
12 років за премію. Як Коболєв опинився на лаві підсудних та чому повернувся в Україну
Як ексголова "Нафтогазу" опинився на лаві підсудних та чому НАБУ вирішило повернутися до справи премій Коболєва.
Вперше з початку великої війни колишній голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв вирішив повернутися в Україну й одразу отримав підозру від Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у розкраданні майже 230 млн грн.
Ця сума – частина премії за перемогу в Стокгольмському арбітражі над російським "Газпромом", яку він начебто виписав сам собі, паралельно ввівши в оману наглядову раду найбільшої державної компанії.
Сам обвинувачений вважає справу політичною, але при цьому наголошує, що довіряє незалежним антикорупційним органам і вірить, що буде виправданий. 23 січня Вищий антикорупційний суд вже став на його сторону, відмовівши прокуратурі в арешті Коболєва.
За що колишньому голові "Нафтогазу" "світить" від 7 до 12 років ув’язнення та як він планує захищатися?
Премія за Стокгольм
Справа, в рамках якої колишнього голову НАК "Нафтогаз" Андрія Коболєва звинуватили у розкраданні 229 млн грн, стосується виплати премій за перемогу в Стокгольмському арбітражі над "Газпромом" у 2018 році.
Тоді українська компанія відсудила у російського газового монополіста 4,6 млрд дол в рамках транзитного контракту. У тому ж році наглядова рада державного "Нафтогазу" затвердила рішення про виплату премій правлінню НАКу.
Нафтогаз vs Газпром: хто виграв битву під Стокгольмом
Передбачалося, що розмір винагороди становитиме 1% від суми виграшу, тобто 46 млн дол або близько 1,27 млрд грн. Згодом Коболєв заявить, що отримав лише першу частину виплат, а решта начебто була заморожена через політичний тиск.
При цьому щодо першого траншу жодних питань нема, із загальної суми у 21 млн дол тодішньому керівнику "Нафтогазу" заплатили 261 млн грн, що за тодішнім курсом перевищувало 10 млн дол.
В тому ж 2018 році за заявою нардепа від ОПЗЖ Василя Німченка Національне антикорупційне бюро (НАБУ) відкрило кримінальне провадження, але підозру по цій справі Коболєв отримає лише 19 січня 2023 року.
У чому його звинувачують?
Сам себе преміював
За версією детективів НАБУ Андрій Коболєв, видав незаконний наказ про преміювання співробітників, на підставі якого сам отримав 261 млн грн.
Ця сума начебто перевищує нормативно визначені розміри таких виплат в 37,48 млн грн. Таким чином, як вважає слідство, Коболєву всупереч закону переплатили майже 230 млн грн.
Детективи НАБУ наголошують, що ключова проблема – порушення постанови Кабінету міністрів, яка обмежує суму річної премії керівника компанії 24-ма окладами. Не більше. Сума ж у 261 млн грн не пристойно кратно перевищувала допустимий рівень винагороди.
Адвокати Коболєва упевнені, що він не порушував згадану постанову, оскільки документ в тій редакції містив пункт, який дозволяв виплачувати також винагороду за рахунок чистого прибутку компанії, якщо таке рішення приймає наглядова рада державної компанії.
Захист колишнього керівника "Нафтогазу" наголошує, що звинувачення про те, що він сам виписав собі премію також не відповідає дійсності.
Коболєв відмовився надавати ЕП будь-які коментарі щодо справи, "щоб не зашкодити слідству та собі".
Наглядова рада на стороні Коболєва
"Насправді рішення про це ухвалила наглядова рада "Нафтогазу". Коболєв, як голова правління, тільки подав наглядовій раді прохання про розгляд питання нарахування премій, але самостійного рішення ухвалювати не міг.
Наглядова рада мала незалежних юридичних радників, достатньо часу та компетенції, щоб ухвалити зважене рішення, яке відповідало світовим практикам", – наголошують адвокати звинуваченого.
Після вручення підозри за Коболєва заступились і колишні члени наглядової ради "Нафтогазу" Клер Споттісвуд, Бруно Лескуа та Людо Ван дер Гейден спростувавши тезу, що колишній голова правління начебто ввів їх в оману.
У своїй заяві вони наголосили, що премія була виписана відповідно до світових практик корпоративного управління.
