Як Казахстан допомагає росіянам не помічати війну і користуватись західними товарами

Після вторгнення в Україну проти Росії запровадили безпрецедентні санкції. Але багато росіян досі не відчули на собі їхнього ефекту.
Це стало можливим завдяки паралельному імпорту, а іноді й просто контрабанді через сусідні країни, наприклад, Казахстан. Російська служба BBC з'їздила туди і спробувала зрозуміти, що і як потрапляє до Росії через один із найдовших наземних кордонів у світі.
На авторинку Жибек Жолі під Алмати можна знімати малобюджетний сіквел "Божевільного Макса". На найближчій до траси лінії - оббиті сайдингом кіоски з запчастинами, за ними ряди морських контейнерів. Один іржавий бокс - одна торгова точка. Обвішані залізцями, вони нагромаджуються один на одному, до другого поверху кожного веде драбина. Ще далі - гори.
На кожному розі готують плов. Його запах на ринку всюди, крім двоповерхової будівлі адміністрації - там пахне хлоркою. Санжар*, один із співробітників адміністрації Жибек Жолі, до появи журналістів ставиться з підозрою. Запитує, чи не збираємось знімати "чого такого". Попри запевнення у зворотному, приходити із камерою забороняє.
Але почувши тему репортажу, трохи розслабляється: "а, поставки в Росію? Та тут [на ринку] кожен другий возить, он у мене брат на Wildberries олію продає".
Схожі фрази ми чули в Казахстані десятки разів: і на інших авторинках, і в розмовах з більшими бізнесменами. Знайти тих, хто після початку війни зайнявся постачанням до Росії, елементарно. Переконати їх поговорити під запис набагато важче.
За російськими законами "паралельний імпорт" легальний. Казахстан до нього теж не має претензій - якщо товар потрапить на його територію легально. Але це теоретично. Насправді все не так просто.
"Усі щось відправляють"
На вигляд Алдіяру трохи за тридцять. Він - власник точки із запчастинами для автомобілів на ще одному, більш акуратному, критому авторинку. Віднедавна він займається експортом: купує в ОАЕ та відправляє російським замовникам мінівени з товарами зниклих брендів.
Наприкінці березня на тлі виходу іноземних компаній російський уряд дозволив "паралельний імпорт" - тобто, ввезення без дозволу правовласника - товарів, що "мають результати інтелектуальної діяльності". Заборона на нього протрималася рівно 20 років: таке ввезення визнали незаконним 2002-го.
Чиновники склали перелік того, що можна ввозити "паралельним імпортом": айфони, фени Dyson, автомобілі, хутра, доданий із прицілом на свята алкоголь та ще десятки різномастних категорій.
Позиції зі списку охопили більш ніж 30% всього російського імпорту, підраховували аналітики. За "паралельними" схемами за неповний 2022 рік до Росії потрапили товари на $20 млрд. Це приблизно 6% вартості взагалі всього імпорту до Росії минулого року.

"У вас же там нічого немає, тому що Росія агресор, так вважають?" - міркує Алдіяр через свій прилавок. Росіяни, власники невеликих торгових точок або магазинів на Wildberries, знаходять його через чати в телеграм або так само, як ми приїжджають на ринок, щоб налагодити зв'язки.
- Як возимо до Росії? "Контрабас", як іще. Інакше дорого.
- То швидко налагодили канали?
- Дівчина, окуляри рожеві зні-ма-ємо. Канали усі старі. Ось зараз кажуть, що 90-ті повертаються. А вони й не закінчувалися!
Російська влада постійно наголошує, що паралельний імпорт - не контрабанда. Формально так і є, і багато підприємців справді торгують відкрито, дотримуючись усіх митних процедур.
При ввезенні до Росії з Казахстану їх, цих процедур, менше, ніж звичайно: обидві країни входять до Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). Це означає, що мито треба заплатити лише один раз, коли товар потрапляє в будь-яку державу союзу із "зовнішнього світу". Далі може відносно вільно переміщатися. Щоправда, деякі платежі все ж таки вимагають. Плюс не всі ввозять товар легально до Казахстану.
Олег* переїхав до Алмати разом із березневою хвилею переселенців із Росії. У нього кілька бізнесів, золотою жилою він вважає постачання автомобільних олив: брендів пішло багато, витрати стрімкі, а отже - попит є постійно.

