Телемарафон: як він змінює українське суспільство та медіаринок

Коли на початку війни українські державні, комерційні та суспільні телеканали, змогли об'єднатися, щоб спільно вести інформаційний ефір та протидіяти російській пропаганді, українські медійники однозначно називали це "феноменом", "телерадіодивом" та "інформаційною ППО".
Проте десять місяців потому телемарафон "Єдині новини" викликає все більше критики та сумнівів у своїй доцільності.
Серед головних закидів на адресу телемарафону - ризики, які він може нести для майбутнього медіа як бізнесу, а також для свободи слова загалом.
Влада та учасники телемарафону, з якими поспілкувалась BBC News Україна, ці побоювання не розділяють. І вважають, що відмовлятися від нього ще "не на часі".
Зокрема, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко неодноразово заявляв, що марафон має тривати "до перемоги". У бюджеті на 2023 рік на інформаційну безпеку, в тому числі на фінансування телемарафону, заклали 1,9 млрд гривень.
- "Єдина мобілізована вертикаль". Як виглядає українська політика за пів року від початку війни
- Бюджет 2023: рекордні видатки на оборону, рекордний дефіцит і телемарафон
Один на всіх
Телемарафон "Єдині новини" запустився невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.
Він об'єднав державний канал "Рада", Суспільне мовлення та великі комерційні канали - ICTV/СТБ, 1+1, Інтер та "Україна 24" (згодом його замінив канал-новачок "Ми-Україна"). Канали поділили ефірний час між собою, розбивши його на шестигодинні слоти.
Загалом, за оцінкою мінкульту, над створенням марафону працює близько 2 тис. людей.
"У нас висока самоорганізація, - каже генеральний директор "1+1 медіа" Ярослав Пахольчук. - Немає шеф-редактора новин. Є 5-6 новинарів (від різних каналів - Ред.), вони між собою тричі на тиждень спілкуються. Ми - керівники каналів чи груп - теж між собою 2-3 рази на тиждень зустрічаємось. Це такі зустрічі, я б сказав, координаційні".
Співпраця каналів побудована на меморандумі про співпрацю із забезпечення цілодобового інформаційного марафону, уточнює голова правління Суспільного мовлення Микола Чернотицький.
Координація між каналами відбувається на редакторських та продюсерських зустрічах, але, за його словами, загалом в межах своїх слотів учасники телемарафону зберігають самостійність.
"Кожен канал визначає, скільки часу в слоті виділяється на новини, а скільки — на токінги (розмовні ефіри з ведучими та гостями в студії - Ред.), - пояснює він. - Ми самостійно визначаємо порядок тем, сюжетів, спікерів, форму подання".

На початку російського вторгнення марафон задовільнив життєво важливі потреби суспільства та самих телевізійників, переконаний голова Незалежної медійної ради, медіаексперт Отар Довженко.
Суспільство в умовах інформаційних вкидів та фейків отримувало доступ до офіційної інформації з першоджерел та оперативного спростування російської дезінформації, а телевізійники, у яких не було ресурсів на повноцінні інформаційні ефіри, змогли розділити навантаження, підтримуючи і виручаючи одне одного в режимі марафону.
"Але ситуація в країні стабілізувалась, медіа адаптувались, дезінформації стало набагато менше, - каже Довженко. - І з певного моменту марафон став задовольняти насамперед потребу влади в тому, щоб каналізувати інформацію і тримати під контролем наймасовіший традиційний вид медіа — телебачення".
Вхід обмежено
Першою великою претензією на адресу телемарафону стало недопущення до нього трьох каналів, яких пов'язують з головним опонентом чинної влади, експрезидентом Петром Порошенком.
"Еспресо", "5 канал" та "Прямий" кілька разів намагалися долучитися до марафону і щоразу "їх там не чекали", каже генеральний директор "5 каналу" Володимир Мжельський.
"Прикро, що за час повномаштабного вторгнення влада не зрозуміла, що "5 канал", "Еспресо та "Прямий" - це не вороги, а патріотичні ЗМІ, які могли б лише додати в справі інформаційної безпеки", - обурюється він.
У квітні всі три канали вимкнули з цифрового ефіру. Вони через суд намагаються оскаржити це рішення.
Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації пояснила, що канали відрізали від "цифри" на виконання рішення Радбезу щодо обов'язкової трансляції телемарафону. А згодом радник голови офісу президента Михайло Подоляк пов'язав заборону із "нарцисизмом" та "самозакоханістю" "опосередкованого власника каналів", натякаючи на Петра Порошенка.
У жовтні Олександр Ткаченко заявив, що "не бачить потреби в поновленні переговорів" щодо участі каналів в телемарафоні.
"От у нас є різноманітність у телевізійному просторі", - зауважив він.

Натомість до марафону за лічені тижні після створення долучився новий канал "Ми - Україна". Його запустила колишня команда "Медіа Групи Україна". Ця медіагрупа належала Рінату Ахметову, він відмовився від неї в липні, пояснивши це тим, що не бажає потрапити під дію закону про олігархів.
За офіційною версією, співвласниками нового каналу стали журналісти, а головним бенефіціаром з часткою у 75% - політолог Ігор Петренко. У Ріната Ахметова категорично заперечили причетність до нового каналу. Директорка SCM з комунікацій Наталія Ємченко назвала будь-які інсинуації на цю тему "лубочною ахінеєю".
В українських ЗМІ припускають, що джерела фінансування та стрімкого злету каналу-новачка пов'язані з покровительством офісу президента. Зокрема, "Українська правда" пов'язувала канал з головою ОП Андрієм Єрмаком.
На момент публікації на запит BBC News Україна не відповіли ні в ОП, ні в пресслужбі Андрія Єрмака, ні на каналі "Ми-Україна".
"В нас є своя самоцензура"
Відповідно до регулярних моніторингів профільного видання "Детектор медіа", який від створення марафону підраховує та класифікує журналістські порушення у телемарафоні, саме у слотах "Ми - Україна" та державного каналу "Рада" трапляється найбільше матеріалів з ознаками політичного піару на адресу влади.
При чому фігурантами таких матеріалів часто є не сам президент, а представники його офісу - Андрій Єрмак, його радники та заступники.
Найменше матеріалів з ознаками піару трапляється в блоках "Суспільного". Десь посередині - комерційні канали. За ними частіше помічають піар політиків чи бізнесу, пов'язаного з їхніми власниками.
Отар Довженко зазначає, що, якби не було ознак, що влада використовує марафон для самопіару, можна було б сказати, що вона робить все правильно.
"Наш лібералізм, волелюбність і плюралістичність роблять нас вразливими, Росія вже пробувала і ще намагатиметься використовувати медіа, щоб розхитати ситуацію в Україні", - пояснює він.

У влади також немає підстав довіряти власникам великих медіагруп, які не раз в українській історії атакували чи шантажували керівництво держави через свої ЗМІ. До того ж формат телемарафону точно кращий за військову цензуру, вважає експерт.
"Тому каналізувати інформаційне мовлення провідних телеканалів - розумний вихід, - каже Довженко. - Але те, як влада використовує цей марафон, створює обґрунтовані побоювання, що після перемоги чи завершення активної фази війни Банкова не схоче відмовлятись від впливу на медіа і їхніх власників. А це вже точно не в інтересах суспільства".
Керівниця Інституту масової інформації Оксана Романюк застерігає, що існування єдиного телемарафону протягом довгого часу може ще більше відвернути людей від телебачення та зіпсувати демократичний імідж України у світі.
"Я б не хотіла, щоб довіра до української журналістики та її ініціативи під час війни підважувались якимись такими історіями, які схожі на цензуру, - пояснює вона. - Існування такого марафону певним чином знецінює довіру до інших журналістів, довіра - це наш головний ресурс".
Те, що Євросоюз непублічно висловлював офіційному Києву занепокоєння через його медіаполітику в Україні, у вересні підтверджувала посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен.
"Ми обговорювали вже не раз, що треба перейти в більш відкритий простір, - заявляла вона. - А людям треба дати можливість обирати, що вони хочуть дивитися".
На момент публікації офіс президента не відповів на запит BBC News Україна щодо ймовірного впливу на контент телемарафону та свого бачення подальшого майбутнього "Єдиних новин".
Водночас учасники телемарафону, з якими поспілкувалась BBC News Україна, будь-який тиск чи цензуру з боку влади спростовують.
"Ми працюємо в умовах воєнного стану, тому від силових відомств, у першу чергу Генштабу, міноборони, можуть бути рекомендації безпекового характеру. Втім втручання у редакційну політику є неприйнятним для "Суспільного", - каже Микола Чернотицький.
Ярослав Пахольчук з "плюсів" називає закиди щодо цензури "надуманими". Він підкреслює, що канали передусім координуються з військовими, особливо коли йдеться про такі дражливі події, як звільнення Херсона абощо.
"В нас є своя самоцензура, якісь правила ми між собою обговорюємо. Наприклад, якщо бізнес великий допомагає державі, можна про нього говорити? - питає він. - Моя особиста думка, що точно треба, щоб країна знала, хто ці люди".
Менше відмінностей та популярність Зеленського

Наскільки сильно телемарафон може вплинути на українське суспільство, якщо його існування затягнеться, спрогнозувати важко, визнають експерти.
Наразі немає навіть одностайних оцінок, наскільки марафон є успішним серед глядачів.
Листопадове дослідження Internews та USAID показало що практично всі споживачі новин знають про "Єдині новини", але лише 32% респондентів є глядачами телемарафону. Водночас 84% з тих, хто дивиться телемарафон, довіряє йому.
Це ж дослідження показало загальне падіння споживання телебачення і зростання інтересу до соцмереж. Так, для отримання новин телебачення обирає 36% опитаних, це на 10% менше порівняно з минулим роком, а з соцмереж новини черпають 74% респондентів, тут зростання на 9% порівняно з минулим.
Оцінки експертів різняться. Отар Довженко зазначає, що марафон дивиться меншість аудиторії — 15-20% тих, хто взагалі дивиться телевізор.
Ярослав Пахольчук наполягає, що марафон успішний. Мовляв, відповідно до аналітики Київстар ТБ, протягом останніх 6-7 місяців його стабільно дивляться 17% всього ефірного часу. До війни, за його словами, всі новинні канали мали частку перегляду сукупно 12-14% ефірного часу. І це не враховуючи переглядів продуктів марафону на онлайн платформах.
Два найбільш очевидних наслідки телемарафону вже можна виокремити, каже Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, професор НаУКМА.
Така одноманітність інформаційного простору сприяла згуртованості суспільства і покращенню ставлення до державних інституцій та президента.

За його словами, до початку великої війни були значні регіональні розбіжності у поглядах людей.
Наприклад, якщо в червні 2021 року на Заході 70% підтримували вступ України до ЄС, а на Сході лише 29%, то в травні 2022-го вже 94% і 76% відповідно. Тобто різниця зменшилася з 41% до 18%.
Суттєво покращилося ставлення до держави та її інституцій.
З серпня 2021-го до вересня 2022-го, каже Паніотто, довіра до Зеленського зросла з 36% до 80%, довіра до уряду з 18% до 35%, до парламенту з 19% до 35%.
"На це вплинула як війна, так і відсутність опозиційних каналів, які постійно критикували владу й особисто Зеленського", - каже він.
З іншого боку, одноманітність телеефіру підштовхнула глядачів частіше звертатися до інтернету і соцмереж.
"Загалом проблемою може бути зниження рівня демократії після війни, і "Єдині новини" можуть цьому сприяти", - зазначає соціолог.
Дорогі та бідні
Те, на що марафон без сумніву впливає, - український медіаринок. У підсумках року український Forbes назвав телеканали "найменш привабливим бізнесом року".
Йдеться не лише про загальну кризу, викликану війною.
Після того, як найрейтинговіші канали медіагруп увійшли до телемарафону, вони втратили можливість показувати рекламу і заробляти. Вони також втратили політичний вплив, заради якого їхні власники їх утримували, каже Довженко.
"На рекламі заробляють мізер, а політичний вплив звівся до проявів лояльності до влади. За таких умов володіння великими медіагрупами перестає мати сенс. І ми вже побачили, як Рінат Ахметов просто ліквідував свій холдинг", - пояснює експерт.

Через зменшення доходів канали, які й до того були дотаційними, змушені були "затягнути ремені" та піти на серйозні скорочення.
Зокрема, тільки на "1+1 медіа" довелося скоротити понад 500 людей. Зараз в компанії, за даними Пахольчука, працює близько 1600 людей, з них понад 500 - для продуктів телемарафону.
Практично весь цей час канали виробляли свої слоти для "Єдиних новин" власним коштом. Лише в останні два місяці держава частково покрила витрати. Водночас виробництво марафону обходиться приблизно у 10-15 млн гривень на місяць, каже Ярослав Пахольчук.
На наступний рік на інформаційну безпеку заклали 1,9 млрд гривень. Але не всі ці кошти підуть на телемарафон, визнавав Ткаченко. І поки що незрозуміло, як саме ці гроші будуть розподіляти між учасниками марафону.
Хоча у "Суспільному" підтвердили, що вони на ці кошти претендувати не зможуть. На їхні потреби у бюджеті заклали 1,5 млрд гривень. Це на 367 млн менше, ніж у 2022 році, каже Чернотицький.
Оксана Романюк вважає, що це помилка. На її думку, в умовах війни влада могла б посилити підтримку власне Суспільного мовлення, а від марафону в його теперішньому вигляді відмовитися.
"У "Суспільного" дуже складна фінансова ситуація, бюджет на наступний рік покриває лише 30% від потреб, - каже вона. - Краще б реально підтримували "Суспільне" і дали можливість телегрупам нормально функціонувати і на себе заробляти".
Представники комерційних каналів на марафон ніколи публічно не нарікали.
В "1+1 медіа", яке славилося великими брендовими проєктами та шоу, кажуть, що зараз це питання не на часі.
"Звісно хочеться, щоб канал працював, але водночас, щоб виробляти такі яскраві шоу і великі проєкти потрібні ресурси, а де їх брати? Ринок сьогодні в рази менший, - пояснює Пахольчук. - Кожен такий проєкт коштував мільйони доларів. А ринок реклами сьогодні - 150-200 млн гривень".
Щоб не втрачати бренд, найвпізнаваніші шоу "1+1", на кшталт "Сніданку з 1+1" та "Голосу країни", транслюють на інших каналах групи - "ТЕТ" та "2+2".

Пахольчук також підтвердив, що частиною збільшення присутності контенту "1+1" стало переоформлення "1+1 International" у "1+1 Україна".
Відповідно до повідомлення пресслужби каналу, там будуть показувати найбільш рейтингові та впізнавані шоу колишніх "плюсів" - "Сніданок з 1+1", ЖВЛ, ТСН. Тиждень з Аллою Мазур та продукти виробництва Студії "Квартал 95".
Канал-дублер створює також StarLight Media для ICTV. У грудні вони переоформили ліцензію для ICTV Ukraine, який тепер називатиметься ICTV2. Як повідомляє пресслужба каналу, там виходитиме "улюблений" контент з довоєнного ICTV: художні фільми, серіали, шоу. ICTV ж продовжить транслювати телемарафон.
"Ми знаємо, що в цей складний час боротьби українці потребують не тільки інформаційної, а й емоційної опори. Тому ми продовжуємо нашу роботу на користь суспільства і створюємо ICTV 2", - цитує пресслужба Олександра Богуцького, CEO Starlight Media.
Це рішення в компанії пояснили "високим запитом на популярний контент з боку провайдерів та рекламодавців".
Втім, попри все, учасники марафону впевнені, що він має тривати. Микола Чернотицький з "Суспільного" називає його "оптимальним варіантом для інформування суспільства", а до довоєнної сітки - фільмів, шоу та серіалів - можна буде повернутись "після завершення війни та перемоги України".
Однозначно підтримує марафон і Пахольчук, хоч і визнає - якщо війна затягнеться на роки, "мабуть, щось треба буде перебудовувати". А поки що плюсів від нього він бачить більше.
"Я вірю, що вистачить мудрості всім, хто залучений до цього процесу і в тому числі чинній владі. Тільки, по-перше, треба перемогти, а після цього розбиратися (з марафоном - Ред.), - каже він. - А зараз ламати ту конструкцію, яка працює, це точно нашкодить, сильно нашкодить".
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!