
Бізнес на крові. Як стартап з Кремнієвої долини став аферою
Проєкт Theranos залучав мільярди доларів інвестицій, продаючи фальшивку. Чому фонди вкладали в нього кошти і хто викрив обман?
18 листопада завершиться гучний судовий процес над засновницею скандального медичного стартапу Theranos Елізабет Холмс.
Кинувши навчання в Стенфорді на першому курсі, вона, натхненна прикладом легендарного засновника Apple Стіва Джобса, пообіцяла створити революцію в медицині: навчитися робити сотні медичних тестів, аналізуючи краплю крові.
За десять років після створення у 2003 році стартап зібрав 900 млн дол інвестицій від найбагатших людей і компаній світу, а в його раду директорів увійшли двоє колишніх держсекретарів США.
На піку розвитку компанія коштувала 9 млрд дол, а Холмс стала наймолодшою мільярдеркою в списку Forbes. Однак успіх без реальних результатів, зате з чудовою маркетинговою стратегією, виявився мильною бульбашкою, що луснула після першого ж розслідування в американській пресі.
Виявилося, що технології миттєвого і безболісного аналізу крові, яку нібито розробила Холмс, не існувало. Аналізи потайки виконувалися на обладнанні інших компаній. Історія міліардерки зрештою завершиться звинуваченням у шахрайстві.
Незабаром суд винесе вирок Елізабет Холмс і стане відомо, чим завершилась одна з найгучніших афер століття. ЕП тим часом нагадує, як стартап Theranos залучав мільярди доларів інвестицій, продаючи фальшивку, чому фонди вкладали в проєкт кошти та хто викрив обман Холмс?
Старт Theranos: лабораторія на чипі і новий Джобс
38-річна засновниця медтех-стартапу Theranos Елізабет Холмс родом з Вашингтона із заможної та впливової родини. Її батько був віцепрезидентом енергетичної компанії Enron, а мати працювала в Конгресі. У 2002 році вона вступила в Стенфордський університет, де вивчала хімічне машинобудування.
Елізабет, писав The New Yorker з посиланням на її наукових керівників, була обдарованою студенткою. Уже на першому курсі вона отримала право займатися лабораторною роботою разом з аспірантами.
Згодом вона поїхала на практику в Геномний інститут Сінгапуру. Саме там Холмс спала на думку ідея так званої "лабораторії на чипі", яка могла б робити забір крові, одразу проводити аналіз і видавати діагноз.
За її словами, в Сінгапурі вона аналізувала зразки крові для виявлення слідів збудника важкого гострого респіраторного синдрому – коронавірусу SARS-1, епідемія якого спалахнула у 2002 році в Південно-Східній Азії. Цей трудомісткий процес навів її на думку про високотехнологічну оптимізацію.
Повернувшись до США, Елізабет кидає Стенфорд і за підтримки свого хлопця, стартапера Санні Балвані, у 19 років засновує компанію. У 2003 році цей стартап називався Real-Time Cures ("Лікування в реальному часі"). Пізніше назву змінили на гібрид слів "терапія" і "діагноз" (therapy і diagnosis) – Theranos.
Компанія мала виробляти компактні пристрої "Едісон" для проведення швидких і дешевих аналізів крові. Цей винахід мав зробити революцію в медицині. Аналіз крові є невід’ємною частиною медицини, тому, розповідала Холмс, його варто зробити швидшим та дешевшим, адже це зможе рятувати людські життя.
Виступаючи перед потенційними інвесторами, засновниця і CEO проєкту вихваляла технологію, яка начебто зможе виявляти десятки станів хворого – від високого рівня холестерину до раку – лише на основі однієї-двох крапель крові.

Безперечно, такі амбітні плани на новому ринку не могли не викликати інтересу з боку медіа, ритейлерів та політиків. Через 15 років, уже після викриття обману, Forbes напише, що, не маючи можливості довести анонсований винахід до обіцяної ефективності, Холмс зробила ставку на своєму образі в медіа.
Зокрема, її ідею всіляко розхвалювали видання The New Yorker, медіамагнат Руперт Мердок та сенатори. У раді директорів Theranos навіть опинилися колишні державні секретарі США Генрі Кіссінджер та Джордж Шульц.
Доповнював ідеальну картинку для медіа створений Елізабет образ "нового Стіва Джобса". Вона по-справжньому захоплювалася засновником Apple – настільки, що навіть копіювала його стиль одягу на публічних заходах.
Зосередивши навколо себе увагу фотокамер, Холмс усіляко підігравала медіа і культивувала образ революціонерки в медицині. Вона називала свій винахід айподом від медицини, прирівнюючи себе до Джобса.