Як і багато хто, він сприйняв легалізацію "паралельного імпорту" як зелений сигнал для "сірого" ввезення.
Простіше кажучи, контрабанди. Деталі нинішнього бізнесу Олег передбачувано не розповідає, але згадує, що іноді користується класичною схемою: за документами проводить товар як дешевший, щоби економити на податках. Він божиться, що коли обсяг виросте, буде "обілятися": мовляв, попастися з невеликою партією нестрашно, з кількома фурами - інша справа.
Торгувати у сірій зоні без наслідків виходить не у всіх. Російська служба BBC виявила десятки справ зі схожою канвою: човник намагався довести, що займався "паралельним імпортом", але виявлявся винним у нелегальному ввезенні - тому що бренду немає в урядовому списку - або у продажу підробок.
Наприклад, у вересні суд оштрафував жительку Владивостока, яка торгувала кепками Chanel - і нібито була впевнена, що це є "паралельний імпорт". У квітні посилання на "паралельний імпорт" не допомогло бізнесменові з Пскова, який намагався провезти майже дві тисячі підроблених парасольок Burberry з Білорусі.
А московський підприємець погорів на ввезенні оригінальної побутової хімії без дозволу власника бренду: у списку для "паралельного імпорту", до якого він апелював у суді, цих товарних знаків не було.

Багато новоспечених підприємців з Казахстану, навпаки, можуть взагалі не знати про існування якогось особливого імпорту. Їхня робота зводиться до моніторингу тематичних телеграм-каналів (їх з початку війни з'явилися сотні), пошуку дрібних замовлень та походів на пункти СДЕК.
Антон* з Алмати раніше не займався бізнесом, але тепер почав виконувати різні замовлення від росіян: "Підшипники для борошномельного заводу, запчастини для Volvo, музичне обладнання, одяг".
Гроші від замовників Антон отримує через Золоту корону, російську платіжну систему, яка працює і в СНД. За свої послуги він бере 10-20% вартості товару - залежно від того, чи вкладає в покупку свої гроші. Схожі розцінки BBC назвали й інші казахстанські перекупники з телеграму.
"Багато хто почав займатися цим [пересиланням товарів до Росії]. Приходиш у пункт СДЕК - всі щось відправляють: холодильники, телевізори", - каже Антон. Якось, стоячи в черзі, він побачив росіянина, який втік від мобілізації. Той надсилав московському роботодавцю заяву про звільнення.
Човниковий бум
Щойно проти Росії ввели санкції, замовлення посипалися і на Темірлана - співвласника точки на ринку електроніки "Есіл" в Астані. Тепер список контактів у його телефоні виглядає так: ім'я і поряд назва російського міста - Москва, Єкатеринбург, Омськ. Темірлан торгує чи не найпопулярнішим товаром для "паралельного імпорту": айфонами та іншою технікою Apple.
Він розповідає, що одні човники приїжджають самі та платять готівкою. Часто це хлопці з Уралу та із Сибіру, такі молоді, років по 18-20, що беруть на закупівлю батьків. Інші замовляють онлайн: як усі перекупники, оплату Темірлан приймає "Золотою короною", товари відправляє СДЕКом.
Забиратися вглиб країни необов'язково. "Деякі [перекупники] їдуть на кордон із Росією і прямо там продають [телефони], з казахстанського боку", - розповідає Темірлан.
Через тих, хто приїжджає на закупівлю, та пересилання СДЕКом магазин Темірлана постачає до Росії 300-400 телефонів на місяць. Тільки на ринку "Есіл" торгових точок, які займаються тим же, десятки. У всій Астані - сотні. У Казахстані - тисячі, а то й десятки тисяч.
Масштаб потоку видно і за даними Бюро національної статистики Казахстану. У першій половині 2022 року Казахстан збільшив постачання смартфонів до Росії більш ніж у дві тисячі разів - з 560 до 183,6 тис. штук.
Офіційно про "глибоке занепокоєння" та припинення поставок на російський ринок Apple заявила менше ніж через тиждень після вторгнення російських військ в Україну. Чи знає ця компанія, що майже через рік її товари рікою течуть в Росію, і чи може щось з цим зробити - велике питання (BBC адресувала його Apple, але поки не отримала відповіді).
"Apple може відстежити активацію пристрою з точністю до хвилини", - запевняє колишній голова великого російського дистриб'ютора техніки. Він згадує, як менеджер магазину його мережі продав телефон за годину до офіційного старту продажу, і це миттєво помітили. "Apple чудово вміє писати дистриб'юторам листи та вибивати штрафи. Чи пишуть зараз ці листи? Щось не схоже".
"Компанія, швидше за все, розуміє, що її телефони використовують в Росії, - розмірковує гендиректор агентства TelecomDaily Денис Кусков. - Але заборони на пересування немає. Може, росіянин виїхав до Дубаї відпочити і повернувся з айфоном? Купувати телефони за кордоном не заборонено, перевозити також".

