Буча, Ізюм, Маріуполь та сотні скалічених життів. Рік війни у фотографіях
Підраховано, що за перші два з половиною місяця війни з України надійшло стільки текстів, фото та відео, скільки за два з половиною року війни в Сирії.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, що розпочалося 24 лютого 2022 року, супроводжується багатьма фотографіями та відеосвідченнями, що з'являються буквально миттєво, а зйомки очевидців часто не поступаються за виразністю роботам військових фотографів та операторів.
За цей рік знято стільки, що навіть найдраматичніші фото швидко втрачають новизну. Ми намагалися зібрати найбільш вражаючі, на погляд редакції, кадри, що показують основні події війни.
Застереження! Стаття містить кадри, які можуть вас шокувати.
Wolfgang Schwan/Anadolu Agency via Getty ImagesЧугуїв на Харківщині став одним із перших цілей російського вторгнення в Україну.
Хореограф і вчителька Олена Курило отримала поранення 24 лютого, коли снаряди прилетіли в її будинок. Фотографії закриваленого обличчя жінки потрапив на перші сторінки багатьох газет світу.
Осколки скла потрапили в очі Олені, серйозно пошкодивши зір. Місяць вона прожила в Чугуєві під обстрілами, але зуміла виїхати в Польщу. Там їй зробили три операції, але як каже сама Олена, поки що повністю повернути зір не вдалося.
DANIEL LEAL/AFP via Getty ImagesБагатоповерхівка в Києві, зруйнована російською ракетою 26 лютого. Дивом ніхто не загинув.
До літа жителі будинку зібрали гроші на консервацію пошкоджених поверхів. Потім ремонт дому взяла на себе київська влада, і зараз капітальні руйнування практично ліквідовано.
До весни ремонт квартир обіцяють закінчити. За оцінками влади, на кінець січня 2023 року в Україні було зруйновано 140 тисяч будинків, з них 18 тисяч - багатоповерхівки.
Alex Chan Tsz Yuk/SOPA Images/LightRocket/GettyЖитель Харкова із своєю собакою в метро, що стало бомбосховищем. У березні тисячі людей спали в метро в Києві та Харкові.
Chris McGrath/Getty ImagesЕвакуація з Ірпеня, 7 березня.
За два дні у такий спосіб евакуювали близько півтори тисячі жителів Ірпеня та Бучі. Багато людей, які намагалися виїхали з київських передмість на машинах, загинули.
До кінця першого тижня березня росіяни захопили обидва містечка, і евакуація зупинилася.
Wolfgang Schwan/Anadolu Agency via Getty ImagesДим над Гостомелем, Бучею та Ірпенем. Як стало відомо пізніше, в російські плани входило швидко просунутися до Києва за декілька днів.
Але на кінець другого тижня березня стало ясно, що росіяни не можуть дійти до околиць столиці.
Anadolu AgencyЖорсткі бої йшли за аеропорт у Гостомелі, куди російська армія намагалася перекидати підкріплення.
У результаті було повністю знищено Ан-225 "Мрія" - найважчий авілайнер у світі.
Satellite image (c) 2022 Maxar TechnologiesРозтягнута російська колона на шосе біля Іванкова, Київська область. У момент зйомки з космосу ця колона простягалася на 3 кілометри.
До середини березня вона розрослася десь до 60 кілометрів - бензовози не могли доїхати до голови колони, а об'їжджати її по полях було небезпечно.
Постачання російських військ паралізувалося, і це стало однією з причин, через які до кінця березня Москва оголосила про згортання наступу на Київ та відведення військ.
Росія намагалася представити це як "жест доброї волі", але насправді перекинула сили на окупацію півдня та сходу України.
MARCUS YAM / LOS ANGELES TIMESБерезень 2022-го, житель Ірпеня втішає собаку, паралізовану страхом через звуки вибухів.
Під час поспішної евакуації багато хто залишав тварин, і вони гинули від стресу та холоду. Волонтери намагаються вивозити четвороногих із гарячих точок.
RONALDO SCHEMIDT/AFP via Getty ImagesНаприкінці березня росіяни залишили Ірпінь та Бучу, 1 квітня туди зайшли ЗСУ, а за ними - іноземні журналісти.
Вони побачили багато трупів місцевих людей, які лежали на дорогах і вулицях. Багатьох розстріляли - їх знайшли із зав'язаними руками.
Пізніше знайшли перші масові захоронення, і до осені ідентифікували останки 422 місцевих людей.
