Спливли терміни накладання вето президента на скандальний містобудівний закон, – ZN.UA
Фото: ОПУПрезидент Володимир Зеленський не наклав вето на скандальний законопроєкт щодо містобудування №5655 у відведений для цього Конституцією 15-денний термін. Також він не відповів на петицію із закликом ветувати цей документ, пише ZN.UA.
Стаття 94 Конституції України передбачає, що президент впродовж 15 діб після отримання закону підписує його та офіційно оприлюднює або повертає закон зі своїми вмотивованими та сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. Якщо впродовж цього періоду вето не накладено, то згідно з законом документ автоматично вважається підтриманим президентом.
Фото: скріншотУ картці закону №5655 зазначено, що його спрямували на підпис 19 грудня, тож допустимий законодавчо термін ветування вже сплив. Хоча в 2019-2020 роках були випадки ветування закону через кілька місяців після ухвалення, такі кроки можна оскаржувати.
Згідно із Конституцією президент сьогодні уже не може накласти вето на цей законопроєкт, хоча у 2019-2020 роках були зафіксовані прецеденти, коли законопроєкти ветували через кілька місяців після голосування парламентом. Однак такі кроки глави держави можуть бути оскаржені.
Стосовно петиції із закликом ветувати документ терміни теж пропущені – вона була взята до розгляду 16 грудня, а строки відповіді на неї складають 10 робочих днів, тобто закінчились 30 грудня.
Ухвалення законопроєкту №5655 обговорювалося ще з минулого року. Його ключовою авторкою є голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк. В липні 2021 парламент ухвалив у першому читанні два, як заявлялося, ключових для містобудівної реформи проєкти – №5655 і №5656. Тодішній міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов говорив, що "прийняття цих законів забезпечить прозорість процедур. І ми нарешті подолаємо корупцію, яка десятки років квітнула у сфері архітектурно-будівельного контролю. Також прийняття законопроєктів дозволить максимально автоматизувати послуги у цій галузі". За його словами, документ мінімізує паперовий обіг між субʼєктами містобудування, цифровізує процеси і реєстрацію процедур, розмежовує містобудівний контроль та державний містобудівний нагляд, посилює роль органів місцевого самоврядування і визначає права, обовʼязки і відповідальність учасників будівництва.
Сама Шуляк як співавторка документу каже, що законопроєкт загрожує чиновникам, які "рішають питання" в будівельній сфері, але насправді закон корисний для реформи галузі. За її словами, законопроєкт допоможе зробити містобудування прозорим.
Документ після першого читання не викликав схвалення архітекторів. У листопаді 2021 року вони вимагали відправити його доопрацювання і здійснити відкритий і прозорий процес написання реформи з залученням всіх учасників ринку.
Зауваження через документ продовжились і цього року. 28 листопада парламентський Комітет з питань державної влади та містобудування підтримав реформу містобудування. Рух Чесно зауважив, що документ, який впливатиме і на захист зелених зон, і на збереження історичної спадщини, не можна було побачити на сайті Верховної Ради. Натомість на сайті парламенту опублікували версію минулого року.
Рух Чесно звернув увагу, що "якщо для суспільства і народних депутатів реформа напрацьовувалася в секретному режимі, то кілька організацій уже встигли публічно висловити свою підтримку законопроєкту № 5655 – і в більшості випадків ще до засідання комітету. Це забудовники і страховики. Частина цих організацій маловідома, але їхні позиції поширюють на сайті «Слуги народу»".
Крім того, з проханням внести деякі зміни до законопроєкту звернулося Міністерство культури та інформаційної політики. Там зазначили, що без змін документ може призвести до знищення культурної спадщини, бо він фактично нівелює повноваження охоронних органів.
У грудні мери українських міст попросили народних депутатів не голосувати поки за законопроєкт №5655, а доопрацювати документ за участі громадськості та місцевої влади. У день голосування різко проти ухвалення висловлювалися мери Києва, Дніпра, Львова. Втім, документ все ж було ухвалено голосами 228 депутатів, більше всього голосів дала фракція "Слуга народу", з "Голосу" підтримав лише Ярослав Железняк, також підтримали позафракційні і депутати двох груп з колишньої ОПЗЖ і група "Довіра" та "За майбутнє".
Докладно про те, кому в парламенті вигідно протягувати містобудівну реформу без обговорення, читайте в матеріалі Руху Чесно на LB.ua.