П'ять історій про антарктичну станцію "Академік Вернадський"
Українські вчені вже 22 роки живуть і проводять дослідження в Антарктиці. На фото - учасники 11-ї експедиції (2006-2007 рр.) на вершині гори Mill неподалік острова Галіндез, де розташована станція "Академік Вернадський"22 роки тому - 6 лютого 1996 року - Велика Британія передала Україні свою антарктичну станцію "Фарадей", яку перейменували на "Академіка Вернадського".
Відтоді Національний антарктичний центр провів 22 експедиції на крайній південь, і вже готує 23-ю.
ВВС Україна зібрала кілька фактів про українську станцію.
Українська антарктична станція "Академік Вернадський"1. Під "Озоновою дірою"
Станція розташована на острові Галіндез, що входить до архіпелагу Аргентинських островів неподалік витягнутого Антарктичного півострова.
- Ювілей станції "Вернадський". Українські вчені відкрили п'явку, яка пояснює еволюцію океану
- Український полярник: у мене в морозилці шість невідомих науці видів
- Зірки-вбивці й тисячолітні губки: хто живе у глибинах Антарктики?
Перші будівлі для наукових цілей у цьому районі були зведені на одному з сусідніх островів Вінтер ще у 1930-х роках.
Однак до 1946 року ті будівлі знищило, як вважається, цунамі. Тоді ніхто не загинув, адже люди ще не перебували на станції постійно.
"База Ф", перша назва станції, 1949 рік. Тоді вона ще перебувала на острові Вінтер, сусідньому з ГаліндезомНаступного року базу відновили, але 1954 році нову наукову базу побудували вже на острові Галіндез, і з того часу вона функціонувала без перерв. Тож, вона є однією з найстаріших постійно діючих станцій в Антарктиці.
На "Фарадеї", як станція почала називатися з 1977 року, досліджували метеорологію, геофізику та іоносферу.
Нинішній вигляд станціїГеографічно станція розташована прямо під "Озоновою дірою", яку тут інтенсивно вивчають.
Озонометр Добсона - прилад для вимірювання вмісту озону в атмосферіЧерез це полярники, які перебувають надворі, повинні постійно використовувати захисні креми та окуляри, адже сонячне випромінювання тут дуже активне - засмага як на найкращих морських курортах.
2. Передали за один фунт
Побудова нового паливного баку - одна з умов, яку мала виконати Україна після отримання станції. Його встановили у 2007 роціУ 1993 році Британія вирішила відмовитися від "Фарадея" та передати його іншій державі, у якої на той момент не було власних антарктичних станцій.
Цю ідею підхопили українські дипломати - тогочасний посол України у Британії Сергій Комісаренко та радник посольства з питань науки Роланд Франко (онук Івана Франка).
Посол України у Великій Британії академік Сергій Комісаренко (ліворуч) та Державний міністр закордонних справ Великої Британії Девід Девіс підписують Міждержавну угоду та Меморандум про передачу Україні британської антарктичної станції "Фарадей". Лондон, 20 липня 1995 р.Зрештою уряди підписали угоду і 6 лютого 1996 року відбулася передача станції. Так Україна стала антарктичною державою.
Формально ж Київ викупив станцію "Фарадей" за символічний один фунт.
Хоча фактично українська сторона все ж сплатила певну суму коштів, зокрема за радіообладнання, а також зобов'язалась поміняти паливний бак, що вимагало інвестицій.
Перша українська антарктична експедиція (1996-1997 роки)За угодою, українські вчені продовжили дослідження, які почали британці, та передають інформацію у міжнародні бази даних. Згодом українські науковці значно розширили спектр досліджень.
На станцію претендували й інші держави, але, як пояснює харківський біолог Андрій Утєвський, Україна мала наукову базу для антарктичних досліджень, що й стало одним з чинників рішення Лондона на її користь.