Численні журналістькі розслідування довели, що російські солдати розстрілювали людей за підозри в співпраці з українською армією, або і просто так.
Вважається, що в передмістях Києва загинуло понад 1000 людей.
REUTERS/Zohra BensemraЧервоний манікюр на пальцях Ірини Фількіної - одне з найвідоміших фото, знятих у Бучі.
24 лютого 52-річна жителька села Михайлівка-Рубежівка поїхала в Київ, де працювала операторкою котельні. Через обстріли їй довелося тиждень ховатися в бомбосховищі в столиці.
Але 5 березня вони вирішила повернутися додому, не знаючи, що Ірпінь і Буча, через які вона мала їхати - вже окуповані. Вона зрозуміла, що не доїде, і взяла в знайомих в Ірпені велосипед.
Їй залишалося 15 хвилин до дому, як вона подзвонила доньці. Та порадила мамі кидати велосипед та бігти до річки, де якраз усіх евакуювали.
"Все, дочка, мама любить тебе, па-па. Мені тяжко крутити педалі, я передзвоню, - переказує останні слова матері Ольга виданню "Холод". - Але так і не передзвонила".
Alexey Furman/Getty ImagesБудинок на вулиці Центральній 361 в Бородянці.
Через обстріли два його під'їзди рухнули, і під завалами опинилися живі люди, але як розповіла ВВС місцева жителька - допомогти їм було неможливо, росіяни не давали нікого відкопувати, а інакше погрожували відкрити стрілянину.
Alex Chan Tsz Yuk/SOPA Images/LightRocket/GettyШафка та статуетка півника на ній - от і все, що залишилося на кухні одного зі зруйнованих будинків.
Знімки розлетілися соцмережами, де прозвали цю шафку символом стійкості.
John Moore/Getty ImagesРяди нових могил в Ірпені.
Ідентифікація тіл, знайдених на вулицях та в масових захороненнях Київської області, відбувалася декілька місяців.
У травні слідчі зареєстрували понад 10 тисяч військових злочинів, скоєних росіянами.
Наприкінці місяця український суд виніс перший вирок - 21-річного сержанта Вадима Шишимаріна визнали винним у вбивстві 62-річного Олександра Шеліпова, мешканця селя Камиші на Сумщині. Він проведе в тюрмі 15 років.
Oleg Pereverzev/Global Images Ukraine via GettyТростянець на Сумщині захопили 24 лютого. ЗСУ звільнили його 26 березня, за цей час привокзальна площа, де був штаб російських військ, перетворилася на руїни.
Єдине, що вціліло біля площі - це постамент з радянським танком, який поставили на честь танкістів, що визволили місто від військ Гітлера в 1943 році.
Anadolu Agency via Getty ImagesВигоріла будівля в окупованому Донецьку з російською технікою у дворі. Через рік тяжких боїв лінія фронту досі проходить по околиці міста.
За словами "мера" Донецька, з лютого у місті загинули 192 людини. Перевірити ці цифри неможливо - у "ДНР" та "ЛНР" не пускають незалежних журналістів та міжнародні організації.
Evgeniy Maloletka/AP9 березня 2022 року, перші хвилини після обстрілу пологового №2 у Маріуполі. Лікарям не вдалося врятувати ані жінку на фото, ані її дитину.
На той час за місто з населенням 400 тисяч повним ходом йшли бої. Багато людей не могли виїхати з Маріуполя, який заблокували з усіх сторін.
Вони жили у підвалах, готували їжу на вогні та набирали воду з калюж. Багатьох поховали сусіди просто в дворах будинків.
Anadolu Agency via Getty ImagesЕвакуація з Маріуполя, 24 березня. Нарешті запрацювали гуманітарні коридори.
Anadolu Agency via Getty ImagesЩоб виїхати з Маріуполя, людям доводилося проходити принизливий процес так званої "фільтрації".
Росіяни шукали колишніх та нинішніх військових, правоохоронців, під підозрою були рідні та будь-які пов'язані з ними люди. Декого допитували багато годин, могли катувати.
Були і ті, кого не випустили.
Satellite image (c) 2022 Maxar TechnologiesБлокада Маріуполя тривала майже три місяці.
Українська влада каже про руйнування 50% житлових будинків і 90% інфраструктури.
Точна кількість загиблих цивільних досі невідома: за приблизними підрахунками місцевої влади, їх може бути понад 22 тисячі.
