Закляті друзі. Як змінилося ставлення Китаю до Росії після її військових невдач в Україні
Guang Niu/Getty ImagesВійна Росії проти України змусила владу Китаю інакше поглянути на власну міжнародну політику. Китайські чиновники були шоковані невдачами Путіна у війні та задумалися про покращення відносин із деякими західними країнами, повідомляють західні ЗМІ. Таким чином, Китай намагається пом'якшити для себе наслідки російської агресії.
На початку лютого 2022 року, за 20 днів до вторгнення Росії в Україну, Володимир Путін зустрічався з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Саме після тієї зустрічі з'явилися знамениті заяви про те, що дружба між країнами "не має меж", а "у співпраці немає заборонених зон".
Тепер одне із джерел британської газети Financial Times стверджує, що на тій зустрічі йшлося про ситуацію навколо України і Кремль "не виключав вжиття будь-яких можливих заходів", якщо хтось нападе на російську територію. Але Путін не повідомляв лідеру КНР, що збирається розпочати війну в Україні.
На самому початку війни деякі жителі Китаю активно підтримували військові дії та поширювали в соцмережах відео з перекладом промови Володимира Путіна, який оголошував початок війни. Водночас, позиція влади Китаю була зовсім не такою однозначною.
Сі Цзіньпін, який колись назвав Володимира Путіна "найкращим другом", насправді на війну відреагував стримано. Коли у березні Генеральна асамблея ООН голосувала за резолюцію із засудженням військового вторгнення, Китай утримався.
Якби тоді Пекін проголосував проти резолюції, Захід розцінив би це як відверту підтримку позиції Росії. Але і "за" Китай, який тоді намагався оцінити і зважити всі ризики та можливості, не голосував. Збереження такої стратегічної невизначеності допомагає Китаю краще оцінити, який саме підхід йому вигідний у той чи інший момент.
- Ядерних погроз не має бути - Байден і Сі Цзіньпін про війну в Україні
- Сі Цзіньпін - знову генсек компартії Китаю. Як це вплине на країну та світ
З одного боку, Пекін відкрито називав Вашингтон відповідальним за цю війну - нібито вона пов'язана із розширенням НАТО в Європі. З іншого - він не поспішає надавати допомогу Росії.
За даними американської Washington Post, Росія неодноразово просила Китай про підтримку як фінансову, так і технологічну. Сі Цзіньпін не проти знайти шляхи взаємовигідного співробітництва з Москвою, але всі переговори проходили "напружено". Як розповіло джерело видання, у Китаї "розуміють скрутне становище Росії, але не можуть ігнорувати власну ситуацію".
Вибухова хвиля
Востаннє Володимир Путін та Сі Цзіньпін зустрічалися у вересні.
Ці переговори відбувалися в момент, коли російський експорт до Китаю зростав швидкими темпами, а от імпорт з Китаю до Росії, навпаки, сповільнився - попри величезну зацікавленість Москви в китайських інвестиціях, технологіях та двосторонній торгівлі. На фронті ж на той час йшов масштабний контрнаступ українських військ.
Зустрічі Путіна та Сі проходять регулярно (на цій фотографії - переговори 2018 року), але це не завжди є запорукою довіриЗа підсумками зустрічі Путін сказав, що високо оцінює "збалансовану позицію китайських друзів" щодо війни в Україні. Сі Цзіньпін кивнув: Китай готовий "разом із Росією взяти на себе роль великих держав і відігравати керівну роль, щоб принести стабільність та позитивну енергію у світ".
Але джерела Financial Times стверджують, що, киваючи Путіну, Китай тим часом намагається зменшити свою міжнародну ізоляцію та покращити відносини з деякими країнами Заходу. Особливо - з Євросоюзом, своїм важливим торговим партнером.
У вересні, коли відбулися переговори Путіна та Сі Цзіньпіна, становище самого Китаю не можна було назвати простим. Хоча останніми роками Китай пережив економічне диво і зі злиденної країни перетворився на другу економіку світу, при Сі зростання сповільнилося. Причин цього було кілька, у тому числі - перманентний локдаун, оголошений через пандемію коронавірусу, кризу на ринку нерухомості, а також вичерпаний потенціал компенсаційного зростання.
