Шифр полоненої королеви: як вдалося розшифрувати невідомі листи Марії Стюарт

12/02/2023, 20:37:37

Марія Стюарт провела 19 років в Англії, куди вона вирушила в надії отримати допомогу та повернути свій трон. Незабаром після приїзду їй недвозначно дали зрозуміти, що вона не гостя, а бранка

Міжнародна група вчених-добровольців розшифрувала раніше невідомі листи шотландської королеви Марії Стюарт, які зберігалися у Національній бібліотеці Франції.

Результати їхнього дослідження опублікували в журналі Cryptologia.

Штрихи до портрету

Палац Лінлітгоу, в якому народилася Марія Стюарт. Вона стала королевою у шестиденному віці після несподіваної смерті свого батька Якова V. Доля поступово відбирала у неї все, що дала їй із самого початку: королева Шотландії, королева Шотландії та Франції, вдова короля Франції, як і раніше, королева Шотландії, королева, що зреклася престолу, бранка і зрештою засуджена злочинниця, обезголовлена на ешафоті

"Я знаю, що ви постаралися від імені короля [Франції] пом'якшити спалахи гніву королеви проти мене, проти тієї, яка бажає їй тільки добра, попри всі страждання, які я перенесла з її волі".

Цей пронизливий, хоч і не зовсім щирий лист написаний Марією Стюарт, жінкою, яка втратила сина, країну і корону, і яка на той час перебувала під вартою в англійському замку Шеффілд, куди її відправила її родичка, королева Англії.

Відчайдушне становище скинутої королеви пояснювалося з одного боку тим, що вона здійснила кілька, скажімо так, необдуманих вчинків, а з іншого - тим, що вона реально могла претендувати на англійський престол, оскільки її бабуся була старшою сестрою батька Єлизавети, Генріха VIII.

Особняк Гросло в Орлеані, в якому помер перший чоловік Марії Стюарт, король Франції Франциск II

З огляду на те, що Іспанія та Франція - головні католицькі держави Європи - були б дуже раді, якби на англійському престолі протестантку Єлизавету змінила католичка Марія, неважко здогадатися, що вона залишалася магнітом для всіляких змов проти своєї англійської родички. І далеко не завжди їх засуджувала.

Другу половину свого життя колишня королева шотландців провела під вартою у п'яти англійських замках. Від цього періоду залишилося велике зібрання листів, які зберігаються у численних архівах.

Замок Карлайл, одне з перших місць ув'язнення шотландської королеви в Англії. Англійці мали вирішити непросте завдання: як зробити так, щоб знатна бранка була не надто близько до Лондона, подалі від моря, і точно не на кордоні з її колишнім королівством, де, якраз і розташовувався замок Карлайл

Вони давно відомі і вивчені, проте історики розуміли, що спочатку листів було набагато більше, хоча б тому, що в наявних документах є посилання на кореспонденцію, яка не дійшла до нас. При цьому загальна думка полягала в тому, що ці листи втрачені, і, швидше за все, безповоротно.

Всього 20 років тому англійський історик Джон Боссі у своїй книзі "Під кротовиною - історія шпигунства в єлизаветинській Англії" написав, що секретне листування колишньої королеви "зберігалося настільки надійно, що від нього нічого не залишилося, і ми ніколи не дізнаємося, що ж у ньому було".

• Моторошна історія про кохання і "королеву-мумію"
• Пов'язаний з Марією Стюарт замок продають за майже 10 млн доларів
• "Марія - королева Шотландії": кому варто дивитися цей фільм

Випадкова знахідка

Овальний зал Національної бібліотеки Франції, в одному з архівів якої лежали зашифровані листи Марії Стюарт, причому під помилковим грифом

В архівах Європи і досі зберігаються великі колекції зашифрованих історичних текстів. Вони можуть містити шпигунські повідомлення, політичні інтриги або навіть просто приватне листування, яке його автори з будь-яких причин воліли приховати від сторонніх очей.