REUTERS/Pavel KlimovУдар по драматичному театру в центрі Маріуполя став одним із найбільших трагічних.
На той момент там могло бути півтори тисячі людей. Їх не врятував навіть напис "діти" на асфальті з двох боків будівлі.
Українська влада та незалежні оглядачі кажуть, що могло загинути від 300 до 600 людей.
DMYTRO 'OREST' KOZATSKYI/AFPУ квітні в Маріуполі залишилася 36-та окрема бригада морської піхоти та полк "Азов" - з укриттів у підземних лабіринтах заводу "Азовсталь" вони продовжували боротьбу.
Зараз велике підприємство, де працювало 11 тисяч людей - це просто скелет, знищений кулями та авіацією. Там ховалися сотні мирних жителів.
Про те, що відбувалося в "Азовсталі", світ дізнався з фото бійця "Азова", Дмитра "Ореста" Козацького.
DMYTRO 'OREST' KOZATSKYIПівтора місяця військові боролися на межі виживання.
Після довгих перемовин Україна та Росія домовилися про евакуацію цивільних та здачу українських бійців у полон. Це фото Ореста - останнє з опублікованих ним із "Азовсталі".
Наприкінця травня 2439 українських військових із "Азовсталі" потрапили в полон. Більшість і досі там.
Орест повернувся з полону наприкінці вересня.
Anatolii STEPANOV / AFPРакетний удар по залізничній станції Краматорська - один із найбільш кривавих.
У той момент на вокзалі були тисячі мирних жителів, які чекали на евакуацію. Загинули 52 людини, близько 100 - отримали поранення.
Росія, як і зазвичай, звинуватила в обстрілі ЗСУ - нібито ракета прилетіла з напрямку, який контролює Україна. Ці заяви швидко спростували незалежні розслідувачі.
Andrea Carrubba/Anadolu Agency via Getty ImagesНа фото - 11-річна Яна Степаненко. Дівчинці та мамі Наталі відірвало ноги ударом російської ракети, а її брат-близнюк Ярик залишився неушкодженим.
Сім'я лікувалася в Дніпрі, потім у Львові. Через кілька місяців їм поставили протези і наново навчили ходити у США.
Anadolu Agency via Getty ImagesСєвєродонецьк у липні 2022 року, після відступу ЗСУ.
Російським військам знадобилося чотири місяці, щоб заволодіти містом повністю. Вони взяли його 25 червня, а через декілька днів ЗСУ також залишили сусідній Лисичанськ.
Ці два міста - останнє найбільше завоювання російських військових.
Rick Mave/SOPA Images/LightRocket via Getty ImagesНаприкінці травня росіяни фактично повністю відрізали Сєвєродонецьк. У місті кожен день гинули мирні люди.
На фото - жінка, якій осколком снаряда відірвало ступню. Поранену привезли в центр гуманітарної допомогти, де намагалися зупинити кров. Жінка померла через пів години.
ARIS MESSINIS/AFP via Getty ImagesЛисичанськ. Батько біжить до тіла сина, який загинув від обстрілу, попередньо, касетними снарядами.
За останніми даними ООН, в Україні загинуло 7155 цивільних, 11622 були поранені. Організація додає, що реальні втрати населення значно вищі.
Planet Labs PBC/Handout via REUTERSОстрів Зміїний в Чорному морі став легендою, коли стало відомо, як український прикордонник послав російських моряків, які пропонували гарнізону здатися в полон.
Декілька днів вважали, що ці військові загинули, але з'ясувалося, що вони в полоні в Севастополі - до літа більшість із них повернулися в Україну.
Доля росіян на острові була невдалою - вони не могли захистити від обстрілів цей шматочок суші в 35 кілометрах від Одеси, і 30 червня, "як жест доброї волі", пояснили в російському міноборони, покинули острів.
13 квітня через ракетний удар був потоплений ракетний крейсер Москва - гордість Росії і корабель, який брав участь в штурмі Зміїного.
Dmytro Smolyenko/ Ukrinform/Future PublishingПалаюче поле пшениці в Запорізькій області, підконтрольній Україні. У військових умовах кількість зібраного врожаю скоротилася майже двоє.
З початку вторгнення доля українського зерна була окремою лінією фронту. Весною в українських портах були заблоковані десятки мільйонів тон зерна, зібраного в 2021 році.
Тільки 22 липня на перемовинах у Стамбулі за посередництва ООН і Туреччини вдалося домовитися про "зерновий коридор".
