weforum.orgКитай повертається у гру, світ все ще боїться рецесії, а Україна чекає на зброю: підсумки Давосу 2023
Якими будуть наслідки повернення Китаю на світові ринки, чому це лякає МВФ, чим загрожує деглобалізація та хто адвокатив для України військову допомогу.
Щороку представники світової політичної та економічної еліти збираються в швейцарському Давосі обговорити виклики, з якими стикаються. Останнім часом ці зустрічі пережили не одну метаморфозу.
З "пандемічного 2020-го" Світовий економічний форум декілька разів переносили, намагалися змінити локацію та повністю переводили в онлайн-режим. Перша після пандемії зустріч світових лідерів віч-на-віч у травні минулого року була традиційно присвячена світовим викликам.
Центральною темою попереднього форуму, який відбувся у травні, також була війна в Україні та її наслідки. Це також був перший захід у Давосі з моменту розпаду СРСР, який пройшов без російських олігархів та політиків.
Цьогорічна зустріч завершилася 20 січня візійною промовою президента форуму Берґе Бренде з головною тезою, що "фрагментація світу сьогодні не означає його фрагментацію завтра".
Цього разу війна так само була однією з центральних обговорюваних тем. Причому не лише на офіційних зустрічах, але й на полях форуму, де неодноразово лунали заклики до передачі Україні зброї у більших обсягах.
Крім традиційних тем енергетичного переходу та кліматичної кризи світові лідери також обговорювали навислу над країнами рецесію та шок на світових ринках, спричинений війною.
Ще одна важлива особливість – цього року на панелі Давосу повернувся Китай, який у січні вперше за три роки відкрився для іноземців.
Фрагментація – це процес, за якого світ поділяється на конкуруючі економічні блоки, між якими встановлюються торговельні бар'єри, обмеження транскордонної міграції, скорочення потоків капіталу та зниження міжнародного співробітництва
Головне питання – рецесія
Давоський форум розпочався презентацією традиційного опитування головних економістів, у якому вони визначили ризик світової рецесії як високий.
Розмови про те, що стрімке посилення провідними центробанками світу монетарної політики разом із глобальними наслідками російсько-української війни призведуть до економічного сповільнення, активізувалися в останні місяці.
Попри те, що наприкінці минулого року з’явилися позитивні сигнали щодо послаблення інфляційного тиску та падіння світових цін на енергоресурси, говорити про такий тренд як про сталий ще зарано.
На думку головного економіста AXA Group Жиля Моека, світу не вдасться уникнути рецесії, передусім, через великий інфляційний тиск, тягар якого найбільше лягає на споживачів.
"Справи покращились, але чи це надовго?", – запитує він та продовжує, що поки причини інфляції не подолані, центробанки продовжать підвищувати ставки і у такий спосіб тиснути на приватний сектор.
Крім того, до рецесії світову економіку підштовхуватиме фрагментація та обсяг світового боргу, який знаходиться майже на рекордному рівні. Все це зменшує стимули для інвестицій, необхідних для зростання економіки, зазначив виконавча директорка форуму Саадія Західі.
Опитування форуму показало, що дві третини економістів очікують світової рецесії цьогоріч, а 18% з них вважають її "надзвичайно ймовірною". На противагу цьому 32% все ж називають такий хід подій дуже малоймовірним.
У чому економісти одностайні, то це в погіршенні економічних перспектив ЄС та США. Якщо щодо Євросоюзу невелике зростання прогнозують всі 100% опитаних, то щодо Штатів показник дещо менший – 91%.
І хоча міністр фінансів Крістіан Лінднер переконує, що Німеччина уникне падіння завдяки успішному проходженню енергокризи, саме найбільша економіка ЄС впритул наблизилася до рецесії у 2022 році.
Відкриття Китаю
Окремої уваги заслуговують виступи китайської делегації. Напередодні країна вперше за три роки пандемії відкрила свої кордони іноземцям у рамках скасування політики нульової толерантності до COVID-19.
