Марк Фейгін: "ЗСУ зруйнували головний міф Путіна - про його непереможність"
УНІАНІм'я Марка Фейгіна знають усі, хто хоч раз бачив його стріми про перебіг війни з Олексієм Арестовичем.
У минулому адвокат, а нині "іноземний агент" у вимушеній еміграції, Марк Фейгін став одним із найпопулярніших відеоблогерів, що висвітлюють напад Росії на Україну.
З Україною він пов'язаний давно. Саме Фейгін захищав у російських судах льотчицю Надію Савченко, ексголову Меджлісу Мустафу Джемілєва, кореспондента "Укрінформу" Романа Сущенка та Ільмі Умерова, ексголову Бахчисарайської райадміністрації.
ВВС поспілкувалася з паном Фейгіним про перебіг російсько-української війни та розпитала, як, на його думку, житиме Росія вже після війни та після Путіна.
"Путін вирішив домогтися переговорів будь-якими шляхами"
ВВС: Початковий план Росії був - військова поразка України. Але зараз ми розуміємо, що це не дуже реалістично, скажімо так.
Марк Фейгін: Зовсім неможливо.
Getty ImagesВВС: Чи є у Кремля і конкретно у Путіна новий план? Як він продаватиме поразку на Півдні, яка буде не останньою поразкою Росії в цій війні?
Марк Фейгін: Я думаю, він [Путін] сам зрозумів, що все провалено, у вересні, з початком Харківської операції. Він зрозумів, що вже все, немає нічого з того, що можна було би протиставити. Він зачепився за останню надію - 21 вересня - це мобілізація, референдуми, думаючи, що це комбо може справити враження на Захід: "Ну, дивіться - ми можемо мобілізувати і 300 тисяч, і мільйон, і всіх кинемо, трупами застелимо собі дорогу до Києва".
Референдумами він себе загнав у певну ситуацію, з якої потрібно виповзати. А як виповзати? Він же не може поступитися "російськими" територіями в рамках переговорів. Хоча поступився ними в результаті військового відступу.
А з іншого боку, не справила ні на кого враження мобілізація. Ми почали це бачити, адже війна 21 століття, що собою являє оця величезна маса людей. Вони не лише не професійні, не лише непідготовлені - вони гірше: за своєю природою не дисципліновані, аморальні часто, випивають. Вони не готові не те що до війни - вони не готові взагалі до якоїсь дисциплінованої поведінки. А як із такою демотивованою масою ти збираєшся вирішувати ті воєнні завдання, про які ти говориш?
Лишалося останнє. І він ще до якоїсь миті, мені здається, думав про застосування ядерної зброї, тактичної ядерної зброї. Але в певний момент і це якось знялося. Схоже, до процесу непублічного тиску на Путіна приєдналися практично всі головні гравці, окрім колективного Заходу.
УНІАНВВС: Індія, Китай?
Марк Фейгін: Індія, Китай. Неможливо увійти в цю історію з надією, що ти можеш з цього вистрибнути з вдалими для себе наслідками, якщо у тебе немає союзників взагалі. А якщо у тебе їх немає, тільки Північна Корея та Іран, то це недостатній набір для того, аби наважитися на застосування неконвенційних засобів. Неважливо, чи це тактична ядерна зброя малої потужності. Але шляху назад у принципі ніякого не буде. Шлях лише у провалля.
Тому Путін, наскільки я можу судити, остаточно для себе вирішив домогтися переговорів будь-якими шляхами, будь-якими засобами. Навіть поступившись цими самими "російськими територіями", як він вважає після референдумів, називаючи їх такими. Думаю, що він для себе вирішив, що переговори - це єдиний, безальтернативний засіб.
УНІАНВВС: Тобто так звані "російські території" в обмін на особисту безпеку?
Марк Фейгін: Ширше - на вихід із ситуації війни та її наслідків з мінімальними втратами. Це і особиста безпека, це і збереження бодай якоїсь частини території окупованої раніше - Криму, можливо, частини Донбасу. Поки що ця позиція відстоюється, але вже відчувається, що він готовий поступатися.
Правим берегом [Дніпра] він готовий поступитися? Вочевидь, якщо його залишив. Отже маємо вже "статус кво" без Правого берега. Чи хоче Путін затягнути?
Він готовий на все: затягнути, прискорити, аби лише не програти от просто зараз. Затягнути - то затягнути, швидко діяти - то швидко діяти. Затягування теоретично може лише допомогти підтягнути сили мобілізованих. Так, вони ущільнюють лінії оборони - більше солдатів, більше окопів, більше можливостей для оборонних дій. Але ефекту, на який розраховували, мобілізація не дає. На кшталт: "А візьмімо Бахмут". Ну, візьміть. У вас же мобілізовані, ви ж нагнали туди десятки тисяч. Тобто не виходить? Що ще ви можете зробити?