Ця стратегія працювала понад десятиліття, поки всі чекали на "винахід". За цей час стартап Theranos залучив понад 900 млн дол від 275 інвесторів. Проєкт досяг піку у 2014 році, коли Холмс у віці 30 років стала одним з наймолодших мільярдерів у списку Forbes. Вартість її компанії тоді оцінювали 9 млрд дол.

Засновниця Theranos створювала ідеальну картинку для медіа

Проте ще на старті проєкту були ризики, що красива мильна бульбашка лусне. Так і сталося.
Як з’ясували американські журналісти, перші сумніви щодо ідеї Холмс з’явилися у 2002 році, коли та була студенткою і лише планувала створення стартапу. У 2016 році колишня професорка медицини Філліс Гарднер розповіла Vanity Fair, що вона ще тоді попереджала амбітну студентку: її винахід не спрацює.
Гарднер пояснила, що під час забору крові з пальця матеріал для аналізу буде неминуче забруднений домішками: залишками зруйнованих голкою тканин і міжтканинними рідинами. "Це не означає, що такий аналіз не принесе користі. Просто аналіз крові з вени буде точнішим", – розповіла професорка.
На користь Theranos працював добре продуманий імідж новаторів та незвична рекламна кампанія, яка обіцяла можливість проведення 200 аналізів лише з однієї краплі крові. Саме така послуга продавалася клієнтам.
Ба більше, до кінця 2013 року фірма Theranos відкрила кілька десятків центрів комерційного тестування в аптеках Walgreens у кількох штатах США.

Поки Холмс грала на публіку, зображуючи ідеальне поле для інвестицій, головний інженер компанії Айєн Гіббонс намагався змусити її "винахід" видавати хоч якісь результати аналізів. Він переконував свою керівницю, що для масового комерційного застосування ця технологія далека від готовності.
Як писав Forbes, Гіббонс прийшов у Theranos у 2005 році, а через вісім років після тривалої хвороби наклав на себе руки. Холмс зажадала від удови повернути компанії всі конфіденційні матеріали її покійного чоловіка.
Справжнім шоком і фатальним ударом, який зруйнував усе, стало опубліковане у 2015 році розслідування журналіста The Wall Steet Journal Джона Каррейру. Він виявив, що ніякої революційної технології в Theranos не було.
Провівши десятки інтерв’ю з колишніми співробітниками компанії та зібравши експертні думки, журналіст випустив серію матеріалів. Вони перетворили мільярди інвестицій у Theranos та анонсовані перспективи на пил.
За іронією долі, розслідування Каррейру вийшло в медіа, власник Руперт Мерток якого всіляко підтримував стартап, інвестувавши в нього 125 млн дол.
Згодом Forbes напише, що Холмс знала про дату виходу першої статті і розуміла наслідки. Вона особисто звернулася до Мердока з проханням не випускати статтю. Проте медіамагнат вирішив не втручатися в роботу редакції.
Журналіст у своїх статтях та книзі "Дурна кров: таємниці та брехні стартапу Кремнієвої долини" з’ясував, що насправді з понад 240 видів аналізів на різні стани – від рівня холестерину в крові до онкологічних захворювань – на власному обладнанні Theranos могла виконувати не більше 15-ти.