Перезапуск економіки та залучення інвестицій є критично важливим для Китаю сьогодні, і ця необхідність прослідковується протягом всього виступу віцепрем’єра КНР Лю Хе. Він переконує світову публіку в тому, що ера, розпочата постпандемічним відкриттям, матиме позитивні наслідки не лише для Китаю, але й для всього світу.
"Якщо ми будемо наполегливо працювати, ми впевнені, що зростання, найімовірніше, повернеться до своєї нормальної тенденції, і китайська економіка продемонструє значне поліпшення в 2023 році", – заявив він зі сцени у Давосі.
Економіка Піднебесної, посічена борговою кризою, крахом ринку нерухомості та постраждалої від тривалих локдаунів промисловістю, хоч і завершила 2022 рік зростанням, але воно було одним з найнижчих з 70-х років.
Лю Хе наголошував у своїй промові, що Китай розраховує на іноземні інвестиції, а також додав, що країна працюватиме над сприятливим бізнес-кліматом через "дотримання верховенства права".
Підігравши одній з головних тем форуму, фрагментації, Лю Хе виступив на підтримку реглобалізації та заявив: "Ми повинні відкритися ширше і зробити так, щоб це працювало краще, ми виступаємо проти протекціонізму".
Опитані в рамках ВЕФ економісти, натомість, до таких заяв ставляться скептично. Більшість із них очікує слабкого або дуже слабкого економічного зростання в Китаї цьогоріч. Стрімке послаблення "ковідних" обмежень хоч і може дати потужний стимул економіці КНР, але ці заходти також спричиняють сплеск захворюваності, який стримуватиме зростання, наголошують вони.
Скепсис підтримують також свіжі дані щодо чисельності населення країни, які засвідчили перше з 60-х років скорочення. Це важливо, адже населення формує внутрішній попит та робочу силу, від чого напряму залежать подальші економічні перспективи Китаю.
Під час обговорення колишній головний економіст МВФ та ексочільник центробанку Індії Рагхурам Раджан зазначив, що навіть із подоланням Китаєм пандемії залишиться страх повторного локдауну у майбутньому.
Водночас, відкриття Китаю на міжнародному ринку допоможе світовій економіці підтримувати попит, а повернення китайської промисловості сприятиме зниженню інфляції через більшу пропозицію.
Як також наголосила співголова дослідницького інституту Нела Річардсон, відкриття Китаю матиме і непрямий вплив на світ, адже країна виступає коридором для торгівлі з іншими частинами Азії.
МВФ обережний щодо прогнозів: Китай може розігнати інфляцію
"Ситуація не така погана, як ми цього побоювалися ще декілька місяців тому. Проте "не така погана" не означає "хороша", – зазначила в одному із заключних виступів форуму директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.
Тож поліпшувати нинішній прогноз у 2,7% зростання світової економіки цьогоріч Фонд не поспішає, проте і погіршувати не збирається, додала вона.
Чому Фонд став менш песимістичним? Важливим фактором стало відкриття Китаю після пандемії, яке сприятиме пожвавленню світової економіки, констатує Георгієва.
Китай, який торік вперше за 40 років зафіксував зростання ВВП менше, ніж в середньому у світі, цьогоріч повинен перестрибнути цю позначку зі зростанням у 4,4% згідно з прогнозом МВФ.
Як зауважила очільниця Європейського центробанку Крістін Лаґард, "зміна політики Китаю щодо COVID-19 вб’є чимало людей, але оживить економіку – і це, вочевидь, свідомий вибір китайської влади".
У свою чергу Георгієва під час виступу зазначила, що інфляція в світі почала рухатися вниз, а ринок праці, який сприяє споживчому попиту та стимулює економіку, є стійким.
Незрозумілою залишається подальша траєкторія інфляції через відкриття Китаю. Як зауважила Лаґард, з одного боку – додатковий попит для світової економіки є позитивом для Китаю та світу, з іншого боку – він ризикує погіршити інфляційний тиск.
"Рівень енергії, спожитий Китаєм торік, був суттєво меншим, ніж буде цьогоріч", – пояснює вона. Китай закуповуватиме більше СПГ, нафти та газу, разом з тим надлишкової пропозиції на ринках немає.
Крім того, відзначають учасники форуму, російська війна в Україні створює шалені ризики для економічної впевненості в Європі.
Підводячи підсумки, Георгієва зазначила, що попри стійкі трудові ринки, облікові ставки центробанків "будуть кусатися". Якщо вони зростатимуть далі, може зрости зайнятість, і тоді "краще мати кризу вартості життя з роботою, ніж без неї".
Натомість, якщо зросте безробіття, урядам доведеться завчасно думати про те, як впоратися з тиском з боку громадян, які разом із кризою вартості життя втратять роботу.
Ризики деглобалізації
Чимало уваги у світлі розмов про ризики рецесії приділялося явищу фрагментації, яке у Давосі визначили серед основних викликів світовому зростанню.
У перший день форуму Міжнародний валютний фонд опублікував звіт, у якому зазначив, що сильна фрагментація світової економіки після десятиліть зростаючої економічної інтеграції може скоротити глобальне економічне зростання до 7%, а в деяких країнах – до 8-12%.
На полях Давоського форуму міністр економіки Німеччини Роберт Габек заявив в інтерв’ю Deutschlandfunk, що у спробах кожної країни переслідувати власні інтереси ризик нових конфліктів та торгових війн "дуже великий".
Cвіт прямує до торгової війни, де кожен сам за себе. Кінець епохи глобалізації?
"Ми бачимо, що деякі країни обрали ізоляцію або конфронтацію влади. Звичайно, найбільш кричущою в Європі є Росія, але Китай, наприклад, також проводив дуже агресивну політику в останні роки. Тепер питання в тому, як на це реагують інші країни", – розповів він.
На думку німецького міністра, якщо Індія, азійський регіон, країни Африки, Америки чи Європи почнуть робити те саме, "ми більше не зможемо вирішувати світові проблеми".
Наприклад, уточнив він, світова спільнота невзмозі буде координувати сили для подолання кліматичної кризи, соціальної справедливості, балансу в справедливих торговельних відносинах.
Україну обговорювали не лише на панелях WEF
До української делегації на чолі з президентом Володимиром Зеленським, який приєднався онлайн, увійшли зокрема перша леді Олена Зеленська, віцепрем’єр-міністерка економіки Юлія Свириденко, очільник "Нафтогазу" та донедавна міністр розвитку регіонів Олексій Чернишов та голова Офісу президента Андрій Єрмак.
Під час свого виступу Зеленський наголошував на важливості подальшої фінаносової підтримки фінансово та зброєю, а також на необхідності отримання гарантйї безпеки для України, поки держава прямує до НАТО. Як згодом заявила Свириденко, Україна обговорюватиме поставки зброї з партнерами "знову і знову, навіть у Давосі".
Чернишов же під час візиту встиг домовитися про додаткові обсяги газу, аби Україна завершила цьогорічний опалювальний сезон.
У ході форуму також стало відомо, що Зеленська передала китайській делегації листа від президента до лідеру Китаю Сі Цзіньпіна. Як згодом уточнила перша леді, цей лист є черговим запрошення до діалогу, і вона висловила сподівання на отримання відповіді. Китай і досі залишається тісним економічним партнером Росії.
Хоча, як і торік, чимало панелей форуму в Давосі були присвячені російській війні Україні та безпеці в світі в цілому, дискусії велися і на полях WEF. В центрі таких дискусій також стало постачання державі зброї.
Які західні танки може отримати Україна: чим вони відрізняються та як їх обслуговувати
Так, генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що "якщо ми хочемо досягти мирного рішення шляхом переговорів завтра, ми повинні надати більше зброї сьогодні".
Президент Польщі Анджей Дуда також закликав Захід посилити військову підтримку України, оскільки у найближчі тижні може наступити ключовий момент у війні проти Росії.
До закликів допомогти Україні виграти війну приєдналася і президентка Молдови Мая Санду, а директорка Національної розвідки США Евріл Гейнс наголосила, що "для України надзвичайно важливо отримувати необхідну військову та економічну допомогу, щоб продовжувати те, що вони героїчно роблять наразі".
Утім, як показала остання зустріч у форматі "Рамштайн", не всі світові лідери поділяють таку думку.