Історія Голокосту. Як жінка тікала з Києва від нацистів, а через 80 років від росіян
KUBA STEZYCKI ReutersІя Рудзицька, 92-річна єврейка з України, двічі тікала з Києва. Вперше у 1941 році, коли їй було 10 років і на Київ падали німецькі бомби. Вдруге, коли Росія вторглася в Україну 24 лютого.
"Я не вірила, що таке може статися", — говорить Рудзицька в інтерв'ю Reuters. Вона спілкується з журналістами у маленькій однокімнатній квартирі, яку вони з сином орендують у польському місті Кракові.
"Раніше німці були ворогом. А росіян я не розумію. Вони думають, що вони захищають свою країну, що вони захищають себе, але вони прийшли до нас. Вони знищили Харків, навіщо він їм?" - запитує жінка.
- Між двома світовими війнами: знімки єврейського фотографа Романа Вишняка
- Що таке Голокост
- Бабин Яр. Що і чому там відбувалось під час німецької окупації
- Бабин Яр не один: 10 місць наймасовіших розстрілів євреїв України
Прокинулася від бомб
Рудзицька переглядає сімейні фотографії, які взяла до Польщі з Києва. А ще вона взяла книги, документи та речі першої необхідності. Вона примружує очі, намагаючись знайти на світлинах себе у молодості. Її зір падає, але її спогади все ще живі.
Ія народилася в 1931 році у поважній єврейській родині. Її дід, Нухім Вайсблат, був головним київським рабином, батько Володимир - письменником і видавцем книжок українських авторів, зокрема Тараса Шевченка.
KUBA STEZYCKI ReutersКоли у 1941 році Німеччина напала на Радянський Союз, Рудзицька прокинулася від вибуху бомб. Як піонерці їй доручили розносити повістки юнакам, щоб ті йшла на війну.
Але її батько знав, що як євреї їм небезпечно залишатися у Києві.
"Він у паніці сказав, що у нас немає іншого виходу, як тікати. Але це було майже неможливо. Паніка була страшна, тікали всі, хто міг: комуністи, євреї та всі інші", - розповіла Рудзицька.
Втеча до Узбекистану
Батьки забрали її з братом і втекли спочатку до Харкова на сході України. Звідти вони помандрували Радянським Союзом до Ташкента, столиці Узбецької РСР, розташованої майже за 3800 км від їхнього рідного міста.
Рудзицька згадує, що вони залишили Харків 21 вересня. 29 вересня стався масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру. Протягом двох днів нацисти вбили близько 33 тисяч українських євреїв, що стало одним із найбільших масових убивств євреїв під час Голокосту.
Розстріл євреїв есесівцями у Бабиному ЯруУ березні 2022 року російські бомби падали біля меморіалу Бабин Яр у Києві.
У п'ятницю, 27 січня, у світі відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в'язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті "Аушвіц-Біркенау".
Після війни родина Рудзицької повернулася до Києва. Вона стала друкаркою, вийшла заміж і народила сина Артура, якому зараз 54 роки.
В'язні концтабору Дахау вітають американських солдатів, які прийшли їх звільнитиВтеча до Польщі
Після того, як 24 лютого Росія почала повномасштабне вторгнення, мати з сином з допомогою громади київської синагоги втекли спочатку до Молдови, потім до Литви.
American Jewish Joint Distribution Committee, організація допомоги, київський осередок якої колись очолював дід Рудзицької, запросила їх до Польщі.
Після десяти різних помешкань Рудзицька та її син тепер мають квартиру на три місяці. Зі свого вікна вони зараз бачать російський прапор, який висить на російському консульстві.
KUBA STEZYCKI ReutersКоли дивитися в інший бік, то вулиця виглядає як Київ, - сказала Рудзицька.
"Я хочу додому. У мене був свій розпорядок дня, все. А тут мене виривають з усього".
У Києві у неї є місце на кладовищі, де вона має бути похована. Поруч з батьками.
"Навіть є табличка з моїм прізвищем. Треба лише дописати останні цифри, і все".
За 11 місяців війни Росія вбила тисячі українців, мільйони людей змусила залишити свої домівки, цілі міста перетворила на руїни.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на нашTelegram абоViber !