Вчений додає, що таким чином визнали і технічний внесок України - легендарні антарктичні всюдиходи "Харківчанка", які брали участь у багатьох радянських експедиціях (зокрема до Південного полюсу у 1959 році), вироблялися на харківському танковому заводі Малишева.
Антарктичний всюдихід "Харківчанка-2", створений на базі артилерійського тягача АТ-ТЗараз українські полярники в Антарктиці проводять дослідження з біології, метеорології, океанографії, вивчають вплив холоду на організм людини, "Озонову діру", зміни магнітного поля Землі, іоносферу та космос ("космічну погоду").
На "Вернадському" також відкрили кілька нових видів тварин і рослин.
Фрахт судна спеціального льодового класу, яке здатне дістатися антарктичних островів - одна з головних статей видатків на експедиціїУ бюджеті на 2018 рік на роботу станції виділили 72,4 млн грн (минулого року - 59 млн).
Але близько 90% цих коштів йде не на науку, а на логістику та технічне забезпечення станції: фрахт судна до Антарктики, паливо, харчі, постійні ремонтні роботи (цього року необхідно відремонтувати паливний бак - "енергетичне серце" станції).
Утім, навіть за таких умов українським вченим вдається проводити дослідження, які мають глобальне значення.
3. Українська антарктична династія
Серед українських полярників є справжня антарктична династія родини Омельченків.
Антон Омельченко-старший брав участь у експедиції британця Роберта Скотта 1910-1913 років - відповідав у ній за коней.
Антон Омельченко-старший на фото - невисокий чоловік, який стоїть праворуч у другому ряду, одразу за чоловіком з люлькою. Мис Еванс, січень 1911 рокуСам Скотт у тій мандрівці загинув, коли повертався з Південного полюса.
Але Антон Омельченко з більшою частиною експедиції залишався на узбережжі, згодом повернувся додому і тривалий час отримував пенсію від британського уряду (поки це не заборонила радянська влада).
Багато років потому його племінник Віктор Омельченко був дизелістом вже на українській станції "Академік Вернадський" під час 11-ї антарктичної експедиції у 2006-2007 роках.
Другий праворуч у костюмі - Віктор Омельченко, онук Антона ОмельченкаА правнук - Антон Омельченко-молодший - став механіком-електриком у 20-й експедиції (2015-2016 роки).
Антон Омельченко - крайній праворуч"З дитинства знав, що колись побуваю в Антарктиді, де був прадід", - розповідав він ВВС Україна.
Антон Омельченко4. Без жінок, зате з баром
20-а експедиціяНаразі до експедицій, які зимують на станції, входять 12 людей.
Багато останніх років жінок серед них не було (хоча, наприклад, ще у другій експедиції було чотири жінки: кухар, дві метеорологині та вчена-геофізик).
2-а експедиція - до неї входило четверо жінокЛікар Микола Малютенко розповідав ВВС Україна після однієї з експедицій:
"Жінок у якомусь плані не вистачало. Але, відверто кажучи, як на мене - медика, що виконував ще й роль психолога, - наявність жінок могла б спровокувати якісь конфлікти. Хоча я не проти жінок, у нас така традиція, що під час кожного свята лікар каже третій тост за жінок".
Утім, незабаром ситуація з жінками може змінитися - нове керівництво НАНЦ пообіцяло прибрати неформальні бар'єри для жінок, які хочуть і можуть працювати на "Вернадському".
Склад експедицій можна умовно поділити на два блоки: технічний (системний адміністратор зв'язку, дизеліст-електрик, системний механік, лікар та кухар) і науковий (власне науковці, які проводять дослідження: біологи, геофізики, метеорологи).
"Зимівники" мають витримати холод та тривалу антарктичну нічРаніше до обох блоків входило по шестеро людей, але згодом посади електрика та дизеліста об'єднали, що дозволило вивільнити місце для ще одного науковця.
Вимоги до зимівників суворі: відмінне здоров'я, знання іноземної мови (англійської, іспанської чи іншої), неконфліктність, здатність жити в ізоляції від зовнішнього світу та, зрештою, професіоналізм.
Антон ОмельченкоТак, кухар, наприклад, повинен готувати широкий асортимент страв - щоб не набридло за полярну ніч і при цьому вистачало всіх необхідних організму речовин.
Полярники на станції повинні володіти не лише своїм безпосереднім фахом, а й вміти ремонтувати техніку та допомагати на кухніЛікар, окрім основного фаху (зазвичай беруть хірургів, травматологів чи реаніматологів), повинен ще знатися на стоматології, психології та вміти робити рентген.
А сисадмін - не лише розбиратися у комп'ютерах й програмному забезпеченні, а й знати основи морських і супутникових систем зв'язку, а також бути здатним провести базовий ремонт, щоб станція не лишилася інформаційно відрізаною від "великої землі".
Під час перезмінки експедицій на "Академік Вернадський", крім "зимівників", приїжджають й інші дослідники, які проводять на станції кілька тижнів.
Також під час антарктичного літа станцію відвідують туристи - поїздка коштує близько 15 тисяч доларів.
У барі "Фарадей"Для них на "Академіку Вернадському" діє бар "Фарадей".
Нещодавно двоє британських "поціновувачів напоїв" Джоел Гаррісон та Нейл Рідлі у своїй книзі про найкращі бари на кожному континенті назвали цей заклад найліпшим місцем для випивки у всій Антарктиді.
"У ньому лише сім місць, де ви можете спробувати шоти саморобної горілки, вино чи пиво за приблизно три долари", - йдеться у книзі.
Автори відзначають, що це, напевно, найбільш екстремальний, але і найбільш приголомшливий бар: питання лише у тому, чи є сенс замовляти лід до напоїв.
5. "Перевертачі пінгвінів"
Чи справді пінгвінів треба перевертати?Ще одна легенда полярників - про посаду "перевертачів пінгвінів".
Описав її у своїй книзі "Записки перевертача пінгвінів" Євгеній Краштан - сисадмін 12-ї експедиції.
"По інтернету з давніх часів ходить історія про романтичну професію Перевертача Пінгвінів. Справа в тому, що ці нещасні нелітаючі пташки дуже люблять стояти на крижині й дивитися вдалину. І якщо раптом над ними пролітає літак, то пінгвіни задирають голову, поки не впадуть на спину. А піднятися зі спини їм уже не дозволяє будова тіла. Тому захисники природи наполягли, щоб на будь-якій антарктичній станції була спеціально підготовлена людина, яка ходить і перевертає нещасних пінгвінів, рятуючи їх від смерті", - йдеться у книзі.
"Перевертач пінгвінів" Євгеній Краштан - другий праворуч в нижньому ряду, у зеленій перуціАвтор продовжує, що розповів цю історію у таборі підготовки експедиції журналістам, які сприйняли її серйозно: "Я навіть припустити не міг, що мене з цією історією покажуть ввечері по одному з центральних каналів…"
Насправді пінгвінів біля станції дійсно багато, але перевертати їх не потрібно. Вони можуть вправно рухатися суходолом, особливо ковзаючи по снігу чи кризі. А у воді взагалі перетворюються на вправних плаців.
Пінгвінів у районі станції вистачаєУтім, місцева фауна, представлена на березі в основному пінгвінами, морськими котиками та морськими слонами, захисту все ж потребує.
Антон ОмельченкоЗокрема через це з 1994 року діє постійна заборона на ввезення в Антарктиду собак - вчені бояться, що вони можуть переносити небезпечні для місцевих тварин хвороби (наприклад, чумку), або ж втікати та полювати на пташок і пташенят.
Антон ОмельченкоКожного року експедиції вирушають на острів Галіндез навесні чи в кінці зими.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.