Стаття Медведчука для "Известий". Про що він сказав і про що промовчав
AFPГолова забороненої в Україні "Опозиційної партії - За життя!" Віктор Медведчук, якого позбавили українського громадянства і який перебуває в РФ, звинуватив Захід і керівництво України у розв'язуванні війни проти Росії.
Він також закликав до створення в Україні проросійського політичного руху "за мир".
- Зеленський позбавив громадянства України Медведчука, Козака, Деркача та Кузьміна
- Зеленський розповів деталі обміну захисників "Азовсталі" на Медведчука
Фактично, Медведчук говорить з позицій Кремля, наполягаючи на тому, що західні країни і Україна хочуть знищити Росію.
Колишній український політик у статті для прокремлівської газети "Известия" повторює наративи керівництва Росії про те, що Захід не враховував інтересів Росії і зараз не хоче припинення війни.
Віктор Медведчук вважає, що в Україні має з'явитися "партія миру" - політичний рух, який, як випливає зі змісту статті, поділяє ці його погляди.
У статті Віктор Медведчук не згадує головної вимоги України як умови початку переговорів про встановлення миру - виведення російських військ з української території.
Він називає історичні стосунки України і Росії тіснішими, "ніж стосунки Англії і Шотландії, ніж північних і південних штатів". І звинувачує українську владу у тому, що з 2005 року, "з моменту першого Майдану Україна почала будувати антиросійську політику на рівні державної ідеології".
"Антиросійські настрої нічого, окрім горя і злиднів, Україні не приносили", - запевняє ексдепутат і чиновник.
Віктора Медведчука СБУ затримала у квітні 2022 року, а у вересні його обміняли на 200 полонених росіянами українців"Зеленський до збройного зіткнення просто задавив будь-яку опозицію, протискуючи інтереси своєї партії, ніякого миру він не будував", - додає він, маючи на увазі під опозицією проросійські сили.
"Українська партія миру була оголошена зрадниками, владу захопила партія війни. Конфлікт пішов далі і став міжнародним", - каже Медведчук, під "партією миру" маючи на увазі ті політичні сили, які висловлювалися за тісніші зв'язки з Росією.
"Українська партія миру просто не вписалася в західну демократію", - іронізує він.
- Міністр оборони Резніков: "Україна - член НАТО де-факто"
- Зеленський запровадив санкції проти російських воєнкорів та пропагандистів. Хто у переліку
Віктор Медведчук також каже про необхідність розпочати "процес розрядки" за зразком процесів, що відбувалися після завершення "холодної війни", з визнанням інтересів Росії, бо інакше, вважає він, всіх чекає "сповзання до світової війни і ядерний конфлікт".
Аналіз кореспондента ВВС Святослава Хоменка
Після того, як Київ віддав Віктора Медведчука в Росію в рамках обміну, в українських ЗМІ і соцмережах можна було часто натрапити на коментарі на кшталт того, де неприємності від Медведчука будуть більшими - в українській в'язниці чи в Москві.
У в'язниці, мовляв, все зрозуміло і прогнозовано, а в Кремлі Володимир Путін напевно поставить своєму кумові низку неприємних питань. Наприклад, про те, куди ж ділися ті незліченні мільярди, за які Медведчук нібито мав вибудувати мережу проросійських організацій, чиї активісти мали б зустрічати окупаційні війська з рушниками і короваями.
Ці коментатори прогнозували, що Медведчук назавжди зник з політики і чути про нього ми будемо ще рідше, ніж про іншого українського Віктора, який теж опинився в Росії, - Януковича.
Назагал, лишень наявність таких прогнозів показує рівень української експертизи по Росії. За компетентністю вона не набагато випереджає російську по Україні, але Україна хоч не збиралася Росію захоплювати. Але давайте не про це.
Факт полягає в тому, що в немилість Медведчук, як ми бачимо, не потрапив. І, більш того, зовсім не вважає, що його політична кар'єра зараз перебуває на своїй найнижчій точці.
Його стаття в "Известиях" - ми ж не сумніваємося, що її прочитали, узгодили, а може і переписали, де потрібно - це суміш путінського погляду на світоустрій ("Росію хочуть принизити") і на Україну ("Україна - це ще одна Росія"), натяк на можливість ядерної війни в Європі, ідеологеми проросійських сил на кшталт "Донбас годує всю країну", які традиційно використовувалися в Україні, звинувачення Зеленського в нечуваних репресіях. Тобто нічого нового.
Окрім одного. Заявки на те, що вихід з війни полягає в тому, що "українці повинні побудувати свою демократію" - адже, як було написано вище, демократія західного зразка це і не демократія зовсім.
Ключова роль у побудові "своєї демократії", очевидно, повинна належати новому політичному руху, створення якого анонсує Медведчук. У статті цього немає, але, як видається, ми можемо продовжити ланцюжок роздумів, - на лідерство в якому він сам і претендує.
Чим стане рух Медведчука? Притулком, який гуртує українських політичних емігрантів в Москві - чимось на зразок "Комітету порятунку України" Володимира Олійника і Миколи Азарова, який нічим не запам'ятався?
Або він буде уособлювати Україну, з якою вестиме переговори про мир (і про капітуляцію?) Володимир Путін - позаяк з теперішньою Україною сісти за стіл переговорів на російських умовах не вийшло?
Чи "своя демократія" у виконанні "нового руху" - це те, що чекає на Україну, якщо російські війська таки перейдуть у новий масований наступ (а про його підготовку попереджають усі, від західних розвідок до генерала Валерія Залужного)?
А поки відповіді на ці питання не сформульовані, поміркуймо, а чого в цій статті Медведчука не вистачає.
Як для людини, яка досі позиціює себе як український політик, вона неприпустимо мало місця надає питанню анексії чотирьох українських областей Росією.
Медведчук про це не пише взагалі нічого. У своїх інтерв'ю, в тому числі і ВВС, він ще до початку великої війни казав, що вважає Крим територією України. За подібні твердження при "своїй демократії", побудованій в Росії, можна й сісти. Цікаво, як "новий рух" ставитиметься до територіального питання.
Немає в статті і реакції на рішення позбавити Медведчука українського громадянства, яке ухвалив минулого тижня президент Володимир Зеленський. А то ж дивно виходить - "новий український рух" створює людина без українського паспорта.
Нарешті, не вистачає в статті і слів співчуття десяткам жертв зруйнованої багатоповерхівки в Дніпрі. Розбирання завалів тривають, Україна занурена в траур. Звернути на це увагу було б правильно просто по-людськи.
А друга причина, через яку це важливо, лежить у суто політичній площині. Якщо припустити, що в анонсованого Медведчуком руху "за Україну як іншу Росію" все ще є прихильники в Україні (що, до речі, ще потрібно довести), то після цього удару їх стало значно менше.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!