
Крок до приватизації Ощадбанку: як парламент реформує систему гарантування вкладів
Приватизація Ощадбанку не за горами. Для забезпечення входження в його капітал ЄБРР влада переводить усіх вкладників банку на загальну систему гарантування і разом з тим підвищує гарантовану суму утричі.
Від самого початку заснування в Україні системи гарантування вкладів фізичних осіб у 1998 році державний Ощадбанк, як спадкоємець "Сбербанку СРСР", був з неї виключений. І це виключення давало йому не аби який привілейований статус.
На відміну від решти комерційних банків, при банкрутстві яких їх вкладники в будь-якому випадку отримають до 200 тис грн, за депозитами в Ощаді держава більш ніж два десятиліття надає 100-відсоткову гарантію на всю суму депозиту, незалежно від його розміру.
Однак світ не стоїть на місці, та й Ощадбанк вже давно не такий, яким був у 1990-ті. Сьогодні він працює на ринку нарівні з іншими установами, конкуруючи за кошти вкладників. І йому це вдається досить вдало - громадяни тримають на депозитах банку більше 80 млрд грн (більше лише у Приватбанку).
Не в останню чергу довіру громадян до Ощаду підтримує закріплена на законодавчому рівні ця конкурентна перевага.
За іронією долі, ця перевага стала найбільшим каменем спотикання для входження у капітал банку міжнародних інституційних інвесторів. Тож її вирішили виправити, шляхом включення Ощаду до системи ФГВФО та відповідно прибравши його привілейований статус.
30 червня Верховна рада, принявши відповідне рішення, зробила перший крок у цьому напрямку. Щоправда, відповідний законопроєкт прийнято лише у першому читанні.
Чи варто вкладникам Ощадбанку задуматись над тим, щоб зменшити суму депозиту до 200 тис грн, як участь банку у ФГВФО вплине на його платоспроможність і які ще зміни у системі гарантування вкладів населення готують депутати?
Непростий шлях до приватизації Ощадбанку
На 30-му році Незалежності нашої держави українська банківська система, все ще трохи нагадує ту, яка працювала за радянських часів. Не в підходах до обслуговування або доступності послуг, а в контролі держави значної її частини.
На сьогодні 55% банківської системи України контролюється одним гравцем — державою. Мова йде про Приватбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк. І ця ситуація ризикує погіршитися ще більше у разі, якщо державний оператор поштового зв'язку "Укрпошта" придбає власний банк.
"Укрпошта" купує банк. Для чого?
У схваленій стратегії розвитку фінансового сектору передбачено, що частка держави на банківському ринку до 2025 року має знизитися до 25%. І щоб досягти цього показника потрібно вже зараз продавати ці банки, чи хоча б частки у них.
Поки що влада йде за останнім сценарієм. В січні 2021 року Міжнародна фінансова корпорація уклала з Укргазбанком угоду про продаж частки в капіталі останнього. Не омине доля приватизацій й другий за обсягами активів в Україні Ощадбанк — увійти у його капітал вже давно хоче Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Хоче, але не може, бо Ощадбанк залишається єдиним українським банком, який не входить до системи гарантування вкладів. Усі 100% вкладів у банку гарантує держава.
Таке привілейоване становище Ощаду прямо закріплене в ст. 57 закону "Про банки і банківську діяльність". За виключення цієї норми 30 червня в першому читанні проголосували 235 народних депутатів.
Але для того, щоб стати учасником системи гарантування вкладів Ощаду доведеться заплатити внески. І, враховуючи, що банк є другим за розміром активів серед українських банків, заплатити доведеться чимало.
Розмір першого внеску банку до Фонду гарантування вкладів складе 1% від регуляторного капіталу, тобто 167,51 млн грн (станом на 1 травня 2021 року). Тобто відразу віддати доведеться більше половини половини чистого прибутку, який банк отримав в січні-березні цього року (252 млн грн).
Чи може банк дозволити собі участь у системі гарантування і як внески вплинуть на його платоспроможність? Голова правління банку Сергій Наумов запевнив ЕП у тому, що сплата внесків не стане критичною для платоспроможності та ліквідності фінустанови.
"Поточний рівень операційної прибутковості Ощаду дозволяє сплатити початковий, а також подальші регулярні платежі до Фонду – ці витрати вже містяться у бізнес-плані нашої фінансової установи", — зазначив він.
Опитані ЕП учасники ринку очікують, що сплата внесків Ощадбанком призведе до зменшення його прибутку, а відтак — відрахувань до бюджету за підсумками року. Хоча банк все одно залишатиметься прибутковим.
Для вкладників банку його входження до системи гарантування вкладів – це швидше погана новина. Їхні гроші у банку втратять 100-відсоткову гарантію держави. Хоча це не відбудеться одномоментно: держава ще півроку продовжуватиме гарантувати вкладникам ту частину депозитів, яка перевищує гарантовану суму ФГВФО.
Однак попри це ані учасники ринку, ані в самому Ощадбанку не очікують, що обмеження гарантованого розміру вкладів може призвести до відтоку депозитів з фінустанови.
"Ми не очікуємо відтоку у зв’язку із фактичним зменшенням суми гарантованих вкладів банку. Гарантія вкладів знадобиться лише у випадку неплатоспроможності Ощадбанку – а це дуже малоймовірна подія для державного банку. Вона фактично означатиме дефолт держави.
