"Він впізнав дитину по сережках". Як прожили день у Броварах, де вертоліт впав на дитсадок

"Журналісти питають, що я відчував. Відповідаю - а що можна відчувати, коли прямо на тебе летить вертоліт, а позаду стоїть син, якого, може, більше ніколи не побачиш?" - каже Микола Антонов із Броварів. Він саме привів свого Сергія до дитсадка "Джерельце", біля якого за кілька хвилин впав вертоліт.
Авіакатастрофа забрала багато життів. Влада повідомляє про 14 загиблих, серед яких одна дитина, а також керівництво МВС - саме міністр Монастирський із своїми підлеглими був на борту гвинтокрила. У лікарні - ще десятки людей, серед яких дошкільнята, їхні батьки та виховательки.
- Трагедія у Броварах: перші розповіді очевидців
- Авіакатастрофа в Броварах. Які версії розглядає слідство
- Монастирський загинув в авіакатастрофі у Броварах
Трагедія згуртувала місто - очевидці кажуть, що виховательки передавали дітей з палаючих вікон, підлітки обробляли їм рани, священник у сусідній церкві відкрив для них свої двері, а волонтери разом із поліцією швидко організувалися і почали писати списки постраждалих.
Микола вважає, що його син народився в сорочці.
"Він боїться, що в туалет прилетить вертоліт"
Чоловік каже, що зайшов до групи в дитсадку десь о 8:10, хотів перевдягати дитину, але почув звук двигуна.
Люди подумали, що це летить ракета чи дрон, але це було щось нетипове. Вихователька, за словами Миколи, сказала, що повітряної тривоги не було - у дитсадках із цим строго, відразу за сигналом діти і дорослі йдуть в укриття.
"Я сказав, що подивлюся у вікно, може буде видно, як щось пролітає, й через 5 секунд помітив силует червоно-сірого вертольота, й що він летить на мене", - розповідає Микола.

"Я розвернувся і крикнув: тікайте! Вертоліт, тікайте!"
Вибуховою хвилею чоловіка збило з ніг. На поперек Миколі прилетіло щось гаряче, якийсь шматок. Він швидко його скинув та почав шукати сина, хлопчик стояв трохи далі біля вхідних дверей.
"Його дивом не зачепило, навіть не пошкрябаний", - каже Микола. Він додає, що це, мабуть, робота янголів-охоронців чи інших вищих сил.
Але діяти потрібно було швидко - вертоліт перелетів їхній корпус, і впав у корпусі навпроти, а гаряча суміш полетіла на групу Сергія, через що почалася пожежа. "Була паніка і дуже страшно".
Групі, куди Микола водить дитину, - пощастило. Всі там вціліли. Чоловік каже, що вихователі з дітьми спустилися в підвал, а він взяв свою дитину, вийшов із території дитсадка та почав кричати людям, що там горить, що інших треба рятувати.
У чоловіка опік ноги, забій попереку і грудної клітки. Але він не в лікарні, вдома, і найбільше його турбує його син. "Він цілий день мовчав, не їв, температура була 37,3".

Психологи казали Миколі, що це реакція на шок, що все буде добре. На наступний день хлопчик заговорив, але чоловік все ще переживає за нього.
"Він боїться піти сам в туалет, в кімнату. Боїться, що туди прилетить червоний вертоліт".
"Мер вчора був просто чорний"
Лідія Сичова каже, що почула вибух о 8:10, о 8:15 вибігла з дому. Вона вже знала, що вертоліт впав на якийсь дитсадок, а в одному з садків у тому районі була її дитина.
"Я стояла в піжамі, вскочила в мокрі штани, які дві хвилини тому вивісила, і ми з чоловіком вилетіли".
Дорогою Лідії телефонували, що сина вже евакуювали - постраждав не його садок. Що було зі старшим - неясно. Він був у школі поблизу, і мати вирішила забрати додому і його.
Лідію у місті багато хто знає - вона директорка благодійного фонду "Нова стихія", координаторка волонтерського руху, а також помічниця місцевого депутата.

Поліцейські теж її впізнали. "З'їхався мій фонд, дівчатка почали складати списки, хто був у садочку, хто кого привів. Було невідомо, хто ще залишається всередині".
Навколо була паніка, з усіх сторін бігли мами із криками, розповідає Лідія. Вона пригадує величезну кількість медиків, пожежників, поліцейських, а також психологів.
"Мер вчора був просто чорний, він сам батько двох діток", - розповідає вона.
Коли Лідія тільки прибула на місце, то бачила, як виховательки з вікон та паркану передавали дітей простим перехожим, яких далі несли в школу поруч. Швидкі в той момент тільки під'їжджали.
Трьох дітей, семирічних дівчаток та шестирічного хлопчика, забрали до себе додому місцеві підлітки - Гліб, Андрій, Вітя та Антон.
Вони розповіли "Суспільному", що обробили дітям дрібні рани, наклали повʼязки, перевірили слух і зір, записали їхні імена та прізвища. Одна дівчинка, кажуть, не памʼятала свого.
"Ми дали їм солодощі, іграшки, щоб якось заспокоїти. У хлопчика були подряпини. Я спитав, що трапилося, а він відповідає: "На мій садочок упав вертоліт". Я йому говорю, щоб він тільки мамі такого не казав, бо мама буде плакати й переживати, краще сказати, що котик в гостях подряпав. Коли прибігла його мама, він так їй про котика і сказав. Мама дуже сміялася. Думаю, це був найщасливіший день в її житті", - розповідав Гліб журналістам.
Церква, яка прихистила постраждалих
Тим часом територія, яку поліцейські обгородили стрічками, збільшувалася, розповідає Лідія. Туди вже не пускали батьків, які прибігали шукати своїх дітей.
Окрім школи, дітей несли у місцевий греко-католицький храм Трьох Святителів. Він буквально за 100 метрів від дитсадка, розповідає настоятель, отець Олег Панчиняк.
Священники саме приступили до служби напередодні Водохреща, з ними було людей з 25, як раптом щось пролетіло над церквою і вибухнуло, каже він.
"Люди вибігали з дитсадка і не мали де ховатися, я відкрив двері церкви, у нас там є підвал, нижній храм", - розповідає ВВС News Україна настоятель.
Він пригадує чоловіка, який прибіг із пораненою дитиною, і маму, яка обпеченими руками огортала своє маля, замотане в ковдрочку. Отець запам'ятав, що це була "сонячна" дитина.
"Наші парафіяни повезли її в лікарню, а потім ввечері, після служби, ми пішли провідати цю матінку".
Отець Олег Панчиняк каже, що загалом у церкві знайшли прихисток 15-20 дітей. Деяких із них батьки шукали на вулиці. "Боже милий, вони були ніякі, - розповідає він. - Я сам батько і розумію їх".
Тим часом багато дітей уже були в реанімації, каже Лідія. "Із дитсадка вийшли і директорка - в неї взагалі волосся згоріло, макушка світиться".

За її словами, волонтери скупили в аптеках всі доступні заспокійливі та крапали їх батькам. Невдовзі ще декількох дітей знайшли в поліцейській машині, каже жінка.
Інформація про те, скільки людей загинули, була суперечливою.
Спочатку влада казала про 17 загиблих, серед яких нібито четверо дітей, але потім називала цифру 14 і повідомляла вже про одну загиблу дитину.
"Ми чули і гірші цифри, - каже Лідія. - Просто тіл було багато, подекуди були лише фрагменти тіл".
"Він впізнав дитину по сережках"
Останнім до волонтерів, які складали списки, підійшов Олександр. "Я не знаю, де мої", - згадує його розгублені слова Лідія.

Його дружина Олена Пономаренко відвела в "Джерельце" доньку Мілану, і волонтери ніяк не могли домогтися від нього номер групи, куди ходила дівчинка.
"Він не пам'ятав, багато батьків у ті моменти не пам'ятали елементарних речей".
"Усі розуміли, що, скоріше за все, його сім'я (дитина і жінка) загинула, і дуже його підтримували - влада дозволила йому ходити всюди, і біля дитсадка, так йому було легше".
На наступний день після трагедії його родичка Катерина розповідає ВВС, що зі слів Олександра він підвіз дружину та 5-річну доньку до дитсадка, і що було далі, вже не бачив.
Йому невдовзі подзвонила старша донька, 12-річна Єва. Дівчинка побачила вогонь. Сім'я живе на восьмому поверсі у цьому ж дворі, їхні вікна виходять на "Джерельце".
"Ми приїхали сюди десь в 11, ще нічого не знали. Не знали, де Саша", - каже Катерина.
Вона побачила свого родича внизу через вікно. "Я побачила, як на вулиці йому розкривають одне з одіялець, і що він хапається за голову. Тоді я все зрозуміла".
У цей момент Лідія була неподалік від Олександра.
"Він впізнав дитину по сережках, - каже жінка. - А жінку не впізнав, вже сьогодні в нього брали ДНК".
Родичі кажуть, що зараз Олександр почувається розбитим. Фотографії, де він у сльозах затуляє рота, облетіли всю країну. Соцмережі тут же відгукнулися та почали збирати йому на фінансову допомогу.

"Горе, яке важко описати словами. Олена працювала в нашій компанії бухгалтером. Вона була гарним другом, чудовою колегою, безвідмовною та світлою людиною", - написала про загиблу жінку компанія Grand Logistics Company.
Жінка родом із Чернігівської області, хороша сім'я, каже родичка Катерина. Досі неясно, коли поховають маму і доньку. "Кажуть, що ідентифікація тіл може забрати і два тижні".
Подвиг виховательок
Усіх поранених, яких було біля 30, доставили до місцевої лікарні протягом години, каже хірург Сергій Коробко. Це діти та дорослі з різними опіками. Ураження - від 3% до 40%.
Були тяжкі пацієнти, але критичних немає, стверджує він. "Всі вони, безумовно, в шоковому стані".
У лікарні їх перев'язали, декілька людей пройшли через хірургів, і їх відвезли в Київський опіковий центр. Міністерство охорони здоров'я повідомило, що шістьох пацієнтів, серед яких діти, готують до лікування за кордоном.

"Їх відправлять в Німеччину, - говорить Лідія Сичова. - Серед них і мама, яка накрила дитину собою. Жінка дуже постраждала, чоловік її навіть не впізнав".
Ймовірно, йдеться про Надію Оксюту, про яку розповіла родичка в інстаграмі. "Надя вкрила Алісочку собою, як справжня мама. Дякувати Богу вони живі, але стан вкрай важкий".
Знаючи про 14 загиблих, хірург Сергій Головко зізнається, що очікував більше поранених.
"Це нетипова статистика, - пояснює він. - Зазвичай на одного загиблого припадає декілька хворих з травмами, осколковими пораненнями".
Лідія переконана, що у цьому велика заслуга дитсадка та виховательок, що відзначив і президент у своїй промові. Жінки швидко зорієнтувалися передавати дітей через вікна і паркан, а через пандемію ковіду та карантинні правила всі запасні виходи в дитсадку були відкриті. Коли карантин, треба щоб усі заходили не в одні двері.
"Уже зараз можна зрозуміти, що ніхто не хвилювався за себе. Були навіть виховательки, які вийшли повністю в спідній білизні - можливо, згорів їхній одяг"

Схоже, що спільні зусилля цих жінок, а також волонтерів, поліцейських, священників і зграї школярів врятували багато життів у цей чорний день для всієї країни.
- Бровари. День. Мішки з тілами лежать на дитячому майданчику
- Гвинтокрил Super Puma, який розбився в Броварах. Що про нього відомо
- Трагедія в Броварах: іграшки та уламки гвинтокрила
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на нашTelegram абоViber!