Бойові дії в Україні створили для Китаю ще кілька проблем. По-перше, розв'язана Путіним газова війна проти Євросоюзу призвела до того, що у західних споживачів поменшало грошей на купівлю китайських товарів. По-друге, загострився конфлікт із Заходом, коли Сі відмовився засудити війну.
"Китай не те, щоб кардинально змінює свою політику. Але для Китаю невигідно ускладнювати відносини з усім колективним Заходом відразу, - вважає китаїст Леонід Ковачич. - За всіх заяв, що стратегічне партнерство з Росією не має кордонів, головні торгові партнери Китаю, як і раніше - США та Євросоюз. Враховуючи, що відносини зі США у Китаю продовжать псуватися у довгостроковій перспективі, і в Китаї це розуміють, то для Пекіна важливо не загострювати відносини хоча б із ЄС".
Експерт припускає, що в Китаї, можливо, спочатку недооцінили ступінь залучення Євросоюзу до війни в Україні і те, наскільки це болюче питання для Європи. "І тепер вони хоча б на рівні риторики намагаються згладити гострі кути", - каже Ковачич.
Війна в Україні також вплинула на дії Китаю щодо Тайваню, який у Пекіні вважають своєю провінцією, що відкололася. В останні місяці напруженість у регіоні неухильно зростає: лише у грудні Китай провів одні з наймасштабніших навчань у морському та повітряному просторі навколо Тайваню - не перші за останній рік.
На початку війни Росії в Україні багато експертів непокоїлися, що Китай зважиться на активні дії проти Тайваню. Але зараз деякі аналітики вважають, що Китай, побачивши єдину реакцію Заходу (і, зокрема, ЄС) на вторгнення Росії в Україну, не зважиться на подібне.
Китайський аналог Марії Захарової
Аналітики вважали показовим той факт, що в Китаї свою посаду нещодавно втратив тепер уже колишній прессекретар МЗС Чжао Ліцзянь, якого люблять порівнювати з Марією Захаровою - офіційним представником російської дипломатії.
GREG BAKER/AFP via Getty ImagesЯк і Захарова, Чжао був відомий своїми різкими антизахідними висловлюваннями. Останні кілька років Китай часто використовував у інформаційній сфері прийоми, які першою застосувала Росія.
"Це не означає, що Москва та Пекін безпосередньо співпрацюють у міжнародному інформаційному просторі. Скоріше, китайська пропаганда освоїла та творчо переробила російські інструменти. Подібність інструментів доповнюється спільністю поглядів, властивих двом авторитарним режимам, мета яких - критика західної демократії та концепції універсальних прав людини, а також зміцнення власної легітимності", - зазначали експерти Центру Карнегі.
Агентство Bloomberg зазначало, що переклад Чжао Ліцзяня на іншу посаду говорить про відмову Пекіна від агресивного підходу в міжнародних відносинах і перехід до м'якшого курсу.
Крім того, Китай останнім часом відмовився від спірної політики "нульового ковіду" (тобто спроб повністю уникнути поширення коронавірусу) і пом'якшив риторику про "загальне процвітання" (соціальну рівність), намагаючись відновити довіру бізнесу. І хоча китайські державні медіа продовжують висвітлювати війну в Україні з проросійської позиції, все ж таки експерти погоджуються, що Пекін вже не так твердо підтримує Москву, зауважує Говард Чжан, редактор китайської служби ВВС.
Розчаровані Путіним
Згідно з китайськими офіційними ЗМІ, нещодавно призначений міністр закордонних справ КНР Цінь Ган 9 січня у розмові з Сергієм Лавровим нагадав про традиційні принципи російсько-китайських відносин: "неприєднання до блоків, відмова від конфронтації та спрямованість проти третіх сторін".
