Звільнені леопарди: по-перше, це красиво!
Фото: Vogue УкраїнаМережі вибухнули селфі, і майже тиждень леопардовий вихор вирував інтернет-просторами. Було опубліковано тисячі зображень. І як це трапляється лише з дійсно потужними і соціально вагомими інфоприводами, навіть деякі національні компанії, як-от Укрпошта та Укрзалізниця, тимчасово додали у свої логотипи трохи леопарда. Нині, коли все трохи вщухло, можна подивитися, що ж показало нам леопардове безумство.
1.
Наш простір соцмереж ось уже рік перебуває в розжареному стані. Він миттєво і дуже бурхливо реагує на інфоприводи; відповідні меми з'являються щоденно і повсякчасно. Український сегмент інтернету працює як вправний механізм випуску пари й осмислення реальності у свій особливий спосіб, він майже блискавично реагує безліччю висловлювань, картинок і відео на бодай хоч трохи кумедну подію з політичного та соціального життя того світу, який нині цікавить українців.
Фото: facebook/Inna Sovsun2.
Українці радо вхопилися за легітимний привід запостити щось із мирного життя, щось просто «красиве», що безпосередньо не стосується війни й армії – але при цьому має гарантоване соціальне схвалення. Це досить рідкісна нині можливість, тож усі хотіли нею скористатися. Але річ тут не тільки в суворому воєнному часі.
3.
Вочевидь, леопардовий флешмоб упав на родючий ґрунт. Це просто щастя, що новітні танки називаються не YX12-T або, наприклад, «Черепаха». Саме прив’язка до леопарда дала людям можливість зануритись у ностальгію. Адже леопард – принт, що вважався ультимативно шикарним принаймні впродовж двох десятиліть незалежної України – в 1990-ті і в нульові. Переможна хода цього уособлення українського гламуру припинилася лише після Революції Гідності, яка, зокрема, задала новий тренд самопрезентації еліт. Саме тоді самобутній, питомий, виразний український гламур почав маргіналізуватись, пішовши спочатку з політичної моди, а потім навіть і з гардеробів світських левиць, принаймні деяких.
Очевидно, ця відмова від гламуру лишила по собі пустку і ностальгічні спомини. Можливо, тому нині, коли для цього знайшовся цілком виправданий соціумом привід, люди радісно повитягали свої «леопардові» фотки – зазвичай 10-15-річної давності. Флешмоб провалив нас у минуле, яке вже стало настільки неактуальним, що навіть видається милим.
Фото: facebook/Sasha Koltsova
Фото: facebook/Людмила Горделадзе4.
Але майже миттєво флешмоб подолав межі, запропоновані @ukraine.ua, і вийшов у простір мемів, де можна вдягати леопард не тільки на себе, а взагалі на кого схочеш. Серед тисяч картинок на цю тему дорогоцінною видається тема українських класиків. Шевченко, Франко і Леся були перевдягнені в леопард так вдало, що навіть прозвучала пропозиція зафіксувати цей образ Тараса нашого Григоровича і саме в такому вигляді вішати його портрет у школах та інших освітніх установах. Це означає, що ці історичні постаті увійшли до сучасного дискурсу: бронзова патина, яку старанно накладала на них спочатку радянська, а потім і українська офіційна ідеологія, нині щезла. Суспільство залучає їх до повноцінного живого діалогу і, дивлячись на їхні леопардові світлини, здається, що класики навіть відповідають.
Фото: detector.media5.
Цікавою частиною флешмобу стали сучасні політики – також насильно перевдягнені в леопардовий принт. Українці ніколи особливо не виявляли священної поваги до своїх (або чужих) очільників – тож цей флешмоб вкотре засвідчив, що ми радо посміємось і з власного, і з німецького президента, якщо буде зручна нагода. Ну і вже точно покепкуємо з ворогів, для яких ці "Леопарди" беззаперечно стали поганою новиною.
Фото: надано автором
Фото: надано автором
Фото: надано автором
Фото: надано автором6.
Але був і ще один тренд – можливо, не такий потужний, та досить красномовний.
«Де ви оце берете, в мене нема нічого леопардового!» – досить поширений комент під стрічкою ефектних світлин «у леопарді». Розумієте, в людей нема що вдягти на леопардовий флешмоб, дожилися! Дорослі жінки – і жодного леопарда, навіть в анамнезі, навіть на студентській світлині. Це вже якийсь дійсно тектонічний соціальний зсув.
Але ж тут таке. Ніхто не говорить, що леопардовий принт – це погано. Наприклад, особисто я вангую нову потужну хвилю українського гламуру після Перемоги – тому що ніколи так не хочеться святкувати життя, як після війни. Думаю, там буде все: і блиск, і стрейч, і декольте, й інше, що душі заманеться. Можливо, ця хвиля поверне нам і леопардовий принт, який нарешті знову стане просто малюнком на тканині, а не засобом нагадати союзникам, що нам дуже потрібна зброя, аби перемогти в цій війні.