Частину з них можна відносно легко систематизувати і віднести до конкретних історичних періодів, особливо за наявності супутніх документів, інші ж просто неможливо прив'язати ні до конкретних людей, ні до конкретного часу, якщо їх попередньо не розшифрувати.

Для цього потрібно їх по-перше, знайти, по-друге, оцифрувати, по-третє, розгадати їх коди та по-четверте, - проаналізувати результати. Саме з цією метою і створено за участю європейських університетів проєкт Decrypt та вебсайт Cryptiana. В них працюють головним чином волонтери, які займаються у вільний час розшифруванням історичних документів.

Троє з них - криптограф Джордж Ласрі, піаніст і професор музики Норберт Бірманн і фізик Сатоші Томокіо виявили листи Марії Стюарт, які вважалися зниклими, і змогли їх розшифрувати.

Один із зашифрованих листів, як виявилося згодом, написаних Марією Стюарт. Спочатку криптографи думали, що мають справу з італійським текстом

Листи виявили в архівах Національної бібліотеки Франції, де з якихось причин потрапили до однієї папки з італійськими документами першої половини XVI століття.

"Ми очікували, що зашифровані документи будуть італійською мовою, тому що так було зазначено в каталозі, але потім під час роботи ми почали виділяти окремі французькі слова, наприклад, "ma liberté" (моє звільнення), - розповів Ласрі в інтерв'ю BBC. - Граматика вказувала на те, що листи писала жінка, потім ми розшифрували слова "mon fils" (мій син), з чого зробили висновок, що йдеться про якусь жінку, яка перебуває в полоні, і у якої є син".

"Ми тоді подумали: "Божевілля якесь, не може ж це бути Марія Стюарт?", але далі нам попалося ім'я Френсіса Волсінгема, який був головою шпигунської служби Єлизавети I, тому ми й дійшли висновку, що листи писала саме вона" - додав доктор Ласрі.

Медаль із зображенням Мішеля де Кастельно, головного адресата розшифрованих листів, посла Франції при дворі Єлизавети I

Більшість листів адресовані Мішелю де Кастельно, сеньйору де ля Мовісьєру, який був французьким послом у Лондоні з 1575 по 1585 рік, саме тоді, коли колишня королева шотландців сиділа в Англії під вартою.

Зв'язки Марії з Францією були набагато глибшими, ніж з Англією, попри те, що вона могла по праву претендувати на англійську корону. Її матір'ю була Марія де Гіз, вона ж Марія Лотарінгська, з однієї з найвпливовіших і найзнатніших родин Франції, а першим чоловіком - французький король. Не дивно, що вона писала французькою і розраховувала на допомогу своєї другої батьківщини.

Шифри королеви

Лист, власноручно написаний Марією Стюарт. На думку криптографів, шифруванням її листів займалися різні люди

У Британському національному архіві зберігається понад сотня шифрів, якими в той чи інший час користувалася і Марія Стюарт, і її союзники, і її вороги.

Багато з них розшифрував Джон Сомер, шифрувальник на службі у Волсінгема. Інші - вилучені в її кімнаті після провалу змови Бабінгтона (спроба за підтримки Іспанії вбити Єлизавету та посадити Марію на її місце).

Однак шифр, з яким зіткнулася команда Ласрі, раніше не зустрічався. Точніше зустрічалися якісь його елементи, але в повному вигляді криптографи з ним не стикалися.

Найпростіший шифр, який широко використовується ще з античних часів, полягає в заміні однієї літери алфавіту на іншу. Розібратися з ним не надто складно, враховуючи, що в кожній мові є літери, які часто повторюються, і літери, що зустрічаються набагато рідше.

Марія Стюарт залишає Францію. Вікторіанська ілюстрація. З Францією її пов'язували і родинні стосунки, і спільність релігії, але на нещастя їй - усе це не змогло переважити політичних інтересів. Зрештою, навіть її син дуже мляво відреагував на страту матері з волі Єлизавети, бо в перспективі його могла очікувати англійська корона

В англійській мові, наприклад, найпоширенішими літерами є "e" та "t". Навіть у докомп'ютерні часи розшифрувати такі тексти було не надто складною справою, хоча вона й вимагала ретельної арифметики.

