Чому не звільнили Резнікова і що про це треба знати
За даними ВВС, Резніков добився зустрічі з президентом і залишився в кріслі міністраКадрові зміни, які відбулися в українській владі 7 лютого, складно назвати цікавими навіть з дуже великою натяжкою. Цікавіше, які зміни так і не відбулись.
В.о. міністра внутрішніх справ Ігор Клименко став повноправним головою МВС - цілком прогнозоване призначення. Після трагічної загибелі Дениса Монастирського він став першим заступником міністра, а до того очолював ключову структурну частину відомства, нацполіцію.
Приставки "в.о" позбувся і голова СБУ Василь Малюк, який фактично керував спецслужбою з липня минулого року. До цього призначення питань також немає. Хіба про те, як склалася доля колишнього голови СБУ, друга Володимира Зеленського Івана Баканова: сьогодні три роки його роботи оцінюють в Україні, м'яко кажучи, неоднозначно. Але це вже зовсім інша розмова.
- Чому Зеленський позбувся Баканова і Венедіктової та хто їх замінить
- Ігор Клименко очолив МВС. Міністром вперше за 10 років став поліцейський, а не політик
- Малюк став повноцінним головою СБУ. Чим відомий борець з "агентурою в рясах"
Повертаючись до кадрових рішень 7 лютого, складно відійти від враження, що найбільш показове з них - це відставка міністра оборони Олексія Резнікова, яка не відбулася.
Оцінки роботи цього міністра - колишнього десантника, а згодом одного з найвідоміших київських адвокатів - неоднозначні. Ніхто не ставить під сумнів його ефективність на цій посаді. Саме з його ім'ям пов'язують безперебійну роботу "коаліції Рамштайна" - об'єднання півсотні країн, які постачають Україні сучасне озброєння.
Резніков - і це теж досить важливо в українських умовах - менеджер, комунікатор, який "не лізе воювати", чітко розмежовуючи повноваження з бойовими генералами на чолі з Валерієм Залужним.
З іншого боку, протягом останніх тижнів ЗМІ публікували відразу декілька розслідувань про корупцію та зловживання в міноборони. Проти чиновників міністерства завели декілька кримінальних справ. Резніков відкидає обвинувачення в бік відомства, хоча і визнає, що в розпал війни повністю реформувати непрозору систему тилових закупівель, що складалася роками, неможливо.
Той факт, що деякі публікації проти міноборони, як виявилося, базувалися на фейкових документах, дав прихильникам Резнікова підстави стверджувати: міністра цілеспрямовано "зливають".
Апогей цієї історії стався на вихідних. У неділю відразу декілька депутатів (а серед них і голова фракції Давід Арахамія - після спецзасідання фракції) від президентської "Слуги народу" в Раді заявили, що найближчим часом Олексія Резнікова "переведуть" в крісло голови міністерства стратегічних галузей промисловості - з урахуванням контексту це виглядало як пониження на посаді з можливістю зберегти обличчя.
Новим міністром оборони мав стати голова військової розвідки Кирило Буданов - що, з урахуванням публічної активності 37-річного генерала та його хороших відносин з Володимиром Зеленським, було кроком зрозумілим, але від цього не менш незаконним.
Адже міністром оборони в Україні може бути лише цивільна людина. Але тут в гру вступив Олексій Резніков, який заявив, що на роботу в міністерство стратегічної промисловості - відомство, яке тільки нещодавно взагалі збиралися ліквідувати, переходити не збирається: мовляв, необхідних компетенцій в нього немає.
За даними ВВС, Резніков добився зустрічі з президентом. Адже було би вкрай наївно припускати, що корені історії з його відставкою йдуть не від оточення Зеленського: парламент та уряд в Україні давно позбавлені суб'єктності у всіх важливих для життя країни питаннях.
Зустріч, судячи з усього, для міністра пройшла успішно - і ось уже в понеділок ті ж депутати, які напередодні на повному серйозі називали відставку Резнікова справою вирішеною, не міняючи виразу обличчя, почали стверджувати, що заміна міністра оборони зараз не на часі.
І черговий "Рамштайн" не за горами, та і росіяни можуть в новий наступ піти - про відставку настільки важливої фігури в настільки складний для країни час не може бути і мови.
Результат перед очима: міністр залишається в своєму кріслі. А ми - не дивлячись на записи про єдність, що синхронно з'являються від топів української влади (і самого ж президента) - отримали виразні докази того, що ця сама влада при перевірці виявилася не такою вже і монолітною, якою хоче здаватись.
І тепер головне питання - де саме проходить тріщина в конструкції на чолі з Зеленським, чи вдасться її ліквідувати, і чи не вплине вона на обороноздатність України напередодні драматичних подій на фронтах війни проти Росії.