Він [Путін] знає щось таке, на відміну від нас із вами і всіх решти, чого ми не знаємо, що спонукає його до цих рішень. Або ж про стан армії, її забезпечення, про резерви і так далі. Значить, все набагато гірше, ніж видається, навіть ніж це оцінюють експерти, що він так рішуче рухається в бік переговорів. А про це вони щодня говорять, просто щодня. Це те, що ми бачимо через паблік, коли виступають Захарова, Лавров, Путін. Але, ймовірно, є і конфіденційний рівень. Отже, щось говориться таке, з чого, припустимо, Вашингтон, робить висновки, що ситуація погана і Путін шукає переговорів та можливості поступок.
Секретар Радбезу РФ Микола Патрушев і Володимир Путін"Патрушев для війни абсолютно марний"
ВВС: В Україні існує думка, що після відходу Путіна проблеми автоматично вирішаться, війна припиниться, Україна поверне усі свої території.
Марк Фейгін: Я справді вважаю, що якщо от сьогодні не стане Путіна, при чому неважливо як, - так, війна припиниться, сто відсотків.
Ви виймаєте цей елемент - і конструкція просто як у гальванопластиці розсипається.
ВВС: Чи готова Росія, чи готова російська опозиція до життя після Путіна? Чи такий вже він незамінний?
Марк Фейгін: У влади немає запасного плану. Путін через цю безальтернативність почувався як єдиний бенефіціар системи і нікого не підпускав. А хто ще? Колективний Путін існує, поруч із персональним Путіним. Але колективний Путін - це похідна від самого Путіна: він набрав людей гірших за себе. Кого не візьміть. От Медведєва візьміть, подивіться на нього. Без сліз же не поглянеш.
Міністр сільського господарства РФ Дмитро ПатрушевВВС: Є побоювання, що у разі, коли Путін піде, до влади прийде Патрушев, який є представником партії війни, яструбом. Наскільки такі побоювання, на вашу думку, мають реальне підґрунтя?
Марк Фейгін: По-перше, Патрушев поруч із сином розглядається. У нього є син Дмитро Патрушев, який працює міністром сільського господарства. Більше його пророкують. Зрозуміло, що це одне й те ж саме - татусь і синок. Чи є він протагоністом війни? Так. Але умови такі, що немає з чого війну цю вести. Коштів немає. Що він може дати? Хіба краще вирішення питань забезпечення, підготовки професійної армії, пошуку резервів? Ні.
Для війни Патрушев абсолютно марний. Він користуватиметься тим самим, чим володіє власне Путін. Тільки з іще гіршим набором, тому що він конфліктує з певними частинами апарату влади. Він буде зосереджений не на війні в Україні, а спершу займатиметься зміцненням своєї влади. Щоб її не відібрали. Наступник Єльцина Путін коли прийшов?
ВВС: У 1999-му.
"Все буде дуже криваво"
Марк Фейгін: Так. Були санкції, конфліктні відносини з Заходом, Росія перебувала в стані війни в Чечні. Але це була внутрішня, локальна, невелика війна з прогнозованим результатом. Тобто все було добре, все було близьким до ідеалу.
А зараз будь-хто, хто прийде, потрапить у зруйновану, ізольовану, оперезану санкціями країну з абсолютно непередбачуваною поведінкою армії, населення. Одна справа мати справу з професійною армією і якось домовитись з генералами. А тут не знаєш, як поведуть себе ці 325 тисяч [мобілізованих].
Це населення, яке забрали для того, щоб воно брало участь у війні, якому потрібно платити гроші, утримувати, взувати, одягати і так далі. Тобто це маса проблем, які доведеться звалити на себе, - і не до війни.
Дмитро Патрушев і Володимир ПутінПутін прийшов у сприятливому для себе становищі. А цей прийде - і всі будуть розраховувати добити його разом із цією системою. І Україна впливатиме на Захід, тому що потрібно репарації отримувати, відбирати гроші. А це не допоможе будь-кому з правителів-наступників Путіна. Захід буде зацікавлений якщо не у розвалі, через побоювання, що ядерна зброя дістанеться незрозуміло кому, то, як мінімум, в максимальному ослабленні цієї нової влади. Способів це зробити, як ми тепер уже переконалися, у Заходу маса.
Ті, хто видавався союзниками, наприклад, Китай, - буде користуватися ситуацією, щоб вирішити свої проблеми, від територіальних до економічних. Будь-який наступник Путіна, хто би не прийшов, він не потягне цих питань.
