Закон про перейменування УПЦ МП визнали конституційним. Які це матиме наслідки
Керівник РПЦ Кирило та УПЦ ОнуфрійКонституційний суд України після років розгляду визнав конституційним закон про зміну назви релігійних організацій, керівний центр яких розташований в країні-агресорі.
Ухвалюючи рішення, Конституційний суд врахував практику Європейського суду з прав людини у справі Ільїн та інші проти України.
"Сам факт того, що держава вимагає від релігійної організації, що бажає бути зареєстрованою, узяти назву, яка унеможливлює введення в оману вірян та суспільство загалом і завдяки якій є можливим її відрізняти від уже наявних організацій, у принципі, можна вважати виправданим обмеженням її права вільно обирати свою назву", - нагадав Конституційний суд.
Повний текст рішення там пообіцяли представити 28 грудня.
- Зеленський доручив розібратись з УПЦ МП і Києво-Печерською лаврою. Що це значить
- Головні храми Києво-Печерської лаври забирають в УПЦ МП. Павло звернувся до Зеленського
Рішення КС жодним чином не розблоковує дії норм цього закону, які заблоковані скандальним і вже ліквідованим Окружним адміністративним судом Києва. Проте це все ж таки матиме велике значення для релігійної політики в Україні.
Пояснюємо, що це за закон і які наслідки матиме рішення КС.
Що за закон і чому фактично не діяв
Закон щодо назв релігійних організацій схвалили ще в 2018 році й він зобов'язав усі церковні організації, духовні центри яких розташовані в країні-агресорі, чітко вказувати це в своїй назві.
Фактично цей закон мав на меті, щоб Українська православна церква, яка була тоді частиною Російської православної церкви, чітко вказувала це у своїй назві.
Тобто не можна просто мати офіційну назву Українська православна церква, а треба додавати або Московського патріархату, або Російська православна церква в Україні.
Закон набув чинності 26 грудня 2018 року, проте навіть після спливу перехідного періоду його норми щодо УПЦ МП практично не запрацювали.
В УПЦ наполягають, що вже не мають зв'язків з РПЦЩе в січні 2019 року закон оскаржили в Конституційному суді представники фракції ОПЗЖ. Проте це оскарження не зупинило дію закону.
Українська православна церква називала документ недемократичним та таким, що порушує основні конституційні права.
Тоді ж УПЦ МП зробила дієвий крок - звернулась з позовом до скандального Окружного адміністративного суду Києва.
Вони попросили суд визнати наказ мінкульту про проведення релігієзнавчої експертизи щодо релігійних організацій, які мають центр в країні-агресорі, незаконним.
ОАСК взяв справу до розгляду. І для того, щоб держава не могла нічого робити проти УПЦ МП на час судового процесу, суд заборонив будь-які дії щодо реєстрації релігійних центрів УПЦ МП. Загалом це стосувалось 266 юридичних осіб - єпархій та монастирів.
Фактично цим рішенням ОАСК заборонив вносити до реєстрів будь-які зміни стосовно цих релігійних центрів і заблокував процес перейменування.
- "Наше завдання - вичистити ФСБшників у рясах". Голова СБУ Малюк про обшуки в УПЦ МП
- Єленський став куратором релігійної сфери. Хто він і як ставиться до УПЦ та ПЦУ
То чому ж важливе рішення Конституційного суду?
Закон не містить чіткої прив'язки до якоїсь із конфесій чи конкретно УПЦ МП.
Проте він передбачає чіткі принципи, за якими можна вирахувати підпорядкованість релігійної організації в Україні центру в країні-агресорі.
Важливо, що у цьому законі вперше сформульовано три ознаки релігійної підлеглості.
Перша, якщо в статуті української організації є згадка про підпорядкованість іноземному центру. Зараз у статуті УПЦ такої прив'язки практично немає, адже вона змінила статут після собору 27 травня 2022 року.
Друга ознака, якщо в статуті іноземного релігійного центру є згадка про підпорядкованість організації в Україні. Ця норма якраз і може працювати, адже у документах РПЦ норми про підлеглість УПЦ все ще є.
Третя ознака, якщо у статуті іноземного центру є згадка, що представник української організації входить до складу керівного іноземного центру.
Ця норма також може працювати проти УПЦ, адже її представники досі формально є членами керівних органів РПЦ. Зокрема, митрополит Онуфрій є членом синоду РПЦ.
Зараз закон визнали конституційним, тож тепер є всі підстави під час проведення експертизи зв'язку УПЦ з РПЦ посилатись на його чіткі норми.
Адже раніше над цим законом постійно висів "дамоклів меч" скасування Конституційним судом.
Президент Володимир Зеленський якраз нещодавно дав доручення державній службі з етнополітики та свободи совісті провести чітку експертизу зв'язку УПЦ МП та Російської православної церкви.
Тож, як кажуть експерти, з якими спілкувалась ВВС News Україна, тепер для цього будуть чіткі і законні критерії.
Володимир Зеленський доручив розробити закон для унеможливлення діяльності в Україні афілійованих із центрами впливу в Російській Федерації релігійних організаційДля юристів це великий аргумент. Якби КС визнав закон неконституційним, то посипались би багато речей щодо державної політики у релігійній сфері.
Фактично від сьогодні цей закон про перейменування перестануть вважати "кривою качкою", бо він міг зникнути будь-якої миті.
Експерти прогнозують, що його норми і критерії тепер можуть використати при розробці та ухваленні законопроєкту про заборону в Україні церков з центром у країні-агресорі.
Роботу над таким проєктом вже також анонсував президент Володимир Зеленський.
Щодо власне розблокування дій норм закону про перейменування, то, як вказують співрозмовники, рішення КС напряму на це не вплине.
Заборона щодо перейменувань єпархій УПЦ досі чинна через рішення ОАСК.
Хоча цей суд нещодавно ліквідували через великі корупційні зв'язки спеціальним законом парламенту, його рішення досі чинні.
УПЦ МП з 27 травня взяла курс на незалежність від Російської православної церкви. Проте значна частина єпископів та священників досі вважають себе приналежними до РПЦ та поминають патріарха Кирила. Також експерти наполягають, що УПЦ досі канонічно пов'язана з Московським патріархатом.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!