Інші дослідження Theranos потай від клієнтів виконувала на традиційному обладнанні Siemens та інших компаній. Фірма також підробляла результати випробувань обладнання, які вона мала надати для сертифікації.
"Новатори" забирали в пацієнта лише краплю крові, але для повноцінного аналізу її розбавляти до такого об'єму, з яким може працювати звичайне обладнання. Це спотворювало результати аналізів. Деякі з них спотворювалися настільки, що якби вони були реальними, то пацієнт мав би бути мертвим.
У день публікації першої статті Холмс виступила на каналі CNBC. У розслідуванні Каррейру вказав, що підприємиця відмовлялася дати коментар протягом місяців, поки готувався матеріал. Зрештою, на жодне пряме запитання ведучого про зміст статті Холмс не відповіла.
Після виходу розслідування стартап Theranos проіснував ще три роки. У 2017 році він навіть отримав 100 млн дол інвестицій на розвиток від Fortress Investment Group, які лише відтягнули процес банкрутства на рік. Проте репутація компанії була знищена за один день – 15 жовтня 2015 року.
У своїй книзі Каррейру пояснює бачення проблеми Theranos. За його словами, вона полягала в узаконеній бізнес-практиці fake it till you make it (тягни час, удаючи, що продукт уже готовий, коли насправді він ще в розробці). Цей принцип лежить в основі багатьох стартапів і передбачає "культуру імітації".
"Страх втратити прибуток змушував багатьох партнерів продовжувати співпрацю з Theranos навіть після отримання абсолютно незадовільних результатів. Інвестори побоювалися, що варто їм вийти з угоди, як аналізатори запрацюють і плоди успіху пожне хтось інший", – пише журналіст.
Інвестор Алан Айзенман, який вклав у проєкт 1 млн дол, на засіданні суду розповідав, що слова Холмс про перспективи компанії йому здавалися привабливими. Тим більше, що рішення про інвестування коштів у 2006 році він ухвалював на основі інформації, отриманої безпосередньо від засновниці.
Айзенман розповів, що кілька заяв Холмс справили на нього велике враження. Зокрема – що інвестором та радником Theranos був засновник Oracle Ларрі Еллісон, що стартап нібито мав контракти з Pfizer, а також що компанія розраховувала на отримання 200 млн дол доходу вже у 2008 році.
Інший обманутий інвестор – Браян Гросманн – розповів на суді, що за тиждень до того, як його хеджфонд вирішив вкласти кошти в Theranos, страхова компанія попередила: технологія Холмс не працює. Попри це фонд Гроссмана PFM Health Sciences інвестував у стартап 96 млн дол.
Генеральний партнер бостонського фонду Flare Capital Partners Майкл Грілі сказав, що інвестори покладалися на слова засновниці компанії та статус її акціонерів, тому не проводили детальну перевірку.
Схема Понці на службі у криптошахраїв: п'ять афер з криптовалютами, що потрясли світ
Після виходу розслідування за Theranos швидко взялися регулятори. У 2016 році в США заявили, що принаймні одна з лабораторій компанії становить "безпосередню небезпеку" для клієнтів. Через два місяці один з регуляторів виявив у роботі Theranos порушення, які загрожують здоров'ю людей.
Невдовзі компанія відкликала результати аналізів за два роки і надіслала оновлені дані лікарям та клієнтам. Мова йшла про десятки тисяч тестів. Раніше на ринку аналізів такого не було. Згодом, у червні 2016 року, Forbes переглянув свою оцінку статків Холмс: від кількох мільярдів до нуля.
Theranos ліквідували у 2018 році. Мін’юст США звинуватив Холмс і Санні Балвані, директора фірми та ексбойфренда засновниці, у шахрайстві. Присяжні вирішили, що стартапери обманювали інвесторів, лікарів і пацієнтів, заявляючи про переваги технології Theranos. Обом загрожують до 20 років в'язниці.
Судовий процес
Суд мав стартувати в серпні 2020 року, але цьому завадили вагітність Холмс та пандемія коронавірусу. Процес почався у вересні 2021 року.

Разом з Холмс перед судом мав постати Балвані, проте його справу розглянуть окремо, з іншим складом колегії присяжних і після закінчення суду над Холмс. Це пов'язано з тим, що Елізабет звинувачує Балвані в емоційному насильстві, а її саму захист виставляє жертвою його маніпуляцій. Балвані це заперечує.
Адвокати Холмс доводили, що бізнесвумен ухвалювала неоднозначні рішення, оскільки вірила у свою ідею, а не просто хотіла отримати незаконну вигоду від інвесторів та суспільства. Сама ж Елізабет у суді запевняла, що стартапи часто роблять помилки, особливо тоді, коли працюють із складними технологіями.
"Невдачі не є злочином", – говорив її адвокат Ленс Вейд.
У січні з’явилися перші результати процесу: присяжні визнали жінку винною за чотирма пунктами звинувачення в шахрайстві та змові. Прокурори заявили, що вона обманювала інвесторів протягом 2010-2015 років, обіцяючи, що технологія Theranos може проводити безліч тестів на одній краплі крові з пальця.

12 листопада Мін’юст США звернувся до суду з проханням засудити засновницю Theranos до 15 років позбавлення волі та штрафу 800 млн дол. Холмс закликала суддю Едварда Давілу не відправляти її до в'язниці.
Адвокати попросили, щоб вона отримала 18 місяців домашнього арешту з подальшими громадськими роботами. Юристи заявили, що тюремне ув'язнення не є необхідним для запобігання майбутнім правопорушенням, і назвали її "унікальною людиною, яка може багато чого дати, а не роботизованою, беземоційною карикатурою, якою її бачать громадськість та ЗМІ".
"Жоден підсудний не повинен бути мучеником суспільних пристрастей. Ми просимо розглянути реальну людину, реальну компанію і складні обставини", – йшлося в поданні адвокатів до суду.
Вирок оголосять 18 листопада.