Очевидно, уряд зробить усе, щоб цього не сталося навіть у випадку страшної кризи. А якщо таке станеться, то не факт що хтось щось взагалі зможе гарантувати", – пояснює керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
Входження Ощадбанку до системи гарантування вкладів відкриє можливість до часткової приватизації цього банку ЄБРР. Найімовірніше, входження у капітал банку відбуватиметься за схемою, подібною до часткової приватизації Укргазбанку. ЄБРР надасть Ощадбанку кредит, в умовах якого буде прописано можливість конвертації виплат за кредитом в акції банку.
Наразі про суму кредиту чи частку в капіталі Ощаду, яка перейде у власність ЄБРР нічого не відомо. Підготовка до підписання цієї кредитної угоди лише почалася.
У будь-якому разі, не варто розраховувати на те, що навіть остаточне ухвалення закону про входження Ощадбанку до системи гарантування вкладів призведе до миттєвого входження у капітал держбанку ЄБРР.
Пройде щонайменше декілька місяців, перш ніж сторони підпишуть кредитну угоду, і ще декілька місяців перш ніж виплати за кредитом перетворяться на акції Ощадбанку у власності ЄБРР.
Реструктуризація боргів фонду
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який перебере на себе функцію гарантування за депозитами в Ощадбанку, перебуває на межі банкрутства. Все через багатомільярдну заборгованість перед Мінфіном — спадок банківської кризи 2014-2017 років. Тоді ФГВФО позичив близько 80 млрд грн у Нацбанку та уряду для того, аби виплатити гарантовані державою до 200 тис грн вкладникам майже сотні неплатоспроможних банків.
Станом на 2021 рік основна сума заборгованості Фонду гарантування перед Міністерством фінансів складає майже 47 млрд грн. До 2031 року ФГВФО має заплатити уряду ще 64 млрд грн відсотків. Разом це близько 111 млрд грн.
Держава полюватиме на активи ексвласників збанкрутілих банків за кордоном. Кому слід боятися?
За розрахунками Ради фінансової стабільності (до якої входить НБУ, ФГВФО та Мінфін), Фонд не зможе накопичити таку суму: йому не вистачатиме ще близько 80 млрд грн. Іншими словами, якщо не провести реструктуризацію боргу, то система гарантування вкладів України збанкрутує, а вклади українців втратять будь-які гарантії.
Аби цього не сталось, автори прийнятого в першому читанні законопроєкту передбачили вирішення цієї проблеми. Вони запропонували план реструктуризації, відповідно до якого всі відсотки за боргами ФГВФО перед урядом (64 млрд грн) в прямому сенсі цього слова пробачать.
Основну суму боргу Фонд гарантування вкладів виплачуватиме накопичуючи на своїх рахунках надлишкові внески банків, але так, аби не постраждала його платоспроможність.
Реструктуризація цього боргу – єдина умова, яка зробить можливим довгоочікуване підвищення гарантованої суми вкладів.
Гарантовані 400 тисяч гривень вже у 2021 році
Гіркий досвід "банкопаду" 2014-2017 років навчив багатьох українців поняттю "диверсифікація". Під час масового виведення банків з ринку вкладники могли претендувати лише на гарантовану суму — 200 тис грн у кожному банку.
Тож для того, аби уберегтися від ризику втратити заощадження, українці, які хотіли покласти у банк понад гарантовану державою суму, ділили її та відкривали депозити у різних банках.
Проблема в тому, що 200 тис грн — це не надто велика сума, навіть в масштабах України. Хоча сьогодні лише 2% вкладів українців у банках (за виключенням Ощадбанку) перевищують гарантований розмір депозитів, проте за сумою ці вклади складають 61% від усіх депозитів населення.

І з часом ситуація із захищеністю грошей наших громадян лише погіршується: купівельна спроможність гривні падає і державні гарантії поширюються на все меншу кількість великих вкладів.
Гарантована сума депозитів в Україні не змінювалася з серпня 2012 року. І з того часу, завдяки девальвації гривні 2014-2015 років, вона стала чи не найменшою у Європі. Менше ніж в Україні, при банкрутстві банку, отримують лише вкладники Грузії та Молдови.

Ухвалений у Раді законопроєкт має закінчити 9-річну паузу у підвищенні гарантованої суми вкладів. Якщо документ ухвалять в цілому, то вже у 2021 році вона має зрости одразу вдвічі — до 400 тис грн, а з 2023 року — до 600 тис грн.
Однак чи призведе це до стрімкого зростання заощаджень українців у банківській системі? Експерти, опитані ЕП, вважають, що така зміна матиме радше психологічний ефект.
"Безумовно, розширення гарантії сприятиме уникненню панічних настроїв серед вкладників. Така ініціатива не стимулюватиме власників крупних депозитів залишати по 200 тисяч гривень у різних банках", – вважає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
Крім цього, ті, хто має у розпорядженні великі суми грошей активно користуються іншими способами заощаджень, наприклад, інвестуючи у цінні папери, тож навряд чи масово понесуть свої збереження до банків.
"Такі особи мають значно більше можливостей для збереження або примноження своїх коштів поза банківською системою (такі, як купівля ОВДП), тож їх не так легко зацікавити депозитами", — пояснює Олександр Паращій.
Однак навіть, якщо збільшення гарантованої суми вкладів у банках не призведе до зростання коштів у банківській системі, воно однозначно підвищить довіру українців до банків, підірвану "банкопадом". Крім цього, це, хоч і не сильно, проте наблизить Україну до ЄС, де гарантії поширюються на депозити до 100 тис євро.