MARK RALSTON/AFP via Getty Images"Це далеко від тієї заяви, яку Путін і Сі підписали в лютому минулого року, в якій йшлося про "дружбу, яка не має кордонів", - каже Чжан.
"Китайські проурядові політологи в приватних бесідах кажуть, що розчаровані і не можуть повірити, що Путін міг зазнати такої явної невдачі в Україні", - додає наш оглядач.
"Якщо озирнутися на недавню історію і згадати, як Пекін поводився в інших регіональних конфліктах, можна припускати, що Китай діятиме прагматично і готуватиметься пом'якшити для себе негативні наслідки невдачі Росії в Україні. Пекін може навіть спробувати стати посередником - певною мірою виходячи з власних інтересів", - вважає Чжан.
При цьому малоймовірно, що Китай відкрито відмовиться від колишньої політики, раптом повністю приєднається до Заходу та засудить Путіна, каже Чжан.
Після чергової розмови Путіна та Сі у грудні минулого року США висловили стурбованість зв'язками Москви та Пекіна і заявили, що Китай зіткнеться з наслідками у тому випадку, якщо вирішить поставити зброю Росії.
"Пекін говорить про свій нейтралітет, але його поведінка ясно показує, що він, як і раніше, вкладається у тісні відносини з Росією", - сказав тоді спікер Держдепу, пообіцявши, що США продовжать уважно стежити за ситуацією.
Безальтернативний Китай
Що б не казав Китай, Росія в цій ситуації не має альтернативи, вважає експерт Леонід Ковачич.
"У нинішній ситуації Китай для Росії - єдиний надійний торговий партнер і єдина можливість якось підтримувати торгівлю та отримувати доходи від цієї торгівлі. Тому що б не заявляв Китай - до певних меж, звичайно, - Росія навряд чи зможе щось зробити, оскільки залежність Росії від Китаю зростає", - каже Ковачич.
Туреччина, з якою у Росії також зберігаються торговельні відносини, не може замістити Китай - "хоча б тому, що навіть на політичному рівні китайський антагонізм стосовно Заходу набагато ближчий Росії, ніж позиція Туреччини - країни-члена НАТО", уточнює Леонід Ковачич.
"Для Росії це не альтернатива", - робить висновок він.
CARLOS BARRIA/POOL/AFP via Getty ImagesНесиметричність російсько-китайських відносин помітна не перший рік. У публічній сфері це, зокрема, проявляється у тому, як сторони підтримують одна одну в кризові часи.
Наприклад, у 2019 році під час загострення відносин Пекіна та Вашингтона Путін відкрито підтримав Китай, назвавши санкції США проти технологічної компанії Huawei економічною війною та спробою прибрати сильного конкурента. У 2020-2021 роках МЗС Росії більше 50 разів критикувало заклики Заходу провести незалежне розслідування початку епідеміологічної кризи в Ухані.
Китай тим часом досить рідко публічно підтримує Кремль, частіше висловлюючись нейтрально. Так було під час обговорення статусу Криму, у заявах про війну на Донбасі та в історії з отруєнням колишнього офіцера ГРУ Сергія Скрипаля у Великій Британії.
А в листопаді минулого року Сі Цзіньпін фактично розкритикував загрозливі заяви Володимира Путіна щодо України та у спільній заяві з німецьким канцлером Олафом Шольцем назвав неприпустимим "використання чи погрозу використання ядерної зброї".
Зараз, за даними Financial Times, один із китайських чиновників на умовах анонімності прокоментував ситуацію так: "Путін божевільний. Рішення про вторгнення ухвалила дуже невелика група людей. Китай не повинен просто йти за Росією".
Журналісти видання зазначають, що Китай вже повною мірою усвідомлює ймовірність того, що Росія зазнає невдачі в Україні та вийде з конфлікту "другорядною державою", значно ослабленою економічно та дипломатично на світовій арені.
Крім того, попри публічні заяви про двосторонню дружбу, окремо деякі китайські офіційні особи висловлюють принаймні певний ступінь недовіри і до самого Путіна.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!