
"Висмоктували гроші нижче ватерлінії". Як обкрадали ОПЗ і яка роль Сенниченка у скандальній справі
Як відомий "викривач" корупції і голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко сам опинився в епіцентрі гучного скандалу?(укр)
Напередодні заголовки про масштабну корупцію на Одеському припортовому заводі вчергове облетіли всі українські медіа.
Цього разу САП та НАБУ заявили про викриття злочинного угрупування на чолі з колишнім головою Фонду держмайна.
Учасниками злочину, крім Дмитра Сенниченка, слідчі називають ще дев’ятьох осіб. Усі вони разом, буцімто, вивели з держпідприємства сотні мільйонів гривень. Події, зафіксовані правоохоронцями, датуються 2020-м роком.
Схема для України не нова: чиновник через підконтрольних менеджерів допускав до "годівниці" лише компанії, отримуючи за це відкати.
Плівки детективів, які напередодні були оприлюднені НАБУ, містять цікаві деталі, які можуть свідчити про корупційні домовленості також щодо іншого державного підприємства – "Центренерго".
Як з Одеського припортового заводу виводили сотні мільйонів гривень та яку роль за версією слідчих в цьому процесі зіграв той самий Сенниченко, якийи тричі здавав правоохорнцям ділків, які пропонували йому хабар?
ОПЗ як символ корупції
Одеський припортовий – велике підприємство, на якому виробляють добрива – аміак та карбомід. Для цього в якості сировини використовується природний газ.
Підприємство уже понад 10 років років "маринується" в списках на приватизацію, періодично залишаючи їх і повертаючись знову. ОПЗ регулярно потрапляє в різні корупційні скандали. В 2009 році його навіть продали за 600 млн доларів Ігорю Коломойському, але тодішня прем’єрка Юлія Тимошенко скасувала конкурс.
Ігор Мазепа: Краще б продали ОПЗ Коломойському п'ять років тому за 600 мільйонів
Після цього завод перетворився на "годівничку", яка наповнювала не одну партійну касу, і кишені наближених до влади людей.
За часів Януковича газ на підприємство постачали структури Ostchem "зрозумілого" президенту-втікачу бізнесмена Дмитра Фірташа, чий інтерес на ринку добрив добре відомий.
Одразу після Майдану на потоки ОПЗ переключився нардеп з обойми Арсенія Яценюка Микола Мартиненко. Весь цей час підприємство працювало за так званою давальницькою схемою.
Вона передбачає, що приватна фірма надає державному заводу газ, останній переробляє цю сировину в добрива і віддає їх компанії. ОПЗ не платить за газ, а постачальник, у свою чергу, розраховується з ним лише за переробку, тобто за використання потужностей.
Вочевидь, такий механізм важко назвати вигідним для держави, але з огляду на мільярдні борги Одеський припортовий не міг собі дозволити іншу бізнес-модель.
З року в рік фінансовий стан заводу лише погіршувався, що у підсумку призвело до його зупинки наприкінці 2016 року.
У березні 2017 року давальницькі поставки газу на підприємство почала група "Енергетичні Ресурси України". Саме в цей час Україна вперше дізналась про компанію "Агро Газ Трейдинг", яка на той час назвала себе ексклюзивним постачальником продукції ОПЗ.
Контора зі статутним капіталом в 1000 грн та офісом в бізнес-центрі "Парус" надовго закріпиться на заводі.
ЕП раніше писала, що ключовою особою АТГ є Андрій Гмирін, людина із найближчого оточення Ігоря Білоуса під час його перебування головою податкової служби, а потім і Фонду держмайна. Саме під час останньої каденції на ринок вийшла "Агро Газ Трейдинг".
Адміністрація резидента: кого годує Одеський припортовий завод
У липні 2017 року ЕРУ була змушена зупинити поставки через несприятливу кон'юнктуру, тимчасово з радарів зникла і АГТ.
Знову ця загадкова структура з’явилась в ефірі влітку 2019-го, після перемоги Володимира Зеленського. У серпні того ж року ОПЗ підписав з АГТ давальницький договір про переробку газу.
Лише наступного місяця Фонд держмайна очолить Дмитро Сенниченко, який в майбутньому, відповідно до оприлюднених доказів НАБУ, сприятиме продовженню співпраці АГТ із заводом.
"Два Гуся", Дєд і "Центренерго"
Слідчі стверджують, що в кінці 2019 року Сенниченко домігся обрання лояльних членів Наглядової ради ОПЗ, які згодом погодили "учасника злочинної організації" директором заводу.
