Діти-генії: як складається їхнє доросле життя
Крістофер Герін, якого колись називали найрозумнішою дитиною Британії, тепер працює завучем з математики у середній школіНещодавно ЗМІ розповіли про чотирирічного хлопчика, який став наймолодшим у Британії членом Mensa - найбільшої та найстарішої організації, що об'єднує людей, які мають високий коефіцієнт інтелекту (IQ).
Тедді, який вміє рахувати до 100 шістьма мовами, включно з мандаринською - набагато розвиненіший за своїх однолітків.
Але що відбувається з такими дітьми, коли вони виростають?
- 8-річний хлопець з Бельгії навчатиметься в університеті
- Дев'ятирічний вундеркінд отримає диплом університету
- Музичний вундеркінд вражає грою на піаніно
Два десятиліття тому Крістофер Герін з Бірмінгема був у такій самій ситуації, як і Тедді зараз. У 2002 році, коли йому було 12, його визнали найрозумнішою дитиною Британії - він переміг тисячі інших дітей у телешоу.
"Я і моя родина цього зовсім не очікували, - каже Крістофер, якому зараз 32 роки. - Моє обличчя було в усіх газетах, на сайті BBC".
Він мав IQ 162 і на той час уже був членом Mensa - він приєднався до організації після перегляду серії "Сімпсонів", де він побачив, як це зробила Ліза Сімпсон.
Mensa приймає до своїх лав людей, які опинилися серед 2% найкращих за результатами схваленого тесту на інтелект.
Перемога відкрила для нього багато можливостей - зокрема, він отримав запрошення подивитися гру його улюбленої "Астон Вілли" разом із керівником клубу та безкоштовну поїздку до Ірландії, звідки походили його батьки, від Ірландського туристичного комітету.
Від нього очікували успіху. "Я особисто на це добре відреагував", - каже він.
"Я думаю, що навіть якби я не виграв, я все одно хотів би досягти успіху в тому, що я роблю, але це, безумовно, надало цьому іншого виміру", - додає Крістофер.
"Я навчався в державній школі, тож конкуренція у навчанні в будь-якому випадку була важливою частиною шкільного духу, тож було добре бути частиною цього середовища, і більшість людей реагували позитивно", - каже він.
Найрозумніша дитина Британії згодом здобула три ступені магістра, зокрема у Кембриджі, і зараз працює над докторською дисертацію.
Маленький Кріс зустрічається з гравцями "Астон Вілли" - зокрема, Гаретом СаутгейтомЗараз він працює заступником директора в середній школі, де використовує власний досвід, щоб заохотити своїх учнів.
"Я організовував збори, де говорили про те, як найкраще використовувати можливості", - каже Крістофер. - Це не обов'язково мають бути інтелектуальні ігри чи наукова робота, але те, до чого ви маєте хоч якийсь інтерес, що вам справді подобається".
27-річний Арран Фернандес також був обдарованою дитиною - і каже, що теж не стикався з додатковим тиском.
Йому було лише 15, коли він вступив до Кембриджського університету, щоб вивчати математику - й таким чином став наймолодшим студентом Кембриджа з 1773 року. До 18 років він був найкращим студентом університету з математики.
"Мій [університетський] досвід, звичайно, не був типовим, але я також не відчуваю, що щось пропустив. Кожен досвід унікальний по-своєму", - каже Фернандес, який отримав домашню освіту в Сурреї.
"У соціальному плані мене ніколи не цікавило порівняння мого віку з іншими, тому я не відчував себе відмінним від однокласників через свій вік. Вступ до університету - це важлива життєва зміна та новий досвід для кожного, чи то в 15, чи у 18", - додає він.
Аррана навчав вдома його батько, доктор Ніл ФернандесФернандес, який зараз є ад'юнкт-професором математики в Університеті Східного Середземномор'я на півночі Кіпру, каже, що завжди намагався виконувати свою роботу якнайкраще, але "для свого власного задоволення, а не через зовнішній тиск".