Більш складною є так звана омофонічна заміна, коли кожна буква може бути замінена декількома буквами, що виключає розшифровку шляхом простого підрахунку.

Спочатку криптографи думали, що стикнулися саме з таким кодом. Але все виявилося дещо складнішим. Деякі символи супроводжувалися діакритичними знаками (знаки над або під літерами, які можуть повністю або частково змінювати їхнє звучання. Наприклад, у листах Марії Стюарт простий хрест "+" означав латинську букву "p", тоді як хрест із поставленою праворуч точкою ставав буквосполученням "EN".

Розшифровка деяких символів та літер. Перший означає "повторити попередній символ" або подвоїти букву, другий - прибрати попередній символ, два третіх - пропуск або точку

Крім того, поряд із простою заміною в шифрі траплялися знаки, які означали дублювання попередньої літери, що представляють усталене буквосполучення, як-от "QUE", або що показують, що попередній знак слід проігнорувати, тому що він поставлений тільки для того, щоб збентежити потенційного розшифровувача. У документах, над якими працювала команда Ласрі, таким сигналом був знак оклику.

І розшифровка символів, що позначають конкретних людей. Першим іде герцог Анжуйський, другим - посол Франції в Англії, сеньйор де Мовісьєр

На цьому тлі зустрічаються і символи, які позначали конкретних людей. Один із них стояв перед словами "mon beau-frere" (мій дівер, брат чоловіка). Залишалося з'ясувати, який саме. Першим чоловіком Марії був дофін, а згодом і король Франції Франциск II. Він мав трьох братів. Старший став королем Карлом IX, який до цього моменту вже помер, середній - був французьким королем Генріхом III, а молодший, герцог Анжуйський, саме в цей час сватався до Єлизавети I, до речі, єдиний з претендентів на руку англійської королеви, особисто прибув до її подвір'я.

Оскільки Марія перебувала в Англії, а згадка дівера передувала словами "це стосується майбутнього візиту ...", дослідники зробили висновок, що йдеться саме про нього.

Про що писала королева?

Дотримання таємності

Майстер шпигунської мережі Єлизавети I, сер Френсіс Волсінгем. Тим, що королева прожила довге життя і померла своєю смертю у своєму ліжку, вона багато в чому зобов'язана саме йому

З 57 розшифрованих листів 54 було адресовано Мішелю де Кастельно. Вони були написані в той період, коли Марія перебувала в замках графа Шрусбері та під його ж, скажімо так, опікою.

Хоча її перебування в його володіннях все одно було ув'язненням, їхні стосунки були не такі вже й погані. Більше того, за деякими свідченнями, граф у неї закохався, що зовсім не сподобалося графині, яка відкрито звинуватила чоловіка в інтимному зв'язку з його підопічною, хоча швидше за все до цього справа все-таки не дійшла.

Хоч там як, але якийсь ступінь свободи в неї все одно був.

Руїни однієї з веж замку Тітбюрі, одного з володінь Шефілда, в яких тримали опальну королеву

Багато часу, проведеного в неволі, Марії дозволялося писати і отримувати листи. Але вся її офіційна кореспонденція проходила через того найголовнішого королівського шпигуна, Волсінгема, і іноді доходила до адресатів з великим запізненням.

Таким чином, листи йшли як по відкритому, так і по таємному каналах зв'язків. Велика частина їх присвячена дотриманню секретності. За словами самої Марії, у відкритому листуванні вона "ніколи не писала нічого такого, що б не могли прочитати навіть її найлютіші вороги".