Press service of the Interior Ministry of Ukraine"Сонечко, нас обміняли", - каже по телефону заступник командира полку "Азов" Святослав Паламар своїй дружині.
У вересні відбувся масштабний обмін полоненими між Україною та Росією. Він був не першим, але знаковим - звільнили 108 бійців "Азова", у тому числі командирів підрозділів, захисників Маріуполя.
Москва планувала провести показові судилища над азовцями, але зненацька обміняла на 55 своїх військових та арештованого раніше Віктора Медведчука, кума Володимира Путіна.
У полоні залишаються ще багато азовців. 53 з них загинули чи постраждали через вибух в тюрмі в Оленівці Донецької області, на анексованій Росією території.
AFP via Getty ImagesВибух на Кримському мосту, 8 жовтня 2022 року.
Наприкінці літа та на початку осені на військових об'єктах в анексованому Криму часто палало - під атаку потрапили аеродроми в Новофедорівці біля Сак та в Балаклаві під Севастополем.
Рано вранці 8 жовтня під ударом опинився символ російської влади над Кримом.
Росія 10 жовтня відповіла масованим ракетним обстрілом десятків українських міст, після чого такі обстріли стали відбуватися майже щотижня.
Maxym Marusenko/NurPhoto via Getty ImagesЗгорілий та заіржавілий танк в полі на Харківщині.
На початку вересня ЗСУ почали блискавичний контрнаступ в області. За тиждень вдалося звільнити Балаклію та Ізюм, а за місяць - ще декілька тисячі квадратних кілометрів.
Scott Peterson/Getty ImagesУкраїнські військові переганяють кинутий танк Т-72, Ізюм.
Під загрозою оточення росіяни тікали, кидаючи сотні своїх танків, техніки та боєприпасів.
Це погано поєднувалося із заявами міноборони РФ про "організоване перекидання" відрозділів.
OLEG PETRASYUK/EPA-EFE/REX/ShutterstockПісля відступу росіян з'ясувалося, що Ізюм - ще одне місце військових злочинів.
Там знайшли 17 неопізнаних тіл, звалених на купу та всипаних піском в сосновому лісі, та ще сотні могил - тільки деякі мали імена та дати на саморобних хрестах.
Wolfgang Schwan/Anadolu Agency via Getty ImagesЖительки Лимана біля свого дому.
Повернення законної влади не означає, що життя у визволених міста швидко налагодиться.
Celestino Arce/NurPhotoДва жителі села Архангельське Херсонської області, звільненого ЗСУ.
Наприкінці жовтня українські військові почали просуватися до Херсона - єдиного обласного центру, захопленого росіянами в перші дні війни.
Paula Bronstein /Getty ImagesКоля Серьга, український музикант і телеведучий, а зараз військовий, виступає на концерті на площі Свободи в Херсоні.
Москва оголосила про здачу Херсона 9 листопада. Мешканці міста масово вийшли на вулиці вітати українських військових.
Тепер місто на передовій - з другого берега Дніпра росіяни обстрілюють Херсон, там щодня гинуть люди.
Yegor Aleyev/TASSРосійський мобілізований проходить повз натовп родичів на збірному пункті в Москві.
21 вересня, після серії військових невдач, Путін дав старт тому, що в Росії багато разів обіцяли не робити - оголосив про мобілізацію. На словах "часткову", але є багато свідчень, що насправді вона була масовою. Точна кількість мобілізованих невідома.
Сотні тисяч російських чоловіків кинулися тікати за кордон.
State Emergency Service of Ukraine/HandoutРанок 10 жовтня 2022 року, ракетний удар по Києву знову нагадав про жахи, які столиця переживала в перші місяці війни.
Ракети прилетіли в саме серце Києва - одна з них залишила по собі велику воронку на місці дитячого майданчика в парку імені Тараса Шевченка, навпроти університету.
Жінка на фото залишилася без дому. У цей день в Києві постраждало 50 людей, семеро загинули.
Ця атака заклала початок новій фазі війни: Росія атакувала українські міста і критичну інфраструктуру, аби залишити жителів без світла та отеплення напередодні зими.
SERGEY SHESTAK/EPA-EFE/REX/ShutterstockЯсний осінній ранок в Києві затьмарений атакою російських дронів-камікадзе, куплених в Ірані.
Того дня рій дронів зруйнував багатоквартирний будинок - загинула молода пара, жінка була на шостому місяці вагітності.
