Велике нафтобудівництво. Влада вирішила створити єдину державну нафтову компанію?
«Приватно»-державне партнерство
ПАТ «Укрнафта» і ПАТ «Укртатнафта» потрапили в список підприємств, які держава вилучила для потреб безпеки та оборони під час воєнного стану.
Фото: ukrnafta.com«Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія в Україні. Володіє двома тисячами нафтових та газових свердловин і мережею із 537 автозаправних станцій (АЗС). Згідно даних Opendatabot, за 2021 рік «Укрнафта» видобула близько 1,5 млн. тон нафти та 1,1 млрд. кубів природного газу. За 2020 рік компанія отримала 35,5 млрд грн доходу та 4,27 млрд грн прибутку.
«Укртатнафта» володіє найбільшим в Україні нафтопереробним заводом (НПЗ), що розташований у Кременчуці, проектна потужність якого – 18,6 млн. тон пального на рік. Через постійні обстріли РФ, яка вже випустила по ньому понад сорок ракет, НПЗ не працює з березня. За підрахунками Київської школи економіки (КШЕ), збитки «Укртатнафти» від обстрілів вже склали $400 млн. Хоча у 2021 році завдяки власному НПЗ «Укртатнафта» поставила на український ринок близько 40% бензину та 14% дизеля.
Донедавна «Укрнафту» та «Укрнафту» об’єднувало те, що обидві структури контролювали Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов.
Фото: Espreso.tvЗокрема, частку Коломойського та Боголюбова в «Укртатнафті» ЗМІ оцінювали у 28%, стільки ж контролював Олександр Ярославський, решта – НАК «Нафтогаз України».
В «Укрнафта» 50% + 1 акція належать державній НАК «Нафтогаз України», групі «Приват» опосередковано, через низку офшорних компаній – 42%, решта – іншим акціонерам.
Втім, ще до війни мова йшла про можливість розділу компанії – «Нафтогаз» в лютому 2021 року направив наглядовій раді акціонерного товариства повідомлення про необхідність розгляду питання щодо розділення її активів по бізнес-напрямах за участі міноритарних акціонерів.
Донедавна, як розповів LB.ua експерт нафтогазового ринку України Олександр Сіренко, все йшло до того, що група Коломойського-Боголюбова цілком могла б отримати повний контроль над нафтовидобувною складовою компанії на наступному зібранні у лютому.
Олександр Сіренко«Процес розлучення власників акцій «Укрнафти», що почався ще минулого року, на тлі COVID, мав завершитись у лютому наступного. Фактично там було 50/50 – найгірший сценарій існування компанії. Бо видатки припадали на державу, а заробляти мали можливість і інші. Але я думав, що все це завершиться викупом акцій «Приватом», – розповів він.
Натомість зараз «Укрнафту», як і «Укртатнафту» вилучили у власників для потреб безпеки та оборони.
При цьому держава, хоча й мала інші варіанти, пішла шляхом примусового вилучення акцій, а не на встановлення контролю над майном (яке, до речі, ще треба облікувати) для ефективного управління.
«В тій же «Укртатнафті» 50+1 акція належить державі в особі НАК «Нафтогаз», який міг через відповідні корпоративні процедури призначити і нове правління і нового голову, але був обраний більш радикальний сценарій», – зазначив щодо цього у своєму коментарі для LB.ua експерт ринку нафтопродуктів Сергій Куюн.
Сергей КуюнОскарження корпоративних рішень в судах – це звична практика для України, а група «Приват» прекрасно уміє використовувати цей інструмент у своїх інтересах. Та обґрунтування рішення саме безпековими моментами під час війни, доволі сильно звужує можливість використання судів. Принаймні, поки триває велика війна.
За даними джерел LB.ua з обох сторін, представники Офісу президента та групи «Приват» мали кілька зустрічей, у ході яких намагалися з’ясувати позиції щодо нафтових активів. Зокрема, йшлося про можливість припинення судових спорів, які тривають роками та на які держава витрачає чималі кошти. На одній із таких зустрічей Коломойському озвучена пропозиція продати «Укрнафту», однак далі справа не пішла.
Тож блискавична, як для України, зміна керівництва впродовж декількох днів, яку забезпечували Служба безпеки України, Бюро економічної безпеки демонструють усю серйозність намірів влади.
Як стверджують не під запис представники Офісу президента, причиною рішень щодо «Укрнафти» і «Укртатнафти» стали скарги на постачання енергоресурсів для військових потреб та мінімізація сплати податків нафтовиками. Хоча на підприємстві заперечують це.
Сам Ігор Коломойський у відповідь на запит LB.ua, відмовився від коментарів до кінця війни.
У повідомленні СБУ щодо обшуків на «Укрнафті» йшлося несплату податків і про припущення, які можна трактувати, як претензії щодо якості пального. «Співробітники СБУ та БЕБ перевіряють інформацію про багатомільйонні ухилення менеджментом компанії від сплати обов’язкового акцизного збору за 2022 рік. Окремо перевіряється інформація щодо можливих порушень для збільшення прибутку під час виготовлення пального», – сказано в тексті.
Фото: СБУУ БЕБ, у свою чергу, розповіли про «можливі порушення під час виготовлення пального» та забір палива для відповідної експертизи.
Як би там не було, але заяви силовиків про зловживання зі сплатою податків попереднього керівництва, на сотні мільйонів гривень, цілком можуть стати додатковим аргументом у суперечках із попередніми бенефіціарами.
Новий державний нафтогазовий гігант?
Зараз, за даними джерел LB.ua в Офісі президента активно працюють над створенням об’єднаної державної компанії на базі цих «Укрнафти» та «Укртатнафти».
На думку Сергія Куюна, призначення на посаду керівника обох компаній Сергія Корецького прямо вказує на це.