"Нафтогаз": як реформатори звільняються через реформи
"Ці премії були схвалені одноголосно усім складом ради, включно з як незалежними, так і членами, призначеними урядом України, які представляють його інтереси", – наголошується в їхній заяві.
У підсумку сторони обвинувачення та захисту змогли представити свої аргументи під час обрання запобіжного заходу Коболєву у вигляді тримання під вартою. Справу 19 і 23 січня розглядав Вищий антикорупційний суд (ВАКС).
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) просив арештувати Коболєва або встановити заставу у 365 млн грн, однак ВАКС встав на сторону звинуваченого та відпустив його додому.
У САП вже заявили, що планують оскаржити це рішення, оскільки вважають, що перебуваючи на волі Коболєв може перешкоджати слідству або взагалі виїхати з країни.
Чому Коболєв повернувся в Україну
Під час судового засідання стало відомо, що як мінімум з лютого 2022 року Коболєв перебував за кордоном і повернувся в Україну лише в січні 2023-го. Через декілька днів після цього він отримав підозру від НАБУ та САП. Чому він раптом вирішив повернутися?
Сам Коболєв стверджує, що знав про справу і начебто приїхав, щоб уникнути спекуляцій та захищатися у суді. "Розуміючи, що триває підготовка підозри, одразу повернувся в Україну, щоб не давати привід для звинувачень, що я кудись втік чи ховаюсь", – написав він на своїй сторінці в Facebook.
Утім його неочікуване для багатьох повернення породило цілий ряд конспірологічних теорій. Мовляв, його спеціально "виманили", щоб відправити за грати. Одна з них – що за цим стоїть Офіс президента (ОП).
За даними ЕП, після приїзду в Україну Коболєв дійсно мав зустрічі з представниками Офісу президента і на них, як зазначає один із співрозмовників, наближений до ОП, обговорювалась можливість його залучення до команди віцепрем'єр-міністра з відновлення України Олександра Кубракова.
Зарплати міністрів і керівників держкомпаній: з чого складаються, як нараховуються і що з KPI
Екскерівника "Нафтогазу" в цьому процесі бачили в якості відповідального за енергетичний напрямок. В якій формі це могло бути реалізовано та чи було б реалізовано взагалі – сказати важко. Утім після отримання підозри та початку судового процесу говорити про це вже точно немає сенсу.
Якою могла бути роль та зацікавленість у врученні підозрі працівників ОП? Прихильники Коболєва припускають, що до справи може бути причетний заступник керівника Офісу президента, який в зустрічах участі не брав та міг діяти з особистих мотивів.
Йдеться, зокрема, про куратора правоохоронного сектору Олега Татарова, метою якого в цьому процесі начебто може бути дискредитація двох реформ, які суспільство вважає успішними.
Мовляв, якщо провина Коболєва буде доведена і його ув’язнять, то це буде означати провал корпоративної реформи. Це підтвердить, що наглядові ради в державних компаніях неефективні, оскільки у них "під носом вкрали сотні мільйонів гривень".
Якщо ж Коболєв переможе, то це свідчитиме про провал антикорупційної реформи і некомпетентність НАБУ та САП. "Це ситуація win-win в будь-якому разі", – каже співбесідник ЕП, близький до ексголова НАКу..
На підтвердження цієї версії він наводять той факт, що підозру екскерівнику "Нафтогазу" підписав не особисто голова САП Олександр Клименко, а його заступник Андрій Синюк, якого пов’язують з Татаровим.
Таку версію публічно просувають прихильники Коболєва та його захисники. Однак реальність може виявитися набагато простішою.
Після свого призначення Клименко реанімував велику кількість гучних справ, які не рухались за часів його попередника. Це стосується і розслідування щодо формули "Роттердам+", справи вже колишнього голови НБУ Кирила Шевченка та інших. За цим принципом в НАБУ вирішили повернутися і до справи Коболєва.
Цікаво, що сторона Коболєва вірить в неупередженість ВАКС, НАБУ, САП і планує доводити свою правоту в суді.
Існує ще один варіант розвитку подій, який виглядає ідеальним для Коболєва. Суто теоретично керівник САП міг би ініціювати закриття справи, якщо раптом зануриться в її суть та дійде висновку, що доказів провини недостатньо.
Однак судячи з намірів прокуратури оскаржити рішення суду щодо запобіжного заходу Коболєва та добиватися його арешту, такий сценарій виглядає малоймовірним. Принаймні, поки що.