Сватання герцога Анжуйського до королеви Єлизавети

Портрет Франсуа, герцога Алансонського та Анжуйського. Марія Стюарт мала різні причини не бажати цього шлюбу, в тому числі й ймовірність того, що Єлизавета може народити спадкоємця, в разі чого шанси її та її сина на англійську корону зводилися б практично до нуля

У той час, до якого належить листування, Єлизаветі було 45 років, а герцогу Анжуйському, братові короля Франції - всього 23. Невідомо, що насправді думала старіюча королева, але вона знала, що це її останній шанс обзавестися потомством, та й листи між ними були досить ніжними, що, зрозуміло, не є стовідсотковою гарантією ніжних почуттів.

При цьому багато істориків вважають, що Єлизавета, попри те, що молодий француз їй подобався, відмовилася від ідеї вийти за нього заміж, бо її радники просто зубами скреготіли від перспективи побачити поряд із королевою католика та ще й француза.

Марія ж, хоча на словах і люто протестувала проти звинувачень у тому, що вона виступає проти цього союзу, насправді кілька разів попередила Кастельно, що англійцям вірити не можна, і що їхньою єдиною метою є ослаблення Франції та бажання поквитатися з іспанцями. Тому вони, мовляв, і вмовляють герцога Анжуйського напасти на іспанців у Фландрії, яка тоді була під їхньою владою.

Після того, як ця кампанія обернулася повним розгромом, а сам герцог ледь-ледь ноги живим забрав, Марія написала, що, мовляв, вона ж попереджала з самого початку, що так і буде і запропонувала свою допомогу в тому, щоб свого дівера та іспанців помирити.

Протестанти та шотландці

Насправді Марія та Єлизавета жодного разу особисто не зустрічалися, але ідея була надто гарна, тож і художники, і драматурги, і сценаристи не могли з цього приводу не пофантазувати. У безпосередній близькості вони опинилися вже після смерті, коли син Марії, який став королем Англії, переніс її останки у Вестмінстерське абатство і поховав її поруч з Єлизаветою. Чи це було посмертною помстою, чи так було просто зручніше, тепер уже не скажеш

Нерозв'язною суперечністю між Єлизаветою та Марією була віра. Католицтво шотландської королеви забезпечувало підтримку ворогів Англії, головним чином Іспанії та Франції. І якщо для них протестантська королева Англії була як кістка у горлі, то й для англійців переконана католичка з реальним правом на корону була постійною небезпекою. Отже, говорити про будь-яку симпатію між коронованою бранкою і наближеними Єлизавети не доводиться.

У кількох листах Марія висловила сильну і неприкриту ворожість до фаворита Єлизавети графа Лестера, називаючи його "хитрою людиною, яка хибно пропонує свою дружбу", а разом з нею і до інших переконаних протестантів, звинувачувала їх у розпалюванні змов проти неї, її сина, короля Якова VI (Яків I Англійська, він же Яків VI Шотландський), і навіть проти їхньої власної королеви, сподіваючись зародити в її голові сумніви з приводу вірності її ж найближчих радників. Кілька разів вона навіть порекомендувала Кастельно повідомити про це Єлизавету, але так, щоб та не здогадалася, звідки надходить інформація.

Стіна і стеля кімнати в замку Единбурзькому, де народився Яков VI Шотландський, майбутній Яков I Англійський. За кілька днів до того його батько вбив на очах його матері її улюбленого музиканта. Батько, лорд Дарнлі дуже багато пив, ревнував свою дружину і страшно образився, що вона не зробила його повноправним королем. Невдовзі його вбили. Марію ж звинуватили в тому, що або вона сама організувала цей замах, або про нього знала, але не запобігла

Листи другої половини 1582 року присвячені головним чином подіям у Шотландії, які не могли не хвилювати Марію і як колишню королеву, і як матір.

Її син Яков був коронований у віці 13 місяців, 29 липня 1567 року. Зрозуміло, що правити у цьому віці він не міг, тому влада від його імені здійснювалася цілою низкою регентів, призначених шотландським парламентом.

Перший із них, Джеймс Стюарт, 1-й граф Морей, був незаконнонародженим сином батька Марії, Якова V, і, відповідно, її єдинокровним братом. Відносини між братом і сестрою були, скажемо прямо, непрості, зокрема, саме він переконав Єлизавету в тому, що повалення шотландської королеви було справою законною. Справа закінчилася тим, що його вбили ті шотландські дворяни, які хотіли повернути Марію на престол.

