П'ять уроків, яких навчила світ війна в Україні - Foreign Policy

Видання Foreign Policy опублікувало колонку професора Гарвардського університету Стівена Волта, який міркує про те, чого за рік навчила світ війна Росії проти України.
Він робить низку висновків щодо перебігу та наслідків війни, проте досі наполягає, що причиною війни стало нібито бажання Путіна запобігти вступу України в НАТО. Хоча сам хід війни та територіальні загарбання Росії показали сумнівність правдивості слів керівника Росії.
Найкривавіша війна в Європі з часів Другої світової показала, що країни обʼєднуються проти відвертої агресії, що лідери держав можуть помилятися, а політика стримування може бути ефективнішим способом знизити ризик війни, вважає оглядач міжнародного видання.
"Війна - суворий вчитель, і іноді єдине, що ми можемо винести з жертв, на які довелось піти іншим, - це знання і мудрість на майбутнє", - зазначає фахівець з міжнародних відносин. Він також міркує про те, чи могли західні країни не допустити російської агресії.
- Наслідки масованого ракетного удару Росії по Україні: що відомо
- Європейський вояж Зеленського. Для чого він був і чим закінчився
- Як у Росії цензурують новини про Путіна, його здоров'я та війну
Урок 1. Лідери можуть легко прорахуватися
Російський президент Володимир Путін помилився, коли припустив, що Україна не зможе чинити серйозний опір. Він також сильно прорахувався у військовій доблесті Росії, завзятості України та здатності Західної Європи перейти на альтернативні джерела енергії, вважає оглядач.
Утім, помилок припускалися і західні країни, адже вони роками нехтували можливістю війни і перебільшували силу економічних санкцій.
Вони також недооцінювали, як потужно Росія опирається зусиллям Заходу залучити Україну до своєї орбіти, пише міжнародне видання.
Урок 2. Держави об'єднуються проти агресії
Війна в Україні також нагадала, що держави в міжнародній системі зазвичай об'єднуються перед відкритими актам агресії.
І Путін також цього не врахував. Як зазначає автор статті, замість війни один на один проти слабшого супротивника, як розраховував російський лідер, Росія воює проти країни, яку підтримує коаліція, сукупний ВВП якої майже в 20 разів перевищує російський.
Ця коаліція виробляє найдосконалішу зброю у світі та почала відмовлятися від російських енергоносіїв. Ця потужна зовнішня підтримка зробить Росію у майбутньому набагато слабшою, незалежно від того, чим закінчиться війна, вважає аналітик.

На його думку, держави виступають проти агресора, насамперед тому, що бояться, що його амбіції можуть зрости.
Ніде ця тенденція не проявилася так чітко, як у рішенні Швеції та Фінляндії відмовитися від десятиліть (а у випадку Швеції - століть) нейтралітету і почати домагатися членства у НАТО.
"Світові лідери, які сподіваються захопити території, які вони зараз не контролюють, повинні мати на увазі - відверті акти агресії, ймовірно, змусять інші могутні держави об'єднатися проти вас", - пише професор Волт.
Урок 3. Нічого не закінчено, поки не закінчиться
Як зазначає аналітик, американці люблять думати про війну як "про короткий спазм шоку та страху, за яким слідує вручення медалей і, можливо, парад перемоги".
Війна в Україні інша. Хоча Путіну не вдалося швидко змінити владу у Києві, 12 місяців потому сили двох держав продовжують протистояння на полі бою і жодна з них не змогла завдати нокаутуючий удар.
Як зазначає автор статті, успішні контрнаступи України, розпочаті влітку минулого року, зміцнили надії Києва повернути всю втрачену територію, включно з Кримом. А деякі оглядачі навіть почали мріяти про зміну влади в Москві.
Проте Росія все ще залишається великою державою, населення якої більш ніж утричі перевищує Україну, вона має велику військово-промислову базу та значні запаси військової техніки. А її лідери розглядають війну як екзистенційний конфлікт, який Росія має виграти.
На думку аналітика, зовнішня підтримка може дозволити Києву утримати позицію та досягти обмежених успіхів навесні, але витіснити Росію з усієї території, яку вона зараз контролює, може бути неможливим.
Він також не виключає і можливості ескалації війни, зокрема і з використанням ядерної зброї.

Урок 4. Війна ускладнює компроміс
На думку автора колонки, під час війни "жорсткі погляди часто заглушають більш зважені голоси". Він погоджується, що Захід повинен зробити "все можливе", щоб Київ звільнив всю свою територію.
Але водночас він висловлює занепокоєння тим, чи не призведе сприяння продовженню війни до гіршого результату для України?
Він нагадує, що зовнішня підтримка місцевих сил у В'єтнамі, Іраку та Афганістані залишила ці країни у важкому стані, коли Сполучені Штати остаточно вирішили, що перемога неможлива, і повернулися додому.
Урок 5. Стратегія стримування зменшила б ризик війни?
Автор статті також припускає, що війна була б набагато менш імовірною, якби Сполучені Штати прийняли стратегію зовнішньополітичного стримування.
На його думку, стимул Росії до вторгнення був би значно менший, якби політики США та Заходу прислухались до неодноразових попереджень щодо наслідків безстрокового розширення НАТО.
Експерт наголошує, що відповідальність за початок жорстокої та незаконної війни несе Путін, але він також вважає, що частково винні у цьому зарозумілість і наївність західних чиновників.
Експерт таким чином повторює тези Путіна, якими він прикривався на початку війни - не допустити вступ України в НАТО.
Проте Україна перед початком великої війни не мала жодної перспективи в осяжному майбутньому мати шанси на вступ до альянсу. Більше того, вже під захоплення територій України Путін натякнув, що справжня мета - це загарбання територій, як це робили російські царі в минулому.