Херсон - під постійним вогнем РФ, цивільні тікають з міста
Тільки цього тижня влада Херсона двічі закликала людей залишити містоТринадцятирічна Ніка Селіванова помахала на прощання своїй найкращій подрузі Інні, яка притиснулась до скляної перегородки, що розділяє хол херсонського вокзалу від зони очікування.
Кілька хвилин тому вони обнялися і розплакались. Інна поцілувала Азію - закутану в теплу ковдру таксу, яку Ніка несла на руках.
Дівчата не знають, коли знову побачаться.
- Херсон під ударом. Росія посилила атаки на звільнене місто
- Криваве Різдво. Росія вдарила по центру Херсона, багато загиблих і поранених
Сім'я Ніки їде з Херсона. Спочатку - до Хмельницького, сподіваючись, що там їм допоможуть, а куди далі - самі поки що не знають.
Останні кілька днів у місті були дуже важкими, це стало останньою краплею для мами Ніки Олени.
"Раніше вони [російські війська] обстрілювали нас по сім-десять разів на день, тепер — по 70-80, цілодобово. Це дуже страшно, - каже Олена. - Я люблю Україну і своє місто. Але ми змушені виїхати".
Українська армія звільнила Херсон від російської окупації 11 листопада, але на лівому березі Дніпра досі перебувають російські військові, й відстань між цими берегами подекуди сягає лише 500 метрів.
Відтоді, стверджують українські військові, Росія тероризує місто та завдає ударів по цивільних об'єктах.
У переддень Різдва Херсон знову опинився під ударом. Після цього понад 400 херсонців залишили місто, серед них - Олена і три її доньки.
Черга з автівок на виїзді з ХерсонаНа виїзді з Херсона утворилася черга з автівок із сотнями переляканих цивільних.
"Ми більше не можемо це терпіти. Дуже сильні обстріли. Ми залишались весь цей час і думали, що минеться, нам пощастить. Але ось прилетіло в сусідній будинок, і дім мого батька теж обстріляли", - розповідає зі сльозами на очах Ірина Антоненко, яка їде до родичів у Кривий Ріг.
У переддень Різдва Херсон знову опинився під ударом. Обстріл відбувся біля центрального ринку в базарний день, кажуть місцеві мешканціМинулого місяця радісні херсонці зустрічали українську армію. Самостійно прибирали з вулиць і будівель російську символіку та інші сліди перебування ворога.
Але відступ російських військ не означає, що вони дали місту спокій. Росіяни регулярно обстрілюють Херсон, намагаючись спровокувати гуманітарну катастрофу.
У переддень Різдва Херсон знову опинився під ударом, загинули 11 людей, понад пів сотні - поранені. "Центр міста, вихідний день, багато людей на вулиці", - написав заступник голови офісу президента Кирило Тимошенко.
Серед загиблих - соціальний працівник, м'ясник і жінка, що продавала мобільні сім-картки. Звичайні люди, що працювали на центральному ринку чи прийшли туди на закупи.
Херсонщина — стратегічно важливий регіон, який називають воротами до Криму. Багато аналітиків кажуть, що зараз Росія змушена зайняти тут оборонну позицію.
Важко зрозуміти, що вона сподівається отримати від обстрілів Херсона. Крім мінометних снарядів, ми також бачили тут запальні боєприпаси, призначені для підпалення будівель та об'єктів інфраструктури.
В місті майже постійно лунають мінометні обстріли.
56-річний херсонець Сергій Брешун загинув уві сні. В його будинок влучив снаряд.
Паспорт Сергія дістали з-під завалівНаступного дня після загибелі Сергія ми зустріли його матір, 82-річну Тамару, яка прийшла шукати його паспорт серед завалів. Їй потрібен був документ, щоб забрати тіло сина з моргу.
"Того дня я, мабуть, відчувала, що щось піде не так. Ми розмовляли з ним [телефоном], я переконувала його не залишатись в будинку. Він не пішов, і все. Наше життя зруйноване", — сказала вона і заплакала.
Ми ледве встигли з нею поговорити, як пролунали нові гучні вибухи.
Зараз в Херсоні всюди небезпечно, і літня мати, що прагне гідно попрощатися з сином, дуже ризикує.
82-річній Тамарі доведеться ховати сина у місті, що потерпає від постійних обстрілів і атак39-річна волонтерка Червоного Хреста Вікторія Яришко загинула внаслідок вибуху мінометного снаряда біля бази організації в Херсоні.
Її мама Людмила Бережна показала орден, який вручили Вікторії.
"Я дуже радію, що вона допомогла багатьом людям. Вона була такою доброю. Але мені дуже боляче. Тепер я виховуватиму двох її дітей. Я кажу їм: ви маєте пишатись своєю мамою, тому що вона - герой".
Вікторія була волонтером Червоного Хреста і матір'ю двох дітейВікторія жила у підземному укритті Червоного Хреста з двома дітьми - 17-річною Оленкою та 12-річним Сашком. Діти залишились там після загибелі мами - під захистом волонтерів, які стали їхньою родиною.
"Коли помирає близька людина, це тяжко. Але якби ми здалися і зупинилися, то її смерть була б марною. Ми працюємо, щоби люди жили. Все решта - другорядне", - каже Дмитро Ракицький, волонтер і друг Вікторії.
Але це важко зробити, знаючи, що твоя сім'я у небезпеці щохвилини.
Коли за кілька хвилин знову лунають вибухи, Дмитро ходить туди-сюди, намагаючись додзвонитись до дружини, на його обличчі - напруга. У нього двоє дітей.
"Вони не хочуть їхати. Хвилюються за мене, а я - за них. Отак і живемо", — каже він.
Дмитро знає, що він і його родина залишаються в групі ризику в Херсоні"Найбільше злить те, що вони [російські війська] завжди б'ють по цивільній інфраструктурі. Будинках, багатоповерхівках, котельнях. Неможливо зрозуміти логіку цих атак", — обурюється Дмитро.
"У нас майже постійно немає ні світла, ні води. Іноді з'являється ненадовго і знову зникає через обстріли. Вночі дуже страшно. Але є газ, і ми можемо зігрітися", — каже херсонка Лариса Ревтова.
У місті залишаються десятки тисяч цивільних. Тільки цього тижня обласна адміністрація двічі закликала їх виїхати, адже Херсон й далі потерпає від постійних обстрілів і атак.
За участю Імоджен Андерсон, Мар'яни Матвейчук, Дарії Сіпігіної та Санджая Гангулі.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!