"Якщо цинічно міркувати, для малого бізнесу це хороший шанс", - визнає Аскар Рахімбердієв, глава російського хмарного сервісу для автоматизації бізнесу "МійСклад". Новий офіс у бізнес-центрі з видом на Алмати його компанія вирішила відкрити на додаток до російського. Найматимуть і айтівців, що втекли в Казахстан, з Росії, і місцевих.
Ще навесні розміщувати привезені "паралельним імпортом" гаджети один за одним дозволили найбільші маркетплейси: Wildberries, Ozon, "Яндекс.Маркет". На кожному миттєво з'явилися десятки крихітних магазинів, де можна купити останній IPhone і іншу техніку, що пішла з Росії.
"Великі мережі не хочуть сваритися з брендами, їм складніше провести щось без їхньої згоди через "паралельний імпорт", - розмірковує Рахімбердієв, - а малий бізнес - ніхто [з погляду корпорацій]. Він швидше реагує на мінливі обставини і закриває попит".

За його словами, великі рітейлери "сильно падають", і їх виторг фактично перетікає дрібним підприємцям. Цифри підкріплюють щонайменше частину цього висновку. Наприклад, оборот "М.Відео-Ельдорадо", топового рітейлера, за підсумками другого кварталу впав на 30%. А лідеру цього ринку, DNS, 2022-го довелося закрити 150 магазинів - близько 10% мережі.
Тріумф "Окрайки"
Все це відкидає ринок на початок 2000-х. До осені 2005 року жоден проданий у Росії мобільний телефон не було завезено легально, писав Forbes.
Телефони декларували на митниці за заниженою ціною: імпортери заощаджували на податках, але платили багатомільйонні хабарі. Через це між економічним блоком уряду, який хотів обілення ринку, і силовиками, які прикривають ввезення, йшли бої.
Апогеєм стала історія з Motorola. 2006-го силовики вилучили майже дві сотні тисяч призначених "Євросеті" телефонів і засудили "контрафакт" до знищення. Незабаром "знищені" пристрої спливли на ринку в Царициному. Підтвердивши справжність телефонів, Motorola поскаржилася до Держдепу, Володимиру Путіну довелося порозумітися з Джорджем Бушем, писав Forbes.
"Після того скандалу ринок помітно обілився, і багато хто почав возити техніку через офіційних імпортерів, - стверджує колишній глава великого дистриб'ютора техніки. - Мережі з кількох десятків магазинів, кожен з яких записаний на окреме ІП і возить трубки у валізах, стали винятком. Для великих обсягів ці схеми стали невигідними.
Наразі, вважає співрозмовник BBC, все відкотилося назад.