Тому Путін частково й не хоче йти, розуміючи, що навіть якби він добровільно транзитувався на пенсію, куди-небудь на прополювання рапсу, то це і його зачепить. Тому що хто би не повалив наступну владу, а таке часто буває, то за ним прийдуть. Просто для того, аби повісити на нього всіх собак. А воно й справді є що спитати. Путін - власник статків на багато сотень мільярдів, дехто каже, трильйонів. Прийдуть і за грошима, і за тим, щоб зробити його крайнім. Тому на мирне сплавлення з цієї теми у Путіна шансів не дуже багато.
Я думаю, що все буде дуже криваво. Опозиція також скористається цією слабкістю, цим становищем влади, щоб помститися. за всі роки принижень, переслідувань, в'язниць. Ніхто жаліти не буде.
ВВС: Наскільки російська опозиція життєздатна? Ви були членом комітету форуму вільної Росії. Зараз ви в раді з'їзду народних депутатів, який нещодавно під Варшавою збирався. Ці організації, по суті, збираються щось робити за кордоном, не в Росії. Як вони можуть впливати на внутрішні процеси?
Марк Фейгін: Що стосується конгресу вільної Росії, який раніше називався форумом, я вже заплутався. У них там комітетів - вони, як матрьошки. Одна в іншу вставляються, комітет зі створення комітету. Це мене завжди дратувало, і я тому пішов. Саме тому, що вони ставлять цілі за межами Росії для росіян.
Що стосується з'їзду, то він так само слабкий, як і всі ці організації. Ніхто не має ілюзій. Але силу вони не здобудуть від того, що зберуться всі разом. Дуже важливо зрозуміти, що тут реальну силу продемонструє той, хто буде послідовно діяти в напрямку самої Росії.
Головну роль грає сама влада. Влада змінює сама себе. Росія путінська підійшла до межі, коли вона сама себе відтворювати вже не зможе. Війна погіршила ситуацію. Якби вони не програли у війні, то десятиліттями би це тривало. А зараз як вийти з війни без втрат?
Уявіть, що і Крим заберуть ЗСУ? На кого вішати? Кого звинувачувати? Клятий Захід? Кого? Внутрішню опозицію? Переможе той, хто зуміє зібрати докупи для досягнення влади силу справжню.
Звільнена льотчиця Надія Савченко та Марк Фейгін"У здорової частини опозиції немає сумнівів в тому, що Крим має повернутися Україні"
ВВС: В Україні складається таке враження, що головна російська опозиція - це Збройні сили України. І що вони зроблять усю брудну роботу і тоді більш-менш адекватна російська опозиція спокійно, майже без проблем прийде на таке тепленьке місце. І чи готова російська опозиція - але ж вона також продукт російського суспільства - прийняти нову реальність, в якій все ж таки існує анексія Криму, і Крим - "не бутерброд", а українська територія?
Марк Фейгін: Про бутерброд, якщо говорити про Навального, якщо подивитися офіційні заяви його прихильників в ФБК і самого Навального, то з початком війни - прямі заяви про визнання анексії, окупації Криму, необхідності його повернення. Тобто тут є консенсус. У здорової частини опозиції, у тієї, яка реально протиставлена Путіну. Тут немає сумнівів в тому, що Крим, безумовно, як і всі території Донбасу, мають повернутися Україні.
Проблема - як примирити з цією думкою народ Росії? Який через пропаганду, через своє це імперське начало, шовіністичне начало, не може прийняти, що ця територія повернеться назад до свого власника - самій Україні та українцям. Ну і нічого, через цей катарсис прямо зараз ми йдемо. Не потім це буде, а прямо зараз відбувається. Тому що війна - це і є переродження і нездатність до переосмислення того, що відбувається.
Чи будуть ЗСУ головною російською опозицією? Вже зараз ЗСУ впливають. Вони ж зруйнували головний міф Путіна - про його непереможність, його успіх. Тому вони вже основну частину своєї роботи виконали. Звичайно, було би бажано, аби Росія сама розібралася зі своєю владою, змінила її, покарала її, зробила відповідальною за все, обходячись без України, без українських збройних сил.
ВВС: Ви вірите в мирне співіснування українського і російського народів в майбутньому? Чи можливе воно?
Марк Фейгін: Я не вірю в мирне співіснування з путінською Росією. Якщо саме з цією Росією, путінською, з усім її бекграундом, з її незнищенним бажанням підкорення мирних народів, небажанням жити в мирі, з пропагандою, з зіпсованою свідомістю. Думаю, ні. Мирного існування не може бути. Але якщо це буде зовсім інша Росія? У Росії, яка з'явиться на уламках путінської, є великі шанси для взаємовідносин з Україною.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!