Фото: AFP/East NewsСвіт без участі Росії: про який повоєнний порядок домовляються у Мюнхені
Цього тижня очільники держав та урядів, топові дипломати та лідери думок світового рівня зібралися у Баварії на Мюнхенську безпекову конференцію (МБК) – найавторитетніший у світі форум, присвячений міжнародній безпеці.
Вже багато років поспіль однією з основних тем у Мюнхені є дискусії про так званий "новий світовий порядок", тобто правила співіснування держав.
16 років тому Владімір Путін виступив тут із "мюнхенською промовою", в якій оголосив, що Росія вимагає більшої ролі у світі. Тоді, у 2007 році, мало хто зрозумів, наскільки серйозними були плани Путіна з демонтажу світової безпекової архітектури. Не з’явилося це розуміння ані після нападу Росії на Грузію, ані у 2014-2015 роках, з її нападом на Україну.
Вимоги та дії РФ лише ініціювали щорічні розмови про нову світову систему безпеки.
До них запрошували Росію (бо як без неї – ядерної держави, постійного члена РБ ООН), і щороку за підсумками дискусії констатували: знайти спільний ґрунт неможливо. Розбіжності є надто серйозними.
Та після 24 лютого 2022 року все змінилося.
Захід опинився перед фактом: побудова нового світового порядку вже почалася.
Повномасштабне вторгнення РФ зруйнувало минулу система стримувань, їй на заміну точно прийде щось нове, або принаймні оновлене. Бо розвиток подій останнього року не лишив сумніву у тому, що Росія – далеко не єдина сила, яка виступала за зміну світових безпекових правил.
Зараз колективний Захід думає про те, як переконати світ повернутися до "неоліберальної системи".
От тільки йому бракує розуміння того, що робити з Росією у новому світі. І ще більше бракує розуміння ролі пересічних росіян у війні. Хоча перші сміливі заяви на високому рівні вже звучать і про це.
Не лише поразка для Росії
"Ми маємо пам’ятати, що у цій війні є лише одна держава-агресор і одна держава-жертва".
Цими словами президент Франції Емманюель Макрон звернувся до учасників Мюнхенської безпекової конференції, закликавши світ досягти того, щоби Росія зазнала поразки. Понад те, він додав, що поразка Росії у війні має включати військовий програш, але не обмежуватися ним.
Частиною російської поразки, зокрема, має стати позбавлення РФ "колоніальної ментальності, а також гарантування того, що Україна досягне успіху, пояснив Макрон, натякнувши, що має йтися також про її інтеграцію до ЄС та НАТО. А ще – змінити світову безпекову систему так, щоби роль Росії зменшилася
Ці заяви, що пролунали у сміливій та дуже детальній промові, часом змушували дивуватися: невже це той самий Макрон, якого в Україні звикли звинувачувати у "нерішучості" та чомусь подібному, і часом навіть не без підстав.
Але справді, це був він.
А зміна його позиції стала показником того, як зараз змінюється світ.
По суті, дискусії та думки, які звучали у Мюнхені, були навіть амбітнішими, ніж те, що там почули від президента України.
Зеленський, виступ якого відкрив цьогорічну зустріч МБК, просив Захід про літаки та танки, про загальне пришвидшення постачання зброї – словом, про те, що Україна обґрунтовано просить Захід протягом вже багатьох місяців. Цілком зрозуміло, що Україна непокоїться перш за все про свою фізичну безпеку. Але учасники Мюнхенської конференції, як виявилося, були налаштовані на глобальніші зміни.
Та й попередній президент України, який теж прилетів до Мюнхена, не вловив цієї готовності. Петро Порошенко, прямуючи на конференцію, заявив, що має намір переконувати її учасників надати Україні місце в НАТО. "Прямо тут, у Мюнхені, вони мали б оголосити, що запрошують Україну до Альянсу. Шольц міг би це зробити", – заявив Порошенко. Відкинувши заперечення про те, що конференція не є місцем, де вирішуються питання, експрезидент, утім, визнав, що не вірить у те, що ця мета буде досягнута.
Між тим дискусії у Мюнхені пішли набагато далі.
Від допомоги РФ до пісні "Путін – лох": як змінився Мюнхен
Мюнхенська безпекова конференція багато років пишалася своїм статусом майданчика, де представлені усі сторони – навіть ті, кого вважали ледь не загальновизнаним злом.
У Мюнхені намагалися знайти з ними компроміси, тут пробували примирити ворогів. Наприклад, кілька років тому тут відбулася перша за дуже довгий період зустріч очільників Вірменії та Азербайджану...
Росія мала у Мюнхені особливу роль і особливу шану, яку гарантувала росіянам прихильність німців до діалогу та навіть дружби з Москвою. На початку статті вже згадано про "мюнхенську промову" Путіна.
Але якби йшлося лише про неї!