З великих рітейлерів першим про надходження "паралельного імпорту" у продаж офіційно оголосив "Связной", незабаром підтягнулися інші. Як саме техніка, що формально пішла з Росії, з'являється на прилавках у великих продавців, до кінця неясно. Розмовляти на цю тему представники таких компаній не хочуть: ризики надто великі.
"Є два паралельні імпорти", - розмірковує директор великого фонду, який багато років інвестує в російський рітейл. Про умовно "дружнє", тобто те, що відбувається за згодою самого бренду, мережі домовляються в головному офісі: "все як раніше, просто з постачанням не в Росію, а в Казахстан, Туреччину чи Грузію".
"Недружній" - тобто без відома правовласника - імпорт у великому обсязі можна організувати лише через країну із великим власним ринком. Інакше різке зростання постачання викликає підозри. Такими країнами, за словами співрозмовника BBC, можуть бути Китай, Індія, Туреччина та ОАЕ. Казахстан, вважає він, скоріше підходить для дрібного бізнесу.
Самі казахстанські човники теж купують телефони переважно в ОАЕ, розповіли п'ять підприємців, які займаються таким бізнесом. Ціни там набагато нижчі, ніж у більших казахстанських дистриб'юторів. Плюс у багатьох в Еміратах давно є бізнес-партнери.
З Казахстану човники переважно везуть гаджети до географічно близьких точок: Новосибірськ, Єкатеринбург, Челябінськ, Омськ, розповідають місцеві продавці. До Москви і, зокрема, на "Окрайку" - легендарний ринок електроніки - вони потрапляють безпосередньо. Здебільшого з ОАЕ.
"Провозять неофіційно, у валізі", - каже продавець айфонів з "Окрайки" у YouTube-блозі дівчини, яка, як вона розповіла BBC, нещодавно сходила на цей ринок.
"Ситуація [санкції та війна] там зверху простих людей не стосується взагалі, - розмірковує інший торговець, сидячи біля вітрини айфонами. - Чим більше закриватимуть Росію, тим більше [на "Окрайку"] заходитиме товару".
"Росіяни вигрібають все"
Для телефонів та інших гаджетів Казахстан - лише один із каналів. А от для паралельного імпорту автомобілів він є основним. "Китайців, японців, німців - все вигребли, до Росії відвезли", - розповідає Дмитро, який торгує на алматинському авторинку "Кар Сіті" комплектуючими для машин.
На напівпорожні салони, де через наплив росіян потрібну модель доводиться чекати тижнями, BBC скаржилися і четверо перекупників.
"Ситуація така, що я можу сьогодні замовити машину, щоб завтра забрати. Приїду - а її вже немає. Дуже великий попит, і хто швидше заплатив, той і забрав. Доводиться оперативніше діяти, їхати з готівкою", - розповідає Заур Істамулов.
Він живе між Москвою та Алмати, в Росії здавав в оренду елітні авто, а у 2022 році вирішив відкрити новий напрямок бізнесу - постачання машин через Казахстан. Возить, зокрема, і бренди, які пішли, - BMW, "Фольксвагени", "Ауді".

"Досі Казахстан задовольняв лише попит своїх споживачів, а тепер підключилася величезна Росія. Звичайно, місцеві страждають", - каже він.
До кінця 2022 року на Казахстан припадало понад 18% усіх нових машин, які потрапляли до Росії, випливає з даних профільного агентства "Автостат". З одного боку, це в кілька разів менше, ніж із Китаю - звідти йде близько 60%. З іншого - більше, ніж із будь-якої іншої країни, крім Китаю, і більше, ніж із Казахстану ввозили раніше.
На цьому тлі у казахстанців з'явився новий спосіб заробітку. Громадянам Росії новий автомобіль офіційні дилери не продають. "Бояться, що виробники позбавлять їхніх дилерських прав", - пояснює фахівець з авторинку Ян Хейцер.
Значить, потрібно знайти місцевого, який виступить формальним покупцем, поставить на облік, а потім перепише машину на росіянина - звичайно, не безкоштовно. "Попросив знайомих, 200-300 доларів та рахмет ["дякую" по-казахськи], оформили, відправляємо до Росії автовозом", - розповідає BBC один із перекупників. На питання про те, де взяти стільки підставних покупців, його колега Істамулов туманно відповідає: є свої шляхи.
Шляхи мають і ті, хто не хоче штовхатися в черзі в казахстанському автосалоні. Перекупники пропонують доставити машину до будь-якого російського міста з ОАЕ. Вибір там у рази більший, а ціни настільки нижчі, що вигоду - особливо на дорогі авто - не "з'їдає" навіть транспортування та розмитнення.
Схема така: посередник купує автомобіль та вантажить на пором у Дубаї. Він пливе до одного з портів Ірану, який сам живе під жорсткими санкціями понад 40 років, - як правило, у південному місті Бендер-Аббас.
Машину вантажать на автовоз, вона перетинає весь Іран і потрапляє до порту Бендер-Ензелі вже на Каспійському морі. Потім ще один пором - до казахстанського Актау. За організацію такого перевезення посередники беруть близько півтори тисячі доларів з машини.

Після 24 лютого попит на перевезення машин із Дубая через Казахстан до Росії підскочив, трохи охолодило його лише оголошення про мобілізацію, розповідає Максат, директор логістичної компанії Kazaf motors.
"Їду в Актау, а назустріч забиті автовози [везуть машини в Росію], один за одним, ніколи такого не бачив. Іноді навіть на евакуаторах везуть - мабуть, комусь треба терміново", - згадує Олександр*, підприємець із півночі Казахстану, який займається логістикою і тому часто буває у порту.
Пором з Ірану може пристати і в Астрахані, розповідає Максат, і тоді автомобілі розмитнюють і ставлять на облік одразу в Росії без посередників.
Інші бізнесмени кажуть, що розмитнення в Казахстані набагато дешевше. Формально мита у країнах-учасницях Євразійського союзу практично однакові. Але насправді в Росії процедура розмитнення набагато жорсткіша.
"У Росії ми в очі митника не бачимо, він "віртуальний", може сидіти де завгодно. Тому хабар йому дати не можна, і в митній декларації буде реальна вартість авто. А в Казахстані ситуація інша, тому на практиці вартість - від якої залежить мито - там виявляється у два, три, а то й у п'ять разів дешевше", - зазначає Хейцер.
Він описує ще одну лазівку: в ОАЕ популярні автомобілі низьких екологічних класів, які везуть до інших країн Перської затоки та Африки. Вони набагато дешевші за екологічніші версії, але в Росію їх не можна ввозити за законом. А в Казахстані митниця готова заплющити очі і на це.
У кільці санкцій
Після транспортування через пів світу та розмитнення автомобілі нарешті виявляються у російських замовників. Формально машини, як правило, оформлені на фізосіб. Іноді це реальні покупці. Але часто наприкінці ланцюжка стоїть великий автосалон.
"Дилери завозять машини саме таким чином. Інших шляхів практично немає", - каже Заур Істамулов.
Про це свідчить статистика. За неповний 2023 частка фізосіб в імпорті нових машин в Росію злетіла з 3% до 30% у грудні, а на піку у вересні досягала 56%.
До липня юрособи не могли ввозити в Росію нові авто через юридичну проблему: на відміну від фізичних осіб, їм потрібен був документ від виробника. Влітку уряд скасував ці обмеження, але принципово ситуацію це не змінило: схеми були налагоджені, а возити через фізособи виявилося вигідніше з податкової точки зору.
"Левова частка дилерів ставить собі на майданчики автомобілі, які ввезли та розмитнили саме через фізосіб", - підтверджував директор "Автостату" Сергій Целіков. За його словами, у тому, що завозять самі юрособи, 90% - це офіційний імпорт китайських машин і лише 10% - "якісь елементи паралельного імпорту".
На сайтах найбільших мереж автосалонів - наприклад, "Рольф" та "Авілон" - можна знайти десятки моделей 2022 випуску, чиї бренди пішли з Росії. Пропонують залишити заявку навіть на BMW iX, який у США почали постачати лише у березні, після початку війни.
BBC поговорила з чоловіком, який нещодавно вибирав Audi у московському автосалоні та зняв процес на відео: "Ці машини приїжджали до 24 лютого, - пояснював консультант різницю між однаковими, на перший погляд, седанами. - На них гарантія є. А все, що їде криво - на них гарантії немає. Тобто це неофіційно ввезені машини за паралельним імпортом".
В Audi BBC сказали, що моделі з відео, швидше за все, потрапили до Росії до припинення поставок.
Багато співрозмовників BBC порівнюють нинішню Росію з Іраном, через який до неї тепер їдуть машини. У цій країні теж можна купити айфони, автомобілі та інші товари, яких офіційно там не повинно бути.
"Вже чотири країни навколо Казахстану під санкціями: Росія, Китай, Афганістан, Іран, який навіть умудряється випускати якусь технологічну продукцію", - каже економіст і колишній заступник міністра Казахстану з інвестицій Рахім Ошакбаєв.
У цій якості він керував програмою, в рамках якої співробітники Мінфіну США розповідали казахстанським банкам та бізнесам, як не нарощувати обмеження проти Ірану.
Він упевнений, що працювати на сто відсотків санкції та обмеження з боку брендів не можуть.
"Витрати адміністрування дуже високі, - каже Ошакбаєв. - Такою торгівлею займаються умовні човники. Він приїхав, закупився, відправив чотири валізи. І хто його контролюватиме?"
* ім'я співрозмовника на його прохання змінено
За участю Марії Кисельової
Редактор - Ольга Шаміна
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!