Бобри-герої. Як гострозубі гризуни рятують болота і чому це важливо
Getty ImagesВодно-болотні екосистеми зберігають воду, поглинають вуглець та є джерелом їжі. Згідно з Рамсарською конвенцією про водно-болотні угіддя, вони приносять людству більше користі, ніж усі інші наземні екосистеми. Водночас конвенція попереджає, що за останні 50 років ми втратили третину водно-болотних угідь світу, і навіть зараз щороку втрачаємо втричі більше боліт, ніж лісів.
Основними проблемами є розширення сільського господарства та міст, а також посухи та високі температури, спричинені зміною клімату.
На цьому похмурому тлі є один герой, який має дивовижну силу відроджувати та захищати болотні екосистеми - бобер.
- Бобрам офіційно дозволили жити в Англії
- Як бобри змогли залишити ціле місто без інтернету і ТБ
- Бобер на обід, а зубр на вечерю? Польський міністр пропонує їсти рідкісних тварин
Ці пухнасті гострозубі гризуни будують греблі на водних шляхах, щоб створити ставок, усередині якого будують собі "хатинку", де можуть захиститися від хижаків.
Бобри гризуть стовбури дерев, поки ті не впадуть, а потім використовують стовбур і гілки як будівельний матеріал для греблі - разом з камінням, мулом і рослинами для її ущільнення.
Гребля спричиняє повінь, уповільнює потік води й довше утримує її у ландшафті.
"Це перетворює прості струмки на квітучі водно-болотні екосистеми", - каже Емілі Фейрфакс, екогідрологиня з Каліфорнійського державного університету.
"Кількість їжі та води у цих болотах робить їх ідеальним середовищем існування для багатьох різних видів. Зокрема тому бобрів вважають ключовим видом", - додає вона.
Бобри гризуть дерева, доки ті не впадутьПротягом останніх 50 років Канада та кілька штатів США почали заселювати на свої території бобрів. Спочатку це робили для відновлення чисельності бобрів після того, як у 19 столітті на них полювали майже до повного винищення заради хутра та м'яса.
Але відновлення водно-болотних екосистем також значно посилило біорізноманіття, включно з поверненням багатьох видів жаб, риб і безхребетних.
Дослідження фінських науковців у 2018 році показало, що у ставках, створених бобрами, живе майже вдвічі більше видів ссавців, ніж в інших водоймах. У цих екосистемах були більш поширені ласки, видри і навіть лосі.
"Створені бобрами болотяні екосистеми є досить унікальними", - каже Найджел Вілбі, професор в Університеті Стерлінга, що спеціалізується на прісноводних екосистемах.
"Будь-хто може зробити ставок, але бобри створюють надзвичайно гарні для біорізноманіття ставки - частково тому, що вони містять мертву деревину й заселені бобрами, які харчуються рослинами, риють канали, ремонтують греблі, будують хатинки тощо", - додає він.
"По суті, бобри чудово створюють складні водно-болотні екосистеми, і ми ніколи не зрівняємося з ними у цій майстерності", - вважає науковець.
Завзяті бобри
- Дамби, побудовані бобрами, можуть сягати 5 м у висоту, а найбільша з зареєстрованих на сьогодні - в Альберті, Канада - має довжину 850 м.
- Коли бобри гризуть дерева, пні часто пускають нові пагони, а не відмирають - фактично бобри допомагають відновленню лісів.
- У 1970-х роках підтвердили, що північноамериканський бобер і євразійський бобер - два окремих види
Здорова водно-болотна екосистема також поглинає велику кількість вуглецю, а також, діючи як губка та вбираючи паводкові води, вона може пом'якшити наслідки зміни клімату, кажуть вчені.
Болота зберігають воду під час дощових сезонів і повільно вивільняють її під час посухи.
"Коли починається період посухи, усі рослини, що живуть у заплаві, покладаються на запаси води в ґрунті, щоб вижити. Якщо у них не буде достатньо води, вони почнуть в'янути та висихати", - каже докторка Фейрфакс.
A beaver dam in Wyoming, USAВони разом із командою дослідили 10 різних лісових пожеж у п'яти штатах США в період з 2000 по 2021 рік і виявили, що під час кожної з них бобри з їхніми інженерними навичками створили та зберегли водно-болотні екосистеми навіть під час мегапожеж.
"У бобрових болотах є багато запасів води, тому рослини в них не відчувають посухи, вони залишаються зеленими та квітучими", - каже вона.
Головні болотні екосистеми
Водно-болотні екосистеми включають озера, річки, болота та торфовища, а також прибережні морські зони, зокрема мангрові ліси та коралові рифи.
П'ять найбільших природоохоронних територій:
- Водно-болотна екосистема Ріо-Негро в Бразилії, вздовж однієї з головних приток Амазонки
- Нгірі-Тумба-Майндомбе, величезна територія біля озера Тумба в ДР Конго
- Затока Королеви Мод у Нунавуті, північна Канада
- Район Гранд-Афлюентс на річці Конго в Конго
- Судд - болото, утворене водами Білого Нілу в Південному Судані
Але експерти кажуть, що бобри - це лише один з елементів вирішення проблеми відновлення водно-болотних угідь. Інші необхідні заходи включають посадку лісів уздовж берегів озер і річок, а також відновлення торфовищ і солончаків, каже професор Вілбі.
Також важливо пам'ятати, що у природі бобри зустрічаються лише в Північній Америці та Євразії.
Завезення їх до невідповідних місць може бути контрпродуктивним - так сталося в Аргентині та Чилі, де бобри, завезені з Північної Америки в 1940-х роках, експоненціально розмножувалися за відсутності хижаків, що призвело до значної втрати лісів.
Доповідь Global Wetlands Outlook, опублікована в 2021 році Конвенцією про водно-болотні угіддя, виявила найбільше погіршення стану водно-болотних угідь в Африці, Латинській Америці та Карибському басейні.
Озеро Чад зараз - лише тінь свого минулогоОдним із найяскравіших прикладів різке скорочення площі озера Чад біля кордонів Чаду, Камеруну та Нігерії в Західній Африці.
З 1960-х років воно зменшилося на 90%, головним чином через різке зростання попиту на воду з боку населення, яке швидко зростає, незапланованого зрошення, а тепер і посухи, спричиненої зміною клімату.
"Конфлікти, переважно між фермерами та тваринниками, через обмежені залишки води в озері були й раніше, а тепер посуха ще більше його висушує, а боротьба за воду стає ще запеклішою", - каже Аденіке Оладосу, активістка зі збереження водно-болотних угідь у Нігерії.
Ріо-Негро - найбільша водно-болотна екосистема, яку охороняє Рамсарська конвенція про водно-болотні угіддя 1971 рокуБеррон Джозеф Орр, провідний науковий співробітник Конвенції ООН по боротьбі з опустелюванням, каже, що водно-болотні угіддя часто є стійкими екосистемами, але тривалі посухи зараз становлять дедалі більшу загрозу.
"Прогнози зміни клімату свідчать про посилення посух у посушливих районах, що може поставити під загрозу стійкість водно-болотних угідь", - каже він.
В інших регіонах посуха також може завдати шкоди болотам, але бобри можуть допомогти їх захистити.
І завдяки понад 100 успішним проєктам реінтродукції в Північній Америці та Північній Європі, деякі водно-болотні екосистеми вже продемонстрували приклади відновлення, які дійсно вражають.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!