Ймовірно, йдеться про власника ресторанів "Два Гуся" Миколу Синицю. Саме він став в.о. директора ОПЗ у січні 2020 року.
В цей самий час Фонд держмайна був змушений оголосити новий конкурс на давальця і як стверджують детективи, Сенниченко намагався затягнути процес, а згодом забезпечити перемогу "Агро Газ Трейдингу". Остання ж мала платити за переробку за старими, неринковими цінами.
Конкурс хоч і з затримкою, але таки відбувся.
На нього прийшли шість компаній, перемогу здобуло "Укрнафтобуріння" Ігоря Коломойського, Віталія Хомутинника та Павла Фукса. Фаворит Сенниченка – "АГТ" – виявився другим.
"Це не влаштовувало учасників злочинної організації, тому вони розробили план скасування конкурсу, про що домовились з переможцем конкурсу", – стверджують в НАБУ.
У своїх матеріалах детективи не називають прізвищ та імен, але зазначають, що йдеться про домовленість з відомим олігархом, який є фактичним бенефіціаром "Укрнафтобуріння". Очевидно, мова йде про Ігоря Коломойського.
"Дід (ймовірно, Коломойський – Ред.) виконав умови! Дід дзвонить.. Каже, ви що там з глузду з’їхали? Зупиняйте конкурс", – наводять листування учасників схеми детективи.

Як вдалось приборкати Коломойського та змусити його відмовитись від перемоги в конкурсі?
Співрозмовники "Дзеркала тижня" заявляли, що олігарх міг піти на такий крок в обмін на поступки по "Центренерго" (інша держкомпанія, яка тривалий час контролювалась "зрозумілим" Коломойському менеджментом – ЕП).
У підсумку план було виконано, контракт з "Агро Газ Трейдингом" продовжили, "викинувши" по дорозі такі відомі на ринку компанії як ОККО та Socar, які також змагались за право постачати газ на ОПЗ.
"Фікс" або відсоток
Завдяки згаданим діям Сенниченко лише за чотири місяці отримав 460 тис доларів, а всього з листопада 2019 року по липень 2020 року – 1,3 млн дол, стверджують слідчі.
За весь час контролю над ОПЗ, разом з іншими учасниками групи, з підприємства було виведено понад 2 млрд грн. Кошти, які через схему з постачальниками виводили з ОПЗ, розподілялися між учасниками групи.
З плівок НАБУ відомо, що спершу ці суми називали "фіксами", тобто фіксованим "доходом" з оборудок.
Учасники групи, листування яких опублікували у НАБУ, переконують, що "платили Дімі до останнього дня фікси", і що "Дімі платили 200 тисяч доларів щомісяця". Один з учасників групи отримував вдесятеро менше, але теж щомісяця.
Згодом, наприкінці літа 2020 року, всередині групи виникло непорозуміння щодо того, кому і скільки платити. На заміну "фіксам" почала обговорюватися інша схема – відсоток від "прибутку". За такою схемою, яка фігурує в листуванні як 50/25/25, Сенниченко мав отримувати 50% суми, а ще два учасники – по 25%.
На що ці кошти витрачали? Частина йшла на створення позитивного іміджу роботи Фонду – наприклад, лише у квітні 25 тис доларів витратили на створення промо-роликів, друк газет, роботу з медіа тощо.

Але у цей самий час Сенниченко звертався до НАБУ з повідомленнями про те, що представник іншого потенційного постачальника пропонує йому хабар за призначення "потрібної" людини керівником ОПЗ. Як з’ясувало слідство – таким чином він усував конкурентів.
Крім того, співкерівник організації витратив понад 60 тис доларів виведених через ОПЗ коштів на подарунок дружині Сенниченка. А саме, на автівку Porsche Macan 2018 року випуску, яку придбали у травні 2020 року на довірену особу чиновника.
Згодом авто подарували дружині Сенниченка на день народження. Як зазначають у НАБУ, саме на цьому Porsche вона залишила країну після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Виїхав з країни і сам фігурант розслідування, якого у жовтні минулого року журналісти УП зустріли на Лазурному узбережжі. Наразі ж є інформація про його ймовірне перебування в Іспанії.
ЕП звернулась до ексголови Фонду з проханням прокоментувати справу. Той відповів, що "обов’язково надасть коментар після консультації з юридичною командаю", на що, за його словами, потрібно "пару днів".