«Ми вже бачимо, що таке об’єднання вже де-факто відбулось, бо Корецький, якого призначили минулого тижня, очолив одразу дві компанії. При цьому за змінами в уставах компаній їх правління звільнено і він залишився одноосібним керівником. Юридично, як буде оформлено у подальшому – шляхом додаткової емісії акцій чи поглинанням, вже не так важливо», – каже експерт.
Сергій КорецькийКорецький – колишній керівник мережі автозаправних станцій WOG та доволі успішний бізнесмен – власник кавʼярень Idealist. До його призначення деякі ЗМІ звертали увагу на присутність серед членів наглядової ради «Укрнафти», яка мала призначити нове керівництво цієї компанії, осіб, близьких до керівника Офісу президента Андрія Єрмака.
В уряді перспективи об’єднання компаній поки не коментують, а Міненерго у відповідь на запит LB.ua зазначили, що не можуть підтвердити чи спростувати таку інформацію.
Загрози та вигоди об’єднання
Експерти досить критичні у своїх оцінках можливостей держави бути ефективним власником таких підприємств.
«Як би там не було, але, на жаль, ми не маємо зараз прецедентів успішної роботи державних нафтогазових компаній. Їх нема. От гляньте на той же НАК «Нафтогаз», який вже не тільки не донор бюджету, а вимагає грошей у держави», – нагадав Сергій Куюн.
На ці ж ризики звертає увагу й інший експерт нафтогазового ринку Олександр Сіренко.
«При усій повазі до менеджерів, що туди прийшли, це держструктура і мало вірогідно, що це буде ефективним», – зазначив він.
Найперше, як вважає Сергій Куюн, керівники держкомпанії будуть обмежені у можливостях інвестувати прибуток в розвиток, що вкрай важливо для цього ринку.
«Якою б не була команда, від неї мало, що буде залежати, бо успіх компаній у нафтогазовій сфері залежить найперше від інвестицій. Тут щоби щось заробляти треба вкладати кошти. А у нас держава тільки забирає. От та ж «Укрнафта» фактично акціонери її «доїли» роками, бо єдине рішення зборів акціонерів це перерахування усіх прибутків на дивіденди. А за рахунок чого тоді компанії розвиватись?», – зазначив він.
Олександр Сіренко бачить і корупційні ризики держкомпаній цієї сфери.
«Багато речей, які можна в державній компанії у приватній неприпустимі. От державні можуть мільярди витрачати на буцім-то збільшення видобутку, не залучати до цього українські компанії, а надавати перевагу білорусам та китайцям, зрештою, по факту не збільшити, а, навіть знизити рівень видобування, та ще й виписати собі премії за це. В приватній таке неможливо», – додав він.
Хоча, суто теоретично об’єднання могло б створити підприємство, яке, завдяки повному циклу – найбільшому видобуванню в країні, переробці та реалізації через найбільшу мережу АЗС – має можливість стати основним гравцем на ринку нафтопродуктів України.
Але, з врахуванням нинішнього стану зруйнованого Кременчуцького НПЗ виникає питання з відбудовою – хто, коли і за які кошти це буде робити? Певно, що під загрозами постійних обстрілів, це, зараз не актуально. Тож з переробкою не все так просто.
Фото: ДСНСТа певні особливості взаємовідносин «Укрнафти» та «Укртатнафти» роблять спільну роботу цих підприємство доволі привабливою.
«Згідно постанови КМУ, якій не один десяток років, весь ресурс рідких вуглеводнів «Укрнафти» викуповувала «Укртатнафта» для переробки на Кременчуцькому НПЗ. Відповідно, зараз, коли завод не працює, а нафту добувають, то її десь треба дівати. Варіант – це питання експорту нафти за кордон дня продажу чи переробки за давальницькими умовами на найближчих заводах у ЄС. Знаю, що початкові перемовини щодо цього вже велись «Приватом», попереднім менеджментом. Та об’єднання може пришвидшити ці процеси», – зазначає Олександр Сіренко.
«Укртатнафта», попри те, що основний її актив – Кременчуцький НПЗ зазнав суттєвих руйнувань, може мати запаси пального та збережені потужності, а ще колектив з необхідними для переробки знаннями та навичками.
Для того, аби реалізувати цю можливість необхідна постанова Кабміну, яка дозволяє експорт.
По факту Кременчуцький НПЗ і «Укрнафта» – взаємозалежні компанії. «Укрнафта» видобуває нафту, Кременчуцький НПЗ із цієї нафти виробляє пальне, яке продають на АЗС «Укрнафти». Та НАК за час великої війни, як зазначають ЗМІ, не зміг досягти ефективної комунікації з групою «Приват», аби на повну розкрити цей потенціал, щоб наситити ринок нафтопродуктами та працювати для потреб ЗСУ. До того ж, як мінімум, створення вертикально інтегрованої компанії допоможе державі максимізувати прибутки.
А певні висновки щодо того, як буде організовувати взаємодію «Укрнафти» з «Приватом» нове керівництво, можна буде робити вже в п’ятницю: 18 листопада має відбутись аукціон з продажу іншого виду енергоресурсів, яке виробляє підприємство – скрапленого газу.
«По скрапленому газу – пропану бутану – цієї п’ятниці пройде перший аукціон вже за нового очільника. На минулих аукціонах більшість обсягів купували компанії «Привату». Зараз, знаю, про наміри взяти участь у торгах заявила рекордна кількість учасників і буде цікаво побачити його результати», – каже Сіренко.
Якщо монополія «Привату» буде порушена, це стане першим сигналом про те, що держава узяла курс на остаточне розлучення з цією ФПГ. В іншому випадку можна говорити про продовження діалогу з «приватівцями».