Слідами Трампа. Напад прибічників Болсонару на бразильський Конгрес

Все почалося 30 жовтня, коли у другому турі президентських виборів Бразилія зробила свій вибір та Лула переміг свого опонента з мізерним розривом 50,9 % проти 49,1 %. Ці цифри не сприяли консолідації суспільства, яке за останні роки розділилося ще більше.
Через три дні після оголошення результату вулиці великих міст таких, як Ріо-де-Жанейро, заполонили прихильники експрезидента, багато з яких були одягнені в жовті футболки і обгорнуті бразильськими прапорами – національним символом, привласненим прихильниками Болсонару. Поява ж когось із лівих у червоному одязі провокувала сутички або вербальну агресію.
Потім упродовж десяти тижнів без особливих перешкод з боку новообраної влади радикальні праві прихильники колишнього президента розбили наметові містечка біля військових баз по всій країні з вимогою влаштувати переворот.
Минулої неділі кульмінацією протестів стало вторгнення радикалів на бразильську площу Трьох Влад, де розташовані будівлі виконавчої, законодавчої та судової гілок влади. Там вони увірвалися до частини Палацу Планальто (Президії) та розграбували приміщення Верховного Суду: нападники били вікна, трощили меблі та витвори мистецтва адміністративних будівель.

Ці кадри протестного вандалізму мимоволі нагадали про штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа два роки тому. Але серед усього цього дійства був відсутній сам головний герой протестів. Болсонару зараз перебуває за межами країни у американському штаті Флорида, куди він виїхав перед інавгурацією суперника, та транслює своє ставлення до того, що відбувається через Twitter. Він не схвалив ініціативи прихильників та заявив, що протести на його підтримку із вторгненнями в державні будівлі та пограбування «виходять за межі правил».
Колишній президент наразі перебуває у лікарні через проблеми зі здоров’ям, що нагадали про себе після замаху 2018 року. Хоча дехто з його опонентів натякає на дуже вчасну госпіталізацію.
Новий президент Лула все ж видав указ щодо втручання сил безпеки та заявив, що відповідальним за заворушення є його попередник. Правоохоронці затримали 400 людей. «Всі знають, що промови колишнього президента заохочували людей діяти саме так, тому він і несе за це відповідальність», – заявив Лула. Болсонару у своїх промовах наголошував, що вибори жовтня 2022 року стануть боротьбою «добра зі злом», де очевидним «добром» був Болсонару, а «злом» – його опонент.

Підписуйтесь на наш Youtube канал
Аналітик та журналіст, який спеціалізується в політиці Латиноамериканських країн, Джон Маріо Гонсалес, говорить, що Лула також не підпадає в категорію політичної святості: має багато корупційних історій, так само як і його оточення. Соціальними ж здобутками уряд Лули завдячує багато в чому багатству природних ресурсів країни. Крім того, новообраний президент відомий своїми сумнівними кроками у зовнішній політиці.
Так, у 2009 році візит Президента Ірану Махмуда Ахмадінежада до Бразилії спричинив дискусію щодо дипломатичної поведінки уряду Лули щодо країн, які звинувачують у порушенні міжнародних норм та прав людини.
Втім, зараз реакція країн-партнерів однозначна – засудження протестів. Президент США Джо Байден назвав протести «обурливими».
Україна також відреагувала на події в цій латиноамериканській країні. «Україна засуджує антидемократичні акції в Бразилії. Демократичні інституції мають бути недоторканними», – заявив у Twitter міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Одне з найважливіших питань залишається в тому, як останні події вплинуть на подальший розвиток демократії в Бразилії. Адже напади прихильників Болсонару свідчать про серйозну загрозу демократії в країні. Недаремно одним із об’єктів агресії став Федеральний суд країни. Залишається тільки спостерігати, чи мобілізується суспільство на захист бразильської демократії.