Чому виробництво зброї в США не встигає за потребами війни в Україні - Financial Times
Величезна кількість боєприпасів, необхідних для високоінтенсивного наземного конфлікту, яким стала війна в Україні, виявила вразливі місця в оборонній промисловості США, пише Financial Times.
Журналісти британського видання ретельно проаналізували мережу виробництва двох ключових видів зброї, які США поставляли Україні і які суттєво вплинули на хід війни. Йдеться про ПЗРК Javelin і реактивну артилерійську систему HIMARS.
Обидва види зброї виготовлені американськими оборонними компаніями та доставлені в Україну зі складів США в рамках пакета військової підтримки від Вашингтона на загальну суму 18,3 мільярда доларів.
Хоча у Пентагона є лише п'ять так званих головних оборонних підрядників, мережа компаній у їхніх ланцюгах постачання величезна, заплутана та крихка, пояснює FT.
Розширення виробництва Javelin, HIMARS і керованих реактивних систем залпового вогню (GMLRS), якими вони стріляють, є складним і трудомістким.
- F-16 і Gripen. Як ці винищувачі допоможуть Україні перемогти Росію у повітрі та на землі
- Леопарди, Абрамси і Челленджери: переваги й недоліки танків, які отримає Україна
- Зброя наступу: які західні танки, БМП і БТР допоможуть українській армії
Детальне відображення ланцюжків поставок для кожного з них, проведене Financial Times, показує розгалужену мережу: Himars і GMLRS збираються на заводах у 141 різному місті США, тоді як Javelin будують у 16 штатах.
Експерти кажуть, що США, ймовірно, буде важко постачати зброю своїм союзникам, якщо паралельно з війною в Україні спалахне інший великий конфлікт, наприклад потенційна військова агресія Китаю проти Тайваню.
У такому випадку під загрозою може опинитися здатність США захищати себе, зазначають автори матеріалу у FT.
"Джавеліни" і "Хаймарси" виробляє ракетна-космічна оборонна компанія Lockheed Martin. "Джавеліни" вона виробляє спільно з іншим оборонним гігантом США, Raytheon Technologies.
Разом із Boeing, Northrop Grumman і General Dynamics вони входять до п'ятірки найбільших транснаціональних підрядників, які виконують більшість оборонних контрактів у США.
Збільшення виробництва
У гонитві за ефективністю, пише Financial Times, ці компанії налагодили "ощадливе виробництво", яке використовують в автомобільній індустрії. Тобто вони не накопичують дорогі у виробництві запчастини.
Але, як пояснюють експерти, цей підхід не підходить для боєприпасів, адже швидко наростити виробництво у разі потреби - важко.
Головний операційний директор Lockheed Френк Сент-Джон каже виданню FT, що кожна компанія в ланцюжку постачання "великої п'ятірки" має дефіцит запчастин і брак кадрів.
На початку минулого року Lockheed виробляла 48 HIMARS на рік, а зараз - 60. Але, за словами Сент-Джона, щоб досягти цільового показника у 90 установок, знадобиться ще півтора-два роки. Компанія також збільшує виробництво "Джавелінів" з 2100 до 4000 на рік.
Деякі заводи вже працюють 24 години на добу, а тому збільшення виробництва означатиме будівництво нових потужностей і наймання більшої кількості працівників. Якщо компанії захочуть зробити ці інвестиції, їм потрібні гарантії, що державне замовлення не припиниться, якщо війна закінчиться, пояснює британське видання.
Так, приміром, виробництво HIMARS призупинили між 2013 і 2017 роками, коли США згорнули бойові дії в Іраку та Афганістані.
Зараз багаторічних контрактів на закупівлю боєприпасів, які б стимулювали б виробників збільшувати потужності, немає, каже Марк Канчіан, старший радник центру стратегічних і міжнародних досліджень і колишній бюджетний стратег Пентагону.
Утім, як пише Financial Times, дехто стверджує, що американські виробники використовують війну в Україні, щоб підштовхнути фінансування.
"Оборонна промисловість США користується моментом війни в Україні, щоб добитися багатьох речей, яких вони хотіли роками", - каже Вільям Гартунг, дослідник Інституту відповідального державного управління у Квінсі, у коментарі FT.
На його думку, було б небезпечно подальше збільшення видатків на оборону в очікуванні майбутнього конфлікту з Китаєм, коли вони вже у 14 разів перевищують витрати на державну та зовнішню допомогу разом узяті.
"Для мене Тайвань - це більше політична проблема, і метою має бути уникнення війни, але я бачу, що більше енергії витрачається на підготовку до війни. Що більше налаштованих на війну, то більше відсувається дипломатія".
США, звісно, не єдина країна, яка постачає зброю Україні. Бойові танки, які надсилає Європа, можуть стати вирішальними під час очікуваного весняного наступу.
Як зазначає FT, "війна в Україні послужила тривожним дзвіночком для багатьох західних країн, які скоротили витрати на оборону після завершення холодної війни.
Однак Сполучені Штати залишаються світовим постачальником оборонної продукції, адже вони перевищили як інноваційну, так і виробничу потужність багатьох інших країн, пише видання.
США виділили мільярди коштів на поповнення своїх запасів, а також запасів своїх союзників у рамках регулярних пакетів допомоги Україні. У червні минулого року Байден оголосив, що США значно посилять свою військову присутність у Європі, оскільки НАТО прагне зміцнити свою оборону.
Здатність країни виконати ці та інші зобов'язання, які вона, можливо, буде змушена взяти на себе, не буде швидкою, легкою і, головне, дешевою, підсумовують автори статті.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!