Другий і третій досить швидко померли від природних причин. Четвертий, Джеймс Дуглас, 4-й граф Мортон, протримався найдовше і цілком успішно справлявся з будь-якою опозицією владі неповнолітнього короля.

Малолітній Яков VI молиться біля могили свого вбитого батька і присягається помститися вбивцям. Швидше за все, свого четвертого регента він позбувся тому, що хотів уже, нарешті, правити сам

Утім, це не завадило його підопічному позбутися його найневдячнішим чином: він звинуватив його у вбивстві свого батька, лорда Дарнлі і стратив, після чого взяв владу в свої руки, хоча було йому на той час лише 15 років.

І ось тут почалося найцікавіше, тому що юний король вибрав собі радників, які не були настільки "протестантськими", як цього хотілося б деяким його царедворцям.

У результаті група таких переконаних противників викрали Якова і тримали його майже рік у в'язниці. Він зумів втекти лише через рік і помстився викрадачам по-королівськи, позбавивши голів одних і відправивши у вигнання інших.

Свобода та корона

Марія із сином. Ні, таким вона його ніколи не бачила, бо втекла з країни, коли дитині було трохи більше року і вже ніколи до неї не поверталася. Щоправда, їй час від часу надсилали його портрети, але вона в цих листах скаржилася, що не знає, якому портрету вірити, бо той, який вона отримала щойно, зовсім не схож на попередні

Ще однією темою, яку постійно порушує в листах шотландська королева, було її звільнення та відновлення на шотландському престолі разом із сином в обмін на обіцянку відмовитися від усіх претензій на англійську корону.

Втім, тут вона дещо кривила душею, тому що відмова від домагань не означала, що вона не могла скористатися своєю спорідненістю з англійською королівською домівкою, якби трапилася така можливість. Крім того, Джеймс був тоді ще дитиною, отже, Марія, напевно, розраховувала правити сама.

Невідомо, як серйозно поставилися до такої пропозиції при англійському дворі, але, судячи з змісту розшифрованих листів, Марія спочатку розраховувала, що цей план може реалізуватися, тим більше, що до неї приїжджали уповноважені королеви Єлизавети. Однак згодом їй довелося визнати, що, швидше за все, вони просто тягли час, одночасно намагаючись витягнути з неї якусь інформацію про те, що їй відомо про становище у Франції та Шотландії.

"Історична сенсація"

Цікаво, що першу статую Марії Стюарт встановили не у Шотландії, а в Лондоні, в 1905 році на будівлі Шотландського страхового товариства

Професор Джон Гай з університету Кембриджа, який є одним із провідних світових фахівців з історії Марії Стюарт, в інтерв'ю BBC назвав виявлені листи "літературною та історичною сенсацією".

"Вони наочно демонструють, що Марія, навіть у роки свого ув'язнення, уважно стежила за політичною ситуацією в Шотландії, Англії та Франції, брала активну участь і підтримувала зв'язок з багатьма важливими політичними фігурами при дворі Єлизавети I, - зазначив він. - У них міститься стільки нового, що вони привертатимуть увагу істориків та фахівців із шифрування ще багато років".

Це тим більше справедливо, що розшифровування знайдених листів Марії Стюарт ще остаточно не завершено. Автори зізнаються, що значення деяких символів їм, як і раніше, не відомо.

Статую в Шотландії встановили лише у 2015 році поруч із місцем її народження, палацом Лінлітгоу

Не виключено, що в тому ж архіві Національної бібліотеки Франції є й інші листи шотландської королеви, які випадково потрапили до неправильних папок.

До того ж дослідження було проведено лише на тих документах, які відсканували і виклали в інтернет.

Зміст розшифрованих листів дає підстави вважати, що й досі якась частина кореспонденції шотландської королеви залишається невиявленою.