REUTERS/Gleb GaranichУкраїнський військовий втомлено опустився на землю після невдалих спроб збити дрон з автомата.
Вони летіли групами, низько і відносно повільно - безпілотники стали одним із основних новацій цієї війни, вони часто обходили ППО та завдали Україні багато шкоди.
Ed Ram/Getty ImagesЛистопад 2022-го, Бородянка.
Попри залякування російської пропаганди та побоювання українців, західна підтримка України до початку 9-го місяця війни не вичерпалася. Допомога була не тільки фінансовою та військовою, а й культурною, психологічною.
На фото - графіті Бенксі, одного із найбільших іменитих та дорогих художників Великої Британії. Він пізніше виставив на продаж 50 своїх робіт для підтримки цивільного населення України.
ALEKSEY FILIPPOV/AFP via Getty ImagesДмитро Чубенко, співробітник прокуратури в Харкові, обходить склад уламків ракет, випущених по місту з початку війни.
Serhii Mykhalchuk/Global Images Ukraine via GettyПожежа в одній з теплоелектростанцій Києва після ракетного удару. Українська енергосистема дуже постраждала від російських обстрілів.
Планові та екстрені відключення електрики стали буденністю для жителів великих міст.
За оцінкою української влади, Росія знищила чи пошкодила 700 об'єктів критичної інфраструктури - це аеродроми, мости, нафтобази, електропідстанції та електростанції.
IMITAR DILKOFF/AFP via Getty ImagesПродавчиня магазина в Миколаєві сидить в повній темряві під час блекаута після російського удару по енергетиці України.
REUTERS/Oleksandr RatushniakУкраїнські військові на ліні фронту в Бахмуті. Росіяни намагаються завоювати місто від літа.
Москва кинула сюди величезні сили, і при вкрай повільному просуванні втрачає тисячі військових.
Але і ЗСУ несуть великі втрати, а в міру того, як росіяни беруть місто в напівкільце, боєприпаси, яких стає менше, усе важче підвозити.
Diego Herrera Carcedo/Anadolu Agency via GettyЛікарі в польовому госпіталі в Бахмуті надають першу допомогу пораненому українському бійцю.
Taras Ibragimov/Suspilne Ukraine14 січня 2023 року під час чергової хвилі ракетних обстрілів ракета впала на будинок на Набережній Перемоги 118 в Дніпрі.
Два під'їзди рухнули, під уламками чи після важких поранень загинуло 45 людей. Людей шукали під завалами три дні. Вдалося врятувати 39 людей.
REUTERS/Yan DobronosovФотографія квартири з оранжевою кухнею та яблуками на столі облетіла світ. Там жив тренер з боксу Михайло Кореновський.
У суботу після ранкових тренувань тренер піднявся в квартиру, сім'я чекала в дворі. Через 15 хвилин без батька залишилися дві маленькі дівчинки, без чоловіка - дружина.
ReutersТрагедія у Дніпрі сколихнула в Росії вже затихлі після жорстких розгонів протести та виступи проти війни. Спочатку в Москві, біля пам'ятника Лесі Українці, а потім в інших міста з'явилися стихійні меморіали - фото руїн, свічки, квіти.
Навіть такі одиночні акції присікали правоохоронці. У лютому суд в Твері призначив 30 тисяч штрафу жінці, яка принесла дві жовті хризантеми. Не знайшовши будь-яких пов'язаних з Україною пам'ятних місць, вона поклала квіти біля будівлі, де в кінці 1930-х була в'язниця НКВД.
Photo by Jeff J Mitchell/Getty ImagesЖителі Києва чекають у метро, поки мине чергова ракетна тривога.
Багато українців кажуть, що за рік звикли до обстрілів та навчилися жити в атмосфері раптової та смертельної небезпеки.
Розрахунки російських стратегів на те, що відчай і життя без світла змусять людей схилитися до думки про компроміс із Москвою, не виправдовуються.
У вересні, після перших російських ударів по українській інфраструктурі, президент Володимир Зеленський звернувся до Росії: "Ви досі думаєте, що зможете нас налякати, зламати, схилити до поступок? Ви справді так нічого й не зрозуміли? Не зрозуміли, хто ми? За що ми? Про що ми? Читайте по губах: Без газу чи без вас? Без вас. Без світла чи без вас? Без вас. Без води чи без вас? Без вас. Без їжі чи без вас? Без вас.
***