"Я бачив, що люди загалом покладають на мене високі очікування і вважають, що я повинен бути "генієм" через мій вік, але я не дозволяв сприйняттю чи очікуванням незнайомців впливати на мене психологічно чи чинити на мене надмірний тиск", - каже він.
Водночас він додає, що йому не подобається термін "дитина-геній".
"Я не був - і не є - генієм, а просто мав виняткові освітні можливості та зміг використати їх якнайкраще", - каже Арран.
Він вважає, що можливості та підтримка, які він мав, не роблять його "кращим" за будь-кого іншого - натомість вони надихнули його "підтримати інших, допомогти їм досягти подібних можливостей і успіхів".
Звичайно, бути обдарованим у дитинстві не означає, що у вас завжди все складатиметься так, як ви хочете.
Джоселін Лавін, яка була музично обдарованою та вступила до престижної Школи музики Четема в Манчестері, каже, що те, що її вважали дитиною-генієм, не вплинуло на неї негативно у дитинстві.
Але вона додає, що в дорослому житті на роботі люди часто хочуть, щоб все було зроблено певним чином - "і їм не подобається, коли ти не відповідаєш шаблону і маєш власний спосіб мислення та бачення речей".
Джоселін Лавін у дитинстві і в дорослому віціВона працювала вчителькою і секретаркою, а кілька тижнів тому подала заявку на свою "ідеальну роботу".
"Я заповнила їхню анкету та підкреслила, що вважаю, що можу добре впоратися з роботою завдяки моїм дослідницьким здібностям і здатності щось з'ясовувати, - каже вона. - Однак вони відповіли, що мої відповіді на їхні запитання в анкеті - протилежні до того, що вони шукають, що змусило мене відчути, що мої навички заважають мені у пошуку роботи".
Тим із нас, хто не був дитиною-генієм, не варто хвилюватися - Венді Берлінер, журналістка з питань освіти, каже, що часто успіху в дорослому житті більше сприяють характер, рішучість, наполегливість та цікавість".
"Також дуже важлива підтримка: у людей, які досягають великих успіхів, зазвичай є хтось, хто їх підтримує та заохочує", - каже вона.
Як це - виховувати дитину-генія?
Лін Кендалл, консультантка Mensa щодо обдарованих дітей, каже, що зазвичай ці діти завзяті: у них є "потреба" вчитися, каже вона.
За її словами, Mensa має групу підтримки батьків обдарованих дітей, яка наразі налічує близько 300 сімей. За її словами, бути батьками дитини з Mensa - це вимогливо.
"Це виснажує, розчаровує, це майже руйнує шлюби", - каже вона.
Журналістка Берлінер каже, що кожен, хто вважає, що має обдаровану дитину, повинен уникати "ставлення до дітей як до чогось, що робить з нас гарних батьків".
Замість цього, "заохочуйте їх як людей, для яких ви хочете комфортного та щасливого життя - це найважливіше", каже вона.
Після того, як чотирирічний Тедді потрапив у новинні заголовки через свій високий IQ, Кендалл каже, що вона отримала 38 електронних листів від батьків 3-4-річних дітей.
Вони просили допомоги і казали їй: "У нас така дитина".
Що таке Mensa?
Mensa - найбільша та найстаріша організація, що об'єднує людей, які мають високий коефіцієнт інтелекту (IQ). Її членами є 140 000 людей по всьому світу, зокрема 18 000 - у Британії та Ірландії.
- Жінка-геній в тіні Родена
- Чи справді людство стрімко дурнішає?
- Якими є "приховані звички" геніїв на думку професора, який викладає "курс геніальності"
- Новий діагноз божевільного генія. Вчені вважають, що у Ван Гога була біла гарячка
В організації кажуть, що створюють для своїх членів простір для спілкування однодумців, для інтелектуального розвитку та участі в цікавих заходах.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!