"Теплі ванни" для виступів Лаврова, на вимогу якого для нього робили винятки і дозволяли виступати без запитань; постійна колаборація з російськими проурядовими "експертними центрами", які насправді виконували завдання уряду РФ щодо виправдання міжнародних злочинів. Усе це призвело до того, що у 2020 році МБК стала учасником розробки документа з 12 пунктів, що отримав неофіційну назву "план капітуляції України" і призвів тоді до справжньої кризи у відносинах українських учасників з МБК.
Нині все це лишилося у минулому.
Тепер новий глава Мюнхенської конференції виступає за депутінізацію Росії та публічно висловлюється проти обмежень у допомозі Україні, та й його попередник Вольфганг Ішингер, що був співавтором вищезгаданого плану, перетворився на абсолютно проукраїнського експерта.
Але згадати про ті часи важливо, щоби зрозуміти масштаб змін, який відбувся.
Цього року на конференції у Мюнхені офіційна Росія не представлена взагалі, і це – свідоме рішення організаторів. А на вході в готель "Баєришер гоф" у п’ятницю за участю того ж Ішингера Yalta European Strategy відкрила виставку за назвою "Воєнні злочини Росії".
На ній, з англійськими субтитрами, щоби було зрозуміло усім гостям МБК, запустили на постійну трансляцію відеоролик з херсонськими дітьми, які йдуть вулицею і співають пісню, де слова "Путін – лох, наївся блох" є чи не найменшою образою для російського президента…
Ми попросили в організаторів копію цього ролика – перегляньте його.
Абсолютною фантасмагорією могло видатися те, що поруч з екраном, на якому йшли титри з цими словами, стояли Вольфганг Ішингер, колишній держсекретар США Джон Керрі та парламентський секретар Бундестагу з питань оборони Сімтьє Меллер, що відкривали цю виставку і пояснювали журналістам її важливість.
Але це відбулося саме у Мюнхені!
Чи готовий світ "скасувати" Росію?
Утім, може і має лишитися запитання: окей, Мюнхенська конференція дозріла до того, щоб "кенсельнути Росію".
Але чи дозрів до цього увесь західний світ? І чи погодиться із цим увесь світ, загалом? Адже на земній кулі є не лише держави Заходу.
Перед зустріччю у Мюнхені організатори щороку готують детальне, ґрунтовне аналітичне дослідження, до написання якого запрошують аналітиків зі світовим ім'ям та проводять соціологічні опитування у різних державах світу. 2023 рік не став винятком.
Та якщо ви вважаєте, що його головною темою стала війна РФ проти України, то маємо розчарувати: ні, це не так. Головна тема і "мюнхенського звіту", і всієї конференції пішла набагато далі.
Головне питання для світу нині – це архітектура безпеки після того, як Росія програє.
А у тому, що програш відбудеться, схоже, світ абсолютно переконаний.
І це не перебільшення. Сумнів у цьому не читався навіть між рядками у жодного з виступаючих. А зміни у риториці лідерів це додатково підтвердили.
Та не менш важливо те, за межами Європи зміни ставлення також вражаючі, про що свідчать дослідження, проведені для мюнхенського звіту.
Його автори чесно визнали, що підтримка України не є тотальною. І справді, велика кількість держав свідомо лишаються "нейтральними", не підтримуючі РФ напряму, але і не опонуючи їй. Серед них – потужні держави та регіональні лідери, на кшталт Китаю, Індії та ЮАР, які "утримувалися" у голосуваннях проти Росії в ООН, і де проживає майже половина населення світу.
Але є і добра новина.
Дослідження, проведені МБК у цих країнах, показало що їхня неготовність ставати на сторону України не означає, що вони підтримують Росію. Підтримка російського погляду на світ в усіх без винятку державах виявилася зникаюче малою. Так само низьку популярність має китайський погляд на світ – усюди, крім самого Китаю. Навіть у державах, які є системно антизахідними.
Все це дає шанс на те, що вони можуть підтримати виключення Росії зі світової безпекової архітектури, якщо натомість реформа світової безпеки дасть більшу роль державам, що розвиваються, тобто так званому "глобальному півдню".
Утім, знайти таку систему. Яка би усіх задовільнила – завдання непросте. І саме над цим працюватиме нинішня Мюнхенська безпекова конференція, а також, напевно, наступна. Бо побудова "постросійського світу" - тривалий процес, який зараз лише починається. Наприклад, у Мюнхені від Макрона уперше прозвучало припущення про виключення Росії з Радбезу ООН.
І єдине питання, яке наразі учасники конференції взагалі обходять стороною – це майбутнє самої Росії.
Ця тема лишається немов табу. Їй цього року не присвячено жодної панелі МБК; на 174 сторінках "мюнхенського звіту" немає жодного реченні про це.
Наразі єдиним, хто зважився перервати цю "блокаду", став мільярдер Джордж Сорос.
"Перемога України призведе до розпаду Російської імперії. Росія більше не становитиме загрози для Європи та світу. І це була б велика зміна на краще", - сказав він на сайдівенті конференції у Мюнхені. Утім, не виключено, що широке обговорення цієї теми – лише питання часу.
А "Європейська правда" продовжить слідкувати для вас за обговореннями у Мюнхені.
Автор: Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди", з Мюнхена