцент Київського університету, професор Київського медичного інституту, редактор міжнародного журналу “Explantation”, віцепрезидент міжнародних з’їздів цитологів, один з піонерів дослідженння клітинних культур; Марія Яцимірська-Кронтовська (1898-1961) – співробітниця чоловіка, вивчала тиф у культурі клітин, розробила вакцину проти нього під час Другої світової війни

• Лермонтовська → Родини Шелюжків. Лев Шелюжко (1890-1969) – батько української акваріумістики, ентомолог, автор колекції лускокрилих Зоологічного музею Київського університету. Андрій Шелюжко (1860-1937) – меценат, акваріуміст, розстріляний радянськими репресивними органами

• Драгомирова → Федіра Піроцького. Федір Піроцький (1845-1898) – український інженер та винахідник, який винайшов трамвай.

Проголосуйте до 16 квітня, нехай у столиці України буде більше пам’яті про українських науковців. А “Моя наука” зі свого боку буде й надалі розповідати про них та їхні дослідження.

Ще почитати:

Індекси, таблиці та діаграми: неочевидні наслідки друкарської революціїПам’ятник українському математикові відкриють на Лук’янівському цвинтарі