Полювання на нацистське золото в голландському селі

Жителі голландського Оммерена роздратовані і обурені. До їхнього тихого селища завітали шукачі скарбів у пошуках мільйонних багатств, нібито захованих тут нацистськими солдатами під час Другої світової війни. Мешканці закликають непроханих гостей піти звідси.
- Як нацисти захоплювали Маріуполь і як це роблять росіяни
- Секретарку нацистського концтабору засудили за співучасть у 10 тисячах убивств
- "Ворота смерті". Спогади уцілілого у концтаборі Штутгоф
Причиною цього "полювання" стала стара карта, яка, як вважають, показує, де німецькі солдати могли закопати ящики від боєприпасів, набиті награбованими діамантами, рубінами, золотом і сріблом.
Намальована від руки карта з червоним хрестиком для позначення місця є частиною матеріалів справи, оприлюднених Голландським національним архівом минулого тижня.
Ці документи були оприлюднені після закінчення 75-річного періоду конфіденційності. З розсекреченої карти стало ясно, що скарб, здається, заховано в селищі Оммерен у східній провінції Гелдерланд.
Селище було поблизу лінії фронту союзників під час операції "Маркет-Гарден" у 1944 році - сміливої повітряної спроби створити сухопутний шлях до північної Німеччини.
Тепер по всьому Оммерену присутні докази несанкціонованих розкопок.
Сільськогосподарське обладнання, на яке, імовірно, спрацювали металодетектори шукачів, розкидане навколо щойно викопаних ям посеред угідь і лісів.
"Я переїхав сюди заради миру та спокою, - каже Сандер, який гуляє із собакою Буфом. - Тепер про нас знає весь світ".

Люди стукали в його двері, питаючи дорогу до захованого скарбу. Він бачив групи молодих людей, які вели розкопки.
"Ця територія вже має багату історію, - сказав Сандер. - Та біла будівля була зайнята нацистськими офіцерами. Коли з'являються нові секрети, у людей знову виникає цікавість".
Серед розсекречених документів в архіві є свідчення німецького солдата, який сказав, що в серпні 1944 року банк у місті Арнем, що за 40 км від Оммерена вразили бомбою, розкидавши вміст сховища: коштовності, монети, дорогоцінні речі.
Троє чи четверо німецьких солдатів-окупантів поклали в кишені все, що могли, сказав він, і сховали їх у ящики з боєприпасами та пакети з хлібом.
Пізніше, в останні тижні війни, німецькі загарбники відступали, й, очевидно, солдати вирішили закопати скарб.
Після війни голландський інститут, який був створений для пошуку речей, експропрійованих нацистами, натрапив на історію молодого німецького десантника, якого опізнали як Гельмута Зондера. Він зібрав розповідь очевидця та намалював ескіз карти, яка тепер стала добре відомою.
Вважається, що потенційний скарб настільки цінний, що перед оприлюдненням карти держава зробила кілька спроб викопати його.
42-річна Петра ван Ді, жителька Оммерена, розлючена на Голландський національний архів за оприлюднення інформації, яка змусила її сім'ю почуватися вразливою та беззахисною.
"Я не можу спати. Одна з ям, які вони викопали в моєму саду, була занадто близько", — сказала вона.
Репортери також з'являлися за її вікном, встановлюючи мікрофони та металодетектори на її землі.
Її сусідів розбудили незнайомці з прив'язаними до лоба ліхтариками, як вона стверджує, що несамовито занурюювали лопати в їхній газон після настання темряви.
Петра хоче, щоб золотошукачі трималися на відстані. "Тримайся подалі від чужого майна, вам тут нема чого шукати", — каже вона.
Десятиліттями нацистська карта скарбів та інші документи були поховані глибоко в надрах Національного архіву, де чоловіки в синіх комбінезонах штовхають візки, навантажені папками, вузькими проходами історії.
"Ми ніколи не очікували цього", — визнає Аннет Ваалкенс, радник із питань свободи інформації, відкриваючи досьє доказів, що датуються 1940-ми роками.
Якби у них було хоч якесь припущення, що карта скарбів захопить уяву громадськості та миттєво перенесе Оммерен у топ світових новин, співробітники попередили б місцеву владу заздалегідь, запевняє вона мене.

Нещодавно в Оммерені заборонили металошукачі, оскільки існує реальна небезпека того, що копачі-любителі підірвуться на гранатах, бомбах чи мінах часів Другої світової війни, які не розірвалися.
На щастя, досі ніхто не постраждав, але було виписано кілька штрафів, і навіть якщо хтось знайде золото, він буде зобов'язаний задекларувати його та передати місцевій владі, яка є власником цієї землі.
Хоча сюжет може здатися схожим на захоплюючий пригодницький роман, він також є нагадуванням про реалії війни, яка забрала 50 мільйонів життів, серед яких шість мільйонів євреїв, які були вбиті під час Голокосту.
"З кожною воєнною історією приходить трагедія, - зазначає Аннет Ваалкенс з Національного архіву. - І в цьому випадку це нагадує нам історію про те, як жителі таких міст, як Арнем, втратили все, що мали, включно зі своїми цінностями".
В архівних документах немає жодної згадки про те, хто може бути їхним законним власником. Швидше за все, це місцеві жителі, які поклали речі в Арнемський банк, бажаючи захистити свої багатства від нацистів. Значна частина майна, пограбованого у єврейських сімей у Нідерландах, зберігалася в банках в Амстердамі.

Голландські архівісти кажуть, що не знайшли доказів того, що німецький десантник, який намалював карту, загинув. Таким чином, вони припускають, що Гельмут Зондер, якому, згідно з документами, зараз має бути 98 років, може мати ключ до розкопок цієї скарбниці.
Ці багатства за всі минули роки так і не були знайдені, принаймні, про це не повідомлялось публічно, і, згідно з архівами, є чотири найімовірніші пояснення такої ситуації:
- Гельмут Зондер збрехав. Але, попри це, його свідчення було ретельно перевірено та визнано достовірними.
- Хтось із мешканців поблизу, або, можливо, хтось із німецьких солдатів, повернувся та забрав награбоване до того, як влада дізналася про це.
- Співробітник голландського інституту скористався знаннями і таємно повернувся в селище.
- Зі здобиччю могли втекти і двоє американських офіцерів, що помічені біля розкопаної землі.
Після війни слідчі дійшли висновку, що награбоване варто шукати, тому що воно оцінюється в мільйони.
Влада Нідерландів вважає, що навіть якщо невловимий скарб коли-небудь існував, його, швидше за все, давно немає.
Деякі місцеві вважають справу зі зниклим нацистським скарбом чистою казкою.
Підстрибуючи зі своїм рожевощоким малюком, місцевий житель Александр сміється, дивлячись на Оммерен, який зараз привертає міжнародну увагу. "Здається, ми тепер відомі".
Але він не зацікавлений приєднатися до полювання за скарбами.
"У мене є свій скарб, — киває він дружині й дочці, — мільйони мені не потрібні".
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!