Як Путін витягував з білоруської в'язниці "вагнерівців", а Єльцин - Шеремета - BBC News Україна
Як Путін витягував з білоруської в'язниці "вагнерівців", а Єльцин - Шеремета
29 травня 2021
На переговорах Олександра Лукашенка з Володимиром Путіним у Сочі, поміж іншого, мова ймовірно йшла і про долю затриманої в Білорусі подруги Романа Протасевича росіянки Софії Сапеги.
Чи вдалося російському президенту про щось домовитися з Лукашенком щодо громадянки РФ, яку тримають у СІЗО білоруського КДБ, наразі невідомо.
- Як пройшли переговори Лукашенка з Путіним
- Проліт вагнерівців. Яка роль Зеленського, Єрмака і Порошенка в "найкращій операції спецслужб"
Журналісти Російської служби Бі-бі-сі Анна Пушкарська, Ольга Івшина та Ілля Барабанов пригадують, як російські президенти Єльцин та Путін вели з Олександром Лукашенком переговори про звільнення інших російських громадян: опозиційного журналіста Шеремета та 32-х бійців ПВК "Вагнера".
"Нехай спочатку Шеремета відпустить". Справа журналіста
"Якби я зараз сидів у білоруській в'язниці та президентом був Путін, моя доля склалася б не так сприятливо, - говорив у 2001 році журналіст Павло Шеремет.
"Тому що при Єльцині свобода слова була з розряду священних корів, і в цьому відношенні його політика була пряма і зрозуміла. На жаль, у нинішнього президента [Росії] у ставленні до журналістів і свободу слова немає чіткої позиції", - додавав тоді Шеремет.
На момент розпаду Радянського Союзу він жив у Мінську, але прийняв російське громадянство.
"У Білорусі мені дуже тісно: я - імперська людина", - пояснював він.
У 1997 році МЗС Білорусі позбавило акредитації Шеремета, який тоді був директором корпункту російського телеканалу ОРТ.
Підпис до фото,
Журналіст працював у Білорусі, Росії та УкраїніУ липні на ОРТ вийшли його репортажі про ситуацію на білорусько-литовському кордоні - про контрабанду і про те, що межа практично не охоронялася.
Білоруські силовики після цього заарештували журналіста і членів його знімальної групи та звинуватили у незаконному груповому перетині державного кордону.
Йому загрожувало п'ять років позбавлення волі.
Протягом місяця за гратами в СІЗО опинилася ще одна знімальна група мінського бюро ОРТ, а МЗС Білорусі взагалі вирішив закрити корпункт.
Пізніше колег Шеремета випустили, але він та оператор Дмитро Завадський залишилися у СІЗО прикордонного міста Гродно.
В кінці серпня 1997 року Лукашенко пообіцяв тодішньому президенту РФ Борису Єльцину, що звільнить журналістів за кілька днів, але слова не дотримав.
А на початку вересня публічно звинуватив Шеремета у тероризмі: білоруський президент заявив, що журналіст готував на нього замах.
Речник Єльцина Сергій Ястржембський весь цей час стверджував, що робота зі звільнення журналістів "не припиняється ні на хвилину".
У жовтні 1997 року спецборт Лукашенка не зміг вилетіти до Липецька: російська влада не дала літаку повітряний коридор і президент Білорусі послав колезі Єльцину телеграму з проханням "розібратися".
"Він нехай Шеремета спочатку відпустить!" - заявив Єльцин.
Його прес-служба посилалася на "виконання відомих московських домовленостей по кореспонденту ОРТ Шеремету".
У підсумку журналістів відпустили.
Шеремет провів у білоруському СІЗО три місяці і був депортований до Росії. В кінці 1997 року його засудили до двох років позбавлення волі умовно за звинуваченням у незаконному перетині державного кордону, отриманні грошей від закордонних спецслужб та незаконній журналістській діяльності.
Дмитро Завадський зник у 2000 році по дорозі в аеропорт "Мінськ-2". У 2002 році за його викрадення була засуджена група колишніх офіцерів МВС Білорусі і бандитів.
Офіційно його до цього часу вважають зниклим безвісти, тіло так і не знайшли.
Але Павло Шеремет у суді говорив, що телеоператора катували і вбили.
Самого Павла Шеремета вбили в 2016 році у Києві, підірвавши його автомобіль.
(У січні 2021 року видання EUObserver опублікувало аудіозаписи, з яких випливає, що білоруські спецслужби ще у 2012 році могли обговорювати вбивство Шеремета. На записах також йдеться, що "президент чекає цих операцій", а на їхнє проведення вже виділили кошти. - Ред.)
"Запит України на екстрадицію прийшов, а їх вже немає". Справа бійців ПВК "Вагнера"
Підпис до фото,
Кадри затримання росіян з ПВК у БілорусіІнший випадок з "витягуванням" росіян з білоруської в'язниці вже стосується президентства Володимира Путіна та відбувся всупереч запитам України.
Загадкова історія, в якій посадка літака мала відбутися, але так і не сталася, розгорнулася в Мінську в кінці липня 2020 року, коли місцеві спецслужби затримали 32 росіян, пов'язаних з так званою "приватною військовою компанією Вагнера".
За початкової версії, найманці летіли через Мінськ до Стамбула і далі в одну з країн Латинської Америки, але затрималися в Білорусі, де перед президентськими виборами обстановка вже була напружена.
За пару тижнів до їхнього затримання Олександр Лукашенко анонсував в одному зі своїх виступів, що його спробують скинути за участі ПВК, так що багато хто сприйняв арешт "вагнерівців" як спецоперацію білоруських спецслужб.
Тим більше що у перші дні Лукашенко вимагав від Москви пояснень, погрожував видати найманців Києву і запрошував до Мінська генеральних прокурорів Росії і України.
Москва за кілька днів видала свою версію подій: за нею найманців обманом вербувала Служба безпеки України, яка планувала рейс Мінськ-Стамбул посадити в аеропорту Києва під приводом поганого самопочуття одного з пасажирів і затримати "вагнерівців".
Тодішній посол Росії в Білорусі Дмитро Мезенцев пояснював, що затримані могли бути співробітниками приватної охоронної фірми, які прямували за кордон охороняти нафтопроводи за контрактом, але спізнилися на рейс.
Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков вкотре заявлял, що приватних військових компаній в Росії не існує.
За однією з версій російської сторони, "вагнеровців" здала білорусам українська сторона через зрив запланованої операції з літаком, на який вони випадково не сіли, розповіло BBC News одне поінформованих про ситуацію джерел.
(А українська опозиція стверджує, що витік до білоруських чи російських спецслужб стався від оточення президента України Володимира Зеленського після наради в ОП, на якій вирішили відкласти операцію через переговори з Росією про перемир'я на Донбасі. В Офісі президента це заперечують і називають інформаційним тиском на українську владу. - Ред.)
На піку конфлікту Лукашенко звинувачував Москву в тому, що вона планувала закинути в країну до 200 найманців, щоб повалити його режим, і розповідав, що пошуки нових диверсійних груп тривають на півдні країни.
Трьом десяткам затриманих росіян висунули звинувачення та посадили в ізолятор Жодіно.
Київ відправив до Мінська запит на екстрадицію 28 з 32 затриманих найманців. В Україні їх підозрюють в участі у бойових діях на стороні донбаських сепаратистів і стверджують, що дев'ять з них мають українське громадянство.
31 липня 2020 року Путін провів оперативну нараду з Радбезом.
"Відбулася грунтовна розмова про інцидент із затриманням російських громадян в Білорусі, - йшлося тоді на сайті Кремля. - Висловлена надія на те, що вже найближчим часом у цю ситуацію буде внесена ясність і безпідставно затримані російські громадяни будуть звільнені".
9 серпня, у день президентських виборів, Лукашенко заявив, що відмова прокурорів Росії і України приїхати до Мінська говорить про те, що "плювати їм на долі цих хлопців".
Підпис до фото,
"Вагнерівці" після звільнення у РосіїА 14 серпня білоруська влада передала затриманих найманців Росії.
Російська влада заявила, що їм не загрожує кримінальне переслідування.
За словами Лукашенка, вибачатися перед затриманими навіть їздив його старший син.
"Коли нагорі домовилися, їх зібрали в актовому залі, вибачилися, повантажили на машини і вивезли в Росію", - говорить адвокат Антон Гашинський, який захищав їх у Мінську.
"Запит України на екстрадицію прийшов, а їх вже немає", - додає він.
Через місяць або два їм прислали повідомлення, що кримінальне переслідування щодо них припинене, згадує він.
Історія з "вагнерівцями" могла б забутися у Росії, але 27 серпня Путін в ефірі каналу "Росія" заявив, що це була "операція українських спецслужб спільно з американськими".
Затримані в Мінську люди, за його словами, мали виїхати до Латинської Америки і на Близький Схід "для абсолютно легальної роботи", але їх "втемну використали, щоб перемістити на територію Білорусі".
"Представили як ударну силу для розгойдування ситуації у ході передвиборчої кампанії, що абсолютно не відповідало дійсності", - заявив Путін.
На початку вересня генеральний прокурор Росії Ігор Краснов оголосив, що до спецоперації з "вагнерівцями" могли мати стосунок спецслужби відразу декількох іноземних держав.
З тих пір в Києві очікують появи розслідування Bellingcat про те, що насправді тоді відбулося.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!