8-річна донька "алмазних королів" відмовилась від спадку і дитинства. Як це сталось

8-річна дівчинка з Індії мала успадкувати діамантовий бізнес своєї сім'ї, але обрала інший шлях.
Деванші Сангві — спадкоємиця ювелірного бізнесу "Сангві й сини". В Індії їх називають "алмазними королями". Статки сім'ї оцінюють в 61 мільйон доларів.
Однак дівчинку, за її словами, не цікавлять гроші та інші здобутки цивілізації, - вона хоче присвятити своє життя медитації й вивченню релігії.
- Як світська левиця залишила все, щоб стати черницею
- Після 24 років у монастирі. Історія черниці та монаха, які закохалися та одружилися
Зараз спадкоємиця багатомільйонного статку живе спартанським життям — одягнена у грубі білі сарі, ходить босоніж і просить милостиню.
Деванші сповідує джайнізм - одну з найдавніших світових релігій, що зародилася в Індії понад 2500 років тому й славиться своїми суворими правилами.
Релігія сповідує ненасильство, суворе вегетаріанство і любов до всіх істот - великих і малих. Ченці й черниці носять білий одяг і закривають рот пов'язкою.
Релігія налічує близько 4,5 млн вірян, тому в Індії її вважають нечисленною. За даними ЗМІ, Деванші може стати однією з наймолодших черниць у джайнізмі.
Родина дівчинки з повагою поставилась до її вибору. Батьки маленької черниці також сповідують джайнізм.
Деванші, як запевняє її батько, з наймолодшого віку була дуже побожною. Й сама обрала життя в монастирі.
"Вона ніколи не дивилась телевізор, не ходила в кіно, до торговельних центрів і ресторанів", - кажуть члени її родини, додавши, що дівчинка регулярно відвідувала релігійні церемонії, молилася тричі на день і навіть постилася у дворічному віці.

Деванші вже пройшла "дікшу" - обряд зречення, що символізує перехід до нового життя.
За день до обряду родина дівчинки організувала величезну святкову процесію у місті Сурат. Тисячі людей спостерігали за дійством, коли вулицями ходили верблюди й коні, барабанщики й чоловіки в тюрбанах з балдахінами, а танцюристи й артисти розважали публіку.
Деванші та її родина сиділи в колісниці, запряженій слоном, а натовп обсипав їх пелюстками троянд.
Розкішна церемонія тривала кілька днів.
Після цього дівчинка обміняла своє розкішне вбрання на простий білий одяг і перенесла процедуру видалення волосся.

Новина про посвяту в чернецтво дитини викликала в Індії хвилю дискусій і навіть обурень.
Попри те, що джайнська спільнота підтримує таку практику, багатьох непокоїть, чому сім'я не могла дочекатись, поки дівчинка досягне повноліття, перш ніж зробити такий важливий вибір від її імені.
Місцевий політик Кірті Шах каже, що думка про те, що дитина відмовилась від світського життя, викликає у нього дискомфорт. Він переконаний, що "жодна релігія не повинна дозволяти дітям ставати ченцями".
"Вона ж дитина, що вона в цьому розуміє? - запитує він. - Діти навіть не можуть вирішити, який напрямок обрати в коледжі, поки їм не виповниться 16. Як вони можуть вирішувати про те, що вплине на все їхнє подальше життя?"
Коли дитину, яка обирає чернецтво, обожнюють, а суспільство це святкує, для неї це може видатись великою вечіркою.
Однак Ніліма Мехта, професорка й консультантка з питань захисту дітей у Мумбаї, каже, що "дитині доведеться пройти через величезні поневіряння й труднощі". "Життя джайнської черниці дуже-дуже важке", — пояснює вона.
Багато інших членів громади також занепокоєні через те, що дівчинку розлучають з сім'єю в такому ранньому віці. А її батьків звинувачують у порушенні прав дитини.
Кірті Шах каже, що уряд має втрутитись і припинити практику, коли діти йдуть в монастир.
Але в офісі голови Національної комісії з захисту прав дитини (NCPCR) відмовились від коментарів, пояснивши, що це - "делікатне питання".

Однак активісти наполягають, що права Деванші були порушені.
"З юридичної точки зору самостійні рішення людина може приймати лише з 18 років. До того часу за неї вирішує доросла особа — наприклад, батьки, які мають визначити, чи відповідає це її інтересам", - каже Ніліма Мехта.
"І якщо дитину позбавили освіти й відпочинку, це є порушення її прав".
Але Біпін Доші, що викладає джайнську філософію в Університеті Мумбаї, каже, що "в духовному світі юридичні принципи не працюють".
"Хтось вважає, що дитина - недостатньо зріла, щоб приймати такі рішення, але є діти з кращими інтелектуальними здібностями, які можуть досягти значно більшого, ніж дорослі в молодому віці. Є діти, що схильні до духовного життя, тож немає нічого поганого в тому, що вони стають ченцями".
До того ж, наполягає доктор Доші, Деванші жодним чином не заподіяли шкоди.
"Вона може бути позбавлена традиційних розваг, але чи всі їх потребують? І я не погоджуюсь, що вона буде позбавлена любові чи освіти - вона отримає любов від свого гуру, і навчиться чесності й неприв'язаності. Хіба це не краще?"
Якщо ж Деванші пізніше змінить свою думку і відчує, що "помилилась під впливом свого гуру", вона завжди зможе повернутись до світського життя.

То чому б не дозволити їй вирішувати, коли вона стане дорослою, запитує професорка Мехта.
"Молоді уми - вразливі, й за кілька років вона може подумати, що це не те, чого вона хотіла", — зазначає науковиця і додає, що були випадки, коли черниці відмовлялися від аскези в дорослому віці.
Мехта каже, що кілька років тому вона мала справу з молодою джайнською черницею, яка втекла з її центру через те, що була дуже травмована.
Інша дівчина, яка у дев'ять років обрала монастир, у 21 втекла, щоб вийти заміж.
Раніше такі питання вже намагалися вирішити у суді, але професорка Мехта каже, що тут будь-яка соціальна реформа "загрузає" через пов'язані з нею делікатні моменти.
"Діти страждають за будь-якої релігії, але боротися з цим — це богохульство", — пояснює вона і додає, що сім'ї й суспільство потрібно виховувати, що вони розуміли, що "дитина - це не їхня власність".
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!