Чи є атаки Росії на енергетику України воєнним злочином

Часті й масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України занурили мільйони людей у темряву, залишивши їх взимку без світла, води і тепла.
Багато українських і західних лідерів називають такі удари воєнним злочином через значну шкоду, завдану цивільному населенню.
Але враження енергетичних мереж вже давно є частиною війн. Тож чи порушує Росія міжнародне право?
- Росія нищить українські трансформатори. Як їх захистити і чим вони важливі
- Путін боїться відповіді України, по всій Росії перевіряють бомбосховища - ЗМІ
Енергетична система країни може частково вважатися законною ціллю, якщо вона живить військові об'єкти. Це так, навіть якщо, приміром, підстанція живить, як цивільні, так і військові об'єкти, а її знищення "надасть певну воєнну перевагу".
1991 року США вдарили по енергетиці Іраку, за що зазнали різкої критики. В 1999-му НАТО атакували енергомережу Сербії. В обох випадках від перебоїв з електрикою постраждало цивільне населення.
Іноді нейтралізація воєнного об'єкта шляхом позбавлення живлення краща, ніж прямий удар ракетами чи артилерією.
"Чи вважав би я за краще позбавити частину цивільних електрики, ніж ризикувати їхнім життям через наслідки застосування кінетичної зброї? Гадаю, що так", — сказав ВВС Майкл Шмітт, професор у коледжі ВМС США.
Росія заперечує навмисні напади на цивільне населення і називає свої атаки на українську інфраструктуру начебто ударами по "системі військового управління України та пов'язаних з нею енергетичних об'єктах".
Однак, навіть якщо об'єкт є законною воєнною ціллю, існують обмеження щодо того, як і коли його можна атакувати.
"Згідно з міжнародним гуманітарним правом (МГП), країна зобов'язана обирати ціль чи тактику, яка завдасть меншої шкоди цивільному населенню, але забезпечить воєнну перевагу", - пояснила ВВС Марія Варакі, експертка з вивчення війни у Королівському коледжі Лондона.
Загибель і поранення цивільних внаслідок ударів по воєнних цілях не обов'язково є порушенням міжнародного права. Але необхідно дотримуватись принципу пропорційності - коли шкода цивільним не перевищує отриману воєнну перевагу.
Сторони також повинні "постійно піклуватися" про збереження цивільного населення і майна.
Після ударів по українських містах у листопаді президент України Володимир Зеленський заявив, що 10 мільйонів людей залишились без світла, а половина енергетичної системи вийшла з ладу.
У відеозверненні за підсумком доби 30 листопада Зеленський повідомив, що "станом на цей вечір близько шести мільйонів відключені від електрики".
У певний момент, каже професор Шмітт, "цивільні ушкодження настільки серйозні, що тиснути на курок не можна".

Перевага, отримана від нападу, є фактором, який враховують під час розгляду порушень міжнародного гуманітарного права.
"Деморалізація і залякування людей не вважають прийнятною воєнною перевагою, - пояснює британська експертка Варакі, - навпаки: тероризування цивільного населення вважають воєнним злочином".
Росія наполягає, що б'є по військових об'єктах, але натякнула на ще одну причину для ударів - змусити Київ до переговорів.
"Небажання української сторони вирішувати проблему, виходити на переговори ... ось це все наслідки", - заявив речник російського президента Дмитро Пєсков.
Нападник може сподіватись, що знищення цивільної електромережі знизить моральний дух супротивника, але це не виправдовує його дії згідно з міжнародним правом.
Також має бути конкретна воєнна перевага, щоб таку атаку вважали законною.
Професор Шмітт каже, що масштаби атак Росії на українську інфраструктуру такі великі, що навряд чи їх можна виправдати.
"Вони вражають стільки цілей, що, умовно, кожна підстанція не може підпадати під категорію воєнної цілі".
Як колишній офіцер цілевказівки ВПС США, професор Шмітт також сумнівається в тому, що Росія перевіряє кожен об'єкт, який вона атакує, що є ще однією вимогою МГП.
"Ви просто не зможете проводити операції такої інтенсивності й частоти по всій країні й дотримуватись при цьому всіх необхідних перевірок", - пояснює він.
Тому, вважає професор Шмітт, тепер "очевидно", що головною мотивацією Росії, принаймні під час деяких атак, є "залякування цивільного населення".
З ним погоджується Марія Варакі з Королівського коледжу Лондона.
"Російська армія не дуже переймається загибеллю цивільних. І це - закономірність".

Росія від початку повномасштабної війни завдала по Україні понад 16 тисяч ракетних ударів, більшість з яких - по цивільних цілях, заявив 28 листопада міністр оборони України Олексій Резніков. У багатьох регіонах відбулися аварійні відключення електроенергії, також виникли перебої з тепло- і водопостачанням.
Росія сподівається деморалізувати українців, але ця тактика навряд чи спрацює, вважає професор Шмітт.
"Немає підстав вважати, що моральний дух України зламається... [Путін], навпаки, зміцнює рішучість продовжувати боротьбу проти Росії. Це стратегічний прорахунок".
Тож, чи порушила Росія міжнародне право?
Будь-який майбутній судовий процес має спочатку розглянути, чи можна усі ці масштабні обстріли вважати законними.
Навіть якщо це так, шкода, завдана цивільному населенню, не може перевищувати отриману перевагу.
І ця перевага повинна мати військовий характер - залякування населення не є законною причиною для нападу.
Росія й Україна підписували Женевські конвенції, які визначають більшість правил і законів війни. Тож подивимось, чи доведеться Росії коли-небудь пояснювати, як її дії відповідають цим правилам.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!