Зіграти на 2%. Хто скористався податковим поспіхом уряду?

Як з’явилась пільгова система з податком у 2%
У березні 2022 року уряд анонсував запровадження низки податкових послаблень та пільг. Рішення пояснювали необхідністю підтримати бізнес.
Співрозмовники LB.ua у Кабміні стверджують, що проти усіх згаданих послаблень з самого початку виступав Мінфін. Та до нього тоді не дослухались і уряд та більшість парламенту підтримала податкові послаблення.
Одним з апологетів зниження податків виступав тоді голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев, який стверджував що за наявними у нього обрахунками, можливе недоотримання коштів бюджету від впровадження 2% може скласти усього 300 млн грн.
Але вже у грудні 2022 року той же Гетьманцев розповідав, що втрати від спрощення системи оподаткування складають «до 10 млрд грн».

Скільки недоотримав бюджет від впровадження «пільгових» 2%?
Експерти, з якими поспілкувався LB.ua зазначають, що поспіх у прийнятті подібних ініціатив був, щонайменше, недоречним.
«Ці пільги впроваджували великим поспіхом і текст законопроектів були виписані дуже недбало», – констатувала юристка, ексдепутатка ВР Тетяна Острікова.
Вона назвала це рішення не тільки поспішним, але й недоречним.
«Останні роки податкова політика нашої країни нагадує шарахання дикої кобили з возом з однієї сторони в іншу. Ухвалюються закони непотрібні бізнесу, які не вирішують жодної з чинних проблем. Натомість навпаки не ухвалюються або не виправляються погано виписані норми, які створюють проблеми для доброчесного бізнесу. Яскравий приклад такого шарпання із сторони в сторону та непослідовності, порушення принципу стабільності оподаткування є запровадження навесні 2022 року пільг для платників єдиного податку третьої групи та зниження його ставки з 5 до 2%», – додала Тетяна Острікова.

Старший економіст CASE-Ukraine, головний експерт групи «Податкова і бюджетна реформа» Володимир Дубровський теж критично оцінив доцільність впровадження пільгового режиму.
«Певно, часу особливо думати не було – рішення приймалось похапцем. До того ж у нас, на жаль представники влади, що займаються податковою політикою не вирізняються глибоким знанням теми», – зазначив він.
Хто виграв від пільг?
Запровадження пільгового оподаткування породило низку проблем, через які держбюджет втрачав кошти.
Законодавці справді дозволили перехід на 2% бізнесу, який до цього не підпадав під категорію «спрощенців», бо мав обіг коштів у розмірі понад 10 млрд грн. А такі обороти, зазвичай, мають найбільші рітейлери, державні компанії та фінансово-промислові групи.
«Такий оборот – це зовсім не малий бізнес. Він не повинен бути на єдиному податку, який сплачують підприємці фізичні особи, які мають оборот до 7 млн грн. З оборотом понад 10 млрд грн підприємства, взагалі то, мають сплачувати ПДВ, податки на прибуток», – зазначив Володимир Дубровський.

Перехід на ставку 2% дозволив великому бізнесу уникати сплати інших податків, які вони мали до цього сплачувати – податку на прибуток (18%) і ПДВ (20%).
Можливістю мінімізувати податки активно скористались й представники ігрової індустрії.
«Застосовують ставку 2% високомаржинальні бізнеси – ті, що займаються букмекерською діяльністю та азартними іграми. Це призвело до зменшення надходжень і від податку на прибуток підприємств, і від ПДВ», – зазначали у Київській школі економіки.
За розрахунками заступника голови податкового комітету парламенту Ярослава Железняка, через ставку у 2% щомісяця держава не отримувала щонайменше 500-700 млн грн. При цьому близько 200 млн грн з цієї суми – втрати бюджету, пов'язані з використанням пільги гральним бізнесом. Хоча, за його словами, ці суми загалом можуть бути й більше 10 млрд грн.

Навіть попри таке послаблення ігрові компанії все одно намагалися уникнути сплати податків, застосовуючи різноманітні схеми втечі у тінь. Аби вплинути на індустрію довелося навіть ухвалити окремий закон, який заборонив їм користуватись податковою системою 2%.
Які наслідки матиме для бізнесу скасування можливості сплати 2% податку?
Загалом пільговою системою скористалося понад 300 тисяч платників податків, з них лише близько 50 тисяч – юридичні особи. Понад те, поки діяла пільга з митних платежів для платників 2% податку (до 01.07.22) частина платників перейшла з загальної системи на єдиний 2% податок. Коли ж пільгу скасували, зацікавленість у цій системі у підприємств істотно знизилась і чимало підприємств повернувся на загальну систему зі сплатою податку на прибуток та ПДВ.
А от ФОПи-спрощенці, які раніше платили єдиний податок за ставкою 5% продовжують перебувати на спрощеній системі та платити його за ставкою 2%.
«Щодо наслідків для бізнесу, то вважаю, що особливих змін не буде. Я спілкувався з асоціаціями бізнесу, ці 2% – це або ті, хто був на 5% та вирішив зекономити. Або ж це дуже мала частина бізнесу, якій це допомогло. Чесно кажучи, завдяки цьому багато хто просто легалізувався та провів собі податкову амністію. Тому я не бачу, щоб 2% чистого спрацювали та це дуже допомогло. Суттєвих наслідків від цього немає», – констатував Ярослав